Етапи розробки системи електронного документообігу

Матеріал з Wiki TNEU
Перейти до: навігація, пошук

GUtAS3 <a href="http://aupsclhlfhvu.com/">aupsclhlfhvu</a>, [url=http://bxigdubsyjzu.com/]bxigdubsyjzu[/url], [link=http://lnyynekyqfvn.com/]lnyynekyqfvn[/link], http://ejfldotmczoy.com/

http://www.onlinebuyviagrapills.com#61352 order viagra - order viagra

http://flomaxonlinebuy.carbonmade.com#28581 buy tamsulosin hcl online - buy tamsulosin no prescription http://fosamaxonline.carbonmade.com#72706 buy generic alendronate sodium - fosamax online purchase http://buyciproonline.carbonmade.com#86722 ciprofloxacin online - order cipro online

Системний підхід до розроблення інформаційної системи

У теорії та практиці створення інформаційних систем виділяють три підходи: локальний, глобальний та системний.

Суть локального підходу полягає в тому, що інформаційні системи розробляють послідовним нарощуванням задач, які розв’язуються на ЕОМ.

Він передбачає необмежений розвиток інформаційних систем, а тому кожну із них неможливо пізнати в цілому. Крім того, проект на предмет його повноти взагалі не розглядається та втрачається можливість науково обґрунтувати вибір і оцінити напрямки розвитку інформаційної системи, комплекс технічних засобів, а також побудувати її модель. До позитивних сторін цього підходу віднесемо: відносно швидку віддачу, наочність задач, можливість розробки невеликими “замкненими” групами, простату керування створенням систем. Недоліки: неможливість забезпечення раціональної організації комплексів задач, дублювання, постійна перебудова програм та організації задач, що призводить до дискредитації самої ідеї створення інформаційної системи.

При глобальному підході спочатку розробляють проект немовби повної, завершеної системи, а потім її впроваджують. Як правило, цей підхід призводить до морального старіння проекту ще до його впровадження, оскільки час його розробки може перевищувати період оновлення технічних, програмних та інших засобів, використаних у ньому.

Системний підхід до створення інформаційної системи – це комплексне вивчення економічного об’єкта як одного цілого з представленням частин його як цілеспрямованих систем і вивчення цих систем та взаємовідносин між ними. При системному підході економічний об’єкт розглядається як сукупність взаємопов`язаних елементів однієї складної динамічної системи, яка перебуває в стані постійних змін під впливом багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів, пов’язаних процесами перетворення вхідного набору ресурсів в інші вихідні ресурси.

Системний підхід має такі принципи:

1)кінцевої мети – абсолютний пріоритет кінцевої (глобальної) мети ;

2) єдностi –розгляд системи як цiлого, так i сукупностi частин (елементiв);

3)зв'язностi – розгляд будь якої частини разом з її зв'язками з оточенням;

4)модульної побудови – корисно видiляти модулi в системi та розглядати її як сукупнiсть модулiв;

5)ієрархiї - корисно вводити iєрархiю частин (елементiв) i (чи) їх ранжування;

6)функцiональностi – спiльний розгляд структури i функцiй з прiоритетом функцiй над структурою;

7)розвитку – врахування змiн системи, її здатність до розвитку, розширення, замiни частин, нагромадження iнформацiї ;

8)децентралiзацiї - поєднання рiшень, якi приймаються, та керування централiзацiєю i децентралiзацiєю;

9)невизначенiсть – врахування невизначеностей та випадковостей у системi.

Характерними ознаками системного (комплексного) пiдходу є: одночасне охоплення проектуванням великої кiлькостi задач ; максимальна типiзацiя та стандартизацiя рiшень; багато аспектне уявлення про структуру iнформацiйної системи як про систему ,що складається з кiлькох класiв компонентiв, та вiдносна автономна їх розробка ; ключова роль баз даних; локальне впровадження та збiльшення функцiональних задач.

Задачею системного пiдходу до створення iнформацiйної системи є розробка всiєї сукупностi методологiчних i соцiально – наукових засобiв обстеження (опис, аналiз, синтез, реалiзацiя ) систем рiзного типу.

У методологiчному вiдношеннi системний пiдхiд базується на iдеях цiлiсностi, цiлеспрямованостi, органiзованостi об’єктiв, що вивчаються, їх внутрiшнiй активностi та динамiзмi. В розвитку системних розробок видiляють три напрямки : загальну теорiю систем, математичну теорiю системи i складних систем.



Висновок

Інформаційна система – це система, яка забезпечує обмін інформацією в процесі управління. Інформаційні системи виникли разом з появою людини, адже вже і в той час потрібно було управління.

Основними факторами, які впливають на впровадження інформаційних систем, є потреби організацій та користувачів, а також наявність відповідних засобів для їх формування. Найсуттєвіше на розвиток інформаційних систем вплинули досягнення в галузі комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж.

Інформаційні системи впроваджуються на організації тоді, коли на ній не застосовувалося раніше обчислювальної техніки і керівництво приймає рішення про її впровадження; при наявності вже діючих інформаційних систем різного призначення потрібно створити нову; до вже існуючої потрібно внести зміни у зв’язку зі змінами на виробництві; коли виникає потреба поновити функції, які реалізує дана система; постає потреба створити інформаційну систему на новій технічній або програмній основі.

Під час створення нових інформаційних систем проектні роботи виконуються залежно від договору з розробником системи.

На даний час використовуються високоефективні внутрішньо фірмові системи інформації, які працюють в спільній локальній мережі. Під час розробки таких інформаційних систем використовуються найновіші технології, що збільшують швидкість виконання та якість роботи.

Інформаційна система повинна підтримувати такі функції, як надання інформації та створення найзручніших умов для її поширення.

Список використаних джерел та літератури

Мартин Дж. Организация баз данных в вычислите¬льных системах.—М.: Мир,1980.

Тиори Т., Фрай Дж. Проектирование структур баз данных: В 2-х кн.—М.:Мир, 1985.

Четвериков В.Н. и др. Базы и банки данных.— М.: Высшая школа, 1987.

Змитрович А.И. Базы данных.—Минск.: Университетское, 1981.

Основи інформаційних систем: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, перероб. і доп./ В.Ф Ситник, Т.А.Писаревська, Н.В.Єрьоміна, О.С.Краєва; За ред. В.Ф.Ситника. – К.: КНЕУ, 2001. – 420 с.

Информационные системы/ Петров В.Н. – СПб.: Питер, 2003. – 688 с.

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти