Євгенія Кононенко “Повії теж виходять заміж"

Євгенія Кононенко — відома українська письменниця і перекладачка — не має ілюзій щодо перспективи перекладів українських книжок іноземними мовами й великого зацікавлення ними. Її оповідання включаються до аналогії сучасної української літератури.

Книга “Повії теж виходять заміж” складається з двох частин. Перша частина – “ Там ”, друга – “ Тут ”. До частини “Там” входять такі новели: “Повії теж виходять заміж”, “Діалоги та непорозуміння”, “Special woman”, “Нема раю на всій землі…”, “Земляки на чужині”, “Тридцять третя соната” (перша і друга частини), “Закони жанру і логіка сюжету”. До частини “Там” входять новели : “Поцілунок у сідницю”, “Два квитки до опери”, “Драні колготки”, “Нові колготки”, “Дати”, “Півтора Григорюка”.

Прочитуючи ці новели я починала замислюватися над життям. Над його буденністю, на сенсом його проходження. В кожного на це є свій погляд. Це свідчить, що кожна людина є індивідуальною, а отже, її рішення також відрізняються від інших.

Перша прочитана новела

Першою прочитаною мною новелою була “Повїї теж виходять заміж”. Ця новела має досить глибоку ідею. В ній закладене буденне життя дівчини, яка прагнула заробити собі на прожиття. Цю дівчину звати Олена Драган. Це молода дівчина, яка послухалась невдалої поради і потрапила у вічний неспокій. Олена працювала в німецькому борделі. Вона втратила орієнтири свого життя. Не прагнула вивільнитися, оскільки знала, що всякі спроби будуть марні. Вона задовільняла сексуальні потреби огидних чоловіків, які вимагали від неї нездійсненого. Але раптом на її шляху, вона зустріла чоловіка, який просто приходив на неї помилуватися і за це платив гроші. Спочатку вона не розуміла, що робиться, але з деяким часом звикла. Згодом, цей чоловік забрав її з борделю. Ім’я цього чоловіка є Ремко. Цей Ремко є громадянином Німеччини. Він закоханий в Олену до безтями. І він не хотів, щоб вона залишала невільною. Внаслідок чого – він зробив все можливе для її звільнення.

Олена мала досить великий психічний удар. Це призвело до того, що завів її до психіатра, хоть він і не допоміг. Але поволі привикла до нового життя і змирилася з цим. Але в її душі так і залишався Юрій чобіток – інженер з фабрики, на якій вона працювала в юнні роки.

Для молодії дівчини є нестерпним заробляти гроші таким методом. Особливо, коли ще й знущаються… Після такої травми – важко повірити всім оточуючим, особливо чоловічого роду. Дівчина стає недоступною і закритою. Чого вона вже не позбудиться до кінця свого життя.

Ця новела є досить повчальною для молодого покоління. Вона вчить не вірити першому зустрічному, а навпаки, спочатку перевірити на достовірність інформацію. Не потрібно шукати щастя там, де нас немає. Це лише на перший погляд здається, що там набагато краще, що там медом намащено. Це не так! Ми сподіваємось на краще життя, але ми самі будуємо його. І тому потрібно прикласти багато зусиль для того, щоб воно нас повністю задовільняло. Не потрібно також боятися постійності, а навпаки – триматися його.

Можна наробити багато помилок, які потім будуть переслідувати все майбутнє життя. Це зображується у всій першій частині книги. Дівчата і жінки шукали щастя за межами своєї країни, слухалися поради інших і хотіли легкої здобичі. Деяким вдавалося, деяким – ні! Потрібно в першу чергу спиратися на стан речей, і розуміти суть справи.

Інколи трапляються прекрасні випадкові зустрічі, від яких залишається багато прекрасних емоцій. Така зустріч описується в новелі “Діалоги та непорозуміння”. Вона відбулася між психологом Мальме Ларсом Морсоном і Русланою з Києва. Їхня зустріч була випадковою, але досить приємною. Вона тривала недовго, але була запам’ятовуючою. Обидві сторони зустрічі отримали задоволення.. Кожна по-своєму, але все таки отримала. Руслана - розумна жінка, яка пранула такої зустрічі, оскільки була самотньою протягом трьох років. А Ларс просто не хотів бути самотнім. І доля з’єднала їх обидвох. Можливо, їхня зустріч більше не повториться, але ніхто про це не буде шкодувати. Але хіба це не красиво? Щастя двох людей - дуже рідкісне поняття в нашому житті.... Для того, щоб зустріти взамно закоханих людей потрібно прожити не одне століття, а безліч. В XXI столітті все грунтується на брехні, самолюбстві, егоїзмі, наглості, зраді і цей список можна продовжувати до безкінечності. Але в підростаючому поколінні росте наша надія на світле майбутнє.

Найбільш страшно дивитися на зраду. Людина перебуває в стані якоїсь невизначеності, почуває себе кинутою! І хіба це не страшно? Так, страшно… але з цим ми нічого не можемо вдіяти.

У новелі "Special woman" Євгенія Кононенко не може обійтися без будденості життя. Але вона зображена в хорошому розумінні цього слова. Головна героїня Неля Тимченко хотіла повернутися на своє місце і отримати свою звичну буденність. Але це їй не вдавалося. У цій невеликій новелі зображується алгоритм чоловіка по вибору жінки. Все дуже просто! Всіх жінок вони порівнюють із своїми першим коханням. Вона могла бути недосконалою, але все-одно жінкою. ЦЕ абсурд! Кожна людина є унікальною і не подібною на когось.

Ця новела відповідає першій частині книжки тому, що в ній розповідається по знайомство з привабливим іноземцем.Це спричинило неймовірну поїздку за кордон.Але чого і потрібно було і сподіватись - вона розчарувалася в цій мандрівці, а особливо втратила симпатію до Юрена Кристенсенова. Також, вона відкрила для себе особливості іноземних мов, а саме англійської; отримала багато нових відчуттів, які закарувалися в її пам'яті на все життя.

Вертаючись додому Неля була рада бачити свого рідного сина і ту буденність, за якою вона починала сумувати. Проблемою, яка висвітлюється в цій новелі є відносини між розлученою сімейною парою. Складність таких стосунків полягає в небажанні спілкуватися, а саме знати одне одного. Це є болючою темою, що для чоловіка, що для жінки. Дружні стосунки після подружнього життя існувати не можуть! Все... Крапка! " Від ненависті до любові один крок " - це є девізом розлучених пар. Новела закінчується простим буденним днем, який проходить знов і знов.

Вся перша частини книжки описує невдячне життя, яке є основою кожної людини. Спостерігаючи за розвитком подій, я зрозуміла істину жіночої долі. Вона полягає в простоті і доброті. Людина, яка прагне житти щасливо намагається владнати своє життя так, щоб воно було ідеальним. Але в більшості випадків вона копіює частини з ідеалізованих хороших моментів інших людей.

“Нема раю на всій землі...” - це назва однієї з новел Євгенії. Вона описує, звичайно, життя жінки, яка втратила свою долю і потопила її в буденності... Її чоловік є простим ледарем, який не здатний зготувати просту вечерю, але втративши свою єдину половинку вні готовий на все... Таких чоловіків є мало, але вони не усвідомлюють зразу чого вони хочуть, і втративши щось важливе в своєму житті вони починають сумувати і прагнуть поновити це знову і знову, і знову... ЦЕ чоловіки ЕГОЇСТИ... Але Гелена рзчарувалася в чоловіках і вже не сподівалась зустріти свого єдиного і неповторного. Вона мала лише одну любов, яка її зустріла з ранній молодості. Після повного розчарування вона усвідомила, що єдине, що потребу її уваги це лише її син.

В цій новелі описується також молода пара, яка заробляє гроші за допомогою обдурювання багатих чоловіків, які не відмовляють собі в різних потребах. Вони живуть досить щасливо і в них не має різноманітних конфліктів, особливо в них є певне розуміння. Вони підтримують одне одного і не кидають одне одного в важких ситуаціях, які виникають на шляху кожної простої людини.

Всі поїздки за кордон, які розгортаються в першій частині є невдалими. Тобто, вони закінчуються як не розчаруванням, так втратою чогось дорогого.

В останній новелі під назвою " Земляки на чужині" описується згвалтування молодої жінки, яка проживала з квартирантом. Цей чоловік побачив легку здобич, яка попалася йому в руки. І який же чоловік відмовиться від такого? Звичайно, що ніякий... Це ж просто зрозуміти навіть жінці... Вона - жінка, він - чоловік... І що ж хотіти від цих простих слів? Звичайно короткочасних стосунків, але не взаємних... це просто і легко!

Цією новелою закінчується перша частина. Всі новели, які написані в першій частині цього твору є досить повчальними і життєвими. Вони написані на реальних подіях. І це дійсно відбувається в нашому житті. І з цим потрібно змиритися...!!

Друга частина книги

Друга частина книжки починається з новели, яка описує життя простої дівчина. Ця дівчина жила з батьком, який її завжди мучив своїми докорами і обвинуваченнями на рахунок спільного життя. Він вважав, що вона його хоче отруїти і це розповсюджував по всій околиці. Але раптом Олеся зустріла чоловіка, який зацікавив її по-справжньому. Вона спочатку думала, що це велике захоплення. І тільки згодом зрозуміла, що це більше ніж захоплення. Розвитку цих подій перешкодила смерть батька. Така ж неочікувана як і сама зустріч... Перший час для Олесі здавався неможливим. Вона не бачила барв навколишнього середовища, і навіть не замічала простих людей. Допоміг вийти з цього становища її перший друг і листи від Жан-Марка.

Згодом, музикантка їде до свого коханого, але проживаючи деякий час з ним вона розуміє, що українські традиції набагато кращі від іноземних. Українці не звертають уваги на дрібниці. Спостерігаючи за звичаями Жан-Марка Олеся дивується простим дрібницям його життя. Це, наприклад, вибір соусів для курки. Вона обгрунтовує це так, що головне є курка, а не соуси. І Олеся зрозуміла, що все так само буде відбуватися в буденному житті. Що сімейне життя буде таке як і попереднє.

З часом вона розуміє, що Жан-Марк є дорогим для неї і вона не може прожити без нього. Для того, щоб допомогти йому в скрутному становищі і підтримати його вона продала квартиру в центрі міста. Ця квартира була для неї дорогою тому, що в ній було багато спогадів пов'язаних з батьком і з матір'ю. Олеся дуже ризикувала поїхавши до Жана. Незнаючи нічого про нього ( в якому він стані, як він, і чи він сам), вона подолала велику відстань і втратила все ради чого вона жила. І це є любов! Реальна, справжня...

Маленьку роль в цій новелі відіграє дівчинка Маруся. Вона на превеликий жаль є сиротою. Марічка є дуже доброю дитиною. Її завжди відпихають, принижують. Хоть вона і маленька, але все розуміє. За допомою образу Марусі авторка створює образ трагічності в творі. Звичайно, це дуже важко читати. Але без цього ніяк.

Основною ідеєю, яка міститься у новелі є те, що не потрібно розчаровуватися в житті і завжди сподіватися на щось краще, навіть у безвихідних ситуаціях.

В наступних новелах, таких як " Закони жанру і логіка сюжету"," Поцілунок і сідницю", " Драні колготки ", " Нові колготки ", "Дати", " Півтора Григорюка" йдеться про проблеми, з якими кожен стикається. Ці проблеми в'їлися в наше життя і ми не звертамо на них уваги.

Особливою новелою, яка дуже відрізняється серед інших новел є " Два квитки до опери" . В ній міститься досить глибокий сюжет, який грутується на подіях з життя( так само як і інші твори книги ). Молода дівчина, яка славиться своє хорошою поведінкою прагне сексу, простого сексу. Вона не комплексує перед старшими і обговорює цю проблему з ними. Всі теперішні підлітки і студенти аналогічно поводять себе в таких ситуаціях. Потрібно враховувати при цьому не лише свої інтереси, а й інтереси своїх оточуючих. Олена врахувала інтереси, але дуже прощиталася. Вона хотіла відкупитися, що їй не вдалося. Вкінці вона отримала те, чого хотіла. Це для неї багато що вартувало. Їй було все-одно. Я вважаю - це є неправильним віддаватися хлопцеві просто так ради моменту насолоди. Для того, щоб її отримати потрібно спочатку найти ту людину, а потім вже задумуватися над задоволенням свого блага. В даному столітті це є вже нормальним. Колись це засуджувалось.