Налаштування інтерфейсів

Інтерфейсом з точки зору ОС є пристрій, через який система отримує і передає IP-пакети. Роль інтерфейсу локальної мережі може виконувати одну (або декілька) з наступних пристроїв: Ethernet-карта, ISDN-адаптер або модем, підключений до послідовного порту. Кожен пристрій (не весь комп'ютер!) Має свій IP-адресу. Для виходу в локальні мережі використовується, як правило, Ethernet-карта, що і буде передбачатися у цьому розділі. Заодно ми розглянемо і настройку модемного інтерфейсу, оскільки настроюється він цілком аналогічно, і знання про методи його налаштування будуть необхідні нам при розгляді питання про вихід в Інтернет в гол. 14 13.2. 1 Розміщення конфігураційних файлів

Зазначимо відразу, що всі наведені нижче команди можна виконувати з командного рядка, але тоді доведеться повторювати ці операції при кожному перезапуску комп'ютера. Тому може бути зручніше записати їх в один з ініціалізацій файлів, автоматично запускаються при старті системи. У різних дистрибутивах процес завантаження організований по-різному. В "Linux NET-3-HOWTO" наводиться така таблиця: Таблица 13.1. Расположение конфигурационных файлов в основных дистрибутивах Дистрибутив. Дистрибутив. Налаштування інтерфейса і маршрутизатора Запуск доменов Debian /etc/init.d/network /etc/init.d/netbase /etc/init.d/netstd_init /etc/init.d/netstd_nfs /etc/init.d/netstd_misc Slackware /etc/rc.d/rc.inet1 /etc/rc.d/rc.inet2 RedHat /etc/sysconfig/network-scripts/ifup-<ifname> /etc/rc.d/init.d/network Зверніть увагу, що дистрибутива Debian та Red Hat містять окремий каталог для скриптів запуску системних сервісів (хоча самі файли налаштувань знаходяться в інших місцях, наприклад, в дистрибутиві Red Hat вони зберігаються у каталозі / etc / sysconfig). Для розуміння процесу завантаження ознайомтеся з вмістом файла / etc / inittab і документацією по процесу init.

Команда ifconfig

Після підключення драйверів ви повинні налаштувати ті інтерфейси, які ви передбачаєте використовувати. Налаштування інтерфейсу полягає у привласненні IP-адрес мережевому пристрою та встановлення потрібних значень для інших параметрів мережевого підключення. Найбільш часто для цього використовується програма ifconfig (її назва походить від "interface configuration").

Запустіть її без аргументів (або з єдиним аргументом-a) і ви дізнаєтеся, які параметри встановлені в даний момент для активних мережевих інтерфейсів (зокрема, для мережевої карти). До речі, має сенс виконати цю команду ще до підключення модулів: а раптом у вас підтримка інтерфейсів вбудована в ядро і необхідні налаштування зроблені в процесі інсталяції системи. Тоді ви у відповідь можете отримати інформацію про параметри вашої Ethernet-карти і так званого "кільцевого інтерфейсу" або "зворотного петлі" - Local Loopback (інтерфейс Ethernet при єдиній мережевій карті позначається як eth0, а кільцевої інтерфейс - як lo). Якщо ж про команду ви нічого не отримаєте, то треба переходити до підключення модулів та налаштування, і починати треба з кільцевого інтерфейсу. Налаштування локального інтерфейсу lo

Цей інтерфейс використовується для зв'язку програм IP-клієнтів з IP-серверами, запущеними на тій же машині, так що його необхідно набудувати навіть в тому випадку, якщо ви взагалі не підключаєте ніяких мережевих пристроїв.

Локальний інтерфейс налаштовується дуже просто: командою [root]# /sbin/ifconfig lo 127.0.0.1

Тепер, щоб перевірити працездатність протоколів TCP / IP на вашій машині, дайте команду: [root]# ping 127.0.0.1 Налаштування інтерфейсу плати Ethernet локальної мережі (eth0)

Для того щоб ваш комп'ютер увійшов в мережу з IP-адресою, отриманими вами у адміністратора (нехай для прикладу це буде адреса 192.168.0.15), ви повинні запустити команду ifconfig приблизно наступним чином:

[root]# /sbin/ifconfig eth0 192.168.0.15 netmask 255.255.255.0 up

Якщо не вказувати маску підмережі, то за замовчуванням встановлюється маска підмережі 255.0.0.0.

У деяких випадках необхідно буває змінити адресу переривання, використовуваного мережевою картою, порту введення-виведення або типу з'єднання, що використовується в мережі. Це можна зробити, виконавши наступну команду:

root# /sbin/ifconfig eth0 irq 5 io_addr 220 media 10baseT

Не всі пристрої (плати) підтримують динамічну зміну цих параметрів (тобто може знадобитися переустановити перемикачі на платі). Інтерфейс для послідовного порту

Послідовний порт використовується для підключення модему, через який здійснюється з'єднання з мережею по телефонній лінії. Для налаштування інтерфейсу цього типу теж можна використовувати програму ifconfig. Однак, такі програми як pppd і dip, використовувані для з'єднання з мережею по модему, здатні автоматично конфігурувати мережевий інтерфейс, тому зазвичай для цього випадку застосовувати ifconfig не потрібно. Луцишин В.І.