|
|
| (37 проміжних версій 4 користувачів не показані) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | 7oKkaJ <a href="http://mozoamqjppbt.com/">mozoamqjppbt</a>, [url=http://nxkvtuwfdxpb.com/]nxkvtuwfdxpb[/url], [link=http://fxvzvfhjupov.com/]fxvzvfhjupov[/link], http://cbvslvoxtnaw.com/
| |
| | | | |
| − | http://buycelebrex911.com/#15494 buy cheap celebrex no prescription - celebrex buy generic
| |
| − |
| |
| − | http://www.buytopamaxonlineorg.com/#12098 buy topamax with no prescription - buy topamax 15 mg
| |
| − |
| |
| − | == Фази становлення ==
| |
| − |
| |
| − | У процесі адаптації особистість проходить три фази свого становлення:
| |
| − |
| |
| − | перша фаза (власне адаптація) передбачає засвоєння ціннісних орієнтацій та норм, уподібнення індивіда до інших членів групи. Якщо індивіду не вдається подолати труднощі адаптаційного періоду, у нього можуть розвиватися якості комфортності, залежності, невпевненості, що є причиною породження дезадаптації молодого спеціаліста;
| |
| − |
| |
| − | друга фаза (індивідуалізація) породжується між необхідністю “бути таким як усі” і прагненням індивіда до максимальної персоналізації. У випадку, якщо індивід не зустрічає взаєморозуміння, у нього можуть складатися якості негативізму, агресивності, що викликає деіндивідуалізацію;
| |
| − |
| |
| − | третя фаза (інтеграція) детермінується суперечностями між прагненнями індивіда бути ідеально представленим своїми особливостями в соціумі, з одного боку, та потребою соціуму прийняти, підтримувати і культивувати тільки ті індивідуальні особливості індивіда, які сприяють
| |
| − | розвитку його як особистості у групі, з іншого.
| |
| − |
| |
| − | Якщо суперечності не усунено, то наступає дезінтеграція, що призводить до ізоляції особистості, або
| |
| − | неприйняття її групою. Професійна адаптація вимагає не стільки пристосування
| |
| − | до умов життєдіяльності, скільки розвитку особистості, збагачення її творчої
| |
| − | індивідуальності. Про успішну адаптацію можна судити не лише за
| |
| − | пристосуванням особистості до конкретних умов життєдіяльності, але й за її
| |
| − | включенням у широкий спектр суспільних відносин.
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | == Висновки ==
| |
| − |
| |
| − | Отже, основним завданням адаптації є забезпечення самовизначення
| |
| − | особистості в суспільстві, у групі на основі найбільш суттєвих особливостей
| |
| − | індивідуальності. Причому взаємостосунки в ланцюгу “група-особистість”
| |
| − | знаходяться в органічному взаємозв’язку. З одного боку, група, знаючи сильні
| |
| − | та слабкі сторони своїх членів, здатна підтримати людину в різних ситуаціях, а
| |
| − | з іншого – у колективній діяльності і спілкуванні індивід стверджує свою
| |
| − | індивідуальність та інтегрується з групою.
| |
