ФУНКЦІЇ ІБ КРИМУ
Мезорівень — рівень регіонів
Об'єктом дослідження є зовнішньоекономічні зв'язки Кримського мезорегіону, а предметом – типи територій їхнього вияву різного ієрархічного рівня та функції інформаційної бузпеки.
Для того, щоб забезпечити достатній рівень інформованості об'єкта ІБ, необхідного для досягнення головних цілей, потрібно поглиблено вивчити теоретико-методологічні положення щодо географічного положення зовнішньоекономічних зв'язків на мезорегіональному рівні (Автономної Республіки Крим). Удосконалити механізм визначення територіальної структури системи зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону. Визначити зовнішньоекономічні чинники впливу на трансформацію господарських та інших функцій мезорегіону.
Можна вважати, що зовнішньоекономічні зв'язки – це продукт господарського освоєння регіону, у яких відзеркалюється його унікальність. Однак проблема регіональної унікальності зовнішньоекономічних зв'язків і їхньої трансформаційної ролі в господарстві відображена в соціогеографічних роботах недостатньо. Не є винятком в цьому відношенні і Кримський мезорегіон. Його зовнішньоекономічні зв'язки завжди були традиційним об'єктом дослідження економістів і істориків. А тим часом, Крим – це особливий мезорегіон здійснення зовнішньоекономічних зв'язків, що обумовлено його прикордонним цивілізаційним положенням, а також автономним статусом республіки. Автономний статус Кримського мезорегіону в даний час додає суб'єктний характер зовнішньоекономічним відносинам. На півострові локалізуються різні форми сучасних зовнішньоекономічних зв'язків – від торгівлі до туризму і науково-технічного співробітництва, що виявляється у формуванні різноманіття їхніх просторових форм – від промислових вузлів та рекреаційно-туристичних комплексів до спеціальних (вільних) економічних зон та територій пріоритетного розвитку. Крім того, зовнішньоекономічні зв'язки перетворилися у Криму в самодостатній фактор впливу на галузеву і територіальну структуру господарства мезорегіону.
При розробленій базисній моделі територіальної системи зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону і рекомендацій з оптимізації внутрішньої територіальної структури господарського комплексу Криму, її можна застосувати і у використані для аналізу зовнішньоекономічних зв'язків інших регіонів України. На прикладі вирішення зовнішньоекономічних проблем Кримського мезорегіону (що у цьому відношенні може розглядатися як базисна модель) можливо розробляти пропозиції з коригування загальнодержавної програми розвитку зовнішньоекономічного потенціалу України. Базисна модель забезпечує позитивний імідж і належний рівень інформування не тільки зовнішнє середовище про діяльність об'єкта ІБ, а й середовище АРК.
За допомогою інтенсивності і розмаїтості торговельних зв'язків Кримського мезорегіону вдалося уточнити межу зовнішньої внутрішньодержавної території здійснення економічної активності Автономної Республіки Крим в Україні. Встановлено, що дана територія неоднорідна за критерієм інтенсивності зв'язків. Простір зовнішньої внутрішньодержавної території здійснення зовнішньоекономічних зв'язків Кримського мезорегіону складає ніби мікротериторіальний рівень взаємодії господарства Автономної Республіки Крим із зовнішнім світом. До складу цього типу території економічних зв'язків увійшла практично вся адміністративно-територіальна розмаїтість української державної території: адміністративні області, райони і центри, у яких формуються потоки товарів і послуг для Криму. Внутрішньодержавна територія – найбільш стабільне і передбачуване формування. У ньому найбільш чітко простежується зональність економічних взаємодій із Кримським мезорегіоном, просторова виразність активності співробітництва автономії з іншою частиною країни. Ця активність визначається географічної зближеністю українських регіонів і Криму, а також традиціями в географічному поділі праці між ними. Так, цілком природно виглядає підвищена інтенсивність зовнішньоекономічних взаємодій Кримського мезорегіону з територіями півдня, сходу і частиною центра України.
У межах зовнішньої закордонної території здійснення зовнішньоекономічних зв'язків Кримського мезорегіону чітко простежується два рівні: мезорівень країн пострадянського простору і макрорівень країн поза пострадянським простором. Пострадянський простір здійснення зовнішньоекономічних зв'язків Кримського мезорегіону визначається в складі СНД та країн Балтії, будучи сформованим традиційними взаємодіями з кооперації виробництв колишніх союзних республік. Розрив цих зв'язків у 1991 році болісно вплинув на інтенсивність економічних взаємодій Кримського мезорегіону. У даний час зовнішньоекономічні зв'язки Автономної Республіки Крим із країнами пострадянського простору об'єктивно виглядають більш інтенсивними і різноманітними за характером, ніж із регіонами поза пострадянським простором. Безумовним лідером у відношенні обсягів і структури зовнішньоекономічних зв'язків з Автономною Республікою Крим є Росія, а в поза пострадянському просторі – Німеччина, Іспанія, Туреччина, США, що виглядають як ключові країни у формуванні потоку товарів, послуг і інвестицій для Кримського мезорегіону. Стосовно зв'язків із простором пострадянських держав можна вжити термін “стимулювання” економічного підйому за допомогою економічних взаємодій із Кримом. Для території поза пострадянським простором варто зазначити, що зовнішньоекономічні зв'язки з АРК “активізують” тут економічний розвиток, вносять у нього елемент географічної розмаїтості. Кримський мезорегіон зовсім недавно увійшов на правах суб'єкта зовнішньоекономічних зв'язків у поза пострадянський простір. Географічна структура цього типу території здійснення зовнішньоекономічних взаємодій виглядає, у більшості випадків, як набір випадкових регіонів, що не утворюють сталості у просторі, то звужуючи, то розширюючи межі зовнішньої закордонної території здійснення зовнішньоекономічних зв'язків Кримського мезорегіону з іншими країнами світу.
Для того, щоб запобігти втрат конфіденційної інформації в межах території Криму, що до здійснення економічної активності та діяльності, потрібно створити надійний захист інформації та активне відстеження дій суб'єктів, які можуть спричинити втрату даних. Для цього використовуються територіальні органи (обласні та інші управління зовнішніх економічних зв’язків) — розташовані в регіонах апарати регулювання економічної діяльності, які усіляко сприяють їй на відповідних територіях у взаємодії з місцевими адміністраціями, іншими адміністративними структурами, органами сприяння. Такі територіальні органи покликані здійснювати контроль та регулювання міжнародного співробітництва на певних територіях, поліпшувати його умови. Вони ж сприяють ефективності діяльності комерційних структур цих територій за кордоном, а також використовують інші способи сприяння економічному піднесенню потенціалу регіону. Вони запобігають витоку важливої інформації.
Сучасний етап розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Криму трансформував значимість факторів територіальної локалізації цього виду господарської практики. У даний час фактор географічного положення центру і району локалізації зовнішньоекономічних зв'язків перестав бути самодостатнім для їхнього виникнення і розвитку. Істотне значення для появи різних форм зовнішньоекономічної активності, навіть у найвигідніших географічно розташованих територіях, стали відігравати інвестиції. Під впливом сучасних зовнішньоекономічних зв'язків у Криму трансформувалися територіальні форми їхньої локалізації. Поряд із традиційними центрами локалізації зовнішньоекономічних зв'язків і районами тяжіння до них, на півострові сформувалися території пріоритетного розвитку і спеціальна економічна зона, що дозволили створити систему патронажу над процесами становлення зовнішньоекономічної активності у Криму. І ця система забезпечує поширення тільки потрібної інформації згідно із доктриною ІБ.
Оскільки витоки важливої інформації, можуть привести до руйнування не тільки економічних відносин, а й пошкодити внутрішню роботу мезорегіону, то для цього служать різні організації охорони інформації (МНС України, Регіональна організація економічної інтеграції та різні регіональні служби захисту підприємств). Вони запобігають і контролюють поширення в зовнішньму середовищі інформації, яка може зашкодити досягнення об'єкта ІБ у конкретних цілях.
