|
|
| (60 проміжних версій 18 користувачів не показані) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | [[Файл:Gldt.svg|300px|right|thumb|Розвиток дистрибутивів Лінукс]]
| + | Дистрибутив Лінукс, часто просто дистрибутив або навіть дистро — це член сімейства Лінукс з Юнікс-подібних операційних систем, що складається з ядра Лінукс, системних бібліотек та інструментів, розроблених проектом GNU та інших програм. Існує величезна кількість різноманітних дистрибутивів Лінукс від повноцінних стільничних та серверних операційних систем до мінімальних середовищ (що як правило використовуються у вбудованих системах чи мають спеціалізоване призначення). |
| − | У цій статті перелічені [[Дистрибутив Linux|дистрибутиви Linux]], багато з них стисло описані: вказані використане дистрибутивом графічне середовище, те, вільний він чи комерційний, та інші його особливості.
| + | Щоб забезпечити Юнікс-подібне середовище дистрибутиви Лінукс містять набір Юнікс-подібних інструментів та бібліотек. У повнофункціональних дистрибутивах він як правило береться з проекту GNU. Дистрибутиви, орієнтовані на мінімальний розмір, користуються компактнішими альтернативами, наприклад, busybox та uclibc. |
| − | | + | Типовий дистрибутив, призначений для запуску як офісна чи розважальна система, складається з ядраЛінукс, інструментів та бібліотек проекту GNU, додаткових програм, документації, графічної системи, віконного менеджера та стільничного середовища. Більшість з включених програм є вільними та/або програмами з відкритим кодом, що поширюються супровідниками як у двійковій формі, так і у вигляді джерельних текстів, що дає можливість користувачам при потребі самостійно змінюватиджерельний код. Частина включених програм, проте, можуть бути власницькими, без доступних джерельних кодів. |
| − | == Дистрибутиви, що використовують [[deb]] ==
| + | |
| − | * '''[[Adamantix]]''': базується на [[Debian GNU/Linux|Debian]], зосереджений на безпеці.
| + | |
| − | * '''[[Aptosid]]'''
| + | |
| − | * '''[[Amber Linux]]''': базується на [[Debian GNU/Linux|Debian]], орієнтується на потреби [[Латвія|Латвійських]] користувачів.
| + | |
| − | * '''[[ASLinux Desktop]]''': [[Іспанія|Іспанський]] дистрибутив, що базується на Debian та [[KDE]]. Розрахований на користування настільним комп'ютером як удома, так і в офісі. Можливе використання для навчання, ігор, наукової роботи та розробки програмного забезпечення. Головна перевага — зручність у використанні.
| + | |
| − | * '''[[BeatrIX]]'''
| + | |
| − | * '''[[Bonzai Linux]]''' (раніше був відомий як miniwoody): Дистрибутив розміром в 180 [[Мегабайт|MB]], використовує [[KDE]].
| + | |
| − | * '''[[Corel Linux]]'''
| + | |
| − | * '''[[CrunchBang Linux]]'''
| + | |
| − | * '''[[Damn Small Linux]]''': [[LiveCD]] разміром у 50 [[Мегабайт|MB]], використовує [[Fluxbox]].
| + | |
| − | * '''[[Debian GNU/Linux]]''': Дистрибутив, що збирається великою кількістю волонтерів. Має великий вибір пакунків (біля 18733) та підтримує велику кількість платформ. Раніше він мав репутацію важкого у встановленні, але в останніх версіях має дуже добрий та легкий у використанні текстовий інсталятор (у Debian GNU/Linux 4.0 "Etch" інсталятор став графічним). Debian відомий своїм ставленням до питань [[копірайт|копірайту]]: програмне забезпечення, що не підпадає під визначення [[Вільне програмне забезпечення|вільного]], не включається до секції main (тим не менше, деякі freeware програми доступні у секції non-free).
| + | |
| − | * '''[[Dreamlinux]]''': бразильський дистрибутив, на 100% сумісний з [[Debian]]; використовує [[Xfce]] чи [[GNOME]].
