Відмінності між версіями «2 Поняття трансляції адреса»
Donserg (Обговорення • внесок) м (Захист на 2 Поняття трансляції адреса встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))) |
Xphlash (Обговорення • внесок) |
||
| (Одна проміжна версія одного користувача не показана) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | NAT (від англ. Network Address Translation — перетворення (трансляція) мережевих адрес) — це механізм в комп'ютерних мережах TCP/IP, який дозволяє перетворювати IP-адресу транзитних пакетів. | + | '''NAT''' (''від англ. Network Address Translation'' — перетворення (трансляція) мережевих адрес) — це механізм в комп'ютерних мережах TCP/IP, який дозволяє перетворювати IP-адресу транзитних пакетів. Механізм NAT визначається RFC 1631. Перетворення адрес методом NAT може здійснюватись практично будь-яким пристроєм маршрутизації — маршрутизатором, сервером доступу, міжмережевим екраном. Завдяки NAT можна, використовуючи одну або кілька зовнішніх IP-адрес, виданих провайдером, підключити до мережі практично будь-яку кількість комп'ютерів. |
| − | Механізм NAT визначається RFC 1631. | + | Більшість маршрутизаторів дозволяють виконувати трансляцію адрес, завдяки чому їх можна використовувати для підключення невеликих мереж до інтернету, використовуючи одну зовнішню IP-адресу. |
| − | Перетворення адрес методом NAT може здійснюватись практично будь-яким пристроєм маршрутизації — маршрутизатором, сервером доступу, міжмережевим екраном. | + | Дві ключові проблеми постають перед Інтернетом: |
| − | Завдяки NAT можна, використовуючи одну або кілька зовнішніх IP-адрес, виданих провайдером, підключити до мережі практично будь-яку кількість комп'ютерів. Більшість маршрутизаторів дозволяють виконувати трансляцію адрес, завдяки чому їх можна використовувати для підключення невеликих мереж до інтернету, використовуючи одну зовнішню IP-адресу. | + | *брак адресного простору |
| − | Дві ключові проблеми постають перед Інтернетом | + | *ефективність маршрутизації. |
| − | Поняття, використовувані при механізмі NAT: | + | Трансляція мережевих адрес дозволяє IP-мережам організацій виглядати зовні так, ніби вони використовують адресний простір, відмінний від того, який вони насправді використовують. Таким чином, NAT дає можливість організаціям з внутрішнім простором підключатися до Інтернету шляхом трансляції своїх адрес глобально. Також NAT надає більш гнучку стратегію для тих організацій, які часто змінюють своїх інтернет-провайдерів. |
| − | + | Поняття, використовувані при механізмі NAT: внутрішня локальна адреса - IP-адреса, приписана станції у внутрішній мережі. Ця адреса може бути не зареєстрована, якщо вона не видана постачальником мережевого сервісу. | |
| − | + | Внутрішня глобальна адреса - зареєстрована IP-адреса, яку представляє одна або більше локальних IP-адрес для зовнішнього світу. | |
| − | + | Зовнішня локальна адреса – це IP-адреса зовнішньої мережі в такому вигляді, як вона виглядає для внутрішньої мережі. Не будучи обов'язково легальною адресою, вона береться з адресного простору. | |
| − | + | Зовнішня глобальна адреса - IP-адреса, приписана станції у зовнішній мережі її власником. | |
| − | Існує кілька варіантів побудови механізму трансляції протоколів і адрес із збереженням стану з'єднань. | + | Існує кілька варіантів побудови механізму трансляції протоколів і адрес із збереженням стану з'єднань. |
| − | + | #Існує поняття трансляції від джерела. | |
| − | + | #Існує поняття трансляції по призначенню. | |
| − | + | Трансляція адреси від джерела дозволяє адресувати внутрішні адреси у реальні. | |
| − | + | Трансляція по призначенню дозволяє робити перетворення адреси із зовнішньої у внутрішню. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
Поточна версія на 00:23, 20 червня 2014
NAT (від англ. Network Address Translation — перетворення (трансляція) мережевих адрес) — це механізм в комп'ютерних мережах TCP/IP, який дозволяє перетворювати IP-адресу транзитних пакетів. Механізм NAT визначається RFC 1631. Перетворення адрес методом NAT може здійснюватись практично будь-яким пристроєм маршрутизації — маршрутизатором, сервером доступу, міжмережевим екраном. Завдяки NAT можна, використовуючи одну або кілька зовнішніх IP-адрес, виданих провайдером, підключити до мережі практично будь-яку кількість комп'ютерів. Більшість маршрутизаторів дозволяють виконувати трансляцію адрес, завдяки чому їх можна використовувати для підключення невеликих мереж до інтернету, використовуючи одну зовнішню IP-адресу. Дві ключові проблеми постають перед Інтернетом:
- брак адресного простору
- ефективність маршрутизації.
Трансляція мережевих адрес дозволяє IP-мережам організацій виглядати зовні так, ніби вони використовують адресний простір, відмінний від того, який вони насправді використовують. Таким чином, NAT дає можливість організаціям з внутрішнім простором підключатися до Інтернету шляхом трансляції своїх адрес глобально. Також NAT надає більш гнучку стратегію для тих організацій, які часто змінюють своїх інтернет-провайдерів. Поняття, використовувані при механізмі NAT: внутрішня локальна адреса - IP-адреса, приписана станції у внутрішній мережі. Ця адреса може бути не зареєстрована, якщо вона не видана постачальником мережевого сервісу. Внутрішня глобальна адреса - зареєстрована IP-адреса, яку представляє одна або більше локальних IP-адрес для зовнішнього світу. Зовнішня локальна адреса – це IP-адреса зовнішньої мережі в такому вигляді, як вона виглядає для внутрішньої мережі. Не будучи обов'язково легальною адресою, вона береться з адресного простору. Зовнішня глобальна адреса - IP-адреса, приписана станції у зовнішній мережі її власником. Існує кілька варіантів побудови механізму трансляції протоколів і адрес із збереженням стану з'єднань.
- Існує поняття трансляції від джерела.
- Існує поняття трансляції по призначенню.
Трансляція адреси від джерела дозволяє адресувати внутрішні адреси у реальні. Трансляція по призначенню дозволяє робити перетворення адреси із зовнішньої у внутрішню.
