Відмінності між версіями «4 ASCII»

Матеріал з Wiki TNEU
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: ASCII (англ. Американський стандартний код для обміну інформацією) - американська стандартн...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
ASCII (англ. Американський стандартний код для обміну інформацією) - американська стандартна кодувальна таблиця для друкованих символів і деяких спеціальних кодів. В американському варіанті англійської мови вимовляється [ескі], тоді як у Великобританії частіше вимовляється [аскі].
 
ASCII (англ. Американський стандартний код для обміну інформацією) - американська стандартна кодувальна таблиця для друкованих символів і деяких спеціальних кодів. В американському варіанті англійської мови вимовляється [ескі], тоді як у Великобританії частіше вимовляється [аскі].
−
ASCII представляє собою кодування для представлення десяткових цифр, латинського та національного алфавітів, розділових знаків і керуючих символів. Спочатку розроблена як 7-бітна, з широким розповсюдженням 8-бітного байта ASCII стала сприйматися як половина 8-бітної. У комп'ютерах зазвичай використовують розширення ASCII з задіяною другою половиною байта (наприклад [[КОИ-8]]).
+
 
 +
ASCII представляє собою кодування для представлення десяткових цифр, латинського та національного алфавітів, розділових знаків і керуючих символів. Спочатку розроблена як 7-бітна, з широким розповсюдженням 8-бітного байта ASCII стала сприйматися як половина 8-бітної. У комп'ютерах зазвичай використовують розширення ASCII з задіяною другою половиною байта (наприклад [[КОИ-8]]).
 +
 
 +
 
 +
== Накладення символів ==
 +
Завдяки символу BS (повернення на крок) на принтері можна друкувати один символ поверх іншого. В ASCII було передбачено додавання таким чином діакрітікі до букв, наприклад:
 +
*a BS ' → á
 +
*a BS ` → à
 +
*a BS ^ → â
 +
*o BS / → ø
 +
*c BS , → ç
 +
*n BS ~ → ñ
 +
'''''Примітка:''' у старих шрифтах апостроф ' малювався з нахилом вліво, а тильда ~ була зрушена вгору, так що вони якраз підходили на роль акута і тильди зверху.''
 +
 
 +
Якщо на символ накладається той же символ, то виходить ефект жирного шрифту, а якщо на символ накладається підкреслення, то виходить підкреслений текст.
 +
*a BS a → a
 +
*a BS _ → a
 +
 
 +
== Національні варіанти ASCII ==
 +
 
 +
Стандарт ISO 646 (ECMA-6) передбачає можливість розміщення національних символів на місці '''@ [\] ^ `{|} ~'''. На додаток до цього, на місці '''#''' може бути розміщений '''£''', а на місці '''$''' - '''¤'''. Така система добре підходить для європейських мов, де потрібні лише кілька додаткових символів. Варіант ASCII без національних символів називається US-ASCII, або «International Reference Version».
 +
 
 +
Для деяких мов з нелатинською писемністю (арабська, грецька, російська) існували більш радикальні модифікації ASCII. Одним з варіантів була відмова від малих латинських літер - на їх місці розміщувалися національні символи (для російської та грецької - лише великими літерами). Інший варіант - перемикання між US-ASCII і національним варіантом «на льоту» за допомогою символів SO (Shift Out) і SI (Shift In) - в цьому випадку в національному варіанті можна повністю усунути латинські букви і зайняти весь простір під свої символи. Див також [[КОИ-7]].
 +
 
 +
Згодом виявилося зручніше використовувати 8-бітове кодування, де нижню половину кодової таблиці (0-127) займають символи US-ASCII, а верхню (128 - 255) - додаткові символи, включаючи набір національних символів. Таким чином, верхня половина таблиці ASCII до повсюдного впровадження [[Юнікод]] у активно використовувалася для подання локалізованих символів, літер місцевої мови. Відсутність єдиного стандарту розміщення кириличних символів в таблиці ASCII додвало безліч проблем з кодуваннями ([[КОИ-8]], [[Windows-1251]] та інші). Інші мови з нелатинською писемністю теж страждали через наявність кількох різних кодувань.
 +
 
 +
В [[Юнікод]] і перші 128 символів теж збігаються з відповідними символами US-ASCII.
 +
 
 +
== Кодування ==
 +
{| border="1" cellspacing="0" style="text-align: center; font-family: monospace"
 +
|-
 +
! width="4%" |  
 +
! width="6%" | .0 || width="6%" | .1
 +
! width="6%" | .2 || width="6%" | .3
 +
! width="6%" | .4 || width="6%" | .5
 +
! width="6%" | .6 || width="6%" | .7
 +
! width="6%" | .8 || width="6%" | .9
 +
! width="6%" | .A || width="6%" | .B
 +
! width="6%" | .C || width="6%" | .D
 +
! width="6%" | .E || width="6%" | .F
 +
|-
 +
! 0.
 +
| NUL || SOH || STX || ETX
 +
| EOT || ENQ || ACK || BEL
 +
| BS  || TAB || LF  || VT
 +
| FF  || CR  || SO  || SI
 +
|-
 +
! 1.
 +
| DLE || DC1 || DC2 || DC3
 +
| DC4 || NAK || SYN || ETB
 +
| CAN || EM  || SUB || ESC
 +
| FS  || GS  || RS  || US
 +
|-
 +
! 2.
 +
|   || ! || " || #
 +
| $ || % || & || '
 +
| ( || ) || * || +
 +
| , || — || . || /
 +
|-
 +
! 3.
 +
| 0 || 1 || 2 || 3
 +
| 4 || 5 || 6 || 7
 +
| 8 || 9 || : || ;
 +
| < || = || > || ?
 +
|-
 +
! 4.
 +
| @ || A || B || C
 +
| D || E || F || G
 +
| H || I || J || K
 +
| L || M || N || O
 +
|-
 +
! 5.
 +
| P || Q || R || S
 +
| T || U || V || W
 +
| X || Y || Z || [
 +
| \ || ] || ^ || _
 +
|-
 +
! 6.
 +
| ` || a || b || c
 +
| d || e || f || g
 +
| h || i || j || k
 +
| l || m || n || o
 +
|-
 +
! 7.
 +
| p || q || r || s
 +
| t || u || v || w
 +
| x || y || z || {
 +
| | || } || ~ || DEL
 +
|}

Версія за 01:05, 20 грудня 2011

ASCII (англ. Американський стандартний код для обміну інформацією) - американська стандартна кодувальна таблиця для друкованих символів і деяких спеціальних кодів. В американському варіанті англійської мови вимовляється [ескі], тоді як у Великобританії частіше вимовляється [аскі].

ASCII представляє собою кодування для представлення десяткових цифр, латинського та національного алфавітів, розділових знаків і керуючих символів. Спочатку розроблена як 7-бітна, з широким розповсюдженням 8-бітного байта ASCII стала сприйматися як половина 8-бітної. У комп'ютерах зазвичай використовують розширення ASCII з задіяною другою половиною байта (наприклад КОИ-8).


Накладення символів

Завдяки символу BS (повернення на крок) на принтері можна друкувати один символ поверх іншого. В ASCII було передбачено додавання таким чином діакрітікі до букв, наприклад:

  • a BS ' → á
  • a BS ` → à
  • a BS ^ → â
  • o BS / → ø
  • c BS , → ç
  • n BS ~ → ñ

Примітка: у старих шрифтах апостроф ' малювався з нахилом вліво, а тильда ~ була зрушена вгору, так що вони якраз підходили на роль акута і тильди зверху.

Якщо на символ накладається той же символ, то виходить ефект жирного шрифту, а якщо на символ накладається підкреслення, то виходить підкреслений текст.

  • a BS a → a
  • a BS _ → a

Національні варіанти ASCII

Стандарт ISO 646 (ECMA-6) передбачає можливість розміщення національних символів на місці @ [\] ^ `{|} ~. На додаток до цього, на місці # може бути розміщений £, а на місці $ - ¤. Така система добре підходить для європейських мов, де потрібні лише кілька додаткових символів. Варіант ASCII без національних символів називається US-ASCII, або «International Reference Version».

Для деяких мов з нелатинською писемністю (арабська, грецька, російська) існували більш радикальні модифікації ASCII. Одним з варіантів була відмова від малих латинських літер - на їх місці розміщувалися національні символи (для російської та грецької - лише великими літерами). Інший варіант - перемикання між US-ASCII і національним варіантом «на льоту» за допомогою символів SO (Shift Out) і SI (Shift In) - в цьому випадку в національному варіанті можна повністю усунути латинські букви і зайняти весь простір під свої символи. Див також КОИ-7.

Згодом виявилося зручніше використовувати 8-бітове кодування, де нижню половину кодової таблиці (0-127) займають символи US-ASCII, а верхню (128 - 255) - додаткові символи, включаючи набір національних символів. Таким чином, верхня половина таблиці ASCII до повсюдного впровадження Юнікод у активно використовувалася для подання локалізованих символів, літер місцевої мови. Відсутність єдиного стандарту розміщення кириличних символів в таблиці ASCII додвало безліч проблем з кодуваннями (КОИ-8, Windows-1251 та інші). Інші мови з нелатинською писемністю теж страждали через наявність кількох різних кодувань.

В Юнікод і перші 128 символів теж збігаються з відповідними символами US-ASCII.

Кодування

  .0 .1 .2 .3 .4 .5 .6 .7 .8 .9 .A .B .C .D .E .F
0. NUL SOH STX ETX EOT ENQ ACK BEL BS TAB LF VT FF CR SO SI
1. DLE DC1 DC2 DC3 DC4 NAK SYN ETB CAN EM SUB ESC FS GS RS US
2.    ! " # $  % & ' ( ) * + , — . /
3. 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9  :  ; < = >  ?
4. @ A B C D E F G H I J K L M N O
5. P Q R S T U V W X Y Z [ \ ] ^ _
6. ` a b c d e f g h i j k l m n o
7. p q r s t u v w x y z { | } ~ DEL
Отримано з http://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=4_ASCII&oldid=16626
Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти