|
|
Рядок 1: |
Рядок 1: |
− | == Поняття про методологію досліджень, види та функції наукових досліджень == | + | nICeXE <a href="http://oudgkvlkjuao.com/">oudgkvlkjuao</a>, [url=http://qfrrqlkvvpji.com/]qfrrqlkvvpji[/url], [link=http://qqolvvrdwmlx.com/]qqolvvrdwmlx[/link], http://jxivobgjstxc.com/ |
− | Перш ніж приступити до реалізації наукового дослідження на будь-якому рівні, студенти та молоді вчені повинні ознайомитися з методологією та методами наукової роботи. Тут важливе все: методика вибору проблеми та теми дослідження, збір та систематизація фактів, історія розвитку проблеми, в основі якої лежить задум (ідея) дослідника. У філософському визначенні ''ідея'' - це продукт людського мислення, форма відображення дійсності, в ній міститься усвідомлення мети пізнання, перспектив дослідження та його практичне значення. Ідеї народжуються з практики спостереження навколишнього світу і потреб життя. ''Нова ідея'' - це якісний стрибок думки за межі сприйнятих почуттями даних.Складність, багатогранність і міждисциплінарний статус будь-якої наукової проблеми приводять до необхідності її вивчення у системі координат, що задається різними рівнями методології науки.<br />
| + | |
− | '''Методологія - це:'''
| + | |
− | # сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в певній науці;
| + | |
− | # вчення про методи пізнання та перетворення дійсності.
| + | |
− | | + | |
− | === Методологія науки === | + | |
− | '''Методологія науки''' (''rp.methodos - спосіб, метод і logos - наука, знання'') - це система методологічних і методичних принципів і прийомів, операцій і форм побудови наукового знання. Філософський рівень методології функціонує у вигляді загальної системи принципів діалектики. Вона формує світоглядну концепцію світової науки, тобто основні вихідні теоретичні положення, які затвердилися в науці і які рівною мірою треба знати: і філософію, і правознавство, і туризмологію, і філологію. У кожній галузі науки є, крім загальних, ще й свої специфічні теоретичні вихідні положення, які становлять її теоретичний фундамент.Питання методології досить складне, оскільки саме це поняття тлумачиться по-різному. Багато зарубіжних наукових шкіл не розмежовують методологію і методи дослідження. У вітчизняній науковій традиції методологію розглядають як учення про методи пізнання або систему наукових принципів, на основі яких базується дослідження і здійснюється вибір сукупності пізнавальних засобів, методів, прийомів. Найчастіше методологію тлумачать як сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в якійсь науці. Методику розуміють як сукупність прийомів дослідження, включаючи техніку і різноманітні операції з фактичним матеріалом.
| + | |
− | | + | |
− | === Функції методології === | + | |
− | '''Методологія виконує такі функції:'''
| + | |
− | | + | |
− | ** - визначає способи здобуття наукових знань, які відображають динаміку процесів та явищ;
| + | |
− | ** - передбачає особливий шлях, за допомогою якого може бути досягнута науково-дослідна мета;
| + | |
− | ** - забезпечує всебічність отримання інформації щодо процесу чи явища, що вивчається;
| + | |
− | ** - допомагає введенню нової інформації;
| + | |
− | ** - забезпечує уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять у науці;
| + | |
− | ** - створює систему наукової інформації, яка базується на об'єктивних явищах, і логіко-аналітичний інструмент наукового пізнання.
| + | |
− | | + | |
− | Ці ознаки поняття «методологія», що визначають її функції в науці, дають змогу зробити такий висновок: методологія - це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об'єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища.
| + | |
− | === Види методології ===
| + | |
− | '''Розрізняють три види методології:'''
| + | |
− | # Філософську або фундаментальну - систему діалектичних методів, які є найзагальнішими і діють на всьому полі наукового пізнання, конкретизуючись і через загальнонаукову, і через часткову методологію.
| + | |
− | # Загальнонаукову, яка використовується в переважній більшості наук і базується на загальнонаукових принципах дослідження: історичному, логічному, системному, моделювання тощо.
| + | |
− | Сучасні дослідники в наукових розробках віддають перевагу системно-діяльному підходу, тобто дослідженню '''комплексної взаємодії суттєвих компонентів:'''
| + | |
− | ** потреба;
| + | |
− | ** суб'єкт;
| + | |
− | ** об'єкт;
| + | |
− | ** процеси;
| + | |
− | ** умови;
| + | |
− | ** результат;
| + | |
− | Це забезпечує цілісність, комплексність, структурність, взаємозв'язок з зовнішнім середовищем, цілеспрямованість і самоорганізацію дослідження, створює умови комплексного вивчення будь-якої сфери людської діяльності.
| + | |
− | Частково-наукову - сукупність специфічних методів кожної конкретної науки, які є базою для вирішення дослідницької проблеми. Філософська, або фундаментальна методологія є вищим рівнем методології науки, що визначає загальну стратегію принципів пізнання особливостей явищ, процесів, сфер діяльності.
| + | |
− | '''Філософська методологія виконує дві функції.'''
| + | |
− | ''По-перше'', вона виявляє сутність наукової діяльності та її взаємозв'язки з іншими сферами діяльності, тобто розглядає науку відносно практики, суспільства, культури людини.
| + | |
− | ''По-друге'', методологія вирішує завдання вдосконалення, оптимізації наукової діяльності, спирається на розроблені нею світоглядні й загальнометодологічні орієнтири та постулати. Усі досягнення минулого були опрацьовані у вигляді діалектичного методу пізнання реальної дійсності, в основу якого було покладено зв'язок теорії і практики, принципи пізнанності реального світу, взаємодії зовнішнього і внутрішнього, об'єктивного і суб'єктивного тощо.
| + | |
− | Проблеми наукового пізнання стали предметом постійного протистояння різних наукових поглядів на світ, на сутність науки та знання через антиномію в гносеології - антиномію раціоналізму - емпіризму.
| + | |