1 Просторові співвідношення
Просторові співвідношення
В дизайні будь яку композицію можна розділити на елементи, які пов’язані між собою різного роду співвідношеннями — балансу, контрасту, вкладеності, послідовності і т. д. Ці співвідношення виражаються через різноманітні аспекти об’єктів: їх розміру, форми, взаємного розміщення, кольору. Проте найважливішими різновидами співвідношень всередині композиції — пропорції (співвідношення розмірів) та взаємне розміщення елементів.
Пропорцією в дизайні називають співвідношенням розмірів або різних об’єктів, або складових частин чи різних вимірів (ширина, висота) одного об’єкту. В сучасному дизайні рідко застосовують спеціальні формули для визначення ідеальних пропорцій. Проте слід відзначити відносну популярність найпростіших пропорцій — в першу чергу рівновеликість об’єктів, а також кратні співвідношення їх розмірів (1:2, 1:3).
Також загальним принципом є обмеження пропорцій “зверху”. Тобто співвідношення розмірів значимих елементів не повинно перевищувати деяку розумну величину. Після того як пропорції вибрані, настає процес ретельної підгонки розмірів, координації, нейтралізації різноманітних “паразитних зв’язків”, побічних ефектів і оптичних ілюзій, які впливають на сприйняття пропорцій.
Для взаємного розміщення елементів використовують різні прийоми в залежності від рівня на якому знаходяться елементи. В однорівневих елементах найбільш поширений спосіб розміщення — лінійний, тобто вирівнювання відносно спільної прямої, найчастіше горизонталі чи вертикалі. Якщо ж елементи не влазять в одну лінію, тоді необхідно використовувати побудову двомірної “таблиці” елементів. Слід відзначити, що в такому випадку бажано у одному з напрямків (вертикальному чи горизонтальному) більше зблизити елементи. Це дозволить оживити і урізноманітнити просторові співвідношення у композиції. З інших типів розміщення однорівневих елементів можна виділити хаотичне розміщення — досить сильнодіючий композиційний елемент.
Розміщення різнорівневих елементів, тобто коли один елемент займає більш високе місце в ієрархії сторінки ніж інші елементи, зустрічається дуже часто. Типовий випадок — поєднання заголовка і тексту, який до нього відноситься. Традиційний підхід до оформленн таких пар елементів не використовує ніяких особливостей розміщення.
