Електронний документообіг у фінансовій сфері

Матеріал з Wiki TNEU
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

ВСТУП

Сучасний банківський ринок на Україні набирає все більше ознак цивілізованого ринку високо розвинутих країн Західної Європи та США. Потрібно відзначити вирішальну роль у переході до європейських стандартів ведення банківської справи Національного банку України. До керівництва банками почали приходити висококваліфіковані кадри, багато з яких пройшли стажування за кордоном. В операціях українських банків все частіше застосовуються новітні банківські технології. На сьогоднішній день клієнтів банків вже не дивують електронні картки, банкомати, термінали, БАСС-термінали і т.д.

Особливе місце в розвитку електронних банківських технологій посідає система “клієнт-банк”. Швидко увірвавшись до світової банківської системи, дана технологія з’являється на українському ринку на початку 90-х років і по цей день залишається найпоширенішою системою віддаленого доступу клієнтів до своїх банківських рахунків.

Розрахунки через систему “клієнт-банк”, а також інші апаратно-програмні системи будуть предметом дослідження даної дипломної роботи. На початку нового тисячоліття ця тема знову набирає особливої актуальності, адже на світовому ринку відбувається постійне зрушення акцентів торгівлі і все більше угод та розрахунків здійснюється через комп’ютерні мережі та всесвітню мережу Інтернет зокрема. Комп’ютерні мережі привнесли значні полегшення в розрахунках та значно їх прискорили. При використанні системи “клієнт-банк” створюється, певною мірою, своєрідна комп’ютерна мережа, що об’єднує клієнтську частину та банківську. Обмін інформацією через таку мережу дозволяє здійснювати контроль клієнта за своїми банківськими рахунками, проводити платежі з них отримувати виписки тощо. Захист інформації забезпечують сучасні методи криптографії.


ЛОКАЛЬНА СИСТЕМА ВІДДАЛЕНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

З розвитком сучасного ринку комп’ютерних технологій, банки не могли залишатись осторонь останніх наукових проривів цієї галузі, що відкривали величезні перспективи розширення своєї діяльності, діяльності клієнта, прискорення та спрощення розрахунків. Одним з перших видів банківських операцій, яких торкнулась банківська автоматизація – є розрахункові операції.

Саме система “клієнт-банк”, разом з міжбанківськими електронними розрахунками, швидким кроком увійшла до низки автоматизованих банківських процесів. Більше того, таких значних темпів розповсюдження не очікували навіть у самих оптимістичних прогнозах.


Системи «клієнт-банк»

В нашій країні найбільшого поширення набули системи “клієнт-банк”, що використовуються корпоративними клієнтами для доступу до свого рахунку, контролю над ним. Вони широко використовуються заради можливості термінового переказу коштів зі свого рахунку, не відходячи від свого робочого місця, тим самим швидко реагуючи на ринкову ситуацію та отримуючи додатковий дохід. Такі системи почали з’являтись на Україні ще в 90-х роках і постійно змінюються з розвитком нових технологій, широким застосуванням автоматизації в банківській діяльності та на підприємствах. З плином часу ці системи стають доступними все більшому колу клієнтів, адже широке залучення користувачів системи знижує собівартість на одного користувача, а отже й ціни на даний вид послуг. Не рідко, в основному в процесі рекламних компаній, банки пропонують даний продукт безкоштовно, наряду з іншими розрахунковими операціями, як-то відкриття рахунку, його обслуговування, безкоштовне обслуговування системи “клієнт-банк”.

Що ж таке система “клієнт-банк” в розумінні вітчизняного споживача та того хто надає дані послуги, виходячи зі сфери її найбільшого застосування?

Система “клієнт-банк” - це сукупність програмно-технічних комплексів, призначених для:

• оперативного ведення клієнтом своїх рахунків у банку;

• обміну платіжними документами та відповідною технологічною інформацією між банком та його клієнтами в електронній формі.

Система “клієнт-банк” в Україні розглядається як складова програм автоматизації банківської діяльності і, зокрема, як джерело надходження платіжних документів до загальнодержавних систем розрахунків (зокрема СЕП). Тому до систем «клієнт-банк» висувається ряд вимог, визначених Національним банком України, щодо дотримання ними стандартів електронних платіжних документів, сумісних зі СЕП, надання мінімального на¬бору послуг, забезпечення певного рівня захисту інформації тощо.

На теперішньому етапі розвитку технологій захисту інформації, що передається через зовнішні канали зв’язку банку (а до них відноситься і система “клієнт-банк”) приділяється особлива увага, аж до залучення Служби безпеки України.

«Банківська частина» - комплекс, що розміщений у банку. Його основні функції:

• ведення нормативно-довідкової інформації та забезпечення нею програмних комплексів клієнтської частини;

• розподіл прав доступу користувачів-клієнтів, реєстрація доступу клієнтів, запобігання несанкціонованому доступу;

• обмін платіжними документами з клієнтською частиною, з інформуванням клієнта про результати приймання його документів або їх відхилення (з обов'язковим повідомленням причин відхилення);

• обмін платіжними документами з програмним комплексом ОДБ (зокрема, банківська частина системи «клієнт - банк» може бути одним з компонентів ОДБ), який власне і виконує розрахунки клієнта за документами, що отримані через систему «клієнт-банк», а також ведення рахунків клієнтів з відображенням фактично виконаних трансакцій;

• обмін із клієнтською частиною допоміжною технологічною інформацією та бухгалтерськими документами на зразок «виписка з рахунку», на основі яких клієнт має змогу отримати повну інформацію про стан свого рахунку та рух коштів на ньому;

• ведення протоколів роботи, архівів проведених (та відхилених) трансакцій.

