Відмінності між версіями «Дистрибутиви»
(0, http://iamdutchnewyork.com/musical-instruments/guitar-violin/ doxycycline malaria prophylaxis, http://iamdutchnewyork.com/privacy/ order cipro, http://urbanbassline.com/ diflucan 150, http://coral) |
|||
(35 проміжних версій 4 користувачів не показані) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | Дистрибутив Лінукс, часто просто дистрибутив або навіть дистро — це член сімейства Лінукс з Юнікс-подібних операційних систем, що складається з ядра Лінукс, системних бібліотек та інструментів, розроблених проектом GNU та інших програм. Існує величезна кількість різноманітних дистрибутивів Лінукс від повноцінних стільничних та серверних операційних систем до мінімальних середовищ (що як правило використовуються у вбудованих системах чи мають спеціалізоване призначення). | |
+ | Щоб забезпечити Юнікс-подібне середовище дистрибутиви Лінукс містять набір Юнікс-подібних інструментів та бібліотек. У повнофункціональних дистрибутивах він як правило береться з проекту GNU. Дистрибутиви, орієнтовані на мінімальний розмір, користуються компактнішими альтернативами, наприклад, busybox та uclibc. | ||
+ | Типовий дистрибутив, призначений для запуску як офісна чи розважальна система, складається з ядраЛінукс, інструментів та бібліотек проекту GNU, додаткових програм, документації, графічної системи, віконного менеджера та стільничного середовища. Більшість з включених програм є вільними та/або програмами з відкритим кодом, що поширюються супровідниками як у двійковій формі, так і у вигляді джерельних текстів, що дає можливість користувачам при потребі самостійно змінюватиджерельний код. Частина включених програм, проте, можуть бути власницькими, без доступних джерельних кодів. |
Поточна версія на 22:46, 6 грудня 2012
Дистрибутив Лінукс, часто просто дистрибутив або навіть дистро — це член сімейства Лінукс з Юнікс-подібних операційних систем, що складається з ядра Лінукс, системних бібліотек та інструментів, розроблених проектом GNU та інших програм. Існує величезна кількість різноманітних дистрибутивів Лінукс від повноцінних стільничних та серверних операційних систем до мінімальних середовищ (що як правило використовуються у вбудованих системах чи мають спеціалізоване призначення). Щоб забезпечити Юнікс-подібне середовище дистрибутиви Лінукс містять набір Юнікс-подібних інструментів та бібліотек. У повнофункціональних дистрибутивах він як правило береться з проекту GNU. Дистрибутиви, орієнтовані на мінімальний розмір, користуються компактнішими альтернативами, наприклад, busybox та uclibc. Типовий дистрибутив, призначений для запуску як офісна чи розважальна система, складається з ядраЛінукс, інструментів та бібліотек проекту GNU, додаткових програм, документації, графічної системи, віконного менеджера та стільничного середовища. Більшість з включених програм є вільними та/або програмами з відкритим кодом, що поширюються супровідниками як у двійковій формі, так і у вигляді джерельних текстів, що дає можливість користувачам при потребі самостійно змінюватиджерельний код. Частина включених програм, проте, можуть бути власницькими, без доступних джерельних кодів.