Відмінності між версіями «2 Рівні відповідності»

Версія за 23:42, 20 вересня 2012

В HTML є одне DTD на всі документи, в SGML кожен документ повинен мати своє DTD. XML це золота середина: документ може мати DTD, а може й не мати. В останньому випадку будь-який новий атрибут і тег визначається фактом свого вживання. Виходячи з цього, для XML документа є два рівня за якими він може відповідати стандарту. Документи, які не мають DTD, але відповідають всім іншим вимогам синтаксису, який прийнятий в XML, називаються well-formed (правильно структурованими). Це відрізняє їх від документів, які мають у своєму складі DTD. Документи, які є правильно структурованими, хоча і не є настільки «правильними, як валідні документи, але все ж підходять для всіх (чи майже всіх) практичних випадків. Іншими словами, ви можете почати відразу описувати структуру свого документа, на людській мові, або на німецькому). При цьому теги можна вигадувати на ходу. Необхідно стежити тільки за їх правильної вкладеністю:

 <РЕЧЕННЯ>
 < ПІДМЕТ >
 <ІМЕННИК> папа </ ІМЕННИК>
 </ ПІДМЕТ >
 </ РЕЧЕННЯ>

В цьому прикладі бачимо, що можна писати назви атрибутів і тегів навіть українською. Досвід мови HTML показує, наскільки важлива своєчасна і ретельна інтернаціоналізація будь-яких аспектів мови, якиа претендує на важливу роль в інтернеті. Виходячи з цього, творці XML простежили за тим, щоб імена атрибутів і тегів можна було писати не тільки кирилицею, але і будь-якими символами, які знаходяться в Unicode. Дана розмітка дає можливість інтерпретатору XML розділити документ на частини відповідно до структури тегів. Після цього на сцену виходить інша програма, в завдання якої може входити, наприклад, автоматичне індексування документа і подальше занесення його до бази даних.