FreeBSD

Потужна операційна система сімейства BSD UNIX для персональних комп'ютерів, що базуються на архітектурі процесорів Intel. FreeBSD працює також на процесорах AMD і Cyrix, сумісних з Intel і з Донедавна на процесорах Alpha. Винятковий набір мережевих можливостей, висока продуктивність, засоби забезпечення безпеки і сумісності з іншими ОС. FreeBSD є ідеальною платформою для побудови Internet або Intranet. Як і Linux, FreeBSD підтримує симетричну багатопроцесорну обробку, але має ще й механізм автоматичного розподілу пам'яті, до якого програми та дисковий кеш можуть звертатися в міру необхідності. Крім того, FreeBSD супроводжується дуже простий у використанні системою інсталяції та конфігурування. FreeBSD — UNIX-подібна операційна система, коріння якої тягнеться від AT&T UNIX, через Berkeley SoftwareDistribution(BSD) гілку операційних систем 386BSD та 4.4BSD. Працює на Intel x86 (IA-32), сумісних з ПК системах (включно з Microsoft Xbox, а також DEC Alpha, Sun UltraSPARC, Itanium (IA-64), AMD64, PowerPC та NEC PC-98 архітектурах. FreeBSD добре зарекомендувала себе як система для побудови інтранет-і інтернет-серверів. Вона надає достатньо надійні мережеві служби і ефективне управління пам’яттю. FreeBSD розробляється, як повноцінна операційна система. Ядро, драйвери пристроїв та базові користувацькі утиліти (так звані Userland), на кшталт командного процесору (shell) розробляються в єдиному дереві джерельних текстів. Це одна з головних відмінностей системи від Linux, у котрій робота над розробкою ядра ведеться однією групою програмістів, базових користувацьких утиліт іншою (на приклад, проектом GNU), а усі пакунки збираються третіми групами у так званийдистрибутив. Розробка FreeBSD почалася в 1993 році із набору патчів користувачів системи 386BSD, що швидко зростав. Цей набір пізніше виріс і відокремився від 386bsd в окрему операційну систему, що увібрала код від FreeSoftwareFoundation. Перша офіційна версія FreeBSD 1.0 вийшла у грудні 1993 року. WalnutCreek CDROM погодилася поширювати FreeBSDна компакт-диску і також надала для роботи проекту окремий комп’ютер з інтернет-з’єднанням. Керівництво до FreeBSD містить докладнішу історичну інформацію про походження системи[1]. Проте, в січні 1995 року з міркувань законності використання запозиченого у 386BSD коду, а також через судовий процес міжNovell та Берклі, проект випустив спеціальну версію системи FreeBSD 2.0, де було переписано більшу частину її коду, чимало якого запозичено у 4.4BSD-Lite. FreeBSD 3.0 приніс до проекту багато змін: перехід до двійкового формату ELF, з’явилася початкова підтримка SMP-систем і 64-розрядної архітектури Alpha. У свій час, гілка 3.х серйозно критикувалася, оскільки багато змін не були очевидно вигідними і мало впливали на роботу, однак, вона була необхідним кроком у розвитку проекту, котрий допоміг гілці 4.х стати дуже успішною. FreeBSD 4 була дуже популярною серед інтернет-провайдерів і хостерів часів першого «міхура доткомів» і вважалася за одну з найстабільніших і високопродуктивних систем класу Unix. Одним з головних недоліків FreeBSD 4 вважається погана підтримка багатопроцесорних систем, особливо в режимі багатоточності. FreeBSD 4 поставила своєрідний рекорд за тривалістю розробки однієї гілки операційної системи — за п’ять років було усунено велику кількість помилок і отримана на рідкість стабільна система. В середині розробки FreeBSD 4 від неї відокремився проект Dragonflybsd, засновники якого поставили собі за мету серйозну оптимізацію ядра для високо-навантажених систем, зокрема кращу підтримку багатопроцесорності