|
|
| (Одна проміжна версія одного користувача не показана) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − |
| + | http://ibuyorlistat.com/#24667 xenical purchase canada - buy xenical weight loss |
| − | == Кібернетика в економічних дослідженнях ==
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Досвід продемонстрував хибність думки про те, що приймати управлінські рішення за умов ринкової економіки набагато легше, ніж за умов централізованого планування. Застосування у той час спрощених стратегій як підприємницькими структурами, так і на рівні державного управління давало змогу досягати виграшу лише тоді, коли йшлося про локальні критерії та обмежені проміжки часу. Аналізуючи глобальні наслідки цього підходу, можна зробити висновок, що у довготривалій перспективі він призвів до істотних втрат не тільки для суспільства в цілому, а й для багатьох суб'єктів економіки, які спершу досягли певних успіхів. Наприклад, зменшення реальної оплати праці дало можливість зберегти низьку собівартість продукції, виробленої на основі недосконалих енерго- та ресурсоємних технологій, а отже, і її конкурентоспроможність на зовнішніх ринках. Та, на жаль, можливості цінової конкуренції швидко вичерпалися, втрати від скорочення внутрішнього ринку внаслідок зменшення платоспроможного попиту працюючих перевершили доходи від розширення експорту, а зниження якості робочої сили істотно ускладнило технічне переозброєння виробництва. Найпростіший шлях за цих умов веде у безвихідь. [4]
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Об’єктом вивчення економічної кібернетики є економіка в цілому, галузі та сектори економіки, окремі підприємства та організації тощо.[1]
| + | |
| − | Предметом дослідження — функціонування й розвиток економіки як керованої системи і, насамперед, інформаційні за своїм змістом механізми управління економічними процесами. [1]
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Економічна кібернетика тісно пов’язана, з одного боку, з теорією управління, економіко-математичним моделюванням, сучасними інформаційними системами та технологіями, а з другого — з широким колом конкретних економічних дисциплін (економічною теорією, макро- та мікроекономікою, менеджментом тощо), а також соціологією, соціальною психологією, правознавством.
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Використовуючи результати цих наук, економічна кібернетика формує цілісне уявлення про економіку як складну динамічну систему, вивчає взаємодію її виробничо-технічної, соціально-економічної та організаційно-господарської структури у процесах управління, функціонування та розвитку економіки як системи.[3]
| + | |
| − | Необхідність підвищення дієвості та наукової обґрунтованості економічних рішень у наш час стає дедалі актуальнішим завданням на всіх рівнях управління. Досягти цього без застосування кількісних, зокрема математичних, методів, неможливо. Як приклад розглянемо відносно просту і досить типову задачу аналізу впливу державних витрат на динаміку змін ВВП. [8]
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Відомо, що забезпечити позитивну економічну динаміку можна, збільшивши державне споживання. Такий підхід, покладений в основу кейнсіанської концепції зростання, особливо привабливий за умов недостатнього внутрішнього споживчого попиту. Водночас зростання витрат держави має фінансуватися з певних джерел. Передусім це збільшення податків, що справить негативний вплив на загальноекономічну активність. Отже, оцінюючи дієвість згаданого підходу, треба дати кількісну оцінку збільшення ВВП в результаті зростання державних закупок та доходів у бюджетній сфері і порівняти її із зменшенням ВВП внаслідок вилучення податків на суму, яка забезпечить потрібне його зростання[6]. Очевидно, що для різних країн за різних ситуацій результати такого порівняння можуть не збігатися. Отже, для того, щоб оцінити прийнятність зазначеного плану дій, потрібно провести розрахунки за реальними даними. Схеми розрахунків ускладнюватимуться з урахуванням дедалі більшої кількості причинно-наслідкових взаємозв'язків між економічними явищами. Тому виникає проблема створення універсальної методології для ефективного забезпечення таких розрахунків.[10]
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Велике значення для її розв'язання має дедалі ширше впровадження методів кібернетики як науки, що вивчає загальні закономірності складних систем та методи керування ними. Такі фундаментальні поняття, як структура системи, ієрархічність підсистем, зворотні зв'язки, саморегулювання набувають особливої ваги при вивченні перехідної економіки та визначенні необхідних структурних змін в економічних відносинах.
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | == Завдання і методи економічної кібернетики ==
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Важливим завданням кібернетики є розробка інформаційних технологій підтримки прийняття рішень у різних сферах людської діяльності. Зокрема, економічна кібернетика прагне не тільки досліджувати перебіг економічних процесів методами точних наук, а й створювати інструментарій для підтримки діяльності всіх учасників цих процесів — органів державної влади та управління, підприємницьких структур, неприбуткових громадських організацій, окремих споживачів. Така підтримка включає пошук джерел повної та достовірної інформації, можливості її аналізу та впорядкування (з огляду на це, припустиме ототожнювання наукових понять «інформатика» та «кібернетика»), а також формування певних рекомендацій щодо раціональних управлінських рішень. Останньому аспекту, на жаль, зараз приділяється значно менша увага, ніж іншим, хоча саме він є визначальним у кібернетичних дослідженнях. [5]
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Необхідність подальшого розвитку економічної кібернетики як окремої, специфічної дисципліни з галузі комп'ютерних наук у наш час зумовлена принаймні двома причинами. По-перше, складністю та багатоаспектністю економічних процесів і явищ, особливо за перехідної економіки, коли можливість застосування методу аналогій вкрай обмежена. По-друге, тим, що кібернетика як наука від початку свого існування була спрямована на вивчення саме складних та унікальних систем.
| + | |
| − | Слід наголосити на деякій відмінності таких понять, як кількісні методи, економіко-математичне моделювання та економічна кібернетика. Згадаймо, що моделювання — це метод досліджень, за якого певне явище або процес замінюється іншим, подібним до нього за основними ознаками, проте легшим для вивчення.[1] Якщо модель економічного явища побудована за допомогою математичного інструментарію, вона є економіко-математичною. Оскільки об'єктом сучасної математики є не лише числа, така модель не обов'язково буде побудована лише з допомогою кількісних показників. З другого боку, відомі кількісні методи економічних досліджень (прямі розрахунки, деякі статистичні методи тощо), не пов'язані з побудовою моделей. Отже, поняття «кількісні методи» та «моделювання» не є тотожними, проте розвиток як перших, так і других повинен спиратися на певну теоретичну базу, яку створює економічна кібернетика. [7]
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Результати застосування кількісних методів та моделювання, зі свого боку, мають втілюватися у теоретико-економічні дослідження, у визначення нових закономірностей функціонування як економіки в цілому, так і її окремих складових (останні вивчають галузеві економічні науки), а також застосовуватися в ході прийняття управлінських рішень на різних рівнях. Як приклад такого зв'язку розглянемо роботи з моделювання перехідної економіки, що здійснювалися в Інституті кібернетики НАН України (із залученням ряду інших інститутів та вузів) протягом 90-х років. [9]
| + | |