| + | |
| − | * '''[[Elive]]'''
| + | |
| − | * '''[[Finnix]]'''
| + | |
| − | * '''[[Freespire]]'''
| + | |
| − | * '''[[Gibraltar]]''': Роутер та брандмауер.
| + | |
| − | * '''[[Gnoppix]]''': Версія [[Knoppix]], що використовує середовище [[GNOME]]. Цей дистрибутив має тривалий цикл випуску, та можливо його буде інтегровано до [[Ubuntu]].
| + | |
| − | * '''[[gnuLinEx]]'''
| + | |
| − | * '''[[grml]]'''
| + | |
| − | * ''' [[Grusha Linux]]''': дистрибутив на основі [http://ru.wikipedia.org/wiki/Sabayon_Linux Sabayon Linux], який використовує графічне середовише [[KDE]] і в якому максимальна увага звертається на зручність системи та її українізацію. Готовий до роботи відразу після встановлення, оскільки містить у собі додаткові програми, драйвери та кодеки, тому рекомендується новачкам для ознайомлення з Лінуксом
| + | |
| − | * '''[[Guadalinex]]''': базований на [[Debian GNU/Linux|Debian]] і [[Metadistros]]. Підтримується місцевим урядом [[Андалузія|Андалузії]] для домашніх користувачів та шкіл.
| + | |
| − | * '''[[Hikarunix]]'''
| + | |
| − | * '''[[Hiweed]]''': Простий у використанні [[Китай|китайський]] дистрибутив, що базується на [[Debian GNU/Linux]].
| + | |
| − | * '''[[ImpiLinux]]''': використовує [[GNOME]], [[Південно-Африканська Республіка]].
| + | |
| − | * '''[[Kanotix]]''': [[LiveCD]]-версія [[Debian GNU/Linux]], що базується на [[Knoppix]]; може також бути встановлена на жорсткий диск, як повна та придатна до використання система. Відомий відмінною підтримкою апаратного забезпечення та інтеграцією робочого місця для портативних комп'ютерів.
| + | |
| − | * '''[[Knoppix]]''': Перша [[LiveCD]]-версія [[Debian GNU/Linux]], численні знахідки з якої були використані творцями інших дистрибутивів. Готова до використання після завантаження з CD та випускається з великою кількістю програмного забезпечення. Через розширене визначення апаратного забезпечення час завантаження всіх дистрибутивів, що базуються на [[Knoppix]], є досить великим.
| + | |
| − | * '''[[Knoppel]]''': [[Греція|Грецька]] версія Knoppix.
| + | |
| − | * '''[[Shift Linux]]''': [[LiveCD]] дистрибутив, що розроблений спільнотою [[Neowin]].
| + | |
| − | * '''[[Kurumin]]''': Версія дистрибутиву [[Knoppix]], яку було розроблено для [[Бразилія|бразильських]] користувачів.
| + | |
| − | * '''[[Libranet]]''': Комерційний дистрибутив, підтримує [[KDE]], [[IceWM]], [[GNOME]].
| + | |
| − | * '''[[LiMux]]'''
| + | |
| − | * '''[[LinEx]]''': Дистрибутив, що підтримується урядом [[Екстремадура|Екстремадури]], [[Іспанія]].
| + | |
| − | * '''[[Linspire]]''': (колишня назва Lindows). Комерційний дистрибутив, використовує [[KDE]]. Розроблений для користувачів-початківців, що переходять з [[Windows]] на [[Linux]]. Інтерфейс у багатьох деталях нагадує інтерфейс [[Windows]]. 2008 Linux-розробки дистрибутива були придбані розробниками [[Xandros]].
| + | |
| − | * '''[[Loco Linux]]''': [[Аргентина|Аргентинський]] дистрибутив [[Linux]].
| + | |
| − | * '''[[Maemo]]'''
| + | |
| − | * '''[[Mepis]]''': [[LiveCD]], використовує [[KDE]].
