Відмінності між версіями «Ірена Карпа «50 хвилин трави»»

Поточна версія на 14:40, 23 вересня 2012

[ред.] Відгук на прочитану книгу

Ірена Карпа є сучасною молодою письменницею, тому її твори пронизує сучасний український жаргон. Вона є досить популярною сучасною письменницею, тому я вирішила прочитати одну із її книг, а саме роман «50 хвилин трави».

Твір читається досить легко і швидко, але одразу зрозуміти його суть важко адже, тут немає чіткого сюжету та композиції хоча можна виділити окрему сюжетну лінію – це історія кохання головної героїні Євки та Дані.

Євка – це головна героїня «50 хвилин трави». Вона постає перед нами молодою дівчиною (19 років) із досить легковажним, на перший погляд, характером та не наділеними і нормами культури. Євка є центральним образом твору, тому його структура побудована на подіях з життя дівчини, переплетених із фантазіями та спогадами.

Короткий зміст твору можна описати так:

Зав’язка розпочинається з того, що головна героїня Євка сидить та розмовляє із своїм коханим Данею. Але згодом їх спілкування переривається і описується зовсім інша ситуація: Євка з іншим чоловіком (не з Данею) та пише Дані листа з Іншої країни і розповідає про те як вона там пристосувалась до умов життя і як живе.

Згодом знову постає картина єдності Дані і Євки.

І так весь твір пронизує розвиток стосунків головної героїні та її коханого, але цю сюжетну лінію переривають інші події та ситуації з життя головної героїні.

Євка любила Даню, але коли він кудись їхав і покидав її, вона одразу ж знаходила нового чоловіка. А одного разу вона листувалась з іноземцем досить довго він запропонував їй зустрітися, а згодом й одружитися. Євка погодилась і залишила рідний дім щоб жити з ним в Іншій країні. Вона спершу вагалася, але все ж таки поїхала закордон. Там дівчина сумувала за рідною землею і відсилала телеграми рідним та Дані.

Також Євка згадує своїх друзів та знайомих, гарні вечори проведені разом. А ще навчання в університеті та злу викладачку з політології.

Даня – це молодий хлопець, коханий Євки. Він мовчазний і досить рідко вступав з дівчиною в діалог, це швидше були Євчині монологи. Однак, він ніжний та добрий у стосунках з дівчиною. Хлопець навчався в університеті та любив подорожувати тому, коли він залишав Євку саму, вона одразу ж знаходила йому заміну. Але він до кінця залишався вірним своїй дівчині.

На мою думку, головна героїня – легковажна і невихована. Вона не вміє цінувати того, що в неї вже є, а шукає нових відчуттів. В неї сильний характер, тому вона виступає швидше керівником в ситуації, а не підлеглим.

Тому я думаю, що Ірена Карпа у формі твору відобразила випадок із життя сучасної молоді. Адже, й у реальному житті можна зустріти дівчину, яка підпорядковує собі оточуючих, використовує хлопців для насолоди і не цікавиться їх почуттями. Хоч в творі такою виступає дівчина, але не факт, що на її місці не може опинитися хлопець з такими ж манерами і принципами.

[ред.] Улюблені цитати

• Я про те, коли намагаєшся переконати себе чи іншого, що справи чудово, але кожне слово — це непомітний плювок всередину.

• В неї було все, і цього було надто мало. Мало, щоби почуватися до кінця нещасною чи якось протилежно цьому.

• Погано, коли речі втрачають свою першопочаткову цілісність. Незайманість, якщо хочете. Це так, ніби показуєш комусь незакінчену роботу з невиправленими помилками, а потім… Потім ти ті помилки виправиш, а робота вже померла.

• Що бути пітерпеном, звісно, добре, але все-таки хочеться хоч колись подорослішати і зробити щось серйозне.

• Він ніжно пригорнув її, але вона відразу випручалась, і, розтерши сльозу, запитала:- ти певний, що моя краса не помре?

• А ще ми тут у покарання за те, що не вміли бути разом. Ти здається, й сама здогадалась про це за кілька хвилин до моєї… до своєї… — Смерти. — Байдуже закінчила Євка. — Чого ти, кажи все, однаково мій страх тепер вічний.

• Від вас, отже, вимагається одне: Посміхатись, посміхатись, посміхатись. Ввесь час у трикратному розмірі. А головне в житті — щирість!

[ред.] Висновок

Отже, книга «50 хвилин трави» на перший погляд є незрозумілою та заплутаною. Але прочитавши її до кінця, варто ще раз переглянути все спочатку і тоді все стає зрозумілим. Адже події в творі розкидані по тесту, тому одна ситуація може розпочинатися на початку твору, згодом зустрічатися всередині та завершуватися лише в кінці.

На мене книга особливо не вплинула, я лише вважаю, що в реальному житті сучасній дівчині варто бути антиподом Євки та робити вчинки як Євка, але лише в абсолютно протилежному напрямку.