Відмінності між версіями «Suse та Novell»

Поточна версія на 17:29, 14 квітня 2013

[ред.] Suse

Дистрибутив під назвою SuSE Linux 1.0 вийшов в 1994 р. Його випустила німецька компанія Gesellschaft fur Software-und System-Entwicklung. Довгий час цей продукт вважався зразком дружелюбності до початківцю: всі налаштування системи проводилися за допомогою зручної графічної програми YaST2. Однак повністю вільним даний дистрибутив не був. Оригінальний текст YaST2 був закритий. У 2003-му проект був куплений фірмою Novell, яка відкрила проект для розробників і користувачів. Оригінальний текст YaSY2 також було опубліковано, тому дистрибутив став вільним і отримав назву openSUSE.

Спадок SUSE було явно помітно у версії 9.1 (випущеної після її придбання фірмою Novell) з характерними утилітами адміністрування, великою кількістю програмних пакетів і широкої документацією. Починаючи з 10-ї версії, проект розробляється спільнотою openSUSE.

На основі openSUSE також збираються дистрибутиви для корпоративних клієнтів Novell Linux Desktop (NLD), Suse Linux Enterprise Desktop (SLED) і Suse Linux Enterprise Server (SLES).

У 2007-2008 роках Novell активно співпрацює з Microsoft, яка в результаті угоди про патенти підтримує і поширює дистрибутиви SuSE, в яких важливу роль відіграє Mono - запатентованою Microsoft платформи. NET., що викликало невдоволення частини спільноти користувачів та розробників вільного ПЗ. Починаючи з версії 11.0 система управління пакетами використовує більш могутній чим bzip2, компресор даних - LZMA. У версії 11.1 додана підтримка SELinux. Причому підтримка AppArmor (за замовчуванням) збережена в повній мірі. Рішення по активації тієї чи іншої системи приймає користувач.

Останній повноцінний реліз OpenSUSE 12,1 з версією ядра Linux 3.1.0 вийшов 2011-11-16. Історія SUSE Linux почалась з того моменту, коли у середині 1992 року Пітер МакДональд (Peter McDonald) випустив один з перших дистрибутивів GNU/Linux — SLS. Це був дистрибутив, який вперше пропонував користувачу не просто ядро і набір системних утиліт, а також широкий набір іншого програмного забезпечення (включаючи підтримку XFree86 і TCP/IP). Після цього, Патрік Фолкердинг (Patric Volkerding) створив знаменитий дистрибутив Slackware Linux, який в свою чергу, став основою для багатьох інших дистрибутивів. У цей же час, у Німеччині з'являється компанія «Gesellschaft für Software- und System-Entwicklung» («Програмна і системна розробка»), скорочено «S.u.S.E.», яка займалася консалтингом у питаннях Unix-систем. Крім того, фірма регулярно випускала програмні пакунки, що включали SLS і Slackware, друкувала керівництва для Unix і GNU/Linux. У 1994 році вони випустили першу CD-версію SLS/Slackware під назвою S.u.S.E. Linux 1.0. Пізніше, у 1996 році, вони інтегрувалися із ще одним дистрибутивом, Jurix, також заснованим на Slackware. Це вже був самостійний дистрибутив, що отримав назву S.u.S.E. Linux 4.2. 4 листопада 2003 року компанія SUSE Linux була куплена американською компанією Novell. Novell не стала втручатись у справи компанії, а, навпаки, випустила під ліцензією GPL вихідні коди однієї з головних особливостей дистрибутиву — програми адміністрування YaST. Після придбання корпорацією Novell у 2003 році та появи openSUSE ситуація змінилась: починаючи з версії 9.2, був доступний для завантаження непідтримуваний образ DVD, так само як і ознайомчий live CD. Працюють ftp-сервери із пакунками, надаючи користувачам переваги встановлення на вимогу, завантажувались тільки необхідні пакунки. Перевагою образів є легкість встановлення, можливість роботи навіть якщо мережна карта не працює «з коробки» та менший мінімальний досвід (наприклад, недосвідчені користувачі можуть не знати, чи потрібно встановлювати той чи інший пакунок, тому образи пропонують передвизначені набори). Перший стабільний випуск openSUSE Project, SUSE Linux 10.0, був доступний для завантаження ще перед офіційним випуском SUSE 10.0.Крім того, Novell припинила розробку персональної версії, перейменувавши професійну в просто SUSE Linux та змінивши ціну на приблизну рівну колишній персональній версії. З версії 10.2, SUSE Linux було офіційно перейменовано на openSUSE. З часом SuSE Linux пройшов шлях від дистрибутиву з пропрієтарними компонентами, з затриманим відкриттям коду (2 місяці очікування для тих, хто не хотів купувати фабричну версію) та закритою моделлю розробки до вільного розповсюдження та прозорої і відкритої моделі розробки. Популярність дистрибутиву продовжує зростати, навіть на тлі невдоволення частини спільноти лінукс співпрацею Novell із Microsoft. Від 2007 року Novell активно співробітничає з Microsoft, яка в результаті угоди про патенти підтримує і поширює дистрибутиви SUSE, в яких важливу роль грає Mono, — реалізація запатентованої Microsoft платформи .NET[1], що викликало незадоволеність частини співтовариства користувачів і розробників вільного ПЗ.[2] Також Novell надає допомогу при переході на Windows Vista, і рекламує SUSE як єдиний дистрибутив Linux, сертифікований для роботи під Windows.

[ред.] Novell

Novell Linux Desktop — один из дистрибутивов Linux. Система Novell Linux Desktop, заснована на технологіях SUSE LINUX, являє собою настільну операційну систему і ділове середовище для офісу, що дозволяє підприємствам з упевненістю використовувати Linux і програмне забезпечення open source. Система Novell Linux Desktop призначена для широкого кола користувачів і може бути оптимізована для вирішення таких постійних або спеціальних завдань, як робочі станції загального користування, інформаційні кіоски і термінали call-центрів. Компанії можуть впевнено скористатися захищеністю, економічністю, продуктивністю і свободою, які гарантує настільна платформа open source, знаючи, що вона надана Novell, провідним постачальником корпоративних інформаційних рішень.

Поточна версія 11 використовує програму ZENworks Linux Management для оновлення системи. Novell Linux Desktop заснований на SUSE 10 Enterprise Server і використовує безліч його пакетів: універсальний конфігуратор YaST, Графічні оболонки GNOME 2.6 і KDE 3.2.1, браузер Mozilla Firefox 3.0 і поштовий клієнт Novell Evolution 2.0 і багато інших open source програми. У дистрибутив також включені і деякі пропрієтарні програми, наприклад універсальний програвач Real Player. Заснована компанія була в Прово, штат Юта, як Novell Data Systems Inc. у 1979 році. Займалася виробництвом систем, що працюють під управлінням CP/M. Спів-засновником фірми був Джорж Канова (George Canova). Назва фірми — Novell — було запропонована його дружиною, яка помилково вважала, що «Novell» означає по-французьки «новий». У січні 1983, компанія була перейменована в Novell Inc., а її головою став Реймонд Нурда (Raymond J. Noorda). Того ж 1983 року компанія випустила свій найзначніший продукт — мережеву операційну систему NetWare, перше програмне забезпечення для мереж, засноване на технології файл-сервера. Novell розробила мережеву систему для ПК, в якій одна машина виділяється для управління мережею і контролю за доступом до загальних пристроїв, таким як жорсткі диски і принтери. За 1980-і роки вимоги компаній до мереж значно виросли, і локальні мережі все частіше стали замінювати територіально розподіленими мережами, об'єднуючими відділення крупних корпорацій. На початок 1990-х операційна система Novell NetWare, доповнена функціями, необхідними для розподілених підприємств, лідирувала в цій області з часткою ринку близько 70%. Novell базував свій мережевий протокол на XNS і створив свої стандарти IDP і SPP, яким дали імена IPX (Internet Packet eXchange) і SPX (Sequenced Packet eXchange). Файлові і принтерні сервіси працювали за протоколом NCP (Netware Core Protocol) над IPX, як і протоколи Routing Information Protocol (RIP) і Service Advertising Protocol (SAP). На додаток, фірма стала просувати свою Novell DOS, аналогічну MS-DOS. У 1996 році під тиском поширення Windows і визнаючи, що інтернет починає радикально міняти традиційний ринок мереж, тимчасово виконуючий обов'язки генерального директора Джон Янг (John Young) ініціював програму по оснащенню продуктів компанії засобами підтримки інтернету. У березні 1997 року кермо влади Novell узяв Ерік Шмідт (Eric Schmidt), який прискорив роботу з використання мережевих технологій Novell на арені інтернету. Наступного року почалися постачання серверної операційної системи NetWare 5 і Novell Directory Services (NDS) із стандартною підтримкою комунікаційного протоколу інтернету IP. У 1998 році зважаючи на поглиблення неоднорідності корпоративних мереж і потреби у взаємодії через інтернет Novell почала пропонувати NDS як засоб взаємозв'язку між різними платформами. Компанія випустила також продукти, що використовують інформацію, яка зберігається в каталозі, для спрощення управління мережами і безпечнішого доступу до них з використанням облікових записів користувачів. В кінці 1999 року Novell випустила eDirectory, крос-платформову службу каталогів відкритих стандартів.

липні 2001 року Novell придбала консалтингову фірму Cambridge Technology Partners. Генеральний директор Cambridge Джек Мессман став президентом і генеральним директором Novell. Так Мессман повернувся до керівництва Novell. У липні 2002 року Novell зробила ще один важливий крок, купивши SilverStream Software, лідера в області розробки застосунків, орієнтованих на веб-сервіси.

В серпні 2003 року Novell придбав компанію Ximian з її провідними розробниками Linux і рішеннями для робочих станцій Linux, управління ПК і серверами Linux і колективної роботи під Linux і Windows. Разом з Ximian в Novell прийшли два лідери руху open-source, Мігель де Ікаса (Miguel de Icaza) і Натан Фрідман (Nat Friedman), а з ними — довіра до Novell з боку Linux-співтовариства. Ximian (а зараз Novell) веде два найбільші проекти open-source: проект робочого столу GNOME і Mono — платформу open-source для виконання застосунків Microsoft .NET. У січні 2004 року Novell зробила ще один важливий крок в своїй Linux-історії, завершивши придбання SUSE Linux, провідного європейського постачальника одного з популярних комерційних дистрибутивів Linux. Тепер Novell пропонує повний спектр Linux-рішень від сервера до робочих станцій з додатковими мережевими службами корпоративного рівня і технічною підтримкою. У серпні 2005 року в розширення своєї прихильності до співтовариства open-source Novell відкрила сайт www.openSUSE.org, призначений для стимулювання використання Linux у всьому світі шляхом надання вільного і простого доступу до дистрибутива SUSE Linux. Проект openSUSE робить відкритим і процес розробки SUSE Linux, запрошуючи програмістів open-source до участі в перевірці, тестуванні і розробці.