«Клієнтська частина» — комплекс, що розміщений на підприємстві клієнта. Його функції: • ведення необхідної нормативно-довідкової інформації;

• ведення значення рахунку клієнта, що є відображенням рахунку, який ведеться в банку, з максимально можливою точністю. Можливе ведення двох варіантів значень рахунку: з урахуванням тільки фактично проведених документів - фактичного, та з урахуванням «коштів у розрахунках» — прогнозованого;

• підготовка початкових платіжних документів (або автономно, або прийом їх із програми автоматизації бухгалтерії підприємства);

• обмін з банком платіжними документами;

• отримання відповідних платіжних документів з банку;

• обмін з банком технологічною інформацією та надання клієнту повної інформації про стан виконання розрахунків за кожним з платіжних документів, що проходить як через систему «клієнт-банк», так і за межами системи (наприклад, проведення докумен¬тів цього клієнта в паперовій формі через операціоніста банку);

• ведення протоколів роботи, архівів проведених (та відхилених) трансакцій.

Система “клієнт-банк”, що надається клієнтам ЗАТ КБ “ПриватБанк” власним клієнтам є розробкою відділу автоматизації “ПриватБанк”. Введена у дію у 1997 році, і з того часу постійно вдосконалюється власними силами На час створення системи банком було вивчено продукти аналогічного застосування, що існували на ринку та пропонувались розробниками програмного забезпечення. На основі зробленого аналізу дійшли до висновку про створення власного програмного продукту. Переваги такого рішення полягають у наступному:

 розробка програмного продукту власними силами є більш економним способом, а отже потребує менші капіталовкладення;

 розробка власного продукту була під силу висококваліфікованому персоналу автоматизаторів банку – що дозволяло збільшити завантаженість високооплачуваних працівників, тим самим зменшуючи видатки в цілому по банку;

 створення продукту власними силами дозволяє і по теперішній час постійно вдосконалювати систему своїми співробітниками без виклику спеціалістів іншої фірми;

 розробка продукту власними силами зменшила ймовірність виходу назовні комерційних та банківських таємниць, підвищила конфіденційність роботи банку;

 система може бути продана іншій банківській установі, що значно зменшить собівартість продукту.

Таким чином програмний продукт ЗАТ КБ “ПриватБанк” слугує банку вже 11 років. За цей час особливих нарікань клієнтів програма не отримувала. У разі виникнення змін зовнішнього середовища, програмістами банку оперативно вносяться корективи до програмного коду системи, що дозволяє без втрат часу задовольнити нові сподівання клієнтів, що вони прагнуть отримувати від системи “клієнт-банк”. Функціонально система “клієнт-банк” розподіляється на банківську та клієнтську частини.

Отже функції “клієнтської частини” – комплексу, що розміщений на підприємстві:

• ведення значення рахунку клієнта, що є відображенням рахунку, який ведеться в банку, з максимально можливою точністю. Можливе ведення двох варіантів значень рахунку: з урахуванням тільки фактично проведених документів - фактичного, та з урахуванням «коштів у розрахунках» — прогнозованого;

• підготовка початкових платіжних документів (або автономно, або прийом їх із програми автоматизації бухгалтерії підприємства);

• обмін з банком платіжними документами;

• отримання відповідних платіжних документів з банку;

• обмін з банком технологічною інформацією та надання клієнту повної інформації про стан виконання розрахунків за кожним з платіжних документів, що проходить як через систему «клієнт-банк», так і за межами системи (наприклад, проведення документів цього клієнта в паперовій формі через операціоніста банку);

• ведення протоколів роботи, архівів проведених (та відхилених) трансакцій. Іншій частині комплексу – “банківській частині” – що розміщено у банку відведено інший перелік функцій, зокрема:

• ведення нормативно-довідкової інформації та забезпечення нею програмних комплексів клієнтської частини;

• розподіл прав доступу користувачів-клієнтів, реєстрація доступу клієнтів, запобігання несанкціонованому доступу;

• обмін платіжними документами з клієнтською частиною, з інформуванням клієнта про результати приймання його документів або їх відхилення (з обов'язковим повідомленням причин відхилення);

• обмін платіжними документами з програмним комплексом ОДБ (зокрема, банківська частина системи «клієнт - банк» може бути одним з компонентів ОДБ), який власне і виконує розрахунки клієнта за документами, що отримані через систему «клієнт - банк», а також ведення рахунків клієнтів з відображенням фактично виконаних трансакцій;

• обмін із клієнтською частиною допоміжною технологічною інформацією та бухгалтерськими документами на зразок «виписка з рахунку», на основі яких клієнт має змогу отримати повну інформацію про стан свого рахунку та рух коштів на ньому;

• ведення протоколів роботи, архівів проведених (та відхилених) трансакцій.

Система “клієнт-банк” складається з двох програм: програми “клієнт-банк” ПриватБанку та поштової програми Т-Mail. Програма “клієнт-банк” призначена для вводу і відправлення платіжних документів до поштової програми. Поштова програма призначена для відправки і прийому документів із банку по каналам зв’язку.

Система працює в режимі OFF-Line, тому більшість операцій виконується після зв’язку з банком. Такий принцип побудови всіх існуючих в Україні систем віддаленого доступу до банківських рахунків “клієнт-банк”. Це дозволяє уникати перевантаження систем електронного обчислення та максимально ефективно розподілити час комп’ютерного обладнання на виконання поставлених задач. Так, виписка клієнта формується кожні 40 хвилин.

Інший важливий аспект роботи системи “клієнт-банк” є безпека передачі даних. Сучасні методи криптографії – шифрування електронних документів дозволяють зменшити ризик перехоплення та зчитування інформації або її зміну до мінімуму. Найчастіше для здійснення зловмисних дій використовується перехоплення паролю. В ситуації з встановленням системи “клієнт-банк” такий хід абсолютно виключений, адже для встановлення системи до офісу клієнта виїжджає спеціаліст банку, який, після встановлення відповідного програмного забезпечення, передає дискети з електронним підписом особі, повноваження якої перевіряються за Статутом чи іншими правовстановлюючими документами.

Система “клієнт-банк” ПриватБанку дозволяє в значній мірі автоматизувати процес обробки інформації та проведення платіжних документів. Зокрема, системою формується перелік архівних документів. По запиту клієнта можна переглянути:

 повний перелік відправлених платежів за певний проміжок часу;

 повний перелік отриманих платежів за певний проміжок часу;

 перелік платежів відправлених на певного отримувача;

 перелік платежів отриманих від певного відправника;


 перелік операцій проведених за певну дату і т.д.

Також клієнт може формувати шаблони документів для автоматичного заповнення по платежам з однаковими реквізитами, як то податкові платежі, перерахування до Пенсійного фонду, постійним постачальникам та ін.

Система “клієнт-банк” автоматично перевіряє певні реквізити на відповідність, зокрема при введені МФО банку отримувача коштів автоматично видається на екран його назва за довідником, що постійно обновлюється даними НБУ. Код ЄДРПОУ перевіряється на відповідність зареєстрованому у банку, адже за вимогами НБУ така перевірка покладена на установи комерційних банків.

Система «клієнт-банк» ПриватБанку створена для організації максимально повного сервісу банківських послуг на робочому місці клієнта, включаючи в себе:

- підготовка клієнтом внутрішньодержавних і міжнародних платежів та відправка їх по системі модемного зв’язку в банк з отриманням підтвердження про прийняття чи за бракування;

- отримання виписок по своїм рахункам та остаточна виписка в кінці дня;

- отримання клієнтом оперативної цікавлячої його інформації з банка (курси валют, кредитні ставки, тарифи, види послуг та інше);

- ведення архіву платіжних документів клієнта за будь-який період часу з можливістю перегляду, друку, копіювання, отримання форм звіту.

Дана систем представляє собою програму, яка встановлюється на комп’ютер клієнта банку, з яким було підписано договір про віддалене обслуговування . При встановленні дана програма питає шлях встановлення і копіює всі необхідні для роботи файли у вказану директорію. По завершенню встановлення програма просить вставити дискету отриману в банку з ключами і особистими даними користувача. Далі програма встановлення завершує свою роботу. Далі в ручному режимі до першого запуску програми потрібно зробити деякі налаштування. В папці BIN необхідно знайти файл Subst.lst і в ньому необхідно вписати номера телефонів на які програма буде здійснювати телефонні дзвінки, а також необхідно знайти файл t-mail.ctl і в ньому необхідно прописати порт модему та необхідну швидкість з’єднання. Далі необхідно запустити програму, при першому запуску ПК запросить ввести ім’я користувача і пароль. Після цього з’явиться основне меню програми ПК «Клієнт-банк». Для створення нового документу потрібно виконати команду Документы- Платежи формат НБУ- Подготовка платежей.

Для створення нового платіжного документу необхідно виконати команду операции – новый платеж , після цього з’явиться нове вікно в якому потрібно буде ввести номер, дату документу, суму і назву та реквізити отримувача платежу. На завершення необхідно вписати призначення платежу та натиснути кнопку «Записать».

Також можна подивитись залишок коштів на рахунку натиснувши кнопку «Остаток на счете» та вибрати рахунок з якого буде вестися проплата.

В ПК «Клієнт-банк» також є безліч довідників якими користувач також може користуватись, це дуже зручно адже тепер немає необхідності кілька разів набирати одне і те ж саме призначення платежу або реквізити одного і того ж самого отримувача платежу.


Також клієнти банку у віддаленому режимі можуть отримати банківську виписку по рахунках скориставшись формуванням реєстру платіжних документів для друку руху коштів по рахунку із меню сервіс. При виконанні даної команди з’явиться вікно в якому необхідно вибрати тип звіту звичайний чи повний, по яких операціях потрібно проводити вибір по проведених чи створених, також необхідно вказати період дат з якої по яку необхідно здійснювати формування. Звіт може бути сформований лише по отриманих коштах (Приход), по витрачених (Разход) або ж повний звіт по руху коштів і в ту і в іншу сторони. Також є два види сортування по сумі або номеру.


Після того як було натиснуто кнопку «Записать» при створенні нового документу, в меню «Підготовка платежів» з’являється новий рядок з сумою та реквізитами отримувача, а також з кількома службовими полями. Для того щоб відправити новостворений платіж необхідно почергово виконувати команди із меню «Підпис і відправка» спочатку помітити до підпису поточний платіж, якщо платежів декілька то всі платежі. Далі необхідно вставити дискету з згенерованими ключами і виконати команду «Підпис бухгалтера» і ввести пароль бухгалтера. Потім необхідно ввести пароль керівника, рядок платежу змінить свій колір на жовтий. Після цих дій необхідно виконати осанні дві операції «Помітити до відправлення поточний платіж» та «Сформувати платіж для відправки» у вікні що з’явиться необхідно натиснути кнопку «Так».


Дані операції призвели до того що документ пройшов стадії створення, підпису бухгалтером та керівником, а також формуванням в пакет та підготовкою до відправлення до банку. Потім користувач має закрити поточне вікно і в основному меню програми виконати команду «Почта» і вибрати «Позвонить» . При цьому сформований пакет з одним або декількома платежами відправляться на сервер банку з використанням програми дозвону. Дана програма починає працювати з завчасно встановленими параметрами, номером телефону дозвону, початковою швидкістю яка може бути або встановлена назавжди незмінною, або ж максимальною, але така швидкість може змінюватись в сторону меншої в залежності від стану лінії та кількості перешкод на ній. Перед початком зв’язку виконується пакетний файл T-mail.bat який провіряє наявність файлів на відправку та виконує інші функції розподілення пакетів.

Під час першого запуску програми щоб комплекс був в робочому режимі необхідно згенерувати ключі та відправити їх в банк для сертифікації. Для цього необхідно виконати команду «Робота з ключами» - «Генерація ключів» з меню «Сервіс». При цьму відкривається наступне вікно в якому здійснюється попередження що з моменту генерації ключів і до моменту сертифікації їх в банку програма буде заблокована на отримання чи прийом будь-якої інформації.

Далі програма почергово просить вводити паролі бухгалтера та керівника, при цьому дискета з чистими ключами повинна стояти в дисководі. При першому зверненні до даного меню поле «Старий пароль» не заповняється. Для нового пароля допускається довжина не менше 5 символів. Після вводу паролів бухгалтера і керівника генеруються ключі і автоматично попадають на відправку до меню «Пошта». Після відправки файлів відповідальні працівники банку сертифікують ключі клієнта та відправляють йому готові ключі бухгалтера та керівника, і після наступного зв’язку з банком клієнт отримує повідомлення про успішну сертифікацію ключа керівника та ключа бухгалтера.

Щодня клієнту з банку приходить різна інформація в виді закодованих файлів, серед цих файлів щоранку приходять файли з виписками. Іноді виникають ситуації коли файли виписок приходять не в повному обсязі або з невірними даними. В такому разі виникає необхідність запросити файли повторно, для цього існує спеціальне меню програми в якому вказується дата формування виписки. Після натиснення на кнопку «Формування» необхідно закрити поточне вікно і виконати команду «Почта» - «Позвонить». При цьому відправляється запит на повторне формування файлів клієнта і через деякий час сформується і стане доступною для клієнта необхідна для нього інформація.

Крім конфіденційної інформації клієнту може також присилатися й загальна. Наприклад щоденні курси валют, вартості цінних металів, реклама, регламенти роботи та безліч іншої інформації. Дана інформація відображається в текстовому вигляді і доступна за кожен день. По скільки інформації може бути дуже багато вона раз на місяць потрапляє в архів. Після вибору необхідного повідомлення його можна роздрукувати або ж змінити кодування для більш зручного перегляду.

Отже дослідження структури операцій в системі “клієнт-банк” надасть можливість виявити прихильників системи за ознакою організаційної форми підприємства. Дозволить розкрити ефективність використання системи, через показники співвідношення кількості документів, що проходять через систему “клієнт-банк” в загальній кількості розрахункових документів банку, а отже й ступінь зменшення навантаження на операційний персонал банку завдяки впровадженню автоматизації.

Стан обслуговування в Україні

Одним з основних документів, що узаконив використання системи “клієнт-банк” є Постанова Національного банку України “Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” №135 від 29.03.2001, яка передбачає використання електронного платіжного доручення на рівні паперового із застосуванням електронного підпису на основі криптографії данних. Однак, вперше цю тему було освітлено і чітко обговорено в Законі України “Про платіжні системи і переказ коштів в Україні” від 16 травня 2001року. Він визначив статус електронного документу та електронного цифрового підпису. Від того часу електронний платіжний документ та електронний цифровий підпис на цьому документі мають однакову юридичну силу з паперовим документом та підписом, зробленим від руки.

Електронний цифровий підпис є обов’язковим реквізитом електронного документу, безвідривно пов’язаний з його змістом, дає можливість підтвердити його цілісність та ідентифікувати особу, що його підписала. Відповідальність за достовірність інформації, що присутня в електронному документі, несе особа, що підписала даний документ.

У відповідності до вимог Закону переказ грошових коштів здійснюється банком після відповідної перевірки електронного цифрового підпису. У випадку недотримання вказаних вимог банк несе відповідальність за втрати, що зазнали суб’єкти переказу.

Оскількм електронний цифровий підпис уявляє собою сукупність данних, отриманих за допомогою криптографічних перетворень, то засоби, за допомогою яких були здійсненні дані криптографчні перетворення, повинні мати сертифікат відповідності. Така вимога присутня в Указі Президента України №505/98, який встановлює необхідність використання тільки сертифікованих криптозасобів для захисту інформації конфіденційного характеру. Схожі вимоги також присутні в проекті закону “Про електронні документи та електронний документообіг”, що було прийнято в першому читанні 20.09.2001р.

Підсумовуючи стан правового поля, що регламентує електронний документообіг в Україні, хотілося б відзначити значний прогрес та успіхи в цьому напрямку останнім часом. Скоріш за все це пов’язано з прийняттям Україною такого значного сегменту світового ринку, як електронна торгівля та електронні послуги. Зміни, що стали очевидними на рівні технологій, нарешті почали знаходити своє відображення у законодавчій базі.

Такі кроки, доведені до реального застосування у судовій практиці, допоможуть вітчизняним компаніям захистити себе як на національному ринку, так і на міжнародному, при цьому не втрачаючи конкурентоспроможності на такому значному сегменті ринку, який охоплює електронний документообіг. Система “клієнт-банк” повністю побудована на використанні електронного документообігу. Враховуючи велику долю розрахунків країни, що проходить через дану систему, держава не може залишатись осторонь процесу формування законодавчого закріплення норм електронного документообігу. Визначення ж ключових моментів законодавчою базою дозволить перевести електронні розрахунки, в тому числі і з використанням системи “клієнт-банк” в абсолютно нове поле довіри – поле гарантії операцій з боку держави на рівні нормативно-правових документів.

Такий двосторонній обмін думками та технологічними засобами між банком та клієнтом дозволив накопичити певні дані про потреби клієнтів, що не можуть бути задоволені лише шляхом внесення змін до системи “клієнт-банк” на програмному рівні.


ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЮЧОЇ СИСТЕМИ “КЛІЄНТ-БАНК” НА ОСНОВІ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГУ

Для виявлення перспективних напрямків вдосконалення діючої системи “клієнт-банк”, в першу чергу, необхідно встановити недоліки системи, тобто проблеми, що виникають у клієнтів банку при роботі з системою.

Основним джерелом інформації в даному випадку можуть стати, насамперед скарги тих, хто безпосередньо працює з системою – клієнтів банку. Потрібно віддати належне роботі менеджерів ЗАТ КБ “ПриватБанк”. Адже вони намагаються віднайти недоліки в роботі системи на стадії зауважень, не доводячи ситуації до скандальних. На основі отриманої інформації про труднощі, з якими зіштовхуються працівники підприємств, що обслуговуються в Золотоніському відділенні ЗАТ КБ “ПриватБанк”, та додаткові параметри, які клієнти хотіли б бачити в системі, формується своєрідна “книга відгуків та пропозицій”, що при першій же можливості передається до Головного офісу банку у місті Дніпропетровськ для оброблення програмістами відділу автоматизації (потрібно відзначити їх високий професіональний рівень та досвід роботи), що приймають рішення про можливість внесення тих чи інших змін та вдосконалень, шляхом коригування комп’ютерної програми.


Основні недоліки діючої системи

Серед основних проблем, що виникають у клієнтів в процесі використання системи “клієнт-банк” є:

- відсутність власності на програмне забезпечення, що встановлюється клієнту. Програмне забезпечення не передається клієнту, а лише встановлюється на його комп’ютер із передачею клієнта електронного підпису. Це є елементом залежності від працівника банку;

- відсутність мобільності використання системи. Програмне забезпечення встановлюється на один або два комп’ютери клієнта. Це створює обмеження по використанню системи через ноутбуки, комп’ютери, що знаходяться в іншому офісі компанії. Особливо великі проблеми це створює для великих підприємств, керівництво яких часто виїжджає у відрядження, в тому числі за межі країни. Такий від’їзд паралізує роботу фірми з банком. Найчастіше, в таких випадках використовують передачу дискети з електронним підписом іншій особі компанії, але такий вихід дуже небезпечний, адже фактично веде до ризику легітимного підписання документів з шахрайською метою;

- необхідність присутності обох осіб, що повинні підписати платіжний документ (найпоширеніша ситуація; особи – директор та головний бухгалтер), в одному місці – разом з комп’ютером на який встановлено програмне забезпечення. Керівництво компанії, що має право підпису, для оперативного відправлення платежу повинно не покидати свого робочого місця, а в наш час високої ділової активності - це практично неможливо;

- необхідність виїзду банківського спеціаліста до офісу компанії для встановлення необхідного програмного забезпечення. Далеко не кожна компанія прагне запрошувати до свого офісу сторонніх осіб. Встановлення системи безпосередньо залежить від графіку зайнятості банківського працівника, що відповідає за дане направлення, його співставлення з графіком роботи керівництва компанії (адже передача електронного підпису відбувається безпосередньо в руки керівнику). Також виїзд банківського працівника на місце встановлення програмного забезпечення системи поширеним в таких компаніях є встановлення робочого комп’ютерного терміналу не в офісі, а в домі чи квартирі директора або головного бухгалтера;

- можливість конфлікту програмного забезпечення системи “клієнт-банк” з іншими системами програмного забезпечення. Система “клієнт-банк” розробляється, найчастіше, під стандартне програмне забезпечення комп’ютера, не враховуючи особливості набору програм кожного клієнта, що може ускладнити роботу кожної з програм, або взагалі вивести їх із робочого стану. Як бачимо, перелік даних труднощів не можна вирішити шляхом вдосконалення діючої системи “клієнт-банк”, адже вони полягають у функціональних особливостях системи як такої.

Вирішення даних питань полягає у впровадженні системи віддаленого доступу інтернет-банкінг. Аналоги системи вже певний час посідають своє поважне місце у світовій практиці високорозвинутих країн заходу. На національному ринку таку систему вдалося впровадити банку “Правекс” та “ВаБанку”. Основною ідеєю проекту є проведення електронного документообігу через всесвітню мережу Інтернет. Вивчивши моделі, що працюють на міжнародному банківському ринку та національному, нами було сконцентровано в запропонованій системі найкращі елементи з кожної з систем, що й пропонуються на розгляд.

ЗАТ КБ “ПриватБанк” запропонує своїм клієнтам систему інтернет-банкінг, що забезпечує повноцінний банківський сервіс у режимі реального часу, захищений доступ із будь-якої точки планети до довідкової і фінансової інформації про рахунки в банку, можливість працювати з платіжними документами, відправляти їх через Інтернет у банк, одержувати виписки з банку по рахунках за визначений період часу і ряд інших банківських послуг.


Впровадження інтернет-банкінгу

Використовуючи інтернет-банкінг, клієнт одержує доступ до своїх рахунків із будь-якого комп'ютера, залученого до мережі Інтернет. Таким чином, при роботі із системою клієнт не прив'язаний до якогось одного комп'ютеру і має можливість беззупинно одержувати необхідну фінансову інформацію і проводити усі операції, передбачені в меню системи інтернет-банкінг, у тому числі здійснювати платежі, знаходячись в офісі, удома, у відрядженні або на відпочинку, при цьому не має значення, у якій філії або відділенні ЗАТ КБ “ПриватБанк” відкриті рахунки клієнта. Клієнти системи інтернет-банкінг мають доступ до банківських фінансових ресурсів і одержують актуальну інформацію в будь-який час доби, у будь-який день тижня.

Інтернет-банкінг є системою простою та зручною: робота ведеться зі звичним інтерфейсом Інтернет-броузера; відсутня проблема цілості локальних даних клієнта при виході з ладу або заміні комп'ютера, перевстановленні операційної системи і т.п.; у випадку модифікації системи, банк надає своїм клієнтам нову версію системи, що не потребує додаткових дій по її установленню з боку клієнта. Інтернет-банкінг дозволяє клієнту переглядати інформацію про поточний стан рахунків, у тому числі карткових, поточним оборотам, одержувати виписки по рахунках, приймати, виконувати і відміняти платежі, перераховувати засоби з поточного рахунка на картковий, спрямовувати заявки на пошук сум надходжень по системі Western Union і PrivatMoney, одержувати інформацію про надходження сум, одержувати за заявою інформацію про надходження коштів на рахунок, довідкові дані і копії документів.

Система передбачає можливість спілкування з менеджером-операціоністом банку в режимі реального часу і ведення оперативного обміну повідомленнями з банком і переглядати курси валют НБУ. У системі повинен бути передбачений архів, із якого клієнт зможе витягти будь-які дані на вказану ним дату. У систему має бути включена функція пошуку документів по заданим клієнтом реквізитам. У якості додаткових можливостей інтернет-банкінг повинен дозволяти заповнювати форму для оцінки кредитоспроможності клієнта (на загальнодоступному веб-умови депозитів і кредитування.

Простота і доступність інтернет-банкінг забезпечується мінімальними вимогами до устаткування клієнта: персональний комп'ютер мінімальної конфігурації, що дозволяє працювати з операційною системою MS Windows 9x; наявність стандартного Інтернет-браузера; доступ в Інтернет (за технічними характеристиками інших аналогічних систем - достатньо dial-up з'єднання і будь-якого модему зі швидкістю доступу від 14400 b/sec); можливість роботи зі стандартними Інтернет-серверами (https протокол, порт 443).

Максимально високу безпеку проведення фінансових операцій у системі інтернет-банкінг забезпечує сертифікація Службою Безпеки України системи захисту електронного документообігу. Забезпечення безпеки без втрати мобільності системи досягається застосуванням декількох технологій: для шифрування обміну даними використовується протокол SSL-3, що на сьогоднішній день є стандартом де-факто у фінансових Інтернет-додатках; для гарантованого підключення клієнта цілеспрямовано до web-серверу ЗАТ КБ “ПриватБанк” використовується технологія привселюдних сертифікатів X. 509; ідентифікація при вході в систему провадиться по імені і паролю клієнта, отриманим ним у банку при реєстрації; у системі працює механізм електронного підпису, що виключає можливість передачі іншими особами документів від імені клієнта, а також підробки і зміни вже підписаного документа, і який дозволяє однозначно довести авторство документів.

