IBM System/360

Сімейство мейнфреймів IBM System/360, що з'явилося на початку 60-х років, стало значною віхою в історії обчислювальної техніки. По-перше, це були перші ЕОМ, які почали випускатися серійно, а не по індивідуальних проектах, по-друге, вони стали першим сімейством ЕОМ, тобто набором моделей з різною продуктивністю і різною вартістю, але з перенесенням програмного забезпечення з однієї моделі на іншу. Сімейство IBM System/360 будувалося на базі CISC-процесорів з багатим набором команд і кількома режимами адресації. Ці процесори, однак, не підтримували динамічну трансляцію адрес, тому програмне забезпечення працювало з реальною пам'яттю, прив'язка адрес здійснювалася при завантаженні. (Точніше - під час виконання, в момент завантаження "базових" регістрів, але завантажена в реальну пам'ять програма вже не могла бути переміщена.) Розмір адресної шини складав 24 біт, що дозволяло адресувати 16 Мбайт пам'яті - реальною і віртуальною. Надзвичайно сильним властивістю IBM System/360 стала архітектура каналів вводу-виводу [8] (див. главу 6 частини I). Переваги мейнфреймів IBM System/360 визначили провідне положення цього сімейства на ринку обчислювальної техніки протягом усіх 60-х і початку 70-х років, і перший час конкуренти IBM, змушені були робити власні комп'ютери програмно сумісними з IBM System/360.