| + | |
| − | * '''[[Mint]]''': [[LiveCD]], популярний дистрибутив з різними віконними менеджерами, включаючи [[GNOME]], [[KDE]], [[XFCE]]. Клон Убунту, особливо до версії 3.0, в якій було зроблено багато нововведень. Готовий до роботи, оскільки містить у собі всі кодеки, підтримку рар'а та інше.
| + | |
| − | * '''[[MintPPC]]'''
| + | |
| − | * '''[[Morphix]]''': [[LiveCD]]-дистрибутив з різними віконними менеджерами, з [[GNOME]] також. Часто використовується як база для інших дистрибутивів.
| + | |
| − | * '''[[Neopwn]]'''
| + | |
| − | * '''[[NepaLinux]]'''
| + | |
| − | * '''[[OpenZaurus]]''': Образ [[Постійний запам'ятовуючий пристрій|ПЗП]] для Sharp Zaurus PDA.
| + | |
| − | * '''[[Parsix]]'''
| + | |
| − | * '''[[PingOO]]''': Сервер комунікацій, використовує [[GNOME]], [[KDE]] та інші графічні середовища.
| + | |
| − | * '''[[Progeny]]''': Комерційний дистрибутив.
| + | |
| − | * '''[[PureOS]]'''
| + | |
| − | * '''[[Rays Linux]]''': Дистрибутив [[Linux]], оптимізований під [[Азія|азіатських]] користувачів.
| + | |
| − | * '''[[Sacix]]'''
| + | |
| − | * '''[[Skolelinux]]''': Дистрибутив, розроблений у [[Норвегія|Норвегії]]. Позиціонується як доступний дистрибутив тонкого клієнта для шкіл.
| + | |
| − | * '''[[Sunwah Linux]]'''
| + | |
| − | * '''[[Symphony OS]]''': Зручний у використанні дистрибутив. Містить десктоп [[Mezzo]].
| + | |
| − | * '''[[Ubuntu Linux]]''': Дистрибутив, що субсидується фірмою Canonical Ltd. Використовує власні репозиторії пакунків, які треба відрізняти від репозиторіїв Debian; ідея в тому, щоби брати знімки репозиторіїв Debian і надавати багатий на можливості та, при цьому, стабільний десктоп. Розглядається як один з найперспективніших Debian-подібних дистрибутивів. Використовує [[GNOME]]. Має низку офіційних і неофіційних підпроектів.
| + | |
| − | ** '''[[Kubuntu]]''': Версія дистрибутиву Ubuntu, що використовує [[KDE]].
| + | |
| − | ** '''[[Xubuntu]]''': Версія дистрибутиву Ubuntu, що використовує [[Xfce]].
| + | |
| − | ** '''[[Edubuntu]]''': Версія дистрибутиву Ubuntu, яку було розроблено для використання у навчальних закладах.
| + | |
| − | ** '''[[nubuntu Linux]]''': Версія дистрибутиву Ubuntu для аналізу мережевої безпеки.
| + | |
| − | ** '''[[Ubuntu Studio]]''': Версія дистрибутиву Ubuntu для розгортання медіа-студії.
| + | |
| − | ** '''[[Lubuntu]]'''; Версія дистрибутиву Ubuntu, що використовує [[LXDE]]
| + | |
| − | ** '''[[Goobuntu]]'''; Використовується тільки в корпорації [[Google]] і недоступний для широкої публіки
| + | |
| − | ** '''[[Pinguy OS]]'''
| + | |
| − | * '''[[Ulteo]]'''
| + | |
| − | * '''[[Underground Desktop]]''': зручний у використанні дистрибутив для десктопу, використовує [[KDE]].
| + | |
| − | * '''[[UserLinux]]''': комерційний, використовує [[GNOME]].
| + | |
| − | * '''[[Vyatta]]'''
| + | |
| − | * '''[[Xandros]]''': комерційний, використовує [[KDE]].
| + | |
| − | * '''[[Xebian]]''': дистрибутив для домашньої ігрