Відмінності між версіями «Пакети прикладних програм»

Поточна версія на 22:45, 6 грудня 2012

Пакет прикладних програм

Основне призначення прикладних програм – це розв’язання задач у конкретній предметній галузі.

При розв’язанні задач за допомогою комп’ютера її розбивають на кілька частин – підзадач. Кожна з цих під задач розв’язується за допомогою своєї прикладної програми. Розв’язання вихідної задачі забезпечується сукупністю всіх використовуваних прикладних програм. Для розв’язування задач однакового типу створено системи прикладних програм, за допомогою яких розв’язуються різні конкретні задачі даного типу. Системи прикладних програм, що дозволяють розв’язувати задачі певного типу, називаються пакетами прикладних програм.

За типом розв’язуваних задач серед наявних нині прикладних програм виділяються такі основні групи:

· текстові редактори і текстові процеси

· електронні таблиці

· бази даних

· графічні пакети

· системи штучного інтелекту й експертні системи

· навчальні програми

· системи мультимедіа, комп’ютерні ігри та розваги.

У кожній із зазначених груп є багато прикладних програм, що різняться особливостями і можливостями. Однією з умов ефективного впровадження обчислювальної техніки в практику є створення спеціалізованих пакетів прикладних програм (ППП). Доступність і простота використання їх створює передумови більш широкого впровадження ЕОМ в інженерну роботу, вирішення конкретних завдань наукової області, економіки, культури, освіти. Існуючі ППП охоплюють майже всі сфери людської діяльності пов'язаної з обробкою інформації. ППП зазвичай будуються на базі спеціальних систем і є подальшим їх розвитком в конкретному напрямку. Вони поставляються окремо від програмного забезпечення обчислювальних засобів, мають свою документацію і не входять до складу операційних систем. ППП в даний час стали невід'ємною частиною програмного забезпечення персональних комп'ютерів. Це пояснюється великим набором функцій для роботи з даними, простотою освоєння і роботи. В даний час, коли користувач все більше звертає увагу на оперативність, наочність наданої інформації, а для інженерно - технічних працівників все важливішим стає обробка та зберігання великих обсягів даних, відіграють велику роль такі функції табличного процесора, як складання списків, зведених таблиць, можливість використання формул, копіювання даних, форматування та оформлення, аналіз і надання даних за допомогою діаграм і зведених таблиць, вилучення інформації із зовнішніх баз даних, забезпечення безпеки. Цим же пояснюється широке застосування їх в різних областях діяльності людини. Вони є невід'ємною частиною інформаційних систем, які полегшують доступ користувача до інформації з практично будь-якій області науки, техніки, культури, охорони здоров'я, навчання. Постійне вдосконалення наявних пакетів електронних таблиць, поява нових роблять роботу з даними все більш і більш простої, доступної для користувача будь-якої кваліфікації. Останнім часом стало можливим в табличних процесорах створення гіпертекстових посилань в таблиці з метою переходу в інші файли, що знаходяться на комп'ютері користувача, в локальній мережі або в мережі Internet. Дані та діаграми можна зберегти як окрему Web - сторінку або додавати до існуючої сторінці.

Використання пакета прикладних програм потребує наявності певного набору пристроїв у апаратної частини, певного об’єму оперативної пам’яті комп’ютера, певної операційної системи. Під час вибору пакета прикладних програм для роботи користувач мусить враховувати можливості свого конкретного комп’ютера.

Основна особливість програмного забезпечення Linux - різноманіття продуктів, які вирішують подібні завдання, особливо якщо справа стосується області, в якій існує кілька підходів до їх вирішення. Відкрита модель розробки програм, дозволяє будь-якому вибрати найбільш підходящий для нього інструмент і розвивати саме його. Тому список проектів, так чи інакше пов'язаних з Linux, налічує десятки (або навіть сотні) тисяч найменувань.

Звичайно ж, робота з самою операційною системою не може бути самоціллю. Всі зусилля з вивчення операційної системи Linux та основних утиліт потрібні для того, щоб згодом найкращим чином вирішувати в цій операційній системі будь-які з своїх прикладних задач, вирішуваних за допомогою комп'ютера. Для дуже багатьох завдань досить стандартних інструментів Linux та текстового редактора, однак є випадки, в яких все-таки необхідна спеціальна прикладна програма, саме для цього призначена, або в яких спеціальна програма зручніше комбінації стандартних утиліт.

Цей розділ присвячений короткому огляду прикладних програм для Linux, спеціально призначених для вирішення найрізноманітніших користувача завдань. Увійшовши сюди матеріал потрібно сприймати тільки як приклад, демонстрацію того, що і як можна робити в Linux, але зовсім не вичерпний список. На відміну від основних принципів устрою системи або стандартних утиліт, які не змінюються (майже) протягом десятиліть, прикладне програмне забезпечення - це область, де все змінюється дуже швидко. Технології, сьогодні вважаються найбільш передовими, вже через кілька місяців можуть застаріти. Разом з ними можуть застаріти використовують їх програми, а інші програми можуть, навпаки, перейти в розряд найбільш сучасних і розвинених. Тому перелічені тут прикладні програми - це не безумовна рекомендація, а досить випадкова вибірка, що відображає поточний стан справ у розробці додатків для Linux. Найкращий спосіб знайти і вибрати самі відповідні прикладні програми для своїх задач - порадитися з людьми, які вирішують подібні завдання в Linux в даний час - і спробувати.

Потрібно віддавати собі звіт в тому, що прикладні програми для Linux не є частиною самої Linux, тому будь-який з названих нижче програм може не виявитися в якомусь з конкретних дистрибутивів Linux. Але майже напевно в будь-якому дистрибутиві знайдеться не менше однієї або декількох програм для вирішення кожної з перерахованих нижче прикладних задач. Щоб не захаращувати виклад, ми зупинимося лише на найбільш поширених програмних продуктах, що входять в багато дистрибутиви Linux.

Робочий стіл

Перше, що варто зробити, почавши постійно використовувати Linux - організувати для себе зручне «робоче місце»: підібрати і налаштувати програми, з якими доводиться працювати щодня. Робоче місце в Linux може виглядати дуже по-різному. Можна взагалі обійтися без графічного інтерфейсу, використовуючи тільки текстовий термінал для управління системою. Такий вибір буде правильним, якщо робоче місце знаходиться на сервері, підключеному до мережі Internet, доступ до якого здійснюється тільки за допомогою ssh або аналогічних клієнтів віддаленого доступу. Втім, деякі користувачі воліють працювати в текстовому інтерфейсі, можливо, по ергономічним причин - ніщо не відволікає? Якщо графічний інтерфейс використовується, то й у цьому випадку є величезний вибір, як його організувати. Перш за все, вирішити: чи потрібно влаштовувати «робочий стіл» (для цього підходять GNOME, KDE, XFCE) або можна обійтися можливостями однієї з розвинених диспетчерів вікон (Enlightenment, FVWM2, WindowMaker і багато інших). Крім функціональності, у виборі графічного середовища вирішальне значення можуть зіграти і естетичні критерії. Далі за всіх в цьому напрямку просунулася середу Enlightenment, робота з якою в деяких варіантах настройки кількістю прикрас та ефектів нагадує участь у комп'ютерній грі (швидше за все, мережевий).

Диспетчери файлів

Багато користувачів звикли оперувати з файлами і каталогами як з наочними штучними об'єктами (папками і документами), вони можуть обрати для себе програму, яка дозволяє наочно і поштучно працювати з об'єктами файлової системи - диспетчер файлів (file manager). Оскільки подання файлів і каталогів як папок і документів потрібно в першу чергу в рамках метафори робочого столу, то і диспетчери файлів для Linux розробляються насамперед як додатки тій чи іншій середовища робочого столу. Зокрема, і в KDE, і в GNOME є свої диспетчери файлів - konquеror і nautilus відповідно, які за сумісництвом служать www-браузерами. Таке поєднання функцій цілком логічно, оскільки в середовищі робочого столу потрібно представляти доступні локальні і віддалені ресурси як єдиний простір, наповнений об'єктами, якими можна маніпулювати, можна «відкривати», тобто запускати відповідну програму для перегляду та / або редагування.

Для багатьох користувачів найбільш зручний спосіб роботи з файловою системою - «класичний» двохпанельний диспетчер файлів, що працює в текстовому режимі (у терміналі) - Midnight Commander (назва утиліти - mc ) 1 . Його функціональність також ширше просто операцій з файлами - він дозволяє відкривати файли для перегляду і редагування, викликати допоміжні програми для роботи з архівами (і навіть «заходити» в архіви, як у каталоги), передавати дані по мережі і т. п. Midnight Commander має також непоганий вбудований текстовий редактор, знову-таки «класичного» стилю.

Далеко не все, що потрібно робити в Linux, в середовищі mc так само зручно, як і у повноцінній командному рядку. Крім того, при роботі з графічними файлами сильно не вистачає подання цих файлів у вигляді мініатюр (thumbnails), щоб вибирати серед них по вмісту, а не тільки по імені. Такими можливостями мають численні графічні диспетчери файлів; крім тих, що включені до середовища KDE та GNOMe, є безліч незалежних: dfm (схожий на диспетчер файлів OS / 2), emelFM2, EZFM і X Northern Captain (двохпанельний, причому автор останнього - наша людина з Дубни), gentoo і worker (двохпанельний, в стилі диспетчера файлів DirectoryOpus з AmigaOS), FSV і XCruiser (трехмерние! причому останній схожий швидше на космічний симулятор). Серед них зустрічаються і орієнтовані спеціально на перегляд зображень, такі як GQView, endeavour, gview, qiv, xzgv і деякі інші, - з можливостями слайд-шоу, автоматичного зміни розміру, показу картинки на повний екран і т. п.

Емулятор терміналу

Навіть для такої на перший погляд тривіальної функції, як емуляція термінала для X Window System, існує ціле коло програм. Сама стандартна з них поставляється разом з XOrg - xterm . Варіант xterm , що підтримує відображення шрифтів в кодуванні UNICODE, викликається командою uxterm . Однак кожен додаток, що організує сферу робочого столу, включає власний емулятор терміналу, зовнішній вигляд і поведінка якого налаштовується централізовано разом з усіма іншими додатками робочого столу. Є й інші емулятори терміналу, не пов'язані з конкретним робочим столом, до таких відноситься 9term , що повторює можливості «вікна» системи Plan9, mlterm , що має багатомовну підтримку, rxvt - дуже невимогливий до ресурсів емулятор терміналу, або його нащадки, на зразок aterm .

Велика кількість термінальних вікон на робочому столі може утворитися, навіть якщо розкладати їх по різних віртуальних екранів. Деякі версії xterm (наприклад, konsole ), дозволяють відкривати вікна «стопками», перемикаючись між ними за допомогою «закладок», як в записній книжці.

Мережа WWW-броузери

WWW-броузер - програма для перегляду гіпертексту, доступного через Internet - на сьогодні чи не найважливіше додаток для персонального комп'ютера. Сьогоднішній www-броузер повинен «уміти» набагато більше, ніж просто відображати сторінки HTML і переходити за гіперпосиланнями. Фактично, на нього лягає завдання роботи даними Internet у всьому їх різноманітті, сюди входить і підтримка постійно розвиваються стандартів, і забезпечення безпеки, і багато іншого.

У Linux є досить великий вибір www-броузерів, однак першим дійсно сучасним вільним додатком для роботи з Internet стала Mozilla, а потім її нащадки, які сьогодні цілком успішно конкурують з аналогічними комерційними програмами. Mozilla - це цілий пакет програм для роботи з Інтернетом: потужний, насичений функціями комунікаційний центр для персонального комп'ютера. До складу пакету входить броузер, програма для роботи з електронною поштою і редактор www-сторінок. Історія Mozilla почалася в 1998 році, коли фірма Netscape опублікувала вихідні тексти свого броузера Netscape Navigator. Одне з важливих властивостей пакета Mozilla - його принципова розширюваність. У Mozilla реалізований мову XUL на основі XML, за допомогою якого дуже легко розробляти додаткові компоненти Mozilla, орієнтовані на виконання спеціальних функцій.

Більш сучасний FireFox, що розробляється командою Mozilla на основі вихідних кодів, що відповідають тільки WWW-броузеру. Інша частина FireFox написана повністю на XUL, тому розробка цієї молодої програми йде істотно бадьоріше і простіше, її налаштування вважається самою гнучкою серед www-броузерів, а головне, будь-хто може написати на високорівневих мовах програмування XUL / JavaScript і опублікувати свій модуль розширення (т . н. plugin; на сьогодні таких модулів відомо більше півтораста).

Про www-броузерах, розроблених спеціально для тієї або іншої середовища робочого столу, вже йшла мова вище (вони чудово справляються з роллю файлових диспетчерів). Важлива різновид www-броузерів - текстові броузери, тобто ті, які можуть бути запущені в будь-якому текстовому терміналі Linux. Самий старий і відомий з них, один із прототипів сучасних www-броузерів - Lynx. Він не має можливості відображати графічну інформацію, але відмінно підтримує HTML, форми і таблиці. Сучасні версії підтримують також з'єднання, захищені за допомогою SSL. Links - це текстовий броузер, на перший погляд дуже схожий на Lynx, але все ж таки дещо відрізняється від нього: умінням працювати з таблицями і фреймами; відображенням кольорів, зазначених в HTML-сторінці; використанням випадаючих меню (як в Midnight Commander); можливістю завантаження файлів у фоновому режимі.

Крім можливості перегляду WWW-сторінок часто випадає необхідність їх «скачування», тобто записи у файл. Це ж відноситься і до ресурсів, доступним по протоколу FTP. Всі описані вище броузери здатні записувати HTTP-і FTP-ресурс в файл, але для зручної роботи з командного рядка вони, як правило, непридатні. Окрім старої і вельми простий утиліти ftp , є два її потужних розширення: lftp і wget . Обидві утиліти підтримують як FTP, так і HTTP, причому lftp може працювати, як і ftp , в режимі «оболонки», а wget призначена саме для роботи з командного рядка. Якщо при отриманні файлів з ​​якогось сервера або групи серверів необхідно описувати безліч винятків (щоб не скачати зайвого), виконувати якісь дії (наприклад, заповнювати форми або виконувати java-сценарії), можна скористатися більш складними програмами pavuk або httrack .

Поштові програми

Приблизно так, як Firefox відроджує WWW-іпостась Mozilla, Thunderbird повторює - і розширює - поштову складову Mozilla. Більшість сказаного про Thunderbird на сьогодні справедливо і для MozillaMail. Так само, як і в Firefox, у Thunderbird використовується частина вихідного коду Mozilla, яка працює з мережею (на цей раз - з відсиланням пошти та доступом до поштових скриньок), а інтерфейс і архітектура програми в цілому - перероблені для того, щоб позбутися старожитніх частин Netscape і полегшити подальшу розробку. Thunderbird (як і MozillaMail) володіє найпотужнішим на сьогоднішній день вбудованим антиспам-фільтром. Якщо непрохана пошта все-таки потрапляє у вашу поштову скриньку, просто показуйте її Thunderbird зі словами «це - спам!». Через деякий час програма сама навчиться відрізняти непрохану пошту від корисною. Як і Firefox, Thunderbird легко розширювати власними модулями, написаними на високорівневих мовах, і можна дуже гнучко налаштовувати. Ще один поштовий клієнт, декілька поступається Thunderbird по можливостях, але переважаючий його за швидкодією, називається Sylpheed. Інтерфейс цієї програми вельми схожий на стандартну поштову програму для Windows, Outlook Express, що може допомогти уникнути зайвих клопотів при зміні операційної системи. Автор цієї програми, Хіроюкі Ямамото, людина акуратний і пунктуальний, так що деякий брак можливостей (ця програма вміє стільки ж, скільки і Outlook Express) компенсується безвідмовною роботою і гнучкою системою інтеграції з іншими утилітами системи (антивірусом, антиспам-фільтром і т. п .). Крім того, існує гілка Sylpheed, звана Sylpheed-Claws, в якій проходять перевірку всі нововведення. Стабільна версія Sylpheed-Claws працює нітрохи не гірше авторської Sylpheed, а можливостей у неї більше.

Оскільки управління електронним листуванням - одне із завдань робочого стола, в кожній середовищі робочого столу є свій власний поштовий клієнт. Поштовий клієнт для KDE називається KMail, він підтримує як локальну доставку пошти, так і безліч поштових протоколів (POP3, IMAP, SMTP). Поштовий клієнт для GNOME називається Evolution, він інтегрований з календарем, адресною книгою і претендує на функції індивідуальної «записної книжки».

Електронне листування сама по собі не вимагає графічного інтерфейсу, для читання та написання електронних листів цілком достатньо можливостей терміналу і текстового редактора. Серед текстових поштових клієнтів для Linux найбільш відомі Mutt і Pine, обидва дуже функціональні, підтримують безліч протоколів і форматів поштових скриньок, добре налаштовуються. Вимогливим користувачам, які хочуть мати можливість змінювати зовнішній вигляд і спосіб роботи поштового клієнта, доповнювати його сценаріями і отримувати від поштових служб все, що ті можуть дати, рекомендується Mutt. Тим же, кому головне - просто отримувати, читати і відправляти пошту (з усіма належними зручностями), варто почати з Pine. Любителі Emacs використовують вбудований в нього модуль GNUS, дуже багатий функціями.

Обмін повідомленнями

Якщо комп'ютер підключений до Internet постійно, буває зручно користуватися службами, які передають повідомлення в реальному часі (instant messaging service). Таких служб досить багато, найпопулярніша з них - ICQ. Множинність пояснюється тим, що в більшості випадків цей сервіс надається централізовано, якоїсь великої корпорацією. У багатьох випадках сервери цих служб не доступні під вільною ліцензією. Виняток в ряду «власників» - служба Jabber, заснована на повністю відкритому протоколі XMPP. Jabber дозволяє будь-якому спільноті створювати власні сервера, керовані власними адміністраторами. Сам Jabber-сервер має можливість з'єднувати своїх клієнтів не тільки з іншими Jabber-серверами, а й зі службами ICQ, MSN, Yahoo і AIM. У Linux є кілька клієнтських програм для обміну миттєвими повідомленнями. Окремо стоять клієнти IRC (I nternet R elay C hat), служби з більш довгою історією і складним протоколом (мається на увазі і мережевий протокол, і протокол роботи користувача в IRC).

Psi - зручний графічний клієнт мережі швидкого обміну повідомленнями Jabber (а значить, по всіх протоколах, які підтримує обраний Jabber-сервер). Psi підтримує такі можливості Jabber, як одночасна робота з декількома серверами, конференції, криптозахист переданої інформації (через SSL і GnuPG), роботу через HTTP (S) проксі-сервер і т. д. SIM - багатопротокольний клієнт обміну миттєвими повідомленнями. Підтримуються протоколи ICQ, Jabber, MSN, AIM, YIM, а також LiveJournal. Крім того, є безліч модулів, що реалізують додаткові можливості. Є варіант SIM, орієнтований на середу KDE. «Прицільно» на середу KDE орієнтований і інший потужний клієнт, який має підтримку також і IRC, - Kopete. На середу Gnome орієнтований Gaim - найбільш потужний і найбільш гнучко настроюється клієнт. Має модулі доступу майже до всіх мислимих протоколам, дозволяє писати сценарії на Perl і TCL. Для IRC є і спеціальні клієнти: ChatZilla (як можна здогадатися з назви, він «вбудований» в Mozilla, але доступний і як доповнення до Firefox) або X-Chat - вельми потужна програма, орієнтована на «хитрощі» IRC. Не обійдений стороною і інтерфейс текстової консолі: CenterICQ, що підтримує кілька протоколів (серед них Jabber і IRC); licq, що володіє як текстових, так і графічним інтерфейсами (отже, їм можна користуватися і перебуваючи за робочою станцією, і дистанційно); irssi, націлений на служби типу IRC (на сьогоднішній день підтримуються IRC, SILC і ICB), і т. д.

Офісні програми

Важливою частиною сучасної робочої станції є так звані офісні засоби обробки інформації. Під офісними додатками звичайно розуміють стандартний набір з текстового процесора, засоби роботи з електронними таблицями, засоби створення презентацій, засоби для роботи з базами даних. Всі перераховані офісні програми входять в пакет OpenOffice.org - це вільний набір офісних програм, що не поступається за можливостями невільного Microsoft Office, а де в чому навіть перевершує його. Наприклад, випадковість, яка може мати дуже важливе значення: компонент OpenOffice.org OpenWriter дозволяє експортувати документи безпосередньо в формат PDF. Інтерфейс OpenOffice.org влаштований принципово так само, як і в аналогічних продуктів Microsoft, так що користувачеві, який звик до Microsoft Office, не складе великих труднощів перейти до роботи в OpenOffice.org. Крім того, OpenOffice.org дозволяє працювати з усіма форматами файлів Microsoft Office.

Історія OpenOffice.org нагадує історію Mozilla: спочатку проект (під ім'ям StarOffice) розвивався закрито, без доступу світового співтовариства програміста до вихідних текстів. Однак у 2000-му році компанія Sun Microsystems відкрила вихідні тексти програмного продукту, утворивши OpenOffice.org. Так само, як і у випадку Netscape / Mozilla, пара StarOffice / OpenOffice.org використовує подвійне ліцензування, що дає право як вільного доступу до вихідних текстів, так і використання їх в закритих комерційних продуктах.

За можливостями OpenOffice.org залишається найбільш розвиненим і повним офісним пакетом для Linux, проте є і інші офісні кошти. Зокрема, офісний пакет Koffice, орієнтований на середу KDE, в якому є приблизно той же набір офісних додатків, що і в OpenOffice.org. Крім того, є окремі офісні додатки, що не становлять пакетів - словниковий процесор Abiword та електронні таблиці GNUmeric.

Графіка

Чим простіше для користувача завдання, тим більше програм під Linux її вирішують. Зокрема, маніпуляція геометричними фігурами з можливістю зміни їх параметрів (кольору, розміру і т. п.), зберіганням набору фігур у файлі і перетворенням отриманого зображення в растровий формат - досить проста задача, що вимагає акуратної реалізації основних функцій якийсь високорівневої бібліотеки ( або двох - інтерфейсної та графічної). Не дивно, що редактори з подібними можливостями є і для кожного робочого столу, і незалежно від них. Це твердження стосується і ще більш простим програмами роботи з растровою графікою. Нижче описані тільки істотно більш складні програми.

Векторна графіка

Векторна графіка називається спосіб роботи з зображеннями, при якому воно представлено у вигляді фігур, кожна з яких має власний опис (тип, розміри, кривизну чи інші параметри складових частин, їх кольору, спосіб представлення і т. п.). Деякі графічні пристрої (наприклад, що розпізнають формат PostScript) вміють самі інтерпретувати опису фігур, для інших необхідно заздалегідь прорахувати і сформувати картинку програмним шляхом.

Робота з PostScript та PDF

Сучасна поліграфія вже не мислиться у відриві від комп'ютерів, все додрукарські матеріали зазвичай існують в електронній формі, і саме електронні документи подаються на друкуючі пристрої для виводу. Причому для сучасної поліграфії de facto стандартом є формат PostScript. PostScript - це мова опису сторінки, що дозволяє представити будь-які поліграфічні матеріали у векторному форматі (однак він допускає і включення растрових фрагментів). Файл у форматі PostScript фактично являє собою програму, яка описує, які дії потрібно зробити, щоб отримати необхідний висновок. Професійні друкуючі пристрої вміють самостійно інтерпретувати документи на мові PostScript.

PDF (P ortable D ocument F ormat, стерпний формат документів) створений на основі мови PostScript. Його основне завдання - забезпечити однаковий зовнішній вигляд документа в будь-якій операційній системі. У PDF є спеціальні можливості для публікації документів в Мережі, зокрема, підтримка гіперпосилань, а деякі можливості мови PostScript звідти, навпаки, виключені.

Ghostscript - інтерпретатор мови опису сторінок PostScript і файлів у форматі PDF (формат переносимих документів). Ghostscript перетворює PostScript в багато растрових форматів, які підходять для виведення даних на екран або на принтер, який не підтримує PostScript. Зазвичай Ghostscript використовується для перегляду файлів PostScript і для друку на принтерах, які не підтримують мову PostScript, GhostScript використовується безліччю додатків для виведення даних на друк. Графічний інтерфейс для GhostScript надає програма GhostView (команда gv ), вона дозволяє відображати документи у форматах PostScript та PDF у графічному середовищі X Window System. Для різних маніпуляцій з файлами у форматі PostScript призначений пакет утиліт командного рядка psutils , з їх допомогою можна вибрати, змінювати порядок, масштабувати сторінки в PostScript-файлах, змінювати параметри тексту і робити багато чого іншого.

Спеціально для перегляду PDF-файлів призначена програма xpdf, вона дозволяє переходити за гіперпосиланнями в документі, переглядати структуру документа, проводити пошук і підтримує згладжування шрифтів. На основі вихідних текстів xpdf створено бібліотеку poppler, призначена для відтворення PDF, яка стала основою інших популярних програм для перегляду PDF: kpdf (компонент графічного середовища KDE, відрізняється більш багатими інтерфейсними можливостями) і Evince. Багато дистрибутиви Linux включають Acroread - версію відомого програми Adobe Acrobat для Linux, проте, на відміну від названих вище, воно є невільним програмним продуктом.

Діаграми

Окремо варто згадати редактори діаграм і блок-схем, які часто змішують зі звичайними редакторами векторної (плакатної) графіки. Між тим, завдання у них різні: якщо для плакатної графіки головне - побудова «картинки», відповідної задумом автора за зовнішнім виглядом, то в діаграмі автора більш турбує логічне відповідність зображення проекту і його наочність. Тому при побудові діаграми багато уваги приділяється «стрелочкам» та іншим сполучних лініях, оптимального розміщення об'єктів на сторінці, типізації об'єктів і т. п.

Найстаріша з подібних утиліт, xfig, і до цього дня активно використовується, формат її діаграм розпізнають багато засоби роботи з векторною графікою. Потужнішою є утиліта Dia, можливості якої продовжують зростати (серед проектів: переклад діаграм, представлених в нотації мови моделювання програмних продуктів UML, безпосередньо в текст програм на C + + та інших мовах). Аналогом Dia для KDE є вбудована в пакет KOffice утиліта Kivio.

Плакатна графіка

Що ж стосується власне векторної (плакатної) графіки, то і тут є з чого вибирати. Наприклад, Inkscape - програма векторного малювання загального призначення. Вона використовує як формату власних файлів W3C SVG і має не тільки повним набором базових функцій роботи з векторними об'єктами і шарами, а й рядом функцій, аналогів яким немає і у великих закритих продуктах, таких як Adobe Illustrator або Corel DRAW. Крім того, в ній реалізований механізм розширень, завдяки якому до програми можна дописати нові функції на мовах Perl, Python і Ruby. Безпосередній предок, від якого «відбрунькувався» Inkscape - програма Sodipodi, що володіє подібними можливостями і більш тривалою історією. Багатообіцяюче виглядає проект Skencil, що дозволяє редагувати деякі види PostScript-файлів. Середовище KDE також має «свій» редактор векторної графіки, Karbon14, що входить до складу сімейства програма KOffice.

Растрова графіка

Растрова графіка означає роботу з зображенням, представленим у вигляді матриці точок («пікселів»). Це означає, що при сильному збільшенні межі будь-якого об'єкта будуть виглядати «драбинкою» з точок (на відміну від векторного уявлення, де збільшення підвищує якість зображення). З іншого боку, растр - зручний для комп'ютерної обробки формат подання фотографій, зроблених від руки малюнків та інших зображень, які не можна розчленувати на окремі фігури. У GNU / Linux є розвинені засоби для редагування растрової графіки. Найпотужнішим з них є GIMP (G NU I mage M anipulation P rogram). З її допомогою користувач зможе редагувати зображення, створювати логотипи та інші графічні елементи, особливо корисні при створенні Web-сторінок. GIMP включає багато інструментів і фільтрів, аналогічних тим, які можна знайти в комерційних графічних редакторах, а також кілька можливостей, ексклюзивних для цієї програми. GIMP надає можливість працювати з колірними каналами, рівнями зображення, накладати ефекти, згладжувати шрифти і конвертувати зображення в різні формати. У GIMP є власна мова програмування сценаріїв (на основі Scheme), на якому можна створювати досить хитромудрі додатки до основної програми. Такі доповнення можна писати також на Tiny-Fu (полегшена версія Script-Fu), Python, Perl і C #. Недолік GIMP - слабка підтримка колірної моделі CMYK, використовуваної в поліграфії, тому в електронній документації, редагуванні зображень для www-сторінок та інших областях, які не мають справи з папером, його застосовують частіше. Дуже корисний набір утиліт для обробки графіки з командного рядка - ImageMagick. У цей набір входять утиліти для відображення ( display ), перетворення ( convert ) зображень, захоплення зображень з екрану ( import ) і навіть власний інтерпретована мова програмування, Magick Scripting Language. Для напівавтоматичного перекладу з растрового представлення в векторне існує кілька спеціальних утиліт, наприклад, autotrace / autofig або potrace.

Тривимірна графіка

Для Linux створено кілька програмних пакетів, що працюють з просторовими поданням об'єктів.

Вихідні тексти одного з найпотужніших пакетів тривимірного моделювання, перерахунку (рендеринга) та анімації - Blender - в 2002 році були відкриті і весь проект повністю переведений під вільну ліцензію. Автори Blender прийшли до висновку, що відкрита розробка інструменту більш ефективна і прибуткова для тих, хто цим інструментом (а не його продажем) заробляє. Для цього довелося викупити знаходяться у власності спонсорів частини проекту у господарів за суму сто тисяч євро. Шукану суму надало спільнота користувачів Blender, вже тоді чимале: кожен вніс скільки зміг, і менш ніж за два місяці грошей на рахунку виявилося достатньо. З тих пір коло користувачів і можливості Blender продовжують постійно зростати.

Для виконання завдань, що суміщаються Blender, є й окремі програмні засоби. Наприклад, популярний пакет трасування променів (тривимірного проектування та сценографії) POV-Ray, за допомогою якого створюються проекти дивовижною складності і краси (наприклад, переклад картини Вільяма Марлоу «Капріччіо» в тривимірне уявлення - з тим тільки, щоб з певної точки повторити її) . Багато графічні редактори мають вбудовані засоби анімації, а інші (як, наприклад, CinePaint, що називався раніше FilmGimp) спеціально розробляються для покадрової обробки відео.

Не варто забувати, що популярний нині стандарт OpenGL - відкритий, він розроблявся для UNIX-подібних систем і використовується великою кількістю програм для Linux (у тому числі і Blender). На жаль, виробники апаратного забезпечення (відеокарт), як правило, приховують не тільки пристрій своїх карт, але навіть і спосіб їх низкоуровнего використання. Тому у відкритому доступі виявляються лише готові драйвери (без вихідних текстів) до деякими версіями ядра Linux і певним зборках XOrg. Відображення тривимірних об'єктів з перерахунком на програмному рівні поки працює істотно повільніше, хоча нітрохи не гірше, тому використовуючи OpenGL для ігор та інших програм, що вимагають дійсно швидкої роботи графічної підсистеми, потрібно завжди пам'ятати про необхідність отримати - можливо, невільний - драйвер.

Мультимедіа.Музичні скриньки

Програм-програвачів звукових файлів в Linux не перелічити. Очевидний лідер за популярністю серед них - XMMS (X M ulti M edia S ystem). Крім основної функції - грати музику (підтримується безліч форматів) - в ньому реалізовано чимало звукових та візуальних ефектів завдяки великій кількості розширень. Інтерфейс XMMS аналогічний інтерфейсу не менш популярного в системах Windows програми WinAMP (до речі, XMMS вміє використовувати «шкурки» WinAMP2). Майже не поступається XMMS його «брат» BEEP, що використовує графічну бібліотеку GTK2, а не GTK. Є й інші програми, які нітрохи не гірше цих грають музику. Зазвичай кожна середа робочого столу реалізує власний програвач звукових файлів, хоча б для того, щоб відтворювати власні звукові ефекти, пов'язані з різними системними подіями, проте з їх допомогою прослуховувати файли може і користувач.

Очевидно, що для прослуховування звуку зовсім не обов'язково використовувати графічний інтерфейс, тому в Linux є велика кількість термінальних утиліт для відтворення звуку. Деякі з них, наприклад, mpg123 , mpg321 , ogg123 або splay , призначені для програвання оцифрованого звуку (можливо, в стислих форматах), інші, такі як lazy або cd-console , управляють музичними лазерними дисками, є утиліти, що грають музику в нотному ( midi) та інших форматах - timidity (вона відрізняється тим, що перетворює ноти, записані для інструментів в оцифроване звучання цих інструментів, а значить, не вимагає MIDI-пристрої), mikmod (розпізнає безліч форматів: MOD, STM, S3M, XM і т . д.), sidplay та інші. Щоб користувач не заплутався, спеціальні оболонки, наприклад mpfc або cplay , надають загальний інтерфейс до всіх консольним програвачів.

Музичні редактори

Частина професійних музикантів воліє використовувати для запису і зведення багатоканального звуку дорогі спеціалізовані цифрові станції: у цьому винна і реклама, і низька, з точки зору професіонала, якість звуку більшості звукових карт в комп'ютерах загального призначення. Незважаючи на це і для таких комп'ютерів існує чимало програм, що працюють зі звуком на професійному рівні. Такі програми можна розділити на дві категорії: нотні редактори, завдання яких - створення, редагування, запис і нотне представлення музичних композицій, і звукові редактори для власне звуку, а також перетворення його, накладення ефектів і т. п.

Нотні редактори

В операційних системах, заснованих на GNU / Linux, також присутні потужні програми для редагування музики і звуку. Мабуть, найвідомішим з них є Rosegarden. Програма спочатку розроблялася для професійних мультимедіа-станцій від Silicon Graphics і працювала на операційній системі IRIX, потім вона була перенесена на Linux, а вихідні тексти програми були відкриті. Сьогодні Rosegarden представляє з себе розвинений MIDI-і аудіосеквенцер, нотний редактор, а також редактор загального призначення для твори і редагування музики. Він простий у вивченні і ідеально підходить для композиторів, музикантів або студентів музичних спеціальностей, що працюють в маленькій студії або записуються будинку.

Noteedit - нотний редактор (редактор партитур), заснований на MIDI-бібліотеці TSE3. Він може писати і читати MIDI-файли та сигнали від зовнішньої MIDI-клавіатури. Системні MIDI-пристрої використовуються для відтворення нотного запису. Є можливість зберегти партитури у форматі MusiXTeX або Lilypond для подальшого виведення на друк.

MusE - це MIDI-секвенсор в стилі Cubase / Logic Audio, що підтримує введення MIDI-подій з клавіатури і подальше їх редагування в нотному редакторі, матричному редакторі, редакторі списку подій і редакторі ударних інструментів.

Редактори й фільтри оцифрованого звуку

Популярний вільний редактор звуку - Audacity. Він уміє записувати звук відразу в формати WAV, AIFF, AU, IRCAM або MP3. У ньому є всілякі інструменти для редагування записаного звуку, в тому числі вбудований редактор амплітуди, що настроюється режим відображення спектрограми і засоби частотного аналізу звукових доріжок. Вбудовані найпростіші аудіоефекти включають посилення баса, WahWah, видалення шуму і т. д. Audacity підтримує модульні додатки, в яких зазвичай поставляються більш складні аудіоефекти. У список підтримуваних форматів модулів входять VST, LADSPA і Nyquist.

Sweep - це багатоканальний звуковий редактор, в якому реалізовані всі основні операції, такі як видалення, копіювання, вставка і застосування ефектів, оформлених у вигляді плагінів, до будь-якої частини звукового файлу. Приблизно тими ж можливостями володіють і інші редактори звуку - Rezound, WaveSurfer і GNUSound.

Як і у випадку з іншими мультимедіа-форматами, в Linux існують термінальні утиліти для обробки звуку, які не потребують графічного інтерфейсу. Основний пакет термінальних утиліт для роботи зі звуком називається SOX, в нього входять утиліти для перетворення, запису та відтворення звукових файлів, підтримується безліч форматів.

За допомогою консольних утиліт можна також стискати звукові файли в різні формати з втратою якості. Вміст файлу, стисненого «з втратою якості», може бути неотличимо на слух від вмісту вихідного файлу: алгоритми перетворення враховують людську фізіологію, наприклад, формат MP3 не відтворює дуже високих звуків, а занадто низькі не поділяє на два канали. Сенс терміна «втрата якості» - в тому, що з упакованого файлу вихідний відновити вже не можна. Стиснення з втратою якості можна налаштовувати на певну потужність потоку упакованих даних: чим більше даних можна передавати в одиницю часу, тим чистіше звук, тому такі формати підходять для передачі по мережі (наприклад, інтернет-радіо).

Основні формати з втратою якості - це MP3 (з ним працюють пакувальники lame / toolame, bladeenc) і OGG Vorbis (утиліта oggenc). Ці формати (особливо OGG) добре підходять для упаковки якісної музики. Файли у форматі OGG, упаковані семикратно (192 kbp / s), майже не відрізняються на слух від вихідних. Якщо необхідно стиснути звук з відчутною втратою якості (але без втрати членороздільності і раз на двадцять), можна використовувати інші формати - gsm, aiff, adpcm, speex (стиснення мови) або bonk. Останній формат - нестандартний, він підтримується однойменної утилітою і відрізняється великою гнучкістю, так як може працювати і в режимі «стиснення без втрат». Для стиснення без втрат розроблений спеціальний формат - FLAC, його розпізнають багато програм (у тому числі і утиліти від авторів цього формату - flac і metaflac) і навіть аудіопристрої.

Відеопрогравачі

Найбільш повнофункціональним і зручним «домашнім кінотеатром» для Linux є програма xine. Xine підтримує mpeg-2 і mpeg-1 (включаючи DVD) потоки, MPEG-4 і інші формати. Альтернативний йому універсальний програвач - MPlayer. Існує додаток для програвання відеопотоку, одержуваного по Мережі - VideoLAN ( vlc ), яке працює з форматами MPEG1, MPEG2, MPEG4 (також відомий як DivX) і DVD.

Xawtv - програма для перегляду і запису відеопотоків Video4Linux, то є програма для перегляду ТБ. Xawtv використовує набір графічних елементів Athena. Може використовуватися разом з VDR для перегляду цифрового супутникового, кабельного та ефірного ТБ формату DVB.

Відеоредактори і конвертери

У Linux є вибір засобів для перетворення і обробки відео. LiVES (the Linux Video Editing System) претендує на звання простого, але потужного засоби редагування і ефект-обробки відео. Базуючись на GTK +, воно використовує для роботи такі широко поширені засоби, як MPlayer / mencoder і ImageMagick (в майбутньому, можливо, GStreamer і Xine). На даний момент рекомендується використовувати LiVES для роботи з невеликими файлами.

