Шкідливі звички студентів

Шкідливі звички студентів

Вступ

Будь-яка людина має безліч різноманітних звичок. Одні з них вважаються позитивними, бажаними, інші, навпаки – негативними, шкідливими. Звички стосуються поведінки студентів в різних сферах і рівнях діяльності: праці, відпочинку, повсякденному житті. Але, коли говорять про шкідливі звички, мають на увазі ті, що впливають на здоров'я студентів та людей. Таких звичок, як правило, виокремлюється тільки три: паління, пияцтво і наркоманія.Звички з'являються в ході звикання людини до певних дій, вчинків, та поступово стають фізіологічною потребою організму. В цій роботі мова піде про руйнівну дію шкідливих звичок – паління, пияцтва, наркоманії – на організм студентів, як в ході звикання, так і після його набуття.

Шкідливі звички

Шкідливі звички багатьма розуміються спрощено, як прийом речовини або як дії, що допомагають забутися і піти від реальності. Насправді вони включають ще і думки про стан відходу від реальності, про можливості і способи досягнення цього відходу. Таким чином наркоман- це не просто людина, яка час від часу знаходиться під впливом наркотиків. Це людина, яка або дійсно знаходиться в стані наркотичного сп'яніння, або відходить від нього, або думає про те, як він в черговий раз здійснить відхід від реальності. Іншими словами, цієї людини немає в тому світі, де живе решта людей. Звичайно, це форма крайньої патологічної залежності. Якби ми взялися описати все про шкідливі звички, то в результаті отримали б величезну працю, яку навряд чи б хто зміг дочитати до кінця. З цієї причини потрібно внести певну ясність. Нам потрібно буде виявити звички і схильності, які носять масовий характер. Швидше за все, звичками їх У всіх шкідливих звичок, або патологічних залежностей - свої закони формування. Все починається з того, що в якийсь момент свого життя людина має бажання випробувати задоволення, психологічний комфорт від дії на свій організм якоюсь речовиною, і це їй вдається. Вона прагне випробувати цей стан ще раз, потім ще, ще. Свідомість, мозок - закріплюють стереотипне повторення однієї і тієї ж дії. Виникає залежність, яку називають психологічною. У простолюдді це і називають звичкою. На ділі - це справжнісінька залежність. Через якийсь час організм настроюється на постійне вживання якоїсь речовини, і залежність переходить на глибший - фізичний рівень, перетворюється на захворювання.

У рамках окремих звичок ситуація виглядає наступним чином

1. Руховий режим. Варто зазначити, що 79,9% опитаних заявили про бажання займатися фізичними вправами. Більше 70% студентів розуміють значення рухової активності для нормальної життєдіяльності, знають свої результати тестування фізичної підготовленості і рівня здоров’я, беруть участь в активних формах відпочинку, мають уяву про розвиток базових рухових якостей.
2. Підтримка імунітету і загартування. Загальний рівень загартованості студентів можна вважати задовільним, через те що 77,3% студентів хворіють простудними захворюваннями не більше трьох разів на рік. Основна маса студентів не займається загартуванням. Знання в цій сфері знаходяться на рівні загальних уявлень. Серед чинників підтримки імунітету студенти відмічають необхідність занять на відкритому повітрі, застосування у зимово-весняний період вітамінних препаратів.
3. Раціональне харчування. В цілому тільки 16 % опитаних намагаються харчуватися раціонально. Більшість знає свої ваго-ростові дані. В той же час, звертає на себе увагу зневага, до свого харчування, у студентів. Тільки у 23,5% студентів кратність харчування складає 3 рази на день. Із цифр, що характеризують окремі компоненти при формуванні навичок раціонального харчування слід відмітити знання складу добового харчового раціону (61,4%). В той же час майже ніхто із студентів не зміг сформулювати повністю основні принципи раціонального харчування.
4. Достатній рівень знань можна констатувати тільки відносно загальногігієнічних навичок. Так, практично всі студенти (96,1%) мають уявлення про те, як правильно чистити зуби, скільки годин необхідно виділяти для сну (86,4%). На жаль, основна маса студентів не бачать сенсу в плануванні своєї життєдіяльності, її суворій регламентації. Багато з опитаних відчувають труднощі при формулюванні життєвих цілей.
5. Загальний рівень знань і володінь прийомами саморегуляції невисокий. Наприклад, знають способи саморегуляції і психопрофілактики не більше, ніж 15 % студентів, а володіють ними всього 2-3%. Основна маса студентів демонструють повну неспроможність вибору адекватної поведінки при конфліктах з викладачами або однолітками.
6. Шкідливі звички. Розповсюдженість шкідливих звичок має виражену вікову направленість. Не зважаючи на значні зусилля суспільства в профілактиці поведінки шкідливих звичок, загальний рівень студентів відносно факторів ризику залишається низьким. Тривожна ситуація стосовно відповідей студентів щодо спроможності протистояти тиску ззовні (49,5%), вирішувати складні життєві ситуації (41,3%), самостійно планувати здоровий спосіб життя з урахуванням індивідуальних особливостей і можливостей (48,8%). Важливий резерв у формуванні суб'єктивного ставлення до проблем здоров'я і здорового способу життя – вивчення його потреб мотиваційної сфери. Той чи інший тип поведінки виробляється у людини тому, що поведінка відповідає його базовим потребам і мотивам.

Шкідливість куріння

Що таке тютюн? Тютюн — це однорічна рослина з родини пасльонових, висушені листки якої після спеціальної обробки подрібнюють і використовують для куріння. До складу листків тютюну входять такі речовини як нікотин, білки, вуглеводи, органчні кислоти, смоли і ефірні олії. Основна особливість тютюну, завдяки якій він відрізняється від інших рослин родини пасльонових, — вміст нікотину. Нікотин — одна з найсильніших рослинних отрут, основна складова частина тютюнового диму. У чистому вигляді це безбарвна оліїста рідина неприємного запаху, гірка на смак. Вона добре розчиняється у воді, спирті, ефірі й легко проникає крізь слизові оболонки порожнини рота, носа, бронхів, шлунку. Давно вже став звичним плакат — "Крапля нікотину вбиває коня!" Ми часто не задумуємося над змістом цих слів. Але ж таки справді вбиває! Велика гарна тварина падає від краплини страшної отрути. Дуже чутливі до нікотину птахи, ссавці а також риби і земноводні. Наприклад, якщо змочити кінчик скляної палички нікотином і доторкнутися нею до дзьоба горобця, то він загине. Також краплина нікотину призводить до загибелі всіх риб в акваріумі. Отруйність нікотину відчув кожний, хто взяв у рот першу в житті сигарету. Ніхто не може докурити першої сигарети до кінця. Цьому заважають запаморочення й нудота, а часом і ще неприємніші відчуття, такі як інтенсивне слиновиділення, шум у голові, головний біль, серцебиття, загальна слабкість, тремтіння рук. У тяжких випадках людина непритомніє. Поступово організм пристосовується до нікотину і куріння не викликає таких неприємних відчуттів. Хоча отруєння організму триває, але довго воно ніяк не виявляється. Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином. До складу тютюнового диму близько 30 отруйних речовин: аміак, синильна кислота, чадний газ та ін. Тютюновий дим, який вдихає курець, насамперед потрапляє у верхні дихальні шляхи, а потім — у трахею та легені. Під впливом тютюнового диму відбувається хронічне подразнення слизової оболонки гортані, розвивається запалення голосових зв'язок, вони потовщуються, грубішають. Це призводить до зміни тембру голосу (грубий голос курця), що особливо помітно в молодих жінок. Внаслідок подразнення слизової оболонки бронхів і трахеї тютюновим димом розвивається їх хронічне запалення (бронхіт і трахеїт). Тому курці частіше хворіють на запалення легень, туберкульоз, захворювання у них мають тяжкий перебіг. Величезної шкоди завдає пасивне паління, коли людина, що не палить, змушена вдихати повітря, отруєне тютюновим димом. Паління молоді здебільшого зумовлене намаганням стати схожим на дорослих чи кіно героїв, що палять. Куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом в 1492 році Америки пов’язано з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став в XVII –XVIII столітті. Тютюновий дим – це вид забруднення повітря, що в сотні тисяч разів перевищує забруднення будь-якого металургійного чи хімічного комбінату, проте люди свідомо вдихають таке повітря. У тютюновому димі, крім слабкого наркотику – нікотину, міститься близько 200 особливо отруйних речовин – чадний газ, бензопірен (сильний канцероген, тобто речовина, що спричиняє рак) і багато інших. Протягом останніх десятиліть тютюн став набагато отрутйнішим, ніж скажімо в ХІХ ст., через те, що тютюнові листки характеризуються надзвичайною гігроскопічністю й активно поглинають з повітря шкідливі домішки, аерозолі, кількість яких дедалі збільшується. Нікотин являється одним із самих сильних з відомих нам отрут, які впливають на нервову систему. При згорянні сигарети він руйнується тільки частково, приблизно на 25%. Вміст нікотину в диму головної струї сигарети від 0,4 до 3мг – лише 20% від спільної кількості нікотину в сигареті. В недокурку залишається біля 5%, а інші 50% потрапляють в повітря в приміщенні, де курять. Головною причиною виникнення і розвитку “тютюнового” кашлю стають краплі дьогтю, що осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому димі викликають запалення епітелію, що покривають дихальні шляхи, це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що зв’язаний з виділенням мокроти при кашлі. Масове розповсюдження куріння є однією з головних причин широкого розповсюдження сердечно-судинних захворювань. Доведено, що у курців на відміну від некурящих людей в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця При цьому смертність, викликана цими захворюваннями, в курців набагато вища. Життя курців на 4,6-8,3 роки менше, ніж у некурящих, при чому скорочення протяжності життя залежить від того, в якому віці людина почала палити. Велика організована боротьба з курінням в багатьох країнах призвела до зменшення курців. Але незалежно від цього велика кількість курців серед молоді та серед жінок продовжує збільшуватись. Разом з цим підвищується ризик виникнення хвороби не тільки у самих курців, але й в майбутнього покоління. Куріння наносить велику шкоді всім, але особливо молодому поколінню, організм яких знаходиться в процесі статевого дозрівання, тому куріння може негативно вплинути на їх потомство. Куріння є не лише особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов’язане майбутнє всього людства. Куріння — соціальне лихо.Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю. Через нерозуміння, сліпе наслідування моди, дорослих, ровесників студент починає курити — спочатку робить одну затяжку, викурює одну сигарету, а потім тягнеться до лиховісної пачки знову і знову. І так куріння стає звичкою. А почати куріння набагато легше, ніж покинути. Отож, краще не починати.