Перегляд вихідного коду сторінки BIOS та завантажувач системи (Boot Loader)

[[Файл:ROM BIOS.jpg|thumb|[[Мікросхема]] {{comment|ПТЧ|Пам'ять тільки для читання}} на [[Системна плата|системній платі]], в якій розміщується BIOS]]

BIOS
BIOS- це базова система введення-виведення (Base Input-Output System). Призначенням BIOS є виконання найбільш простих i універсальних послуг операційної системи, що пов’язані зi здiйсненням вводу-виводу.
Іншими словами, BIOS виконує роль "екрану" між програмами і великою різноманітністю конкретних апаратних засобів.
BIOS призначена для:
а) тестування основних компонентів ПК після включення живлення;
б) виклик блоку початкового завантаження BOOT RECORD;
в) обслуговування системних переривань нижнього рівня, тобто тих які вимагають безпосереднього керування апаратними компонентами (дисплеєм, клавіатурою, магнітними дисками, принтерами, комунікаційними каналами). 
Таким чином, BIOS є програмною оболонкою навколо апаратних засобів комп'ютера, яка надає можливість іншим програмам, у тому числі й самій операційній системі, звертатися до апаратних компонент через механізм переривань. Суть механізму переривань полягає в тім, що поточна робота машини, у чому б вона не складалася, припиняється на короткий проміжок часу визначеним сигналом, що однозначно вказує на виникнення ситуації, що вимагає негайної обробки.
Очевидно, що від того, як саме настроїти BIOS той чи інший пристрій, залежить швидкодія і стабільність усієї системи в цілому. Програма Setup, доступ до якої можна одержати, натиснувши “DEL” (чи “F2”) при завантаженні, саме і дозволяє змінювати ті значення, що завантажуються в регістри різних пристроїв, насамперед чіпсета материнської плати. До речі, зберігаються вони в пам`яті, що живиться від батарейки, а пам`ять цю називають CMOS (Complimentary Metal-Oxide-Semiconductor, що споживає невелику потужність у статичному режимі логіка).
Робота таких стандартних пристроїв, як клавіатура, може обслуговуватися програмами BIOS, але такими засобами неможливо забезпечити роботу з усіма можливими пристроями (у зв'язку з їх величезною різноманітністю та наявністю великої кількості різних параметрів). Але для своєї роботи програми BIOS вимагають всю інформацію про поточну конфігурацію системи. З очевидних причин цю інформацію не можна зберігати ні в оперативній пам'яті, ні в постійній.
Спеціально для цих цілей на материнській платі є мікросхема енергонезалежної пам'яті, яка по технології виготовлення називається CMOS. Від оперативної пам'яті вона відрізняється тим, що її вміст не зникає при вимкненні комп'ютера, а від постійної пам'яті вона відрізняється тим, що дані можна заносити туди і змінювати самостійно, у відповідності з тим, яке обладнання входить до складу системи. Мікросхема пам'яті CMOS постійно живиться від невеликої батарейки, що розташована на материнській платі. У цій пам'яті зберігаються дані про гнучкі та жорсткі диски, процесори і т.д. Той факт, що комп'ютер чітко відслідковує дату і час, також пов'язаний з тим, що ця інформація постійно зберігається (і обновлюється) у пам'яті CMOS. Таким чином, програми BIOS зчитують дані про склад комп'ютерної системи з мікросхеми CMOS, після чого вони можуть здійснювати звертання до жорсткого диска та інших пристроїв.

Boot Loader
Завантаження операційної системи (booting) — це багатокроковий процес запуску комп'ютера. Завантажувач операційної системи (bootloader) — це програма, для виконання завантаження операційної системи. Завантажувач операційної системи звичайно міститься у секторі завантажування.
Типи завантажень:
•	Початкове завантаження (booting up) - Завантажування після того, як комп'ютер увімкнено користувачем.
•	Перезавантаження (reboot) .
Функції завантажувача системи:
	забезпечує необхідні засоби для діалогу з користувачем комп'ютера (наприклад, завантажувач дозволяє вибрати ядро операційної системи для завантаження);
	приводить апаратуру комп’ютера в стан, необхідний для старту ядра операційної системи;
	завантажує ядро операційної системи в оперативну пам'ять. Завантаження ядра операційної системи не обов’язково відбувається з жорсткого диск. Завантажувач може отримувати ядро з мережі. Ядро може зберігатися в постійній пам’яті або завантажуватися через послідовні інтерфейси;
	формує параметри, що передаються ядру операційної системи (наприклад, ядру Linux передаються параметри, що вказують спосіб підключення кореневої файлової системи);
	передає управління ядру операційної системи.