Відмінності між версіями «1 Поняття кешуючих серверів»

Матеріал з Wiki TNEU
Перейти до: навігація, пошук
м (Захист на 1 Поняття кешуючих серверів встановлено (‎[edit=sysop] (безстроково) ‎[move=sysop] (безстроково)))
Рядок 1: Рядок 1:
Кешуючі проксі, як зазначено в їхній назві, є проксі-серверами, які налаштовані на повторне використання кеш-образів контенту, коли це можливо. Коли кеш раніше частину контенту недоступна, то проводиться її вибірка та використання в контенті, а також зі спробою її кешування. Найбільш важливим аспектом для кешуючих проксі є необхідність забезпечення того, що кешуючі проксі кешують тільки те, що на справді можна кешувати. Динамічно, регулярно змінювати контент не найкращий вибір для кешування, так як це може вплинути на стабільність програми, заснованого на цьому контенті. У разі HTTP-контенту заголовки HTTP відображають можливість кешування контенту за допомогою покажчиків "cache". У більшості випадків які переказують проксі конфігуруються також для роботи в якості кешуючих проксі. Це явище використовується настільки часто, що компанія IBM включила це в назву компонента свого Edge Server: IBM Caching Proxy. Проксі-сервер (відомий також як шлюз додатків) являє собою додаток, що виступає для трафіку в якості посередника між надійною мережею і ненадійною мережею. Це не знімає необхідності застосування браузера для управління трафіком на IP-рівні, щоб не передбачати наявність браузера прикладного рівня.
+
[[Проксі-сервер]]  — сервер (комп'ютерна система або програма) в комп'ютерних мережах, що дозволяє клієнтам виконувати непрямі (через посередництво проксі-сервера) запити до мережевих сервісів. Одним із шляхів використання проксі-сервера є забезпечення [[Кеш|кешування]] даних, тобто повторне використання кеш-образів контенту, коли це можливо.
Кешуючий сервер імен потрібен, коли:
+
 
локальний сервер DNS може кешувати інформацію та відповідати на запити швидше, ніж це відбувається при прямому опитуванні зовнішнього сервера імен.
+
Наявність проксі-сервера з кешем у комп'ютерній мережі дозволяє зберегти пропускну спроможність каналу зв'язку, знизити затримки в мережі, а також зняти навантаження із сервера, де розміщуються дані. Пропускна здатність зберігається завдяки тому, що для завантаження вмісту і отримання даних із веб-сервера потрібне тільки одне з'єднання між ним та проксі-сервером. Затримка знижується, тому що клієнт може швидше отримувати дані із найближчого проксі-сервера з кешем не з'єднуючись із [[Інтернет]]ом. Крім цього, зменшується навантаження на [[сервер]], що містить дані, оскільки безпосередньо до нього звертається менше клієнтів. В такому випадку проксі-сервер розміщуються не в локальні мережі користувачів, а у Інтернеті. Для клієнтів він видається звичайним сервером із даними. Запити до такого проксі перенаправляються на один або більше оригінальних серверів, які його обробляють. Відгук повертається, так ніби він прийшов прямо з веб-сервера.
Наприклад, коли хтось запитує інформацію про www.FreeBSD.org, то зазвичай резолвер звертається до сервера імен вашого провайдера, посилає запит і чекає відповіді. З локальним кешуючий сервером DNS запит у зовнішній світ буде робитися всього один раз. Наступні запити не будуть надсилатися за межі локальної мережі, тому що інформація вже є в кеші.
+
 
Кешуючий сервер імен - це сервер імен, чия головна задача - дозвіл рекурсивних запитів. Він просто виконує запити від свого імені і зберігає результати для подальшого використання.
+
Найбільш важливим аспектом для кешуючих проксі-серверів є необхідність забезпечення того, щоб він кешував тільки те, що насправді можна кешувати. Динамічний, регулярно змінюваний вміст не кращий вибір для кешування, так як це може вплинути на стабільність програми, заснованого на цьому контенті. У випадку коли зберігається HTTP-контент, заголовки HTTP відображають можливість кешування контенту за допомогою покажчиків «cache».

Версія за 18:40, 25 червня 2013

Проксі-сервер — сервер (комп'ютерна система або програма) в комп'ютерних мережах, що дозволяє клієнтам виконувати непрямі (через посередництво проксі-сервера) запити до мережевих сервісів. Одним із шляхів використання проксі-сервера є забезпечення кешування даних, тобто повторне використання кеш-образів контенту, коли це можливо.

Наявність проксі-сервера з кешем у комп'ютерній мережі дозволяє зберегти пропускну спроможність каналу зв'язку, знизити затримки в мережі, а також зняти навантаження із сервера, де розміщуються дані. Пропускна здатність зберігається завдяки тому, що для завантаження вмісту і отримання даних із веб-сервера потрібне тільки одне з'єднання між ним та проксі-сервером. Затримка знижується, тому що клієнт може швидше отримувати дані із найближчого проксі-сервера з кешем не з'єднуючись із Інтернетом. Крім цього, зменшується навантаження на сервер, що містить дані, оскільки безпосередньо до нього звертається менше клієнтів. В такому випадку проксі-сервер розміщуються не в локальні мережі користувачів, а у Інтернеті. Для клієнтів він видається звичайним сервером із даними. Запити до такого проксі перенаправляються на один або більше оригінальних серверів, які його обробляють. Відгук повертається, так ніби він прийшов прямо з веб-сервера.

Найбільш важливим аспектом для кешуючих проксі-серверів є необхідність забезпечення того, щоб він кешував тільки те, що насправді можна кешувати. Динамічний, регулярно змінюваний вміст не кращий вибір для кешування, так як це може вплинути на стабільність програми, заснованого на цьому контенті. У випадку коли зберігається HTTP-контент, заголовки HTTP відображають можливість кешування контенту за допомогою покажчиків «cache».

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти