Відмінності між версіями «Створення програмного RAID»
(Створена сторінка: '''Програмний (англ. software) RAID'''''''Курсив''''. Для реалізації RAID можна застосовувати не лише ап...) |
Donserg (Обговорення • внесок) м (Захист на Створення програмного RAID встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))) |
||
| (2 проміжні версії одного користувача не показані) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Програмний (англ. software) RAID | + | '''Програмний (англ. software) RAID'''. Для реалізації RAID можна застосовувати не лише апаратні засоби, але і повністю програмні компоненти (драйвери). Наприклад, в системах на ядрі Linux існують спеціальні модулі ядра, а управляти RAID -устройствами можна за допомогою утиліти mdadm. Програмний RAID має свої переваги і недоліки. З одного боку, він нічого не коштує (на відміну від апаратних RAID -контроллеров, ціна яких від $200). З іншого боку, програмний RAID використовує ресурси центрального процесора, і в моменти пікового навантаження на дискову систему процесор може значну частину потужності витрачати на обслуговування RAID - устройств. |
| + | |||
| + | |||
| + | ОС сімейства Windows NT, такі як Windows NT 3.1/3.5/3.51/NT4/2000/XP/2003 спочатку, з моменту проектування цього сімейства, підтримує програмний RAID 0, RAID 1 і RAID 5. Точніше, Windows XP Pro підтримує RAID 0. Підтримка RAID 1 і RAID 5 заблокована розробниками, але, проте, може бути включена, шляхом редагування системних бінарних файлів ОС. Windows Server 2003 - 0, 1 і 5. Windows XP Home RAID не підтримує. | ||
| + | |||
| + | У ОС FreeBSD є декілька реалізацій програмного RAID. Так, atacontrol, може як повністю будувати програмний RAID, так і може підтримувати напівапаратний RAID на таких чіпах як ICH5R. В FreeBSD, починаючи з версії 5.0, дискова підсистема управляється вбудованим в ядро механізмом GEOM. GEOM надає модульну дискову структуру, завдяки якій народилися такі модулі як gstripe (RAID 0), gmirror (RAID 1), graid3 (RAID 3), gconcat (об'єднання декількох дисків в єдиний дисковий розділ). Так само існують застарілі класи ccd (RAID 0, RAID 1) і gvinum (менеджер логічних томів vinum). Починаючи з FreeBSD 7.2 підтримується файлова система ZFS в якій можна збирати наступні рівні RAID : 0, 1, 5, 6, а також комбіновані рівні. | ||
| + | |||
| + | Ядро GNU/Linux 2.6.28 (останнє з тих, що вийшли в 2008 році) підтримує програмні RAID наступних рівнів : 0, 1, 4, 5, 6, 10. Реалізація дозволяє створювати RAID на окремих розділах дисків. Підтримується завантаження з RAID. | ||
Поточна версія на 23:30, 20 вересня 2012
Програмний (англ. software) RAID. Для реалізації RAID можна застосовувати не лише апаратні засоби, але і повністю програмні компоненти (драйвери). Наприклад, в системах на ядрі Linux існують спеціальні модулі ядра, а управляти RAID -устройствами можна за допомогою утиліти mdadm. Програмний RAID має свої переваги і недоліки. З одного боку, він нічого не коштує (на відміну від апаратних RAID -контроллеров, ціна яких від $200). З іншого боку, програмний RAID використовує ресурси центрального процесора, і в моменти пікового навантаження на дискову систему процесор може значну частину потужності витрачати на обслуговування RAID - устройств.
ОС сімейства Windows NT, такі як Windows NT 3.1/3.5/3.51/NT4/2000/XP/2003 спочатку, з моменту проектування цього сімейства, підтримує програмний RAID 0, RAID 1 і RAID 5. Точніше, Windows XP Pro підтримує RAID 0. Підтримка RAID 1 і RAID 5 заблокована розробниками, але, проте, може бути включена, шляхом редагування системних бінарних файлів ОС. Windows Server 2003 - 0, 1 і 5. Windows XP Home RAID не підтримує.
У ОС FreeBSD є декілька реалізацій програмного RAID. Так, atacontrol, може як повністю будувати програмний RAID, так і може підтримувати напівапаратний RAID на таких чіпах як ICH5R. В FreeBSD, починаючи з версії 5.0, дискова підсистема управляється вбудованим в ядро механізмом GEOM. GEOM надає модульну дискову структуру, завдяки якій народилися такі модулі як gstripe (RAID 0), gmirror (RAID 1), graid3 (RAID 3), gconcat (об'єднання декількох дисків в єдиний дисковий розділ). Так само існують застарілі класи ccd (RAID 0, RAID 1) і gvinum (менеджер логічних томів vinum). Починаючи з FreeBSD 7.2 підтримується файлова система ZFS в якій можна збирати наступні рівні RAID : 0, 1, 5, 6, а також комбіновані рівні.
Ядро GNU/Linux 2.6.28 (останнє з тих, що вийшли в 2008 році) підтримує програмні RAID наступних рівнів : 0, 1, 4, 5, 6, 10. Реалізація дозволяє створювати RAID на окремих розділах дисків. Підтримується завантаження з RAID.
