|
|
| (5 проміжних версій одного користувача не показані) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | Раніше ми познайомилися з тим, як отримувати параметри в програмі за допомогою сімейства функцій getopt (детальніше читайте "Крок 10 - Передача опцій в програму - getopt" та "Крок 11 - Передача довгих опцій в програму - getopt_long"). Але існує ще один метод - змінні оточення або змінні середовища. З ними ми встигли вже познайомитися раніше в кроці "Крок 13 - Отримання інформації про користувача". За допомогою даних змінних можна передавати в програму додаткові специфічні параметри, які можуть використовуватися кількома програмами одночасно і вони характеризують "середовище", в якій виконується програма.
| + | Змінні середовища можна використовувати не тільки для налаштування поведінки Bash, але і для передачі інформації командам, що запускаються з командної оболонки. У таблиці 3 показаний список деяких найбільш поширених змінних середовища, значення яких можна змінити. |
| | | | |
| − | Наприклад, якщо Ви розробляєте якусь систему що складається з декількох програм працюють незалежно, то наприклад, Ви захочете повідомити всім програмам робочий каталог, тимчасову директорію або який-небудь інший специфічний параметр. Тоді змінні оточення, це єдиний розумний метод, адже передавати такі параметри через командний рядок нерозумно. Чому?! Ну, наприклад, наведу скрипт запуску якої-небудь складної системи:
| + | Стандартні змінні середовища Bash наступні: |
| − | #! / Bin / bash
| + | |
| | | | |
| − | / Yoyosystem / cheduler - time = 60 - work-dir = / yoyosystem / data - temp-dir = / tmp / yoyosystem
| + | BASH - у змінній міститься шлях до виконуваного файлу оболонки. |
| − | / Yoyosystem / counter-c 25-w 31 - work-dir = / yoyosystem / data - temp-dir = / tmp / yoyosystem
| + | BASH_VERSION - у змінній міститься версія Bash. |
| − | / Yoyosystem / pusher - stack-size = 512-m 12 - work-dir = / yoyosystem / data - temp-dir = / tmp / yoyosystem
| + | CLASSPATH - каталоги для пошуку файлів класів та архівів Java. |
| | + | HOME - домашній каталог поточного користувача. |
| | + | HOSTNAME - у змінній HOSTNAME зберігається ім'я комп'ютера. |
| | + | LANG - поточна установка локалі. |
| | + | OSTYPE - у змінній міститься опис операційної системи. |
| | + | PATH - папки для пошуку команд і програм, коли шлях не заданий. |
| | + | PS1 - використовується як основний рядок запрошення. |
| | + | PS2 - використовується як додатковий рядок запрошення. |
| | + | PWD - повний шлях до поточного робочого каталогу. |
| | + | SHELL - це повний шлях до поточної командній оболонці. |
| | + | USER - у змінній міститься ім'я поточного користувача. |
| | | | |
| − | Ну, як?! Громодко! А ось як більш красиво:
| + | Для відображення поточного значення змінної оточення можна використовувати команду echo. Для зміни значення змінної необхідно присвоїти їй нове значення командою |
| − | #! / Bin / bash
| + | $ varname = new-value |
| | + | а потім експортувати встановлене значення в Bash командою |
| | + | export $ varname |
| | | | |
| − | export YOYO_WORK_DIR = "/ yoyosystem / data"
| + | Зміну змінних оточення необхідно проводити з обережністю. Якщо допустити помилку, в кращому випадку ви отримаєте непрацюючу командну оболонку. Як правило, користувач змінює тільки змінні PATH, PS1 та пов'язані з ними змінні оточення, так як вони використовуються для знаходження програм та їх компонентів або для зміни поведінки рядка запрошення Bash. |
| − | export YOYO_TEMP_DIR = "/ tmp / yoyosystem"
| + | |
| − | | + | |
| − | / Yoyosystem / cheduler - time = 60
| + | |
| − | / Yoyosystem / counter-c 25-w 31
| + | |
| − | / Yoyosystem / pusher - stack-size = 512-m 12
| + | |
| − | | + | |
| − | Кожна із зазначених програм буде брати параметри про використовувані директоріях з змінних середовища YOYO_WORK_DIR і YOYO_TEMP_DIR, що значно спрощує написання і модифікацію скрипта запуску системи, а також убереже від помилок і пов'язаних з цим помилок. Тому змінні середовища досить важливі і Ви завжди повинні пам'ятати про їх зручність.
| + | |
| − | | + | |
| − | А тепер власне давайте познайомимося з цими змінними середовища. Бібліотека glibc надає весь спектр функцій для роботи з ними в заголовному файлі stdlib.h.
| + | |
| − | | + | |
| − | Спочатку познайомимося з самим масивом змінних оточення, що визначений в заголовному файлі unistd.h в такому вигляді:
| + | |
| − | / * NULL-terminated array of "NAME = VALUE" environment variables. * /
| + | |
| − | extern char ** __environ;
| + | |
| − | # Ifdef __USE_GNU
| + | |
| − | extern char ** environ;
| + | |
| − | # Endif
| + | |
| − | | + | |
| − | Представлет собою масив покажчиків на рядка формату "ім'я = значення" та закінчується нульовим покажчиком NULL. Давайте спробуємо написати програму виведення всіх змінних:
| + | |
| − | # Include <stdlib.h>
| + | |
| − | # Include <unistd.h>
| + | |
| − | | + | |
| − | int main (int argc, char ** argv) {
| + | |
| − | int i = 0;
| + | |
| − | | + | |
| − | while (__environ [i]! = NULL) {
| + | |
| − | printf ("% s \ n", __environ [i]);
| + | |
| − | i + +;
| + | |
| − | };
| + | |
| − | return 0;
| + | |
| − | };
| + | |
| − | | + | |
| − | Дана програма виведе весь список змінних середовища оточення, які доступні програмі:
| + | |
| − | root @ darkstar :/@@@@@@#. / a.out
| + | |
| − | MANPATH = / usr / local / man: / usr / man: / usr/X11R6/man: / usr / lib / java / man
| + | |
| − | HOSTNAME = darkstar.example.net
| + | |
| − | SHELL = / bin / bash
| + | |
| − | TERM = xterm
| + | |
| − | USER = root
| + | |
| − | MC_TMPDIR = / tmp / mc-root
| + | |
| − | T1LIB_CONFIG = / usr/share/t1lib/t1lib.config
| + | |
| − | MINICOM =- c on
| + | |
| − | PATH = / usr / local / sbin: / usr / sbin: / sbin: / usr / local / bin: / usr / bin: / bin: / usr/X11R6/bin:
| + | |
| − | MAIL = / var / mail / root
| + | |
| − | LC_COLLATE = C
| + | |
| − | PWD =/@@@@@
| + | |
| − | INPUTRC = / etc / inputrc
| + | |
| − | JAVA_HOME = / usr / lib / java
| + | |
| − | LANG = en_US
| + | |
| − | PS1 = \ u @ \ h: \ w \ $ | + | |
| − | HISTCONTROL = ignorespace
| + | |
| − | PS2 =>
| + | |
| − | HOME = / root
| + | |
| − | SHLVL = 2
| + | |
| − | LOGNAME = root
| + | |
| − | LESS =- M
| + | |
| − | LESSOPEN = | lesspipe.sh% s
| + | |
| − | OLDPWD = / usr / include
| + | |
| − | _ =. / A.out
| + | |
| − | | + | |
| − | Я звичайно вирізав деякі змінні, які занадто великі, але все одно достатньо інформативно і можна вважати, що програма знає про середовище в якій запущена практично все.
| + | |
| − | | + | |
| − | Для доступу до змінних оточення, є кілька функцій:
| + | |
| − | char * getenv (const char * name) - повертає покажчик на значення змінної з ім'ям name, якщо змінна середовища не знайдена, то повертається NULL. Не рекомендується модифіковані значення отриманого рядка, так як вона вказує безпосередньо в масив змінних середовища, і можна зіпсувати їх значення. У зв'язку з цим також не потрібно виділення додаткової пам'яті для збереження результату.
| + | |
| − | int setenv (const char * name, const char * value, int replace) - додає нове або замінює старе значення в масиві змінних середовища з ім'ям name і значенням value (навіть якщо value порожній рядок). Під нову змінну виділяється пам'ять і заноситься рядок виду "ім'я = значення". Якщо в змінних середовища вже є змінна з ім'ям name, то процес заміни контролюється параметром replace, якщо він дорівнює нулю, то ніяких дій не проводиться.
| + | |
| − | int putenv (char * string) - додає або видаляє змінну оточення. Щоб додати або змінити змінної використовуйте рядок формату "ім'я = значення", для видалення просто "ім'я". На відміну від setenv () функція putenv () не виділяє пам'ять для параметра, а використовує покажчик на значення string, тому після виклику цієї функції будь-яка зміна рядка string автоматично призведе до зміни змінної середовища. Також перед видаленням рядка з пам'яті, слід спочатку видалити цю змінну з масиву змінних оточення.
| + | |
| − | int unsetenv (const char * name) - видаляє повністю з масиву змінних оточення змінну з ім'ям name.
| + | |
| − | int clearenv (void) - повністю очищає масив змінних оточення.
| + | |
| − | | + | |
| − | Використовуючи набір даних функцій ви можете повністю управляти змінними середовища, які доступні вашій програмі.
| + | |
| − | # Include <stdlib.h>
| + | |
| − | | + | |
| − | int main (int argc, char ** argv) {
| + | |
| − | char * HOME = getenv ("HOME");
| + | |
| − | char * USER = getenv ("USER");
| + | |
| − | | + | |
| − | printf ("Home directory: \"% s \ "\ n", HOME);
| + | |
| − | printf ("User name: \"% s \ "\ n", USER);
| + | |
| − | | + | |
| − | return 0;
| + | |
| − | };
| + | |
| − | | + | |
| − | При виклику даної програми ви дізнаєтеся свій домашній каталог та ім'я користувача. Наприклад:
| + | |
| − | root @ darkstar :/@@@@@@#. / a.out
| + | |
| − | Home directory: "/ root"
| + | |
| − | User name: "root"
| + | |
| − | | + | |
| − | Використання змінних оточення корисно не тільки, коли Вам потрібно налаштувати в декількох програмах якісь параметри, але і для обміну даними між процесами. Тобто в одній програмі Ви створюєте змінну, а в іншій отримуєте значення цієї змінної. Таким чином можна налагодити обмін простими короткими даними між процесами. Але, звичайно, все-таки не варто сильно зловживати цією можливістю
| + | |
Змінні середовища можна використовувати не тільки для налаштування поведінки Bash, але і для передачі інформації командам, що запускаються з командної оболонки. У таблиці 3 показаний список деяких найбільш поширених змінних середовища, значення яких можна змінити.
Для відображення поточного значення змінної оточення можна використовувати команду echo. Для зміни значення змінної необхідно присвоїти їй нове значення командою
Зміну змінних оточення необхідно проводити з обережністю. Якщо допустити помилку, в кращому випадку ви отримаєте непрацюючу командну оболонку. Як правило, користувач змінює тільки змінні PATH, PS1 та пов'язані з ними змінні оточення, так як вони використовуються для знаходження програм та їх компонентів або для зміни поведінки рядка запрошення Bash.