Позитивні зміни від впровадження системи

Впровадження системи у всіх філіалах дозволить охопити територіально майже всю територію України. Таким чином, великі корпоративні клієнти банку одержують можливість здійснювати контроль фінансового стану дочірніх підприємств і філій. При цьому контроль може здійснюватися як у вигляді перегляду стану рахунків, так і використання другого підпису, що може накладатися безпосередньо з центрального офісу підприємства.

Впровадження такої системи для банку, безперечно буде великим кроком вперед – показником використання в своїй діяльності високих технологій заради задоволення потреб його клієнтів. Це означає прихильність збоку клієнтів до банківської структури, бо використання складних технологічних новинок є ознакою високого професіоналізму як працівників сектору комп’ютерних технологій, що можуть забезпечувати компанії захист та функціональність системи одночасно; професіоналізм менеджерського складу, що вміє прислухатись до потреб клієнтів; та професіоналізм керівництва банку, що не стоїть на місці, а прагне до розширення банківських послуг, якомога ширшого задоволення потреб клієнтів. Впровадження даної системи дозволяє уникнути всіх названих проблем, що виникають в стандартній системі “клієнт-банк”. Перелік операцій, що можна виконувати за допомогою системи інтернет-банкінг у світовій практиці вражає.

Пропонуємо визначити такий перелік операцій, за допомогою яких в системі інтернет-банкінг, клієнт ЗАТ КБ “ПриватБанк” зможе виконувати:

1. контроль рахунків та проведення платежів, накладання підпису на підготовлені платіжні документи клієнтом, незалежно від його місцезнаходження, філії в якій відкрито рахунки;

2. зручну роботу для клієнта, незалежно від кількості рахунків та їх приналежності;

3. перегляд поточного стану рахунків клієнтів в реальному масштабі часу;

4. контроль проходження платіжних документів по рахункам клієнта в поточному операційному дні в реальному масштабі часу;

5. формування виписки по групі рахунків на поточний момент часу;

6. формування виписки по вибраному рахунку на поточний момент часу;

7. формування виписки по групі рахунків за архівну дату;

8. перегляд та друк платіжних документів;

9. пошук документів по будь¬-якому реквізиту;

10. ведення оперативного обміну повідомленнями з банком;

11. перегляд курсів валют Національного банку України;

12. перегляд стану карткових рахунків;

13. перегляд стану платіжних карт;

14. подачу запитів та перегляд результатів пошуку переказів по системі Western Union та PrivatMoney;

15. оформити заявку на кредит;

16. скласти платіжні доручення на основі пустого бланку;

17. набір платіжних доручень на основі шаблону;

18. набір платіжних доручень на основі вже проведеного документу;

19. складання шаблонів платіжних доручень;

20. редагування шаблонів платіжних доручень;

21. накладати на платіжний документ роздільних підписів першої та другої особи;

22. контроль проходження етапів обробки документа, як стороною клієнта, так і всередині банку;

23. перегляд платіжних документів, що не пройшли контроль операціоніста;

Крім того, в рамках системи може бути організована підсистема надання та перегляду документів звітності для керівництва банку та акціонерів, що дозволить оперативно впливати на ситуацію в банку та мати великий ступінь контролю за банківськими операціями.

Ще один позитивний момент від впровадження системи інтернет-банкінгу, який отримано з власного досвіду роботи, є зручність для роботи іноземних компаній. Справа в тому, що в більшості компаній, які було створено іноземцями, власники хочуть мати абсолютний контроль над платежами, що проходять з фірми. Раніше, такий контроль дозволяли здійснювати банки з іноземним капіталом на кшталт “Сіті Банк (Україна)”, “Райффайзенбанк (Україна)”, “Ай.Ен.Дж. Банк (Украйна)” тощо. Вони могли надавати таку послугу через розвиненість своєї мережі по світу. Так з банком підписується договір, що платежі можуть бути відправлені лише після їх підтвердження Головним офісом компанії, що знаходиться за кордоном. При надходженні платежу, наприклад “Сіті Банк (Україна)” робить запит до “Сіті Банку” країни, де знаходиться Головний офіс компанії, ті, в свою чергу, переправляють запит до офісу компанії і отримують підтвердження або відхилення платежу, після чого дана інформація передається до “Сіті Банк (Україна)". Такий документообіг займає до п’яти годин. Враховуючи те, що іноземні банки приймають платежі поточним операційним днем максимум до 16:00, іноді виникають проблеми з платежами. Рішення на основі інтернет-банкінгу зацікавило іноземців, оскільки при підписанні договору один електронний підпис отримує керівник компанії – іноземець, а отже отримує повний контроль над станом рахунку та платежами за ним. Українська сторона (наприклад головний бухгалтер) готує платіжний документ і підписує власним електронним підписом, після чого з’єднується з керівником за кордоном і просить його підтвердити платіж. Той, в свою чергу заходить на інтернет-сайт ЗАТ КБ “ПриватБанк” і бачить введений платіж, після чого підписує власним електронним підписом. Лише після цього платіж переправляється контрагенту.

Не секрет, що саме іноземні компанії мають великі обороти коштів та залишки на рахунках, є надія, що впровадження системи інтернет-банкінг зможе привернути ці компанії до українського банку, відібравши клієнтів у іноземних банків (особливо враховуючи різницю в платні за послуги). Щодо економічної обгрунтованості проекту –його не можна розглядати як відокремлений проект із власною самоокупністю, скоріш варто було б розглядати його як іміджевий, як перспективу до розширення клієнтської бази, що вже безумовно призведе до отримання додаткових (можливо дуже великих – за умови привернення уваги іноземних компаній) доходів від інших банківських операцій. Одночасно ефект також буде від зменшення кількості клієнтів, що мають відвідувати банк, а отже зменшення навантаження на операціоністів. А також в зв’язку з відпаданням необхідності виїзду до клієнта для встановлення системи – як-то було зі стандартною системою “клієнт-банк”.

Що стосується витрат, то до них можна віднести витрати на розробку та впровадження системи. Такі роботи ЗАТ КБ “ПриватБанк” в змозі виконати власними силами за рахунок висококласних спеціалістів та розвинутих мереж зв’язку. Ці витрати є одноразовими і не є дуже значними в структурі витрат комерційного банку. Витрати на обслуговування системи спеціалістами будуть компенсовані за рахунок зменшення обсягу робіт і вивільнення часу у працівників, що займаються обслуговуванням системи “клієнт-банк”. Додаткових витрат по каналах зв’язку банк не понесе, оскільки банком для поширення у мережі інтернет свого сайту використовується високопотужний виділений канал, що завантажений далеко не на половину, а навіть менше.

Тим більше інформація, що передається по системі інтернет-банкінг носить в основному текстовий характер, а отже і невеликий об’єм, що не надто навантажить систему. Зате перспективи збільшення пасивів банку носять значний характер, що призведе до значного збільшення доходів вже за рахунок підвищення розміщення коштів у активні операції, не кажучи про дохід від додаткових операцій, що будуть використовуватись новими клієнтами.

Поряд із мобільністю, високою функціональністю, доступністю і безпекою, інтернет-банкінг є перспективним банківським продуктом. У системі передбачене необмежене розширення переліку банківських послуг і удосконалення сервісу для корпоративних клієнтів і приватних осіб, наданих через мережу Інтернет.

ВИСНОВКИ

Отже, впровадження електронного документообігу в банках на сьогодні має достатнє правове підґрунтя; подальший розвиток процесу відбуватиметься відповідно до розвитку нових інформаційних технологій зберігання та використання електронних документів в діяльності банків.

Основними перспективними напрямами комп’ютеризації діловодства має стати впровадження програмних продуктів, сумісних з комп’ютерними системами банківських установ України та адаптованих до вимог міжнародних банківських систем. Це дасть змогу Україні вийти на світовий банківський простір, розвивати сучасні банківські технології, забезпечить зручність та комфортність для користувачів. Процеси розробки і впровадження таких продуктів поки що недостатньо врегульовані на правовому рівні і, враховуючи перспективи європейської інтеграції України, мають бути врегульовані в майбутньому.

В організації електронного документообігу важливим є процес зберігання та архівування електронних документів. Він також має правове підґрунтя. Згідно із законами України, суб'єкти електронного документообігу повинні зберігати документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити цілісність документів на цих носіях; строк зберігання документів на електронних носіях інформації не менший від строку, встановленого законами для відповідних документів на паперових носіях.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Брегеда О. Місце банківських послуг в інтернет-просторі України // Вісник НБУ. – 2001. – №6. – С. 23-25

2. Єрохина Н., Микитина О. Електронні гроші в платіжній системі держави // Фінанси України. – 2002. – №3. – С. 134-139

3. Коробкіна С. Безготівкові розрахунки та шляхи вдосконалення їх // Банківська справа. – 2000. – №1. – С. 49-52

4. Кравець В. Перспективи здійснення безготівкових розрахунків в Україні // Банківська справа. – 2000. – №6. – С. 3-8

5. Меджибовська Н. Банківські послуги та Інтернет // Банківська справа. – 2001. – №5. – С. 41-43

6. Мрочко М., Павлів Т. Розвиток банківських послуг у всесвітній мережі Інтернет // Фінанси України. – 2001. – №9. – С. 131-135

7. Новак І., Гончаренко Л., Михайлова В. Система термінових переказів – новий етап розвитку міжбанківських розрахунків в Україні // Вісник НБУ. – 2001. – №9. – С. 44-49

8. Онищенко С. Особливості розробки нових банківських продуктів // Банківська справа. – 2000. – №3. – С. 24-27

9. Про банки та банківську діяльність: Закон України №2121-III від 07.12.00 р.

10. Савченко А., Кравець В. Розвиток платіжної системи України за десятиріччя // Вісник НБУ. – 2001. – №5. – С. 10-12

11. Шкудун Д. Моделювання роботи банку в системі електронних платежів // Вісник НБУ. – 2001. – №1. – С. 41-43

12. Юрчук Г. Електронна комерція та її перспективи для банківської системи України // Вісник НБУ. – 2000. – №9. – С. 20-25

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти