Відмінності між версіями «3 Основні та резервні сервера ДНС»
Donserg (Обговорення • внесок) м (Захист на 3 Основні та резервні сервера ДНС встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | Існує три основних типи серверів DNS, які відрізняються покладеними на них завданнями: | + | Існує три основних типи серверів DNS, які відрізняються покладеними на них завданнями: |
| − | + | *основний сервер DNS; | |
| − | + | *резервний (вторинний) сервер DNS; | |
| − | + | *кешуючий сервер DNS. | |
| − | Основний сервер DNS | + | Основний сервер DNS керує зоною повноважень. Якщо потрібно додати/видалити домен чи вузол або ж якусь іншу модифіковану зону, зміни слід проводити на основному сервері DNS. Через певний час, який залежить від налаштувань сервера, основний сервер передасть зону резервному серверу DNS. Дане явище називається трансфером зони. |
| − | Що ж стосується резервних серверів, то повинен бути хоча б один резервний сервер DNS. Тому є кілька причин: | + | Що ж стосується резервних серверів, то повинен бути хоча б один резервний сервер DNS. Тому є кілька наступних причин: |
| − | + | *якщо є багато клієнтів, то наявність резервного сервера DNS дозволить знизити навантаження на основний сервер DNS і прискорити доступ фізично віддалених від основного сервера клієнтів до бази даних доменних імен; | |
| − | + | *надійність (якщо раптом щось трапиться з основним сервером DNS) - не будуть же клієнти чекати, поки ви усуньте помилку. | |
| − | + | Абсолютно всі DNS-сервери кешують запити, отримані від клієнтів, тому повторний запит буде виконаний швидше. Існує особливий вид сервера DNS – керуючий сервер. Сервери даного типу не відповідають за зони, а тільки перенаправляють запити клієнтів, отримують відповіді, кешують їх та відправляють клієнтам. | |
| − | Абсолютно всі DNS-сервери кешують запити, отримані від клієнтів | + | |
Поточна версія на 18:25, 25 червня 2013
Існує три основних типи серверів DNS, які відрізняються покладеними на них завданнями:
- основний сервер DNS;
- резервний (вторинний) сервер DNS;
- кешуючий сервер DNS.
Основний сервер DNS керує зоною повноважень. Якщо потрібно додати/видалити домен чи вузол або ж якусь іншу модифіковану зону, зміни слід проводити на основному сервері DNS. Через певний час, який залежить від налаштувань сервера, основний сервер передасть зону резервному серверу DNS. Дане явище називається трансфером зони. Що ж стосується резервних серверів, то повинен бути хоча б один резервний сервер DNS. Тому є кілька наступних причин:
- якщо є багато клієнтів, то наявність резервного сервера DNS дозволить знизити навантаження на основний сервер DNS і прискорити доступ фізично віддалених від основного сервера клієнтів до бази даних доменних імен;
- надійність (якщо раптом щось трапиться з основним сервером DNS) - не будуть же клієнти чекати, поки ви усуньте помилку.
Абсолютно всі DNS-сервери кешують запити, отримані від клієнтів, тому повторний запит буде виконаний швидше. Існує особливий вид сервера DNS – керуючий сервер. Сервери даного типу не відповідають за зони, а тільки перенаправляють запити клієнтів, отримують відповіді, кешують їх та відправляють клієнтам.
