3. Переведення документів з паперової в електронну форму
Переведення документів з паперової в електронну форму здійснюється шляхом сканування і розпізнавання паперових документів прямо з інтерфейсу реєстраційної картки та автоматично прикріплює отримані файли до РК.
Для організацій з великим документопотоком має бути передбачене Потокове сканування, тобто можливість масового введення в систему паперових документів і розпізнавання їх електронних образів. Це значно скорочує трудовитрати на введення інформації і створює передумови для переходу до електронного документообігу.
Технологія потокового сканування полягає в наступному. При реєстрації на документі друкується призначений системою унікальний штрих-код (на першому чи на окремому чистому аркуші). Він містить унікальний ідентифікаційний номер документа і правила його обробки.
У процесі сканування та розпізнавання система аналізує штрих-код і обробляє відскановані документи відповідно до зазначеної в ньому інформацією. Отримані в заданому форматі результати сканування автоматично прикріплюються до відповідних РК.
Для реалізації даної функції використовується програмне забезпечення компанії ABBYY - FineReader 6.0 або 7.0 Scripting Edition. В паперових архівах зберігається величезна кількість креслень, що мають неабияку цінність і можуть містити перспективні ноу-хау. Ці документи актуальні – вони активно використовуються, модифікуються, застосовуються в нових розробках. Сучасні підприємства в тій чи іншій мірі вже провели автоматизацію проектно-конструкторських робіт і користуються в своїй діяльності програмним забезпеченням систем автоматизованого проектування (САПР). На підприємствах користуються різними пакетами САПР, проте стандартом де-факто стало використання AutoCAD [1,2] - базової програми векторної графіки в складі програмного забезпечення САПР. Формат збереження креслень DWG, що є основним для цієї програми, одержав статус універсального стандартного формату електронної форми технічної документації. Переведення існуючого паперового архіву технічної документації в електронну форму складається з локальних перетворень окремих паперових документів в електронні. Кожне локальне перетворення передбачає виконання послідовності типових етапів: • сканування паперового документа - отримання растрового зображення креслення; • корекцію растрового зображення; • векторизацію (повну або часткову) - перетворення растрового зображення на векторне представлення; • завантаження отриманих даних у векторний редактор і подальша робота з ними. Сканування паперових документів. Документи скануються і піддаються мінімальній первинній обробці (наприклад, усувається перекіс, проводиться обережне - щоб уникнути втрати інформації - очищення від дефектів оригіналів). Документи високої і середньої якості скануються в монохромному режимі і зберігаються в одному з форматів - tif або bmp. Документи поганої якості («синьки», п'яті копії оригіналів і т.п.) краще скануються в напівтоновому режимі (256 градацій сірого). Розмір цих файлів набагато більший, але завдяки цьому зберігається інформація, яка може загубитися при монохромному скануванні. Сканування потрібно проводити на якісних сканерах – придатні результати дає тільки професійне устаткування. Не слід сканувати документи великих форматів на офісних сканерах формату А4 (хоча ці рвані шматочки можна “зшити” в програмному забезпеченні), тому що витрати часу і якості дуже швидко зведуть подібну економію нанівець. При скануванні потрібно пам'ятати про співвідношення “dpi/розмір файла”. Чим вище роздільна здатність сканування, тим точніше растрове зображення, більше його розмір і необхідні для його обробки ресурси. Кваліфікований майстер сканування шукає золоту середину: щоб розмір був «реальним» і якість збереглася. При скануванні великої кількості документів однакової якості бажано організувати процес пакетної (автоматизованої) обробки за заданим сценарієм. Корекція растрових зображень передбачає такі процедури: • фільтрацію для монохромних, кольорових і напівтонових зображень; • усунення перекосу - автоматичне визначення або введення кута вирівнювання; • корекцію по рамці - корекція зображення відповідно до відомих розмірів рамки (формату креслення); • калібрування - усунення лінійних і нелінійних спотворень; • використання сітки чи довільного набору калібрувальних пар; • автоматичний вибір оптимального способу калібрування. • зміну фізичних розмірів, роздільної здатності зображення, дзеркальне відображення, кадрування (обрізка зображення з одночасним вилученням його частини, що виходить за рамку кадру). Векторизація – це процес перетворення растрової графіки, одержаної в результаті сканування, на векторну графіку, якою, як правило, користуються в САПР. Відповідні елементи растрового зображення перетворюються на векторні об'єкти: відрізки, дуги, полілінії. Нині векторизація стає все більш інтелектуальною. Ще зовсім недавно програма-векторизатор розпізнавала тільки елементарні об'єкти - лінії, дуги та полілінії. Потім векторизатор почав “навчатися”, він вже вміє розпізнавати растрові символи (наприклад, елементи електричних і технологічних схем). Векторизація буває автоматичною і напівавтоматичною. При напівавтоматичній векторизації в креслення вставляється растрове зображення як підкладка і проводиться послідовне (об'єкт за об'єктом) перетворення растрових даних на векторні об'єкти. Вибравши тип об'єкта, наприклад лінію, курсором миші вказуємо послідовно на відрізки, які тут же оцифровуються до першого перетину і перетворюються на векторні об'єкти. Аналогічно можна векторизувати дуги, кола, полілінії. Складніше йде справа з невеликими текстовими фрагментами. Тут потрібно вказати базову точку початку тексту, далі ввести текст з клавіатури і, виділивши растровий фрагмент, видалити його з креслення, замінивши векторним об'єктом. Автоматична векторизація дозволяє перетворювати на векторний формат все растрове зображення або його вибраний фрагмент. Автоматична векторизація дає задовільні результати тільки на кресленнях високої і середньої якості. Зображення невисокої якості перед векторизацією необхідно поліпшити шляхом корекції растрового зображення. Завантаження одержаних даних у векторний редактор і подальша робота з ними виконується за одним з двох варіантів: • повне перетворення креслення до векторного представлення; • гібридний варіант, що передбачає сумісне використання відсканованого креслення і векторних об’єктів, створених засобами AutoCAD. При повному перетворенні креслення до векторного представлення векторизації підлягають всі необхідні елементи паперового оригінала. По завершенні векторизації з електронного креслення видаляється растрове зображення і залишаються лише векторні об'єкти. Гібридний варіант передбачає використання в одному і тому ж кресленні фрагментів растрового зображення паперового оригіналу (або його частини) та векторних елементів креслення. Останні можуть бути створені засобами програмного забезпечення САПР, наприклад, AutoCAD. Це один з найпростіших способів використання “старих” креслень без їх повної векторизації, яка може виявитися досить трудомісткою і істотно збільшити час створення нового креслення. Гібридне редагування — це одночасна робота з растровою і векторною графікою за допомогою технології, максимально наближеної до векторної. Растрові креслення - це не просто картинки: в сучасних гібридних редакторах вони наділяються “інтелектом” векторних файлів. Для вирішення описаних вище завдань можна користуватися таким програмним забезпеченням: Spotlight Pro 5.1 - професійний редактор гібридної графіки, який дозволяє виконати повний комплекс робіт з растровими монохромними, напівтоновими та кольоровими зображеннями: відсканованими кресленнями, картами, схемами та іншими графічними матеріалами; RasterDesk Pro 5.1 - версія Spotlight Pro, адаптована безпосередньо в AutoCAD-2000/2000і/2002, дозволяє працювати з растровою та векторною графікою, користуючись звичайною технологію AutoCAD; Vectory 6.0 – автономна програма для автоматичної векторизації машинобудівельних, будівельних та архітектурних креслень високої та середньої якості. Креслення, отримані в результаті векторизації, можна експортувати в AutoCAD та інші системи САПР; Autodesk CAD Overlay – програма, реалізована у вигляді окремого меню AutoCAD-2002 і використовується для редагування растрових зображень та їх векторизації у напівавтоматичному режимі. Дозволяє ефективно створювати гібридні креслення. Кожна з наведених вище програм має свої переваги, але не позбавлена і недоліків. Вибір найбільш ефективної програми автори залишають читачам, хоча самі надають перевагу Autodesk CAD Overlay. Висновки. Для переведення паперового архіву технічної документації в електронну форму існують спеціальні технології, реалізовані в указаних вище пакетах прикладних програм.