GStreamer являє собою бібліотеку для обробки медіапотоків, засноване на ідеї об'єднаних в графи фільтрів, що обробляють медіадані. Програми, що використовують цю бібліотеку, зможуть виробляти будь-яку обробку медіаданих від обробки звуку до програвання відео. Модульна архітектура дозволяє реалізувати підтримку будь-якого нового формату даних, просто встановивши відповідне розширення.

Kino - це нелінійний редактор цифрового відео (DV) для GNU / Linux. Він добре інтегрований з IEEE 1394 і дозволяє захоплювати зображення, управляти VTR, і записувати на камеру. Цей редактор записує відео на диск у форматі AVI в кодуваннях type-1 DV та type-2 DV. Існують термінальні утиліти для обробки відеопотоку, наприклад, пакет transcode. Кодування і декодування відеопотоку здійснюється за допомогою завантажувальних модулів. Також підтримується завантаження зовнішніх фільтрів. У число модулів входять: модулі імпортування з DVD, елементарних MPEG (ES) і програмних потоків (VOB), відео у форматі MPEG, цифрового відео (DV), потоків YUV4MPEG, підтримка формату файлів NuppelVideo і необроблених потоків відео; модулі для запису DivX, OpenDivX, DivX 4.xx або нестиснутих файлів AVI з MPEG, звуку в форматах AC3 або PCM; додаткові модулі для запису окремих кадрів (PPM) або потоків YUV4MPEG. Пакет transcode містить набір утиліт для демультиплексування ( tcdemux ), виділення ( tcextract ) та декодування ( tcdecode ) відеопотоку, дослідження ( tcprobe ) і сканування ( tcscan ) ваших файлів і пост-обробки файлів AVI, зміни заголовків файлів AVI ( avifix ), з'єднання декількох файлів в один ( avimerge ) або розділення великого файлу на кілька AVI-файлів меншого розміру ( avisplit ) для розміщення на CD.

Ffmpeg - це «надзвуковий» кодувальник / декодувальник відео та звуку, що працює в режимі реального часу, а також потоковий сервер і перетворювач різних звукових та відеоформатів. Ffmpeg вміє захоплювати відеосигнал з джерела Video4Linux і перетворювати його у файли різних форматів на основі компенсуючого кодування DCT / motion. Звук при цьому стискається за алгоритмом MPEG-2 або алгоритму, сумісного з AC3.

Запис CD і DVD

Для запису дисків і супроводжуючих запис завдань в Linux є як мінімум два додатки з графічним інтерфейсом: що входить в комплект програм для KDE k3b і написане на GTK xcdroast . Фактично, обидва цих додатки - це графічні оболонки над термінальними утилітами для запису CD і DVD, в першу чергу cdrecord і cdrdao , якими можна користуватися і безпосередньо з командної оболонки. cdrecord - утиліта для запису дисків з цифровими даними, в ньому реалізована повна підтримка аудіо -, змішаних, мультисесійних та CD + дисків. cdrdao - програма запису аудіодисків в одну сесію дозволяє керувати областями на початку доріжок даних (довжиною до 0, ненульові аудіодані) і, наприклад, міжнародними стандартними кодами запису. Всі дані, які будуть записані на диск, повинні бути описані в текстовому файлі. Аудіодані можуть бути в форматах WAVE або raw.

Крім того, для Linux є безліч програм, що дозволяють виробляти зворотну операцію: зчитування даних з аудіодиска у файл, такі програми називаються граббером (grabber). Один із зручних граббер з графічним інтерфейсом - Grip.

Видавничі системи

Підготовка друкованих документів та оригінал-макетів видань - хоч і не дуже поширене, але важливий додаток комп'ютера. У Linux найвідомішою і системою підготовки якісних документів, придатних до друку в друкарні, є TeX. TeX - це фактично спеціалізований мова програмування, спеціально розроблений для опису типографського набору. Документ в TeX є текст, що супроводжує командами, що вказують, яке форматування слід зробити. Можливості TeX дуже широкі, однак для того, щоб їх використовувати в повній мірі, потрібні досить серйозні пізнання в ньому. Чим ширше пізнання - тим легше, швидше і зручніше готувати документи в ТеХе і тим краще їх якість.

Зазвичай TeX використовується спільно з пакетами форматування більш високого рівня, наприклад, LaTeX. LaTeX - це комплекс написані мовами TeX макропакет, що надають зручні засоби для вирішення типових завдань оформлення друкованих видань. У LaTeX визначено оформлення для декількох стандартних видів документів.

LyX - це сучасних підхід до написання документів, що розриває з застарілою парадигмою використання комп'ютерів як друкарських машинок, застосовуваної в більшості інших систем підготовки документів. Він розроблений для тих, хто хоче отримати професійну якість документа при друці, не витрачаючи при цьому багато часу і зусиль, і не стаючи спеціалістом з поліграфічного оформлення. Основне нововведення в LyX - це WYSIWYM (What You See Is What You Mean - ви бачите те, що ви мали на увазі), яке означає, що автор зосереджується над своєю роботою, а не над деталями оформлення документа. Це дозволяє продуктивно працювати, залишаючи заключне оформлення спеціальному движку (такому як LaTeX), який спеціально розроблений для подібних завдань. З LyX автор може сконцентруватися на змісті своєї роботи і дозволити комп'ютеру взяти більшість турбот про оформлення на себе.

У Linux є принаймні одна програма для візуальної підготовки оригінал-макетів, аналогічна видавничим системам Adobe PageMaker, QuarkXPress і подібним - scribus . Можливості його можуть бути більш обмежені, ніж у перерахованих комерційних аналогів, проте він поширюється вільно і в даний час активно розробляється.