|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | '''Електронна пошта''' (''Е-mail'') - є одним з найпопулярніших сервісів в інтернеті, який допомагає обмінюватись будь-якими даними, і працює на протоколі SMTP.
| + | Е-пошта є одним з найпопулярніших сервісів в інтернеті, який допомагає обмінюватися будь-якими даними і працює на основі протоколу SMTP. SMTP (simple mail transfer protocol) – це простий прийом передачі пошти. SMTP викор-ся для відправки пошти від користувачів до серверів і між серверами для подальшої посилки одержувачу. Для прийому пошти повинні використовуватись протоколи pop3 або imap. В IANA зареєстровані наступні порти SMTP 25, POP3 110, IMAP 143. Е-пошта по принципу роботи та складу практично повторює с-му звич. пошти. |
| − | | + | Перевагами е-пошти є легкі запам’ятовувані адреси, можливість передачі як простого так і форматованого тексту, а також різних файлів, досить висока надійність доставки повідомлень, і простота викор-ня. |
| − | '''SMTP''' (''Simple Mail Transfer Protocol'') - простий / мережевий протокол передачі пошти, призначений для передачі електронної пошти в мережах TCP / IP. SMTP використовується для відправки пошти від користувачів до серверів і між серверами для подальшої пересилки до одержувача. Для прийому пошти поштовий клієнт повинен використовувати протоколи POP3 або IMAP. В IANA для SMTP зареєстрований порт 25.
| + | Недоліками пошти є наявність такого явища як спам (масові рекламні та вірусні розсилки), можливість затримки доставки листа, обмеженість на розмір одного повідомлення та загальний розмір повідомлень в скриньці. |
| − | | + | При обміні повідомленнями SMTP сервера викор-ть для визначення адреси доставки DNS с-ми. В різних доменах налаштовуються свої незалежні один від одного поштові с-ми. SMTP потребує постійного з’єднання і тому як транспорт викор-ся протокол TCP. SMTP сесія склад-ся з команд між клієнтом та сервером, які обмінюються різними параметрами і можуть вкл. від 0 і більше SMTP оп-ій (транзакцій). Е-пошта з’явилась в 1971 році, коли інтернету як такого майже не було. В 80х рр. е-пошта стає одною із самий популярний служб в мережі. Пізніше при появі HTTP та HTML з’явився веб-доступ до с-м е-пошти, з найбільш популярний в нас залиш-ся mail.ru, i.ua, ukr.net, yandex.ru, yahoo.com, rambler.ru, hotmail.com. Але принципи роботи е-пошти залишились тими самими і потребують клієнтської і серверної частини, розробленої при допомозі технології веб або окремих додатків. |
| − | | + | |
| − | ---- | + | |
| − | | + | |
| − | Електронна пошта це технологія і послуги які нею надаються по пересилці та отриманні електронних листів по розподіленій комп’ютерній мережі. Електронна пошта по принципу роботи та складу практично повторює систему звичайної пошти.
| + | |
| − | | + | |
| − | Перевагами електронної пошти є легко запамятовувані адреси, можливість передачі як просто так і форматованого тексту, а також різних файлів, досить висока надійність доставки повідомлень, простота використання. | + | |
| − | | + | |
| − | Недоліками пошти є наявність такого явища як спам(масові рекламні та вірусні розсилки), теоретична неможливість гарантованої доставки листа, можливість затримки доставки листа, обмеженість на розмір одного повідомлення та на загальний розмір повідомлень в ящику. | + | |
| − | Загальноприйнятим у світі протоколом обміну повідомленнями є SMTP(Simple Mail Transfer Protocol). У загальноприйнятій реалізації він використовує DNS для визначення правил пересилки пошти. В різних доменах налаштовані свої, незалежні один-від-одного поштові системи.
| + | |
| − | | + | |
| − | SMTP – це текстовий протокол, який потребує з єднання, по якому відправник повідомлення зв’язується з отримувачем за допомогою видачі командних рядків та отримання необхідних даних через надійний канал, в ролі якого зазвичай виступає ТСР-зєднання. SMTP-сесія складається з команд, що посилаються SMTP-клієнтом, і відповідних відповідей SMTP-сервера. Коли сесія відкрита, сервер і клієнт обмінюються її параметрами. Сесія може включати нуль і більш SMTP-операцій (транзакцій). | + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | ---- | + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Спам є проблемою настільки багатогранною, що користувачі відчувають її аж ніяк не тільки у вигляді гір рекламного сміття у своїх ящиках, але і у вигляді інших, іноді навіть більш насущних проблем. Наприклад, те, як деякі провайдери борються зі спамом в інших випадках, не може не викликати здивування з боку звичайного користувача. Враження від такої "боротьби" двоїсте. З одного боку, зрозуміло, що спамерам в мережі, де закрито 25-й порт (зазвичай використовується для передачі пошти), робити нічого. З іншого, згадуються слова про те, що саме радикальний засіб від головного болю.
| + | |
| − | | + | |
| − | Будемо об'єктивні - саме електронну пошту нам за всіма правилами й по-
| + | |
| − | нятиями варто було б помістити на перше місце в списку сервісів Мережі. Адже вона
| + | |
| − | і з'явилася на світло першої, задовго до народження веб-сторінок у далекому 1971 році.
| + | |
| − | Коли, до слова, і Інтернету як такого не було. Придумав цю штуку інженер
| + | |
| − | компанії BBN Розвівайся Томлинсон, якого сміло можна поставити в один ряд із винахідником мишки Дугласом Энгельбартом, як одного із самих недооцінениіх геніїв комп'ютерної історії. Характерний приклад: у вийшла в 2001 році
| + | |
| − | двотомної Computers And Computer History Encyclopedia статті про нього ні, хоча
| + | |
| − | цього року мир щосили відзначав 30-річчя першого електронного листа. Через не-
| + | |
| − | скільки років стаття про Рея все-таки з'явилася, в Інтернет-енциклопедії «Википедия».
| + | |
| − | Коротка, щоправда, про винахідника звичайної вилки ми знаємо ще менше.
| + | |
| − | У тім знаменному році 30-літній Розвівайся робив кар'єру в компанії Bolt, Beranek
| + | |
| − | and Newman або попросту BBN. Вам ці три букви напевно нічого не говорять,
| + | |
| − | однак перед цієї компанії цілком можна зняти символічний капелюх, оскільки
| + | |
| − | саме BBN була одним з розроблювачів комп'ютерної мережі ARPANet, яка заснувала, як ми пам'ятаємо, усього декількома роками раніше. А безпосереднім
| + | |
| − | начальником Рея був легендарний Ларрі Робертс - той самий «батько-засновник»,
| + | |
| − | про яке ми говорили на початку цій книзі. Томлинсон же в число «зірок» не входив, однак саме йому спала на думку банальна, по суті, думку: аж коли
| + | |
| − | незабаром два комп'ютери можуть спілкуватися по мережі й обмінюватися командами, то
| + | |
| − | чому б не дати можливість спілкуватися і їхнім користувачам? Здається неймовірним,
| + | |
| − | але за кілька років роботи Мережі про це ніхто й не подумав.
| + | |
| − | Програму для відправлення повідомлення з одного комп'ютера на інший SENDMSG
| + | |
| − | Томлінсон розробляв кілька місяців, причому винятково у вільне
| + | |
| − | час: він до смерті боявся «грізного Ларри» і всіма силами просив колег
| + | |
| − | не розповідати про його проект начальству. Однак сам коштовної була не стільки
| + | |
| − | програма, скільки модель роботи нового сервісу: всі комп'ютери, об'єднані
| + | |
| − | у Мережу, одержують замість важких для запам'ятовування цифрових адрес прості текстові імена - ніки або логіни. Листи ж не відправляються прямо
| + | |
| − | с комп'ютера на комп'ютер, а проходять через спеціальний «поштовий сервер» який вже переводить «логины» у зрозумілі машинам фізичні адреси... А може
| + | |
| − | і зберігати листа до того моменту, поки користувач не захоче їх зібрати. Ім'я ж
| + | |
| − | обраного вами поштового сервера (їх адже може бути багато) нарівні з логином
| + | |
| − | увійшло в знайому всім формулу електронної адреси:
| + | |
| − | Символ, що розділяє логін і ім'я сервера, у нас називається «собачкою», у Японії й Німеччині – «мавпочкою», в Ізраїлі й Норвегії – «штурделем», у Финлян-
| + | |
| − | диї –«котячим хвостом». А в Італії й зовсім кривдно – «равликом». Дійсно,
| + | |
| − | схоже, хоча Равчиковою скоріше можна назвати пошту звичайну. Взагалі ж символ
| + | |
| − | роздільника імені користувача й адреси сервера був обраний по простому принци-
| + | |
| − | пу: буква або цифра отут не підійшла б, а розділові знаки зустрічалися й в звичайному тексті. Значок @ нормальні люди не використали, хоча комерсанти з ним
| + | |
| − | були відмінно знайомі: в Англії він зустрічається в діловій переписці ще із минулого сторіччя у формулюваннях типу «10 унцій масла @ 5 фунтів». А американський
| + | |
| − | фахівець із древньої писемності професор Бертольд Луї Уллман затверджує,
| + | |
| − | що корінь «собачки» (виходить якийсь неуявний тваринно-рослинний
| + | |
| − | гібрид... досить доречний у століття генетичної інженерії) гніздяться, ще в наскальному живописі, не говорячи вже об банальної латині й середньовічних рукописах з їхніми готичними завитушками.
| + | |
| − | …Спочатку винахід Томлинсона використалося лише для спілкування співробітників BBN, але до середини 70-х перекочувало в «великий» ARPANet. А на основі
| + | |
| − | електронної пошти виникли нові сервіси - наприклад, поштові конференції,
| + | |
| − | групи новин, з яких, у свою чергу, виросли знайомі всім форуми...
| + | |
| − | | + | |
| − | В 80-х же електронна пошта стає самої популярної зі служб Мережі: впритул
| + | |
| − | до появи файлообмінних сервісів більша частина «трафіка» проходила саме по поштових каналах.
| + | |
| − | І якось смішно згадувати, що ще наприкінці 90-х років минулого століття «електронні листи» частенько відправляли зі звичайної поштової відділення. Тобто сунули
| + | |
| − | у віконце папірець із текстом листа й електронною адресою, по якому його потрібно
| + | |
| − | було відправити. Ще й гроші за це платили, можете представити! Сьогодні, це здається таким же дивним, як, наприклад, «Прокат зубних щіток». Адже електронна
| + | |
| − | пошта - справа вкрай особисте, інтимне... Втім, і сьогодні «е-мейли» як і раніше
| + | |
| − | можна відправляти зі звичайних поштових відділення - тільки вже самостійно,
| + | |
| − | без сторонніх очей. Тому що на кожній пошті сьогодні є комп'ютер з доступом у Мережу.
| + | |
| − | Автор цієї книги свій перший «мейл» відправив ще наприкінці 80-х років, з першого в Росії Дитячого Комп'ютерного Клубу, хоча знаковим в історії ця подія
| + | |
| − | не стало. Королева Великобританії Єлизавета II, приміром, обзавелася особистим «ящиком» ще в 1976 році. Нинішнє ж молоде покоління заводить «e-мейл»
| + | |
| − | десь між дитячим садком і школою. І ходять слухи,
| + | |
| − | що в найближчі роки поштові адреси будуть видавати вже при народженні, разом
| + | |
| − | с номером мобільника. Так що не дивуйтеся, якщо років через двадцять ваші нащадки надішлють своє перше «слово» по електронній пошті... | + | |
| − | Звичайно ж, звичайна пошта не відімре ще довго, адже нічого «матеріального»
| + | |
| − | послати по e-mail поки що не можна. От «віртуальну» інформацію - будь ласка,
| + | |
| − | у будь-якому виді. В «електронний конверт», як і у звичайний, можна вкласти фотографії вашої родини, копію електронного малюнка вашого молодшого сина й навіть короткий звуковий фрагмент... Обмежень по типі інформації немає ніяких, хіба
| + | |
| − | що по «розміру» вкладення - по міркуванням здорового глузду й нормам мережного етикету розмір листа не повинен перевищувати 10 Мбайт. Якщо вам потрібно переслати файл більшого розміру - користуйтеся послугами «файлообмінників»… Які, до слова,
| + | |
| − | є на багатьох поштових серверах .
| + | |
| − | | + | |
| − | Отже, щоб скористатися послугами електронної пошти, нам потрібні всього чотири речі:
| + | |
| − | | + | |
| − | • Вхід в Інтернет.
| + | |
| − | • Ваша власна адреса електронної пошти.
| + | |
| − | • Пов'язаний з ним «поштова скринька», через який і буде відбуватися обмін поштою.
| + | |
| − | • Нарешті, браузер або поштова програма. Або мобільний
| + | |
| − | телефон і коммунікатор, у якому вже є й те й інше.
| + | |
| − | Самий популярний режим роботи з поштою - це коли ви працюєте з нею в браузері, як зі звичайними сторінками, через веб-интерфейс поштової служби.
| + | |
| − | Для початку нам потрібно буде вибрати сервер - їх на мережних просторах сьогодні
| + | |
| − | цілком достатньо: в країні безкоштовних поштових служб працює не ме-
| + | |
| − | її двох десятків! Найбільш популярні з них:
| + | |
| − | '''• Mail.ru;'''
| + | |
| − | '''• I.ua;'''
| + | |
| − | '''• Ukr.net;'''
| + | |
| − | '''• Yandex.ru;'''
| + | |
| − | '''• Rambler.ru;'''
| + | |
| − | '''• Pochta.ru;'''
| + | |
| − | Продовжувати можна нескінченно. А можна знайти поштовий сервіс де-небудь у Нігерії... Або cсаме экзотичне - на сервері вашого провайдера! Хоча останній варіант я особисто не рекомендвоано: провайдери, як відомо, міняються, а адреси залишаються надовго.Більшість користувачів у Росії відразу ж заводить ящик на Mail.ru, благо це
| + | |
| − | назва не тільки розкручене, але й коротке. А як писати слово «мейл», знають
| + | |
| − | навіть ті, хто по-англійському не розуміє зовсім. Спочатку можна обзавестися
| + | |
| − | одним ящиком, однак пізніше вам, швидше за все, знадобляться й інші.
| + | |
| − | Природно, як говорить реклама, не всі «незалежні» поштовики однаково
| + | |
| − | зручні й функціональні. Однак практично всі дають нам базовий об'єм віз-
| + | |
| − | можностей.
| + | |
| − | • Доступ через веб-сторінку.
| + | |
| − | Фактично ви роздобуваєте не «ящика», а сторінку в Мережі, на якій
| + | |
| − | і будуть публікуватися всі ваші листи. Із цієї ж сторінки ви зможете й посилати відповіді, які відправляться вже у звичайну поштову скриньку вашого адресата. | + | |
| − | • Доступ по протоколі POP3.
| + | |
| − | • Доступ по протоколі IMAP.
| + | |
| − | Забирати пошту з таких ящиків можна за допомогою звичайних поштових про-
| + | |
| − | грам - наприклад, Пошта Windows Live, Outlook або The Bat!
| + | |
| − | Природно, для вас буде краще вибрати сервер, що надає як мінімум
| + | |
| − | два зі згаданих способів доступу до вашої поштової скриньки. А в ідеалі - і всі
| + | |
| − | відразу: хто знає, який саме з них знадобиться вам через день, тиждень, рік...
| + | |
| − | Вибір власної адреси (точніше - тієї його частини, що коштує безпосередньо
| + | |
| − | перед ?собакою?) - операція дуже відповідальна. Адже наш логин повинен выгля-
| + | |
| − | діти компактно й легко запам'ятовуватися. А із цим можуть бути проблеми, оскільки всі
| + | |
| − | короткі й гарні слова-логіни вже давно розібрані. Підібрати ім'я на Mail.Ru - задачка не із тривіальних, оскільки на цьому сервері зареєстровані десятки мільйонів ящиків. А слів, імен, та й взагалі зручних сполучень букв у мові
| + | |
| − | трішки поменше. Так що на простеньку адресу начебто sasha@provider.ru не розраховуйте. Можна, правда вказати в адресі ще й прізвище, наприклад, sasha_vlasov@
| + | |
| − | provider.ru або larisa_rikhter@provider.ru.
| + | |
| − | У діловій, корпоративній пошті такі адреси - не рідкість, хоча зручними
| + | |
| − | їх не назвеш. Однак більшість користувачів для пошти зовсім нейтральним «нік», не зв'язаний ні з ім'ям, ні із прізвищем - bester@provider.ru,
| + | |
| − | coolgirl@provider.ru – приватність !
| + | |
| − | Це - стиль молодіжної тусовки, яскравий і модний... Який, однак, не дуже підходить для ділових людей. Останні найчастіше вибирають для «логіна»
| + | |
| − | власне прізвище або вже згадану комбінацію імені й прізвища.
| + | |
| − | Крім букв, ваша адреса може містити й цифри, а також символи підкреслення _: Agent_007@mi5.gb.
| + | |
| − | А от пробіли й розділові знаки, так само як і символи мов, відмінних від англійського, використати не можна - ПОКИ, оскільки про російські поштові адреси
| + | |
| − | думають давно. І можливо, що в побут вони ввійдуть уже через рік^-іншої.
| + | |
| − | Отже, процедура реєстрації завершена. Тепер у вас на руках повинне виявитися
| + | |
| − | кілька важливих значень, які слід запам'ятати, а краще - записати:
| + | |
| − | • Створений вами адреса (наприклад, user@provider.ru).
| + | |
| − | • Логін для підключення до поштової скриньки. Будьте уважні – в залежності від провайдера цей логін може збігатися як з вашим базовим логіком для підключення до мережі, так і зі створеним вами «ніком» для адреси
| + | |
| − | електронної пошти. Найпростіший і зручний для користувача варіант - коли й логин для входу в Мережу, і ліва частина e-mail адреси, і логін для підключення до поштової скриньки збігаються.
| + | |
| − | • Пароль для підключення до вашої поштової скриньки. Як правило, він збігається з базовим паролем для входу в Інтернет.
| + | |
| − | Для роботи з поштою через браузер цього зовсім досить: коштує тільки
| + | |
| − | зайти на сайт вашого почтовика (наприклад, на той же www.mail.ru) і набрати в спеціальних полях логін і пароль, як ви відразу потрапите в поштовій скриньці. Легко, удоб-
| + | |
| − | але - тільки, будь ласка, не говорите свій пароль НІКОМУ! Логін сказати можна,
| + | |
| − | так його всі ваші кореспонденти й так без праці довідаються з адреси. А от віддати в чужі
| + | |
| − | руки пароль... «Може, тобі ще й ключ від квартири, де гроші лежать?» Зменшити
| + | |
Е-пошта є одним з найпопулярніших сервісів в інтернеті, який допомагає обмінюватися будь-якими даними і працює на основі протоколу SMTP. SMTP (simple mail transfer protocol) – це простий прийом передачі пошти. SMTP викор-ся для відправки пошти від користувачів до серверів і між серверами для подальшої посилки одержувачу. Для прийому пошти повинні використовуватись протоколи pop3 або imap. В IANA зареєстровані наступні порти SMTP 25, POP3 110, IMAP 143. Е-пошта по принципу роботи та складу практично повторює с-му звич. пошти.
Перевагами е-пошти є легкі запам’ятовувані адреси, можливість передачі як простого так і форматованого тексту, а також різних файлів, досить висока надійність доставки повідомлень, і простота викор-ня.
Недоліками пошти є наявність такого явища як спам (масові рекламні та вірусні розсилки), можливість затримки доставки листа, обмеженість на розмір одного повідомлення та загальний розмір повідомлень в скриньці.
При обміні повідомленнями SMTP сервера викор-ть для визначення адреси доставки DNS с-ми. В різних доменах налаштовуються свої незалежні один від одного поштові с-ми. SMTP потребує постійного з’єднання і тому як транспорт викор-ся протокол TCP. SMTP сесія склад-ся з команд між клієнтом та сервером, які обмінюються різними параметрами і можуть вкл. від 0 і більше SMTP оп-ій (транзакцій). Е-пошта з’явилась в 1971 році, коли інтернету як такого майже не було. В 80х рр. е-пошта стає одною із самий популярний служб в мережі. Пізніше при появі HTTP та HTML з’явився веб-доступ до с-м е-пошти, з найбільш популярний в нас залиш-ся mail.ru, i.ua, ukr.net, yandex.ru, yahoo.com, rambler.ru, hotmail.com. Але принципи роботи е-пошти залишились тими самими і потребують клієнтської і серверної частини, розробленої при допомозі технології веб або окремих додатків.
