2 Основи JavaScript

Матеріал з Wiki TNEU
Перейти до: навігація, пошук

JavaScript — назва реалізації стандарту мови програмування, базується на принципах прототипного програмування. Найпоширеніше і найвідоміше застосування мови — написання сценаріїв для веб-сторінок, але, також, використовується для впровадження сценаріїв керування об’єктами вбудованими в інші програми.


Про мову

JavaScript розроблений у компанії Netscape. На сьогоднішній день підтримується більшістю браузерів. Текст програми включається безпосередньо в HTML-документ і інтерпретується самим браузером (точніше, вбудованим у браузер рушієм JavaScript). Застосовується в основному для часткової автоматизації обробки і маніпуляції даними, які використовує сторінка. JavaScript має C-подібний синтаксис, але в порівнянні з мовою Сі має такі корінні відмінності:

  • об’єкти, з можливістю інтроспекції і динамічної зміни типу через механізм прототипів;
  • функції як об’єкти першого класу;
  • обробка винятків;
  • автоматичне приведення типів;
  • автоматичне прибирання сміття;
  • анонімні функції.

JavaScript містить декілька вбудованих об’єктів: Global, Object, Error, Function, Array, String, Boolean, Number, Math, Date, RegExp. Крім того, JavaScript містить набір вбудованих операцій, які, строго кажучи, не обов’язково є функціями або методами, а також набір вбудованих операторів, що управляють логікою виконання програм. Синтаксис JavaScript в основному відповідає синтаксису мови Java (тобто, зрештою, успадкований від C), але спрощений порівняно з ним, щоб зробити мову сценаріїв легкою для вивчення. Так, приміром, декларація змінної не містить її типу, властивості також не мають типів, а декларація функції може стояти в тексті програми після неї.


Використання в HTML

При використанні в рамках технології DHTML JavaScript код включається в HTML-код сторінки і виконується інтерпретатором, вбудованим в браузер. Код JavaScript вставляється в теги <script></script> з обов’язковим по специфікації HTML 4.01 атрибутом type="text/javascript", хоча в більшості браузерів мова сценаріїв за умовчанням саме JavaScript. Скрипт, що виводить модальне вікно з класичним написом «Hello, World!» усередині браузера:

<script type="text/javascript">
 alert('Hello, World!');
</script>

Є ще одна можливість підключення JavaScript — написати скрипт в окремому файлі, а по тому підключити його за допомогою конструкції:

<script type="text/javascript" src="Шлях_до_файла_зі_скриптом"></script>


Зневадження

При розробці великих і нетривіальних веб-застосунків з використанням JavaScript, критично важливим є доступ до інструментів зневадження. Оскільки браузери від різних виробників дещо відрізняються у поведінці JavaScript і реалізації Об'єктної Моделі Документа, треба мати в руках зневаджувач для кожного браузера, якщо веб-застосування орієнтовано на нього.

На даний час Internet Explorer, Firefox, Opera, Google Chrome та Safari мають зневаджувачі для себе.

Internet Explorer має три звеваджувача для себе: Microsoft Visual Studio є найпотужнішим з цих трьох, слідом йде Microsoft Script Editor (компонента Microsoft Office), і нарешті існує безплатний Microsoft Script Debugger з базовими функціями. Веб-застосування для Firefox допоможе привести до розуму додаток Firebug (зручно вбудований безпосередньо в браузер), або давніший відладчик Venkman, котрий також працює з браузером Mozilla. Drosera — це зневаджувач з WebKit engine, що супроводжує Apple Safari.

Також існують кілька інструментів, як вільних, наприклад JSLint, інструмент перевірки якості коду, що сканує JavaScript програму, шукаючи проблеми коду, так і комерційних продуктів типу інструменту з назвою JavaScript Debugger.

Оскільки JavaScript є інтерпретатором, без строгої типізації, і може виконуватися в різних середовищах, кожне зі своїми власними особливостями сумісності, програміст має бути дуже уважним, і повинен перевіряти, що його код виконується як очікується в широкому переліку можливих конфігурацій. Дуже часто трапляються випадки, коли скрипт, що чудово працює в одному середовищі, видає некоректні результати в іншому.

Кожен блок сценарію інтерпретатор розбирає окремо. На веб-сторінках, коли треба комбінувати блоки JavaScript та HTML, синтаксичні помилки найти легше, якщо тримати функції сценарію в окремому блоці коду, або (ще краще) використовувати багато малих пов’язаних .js файлів. В такий спосіб синтаксична помилка не спричинятиме «падіння» цілої сторінки, і можна надати допомогу, елегантно вийшовши зі сторінки.

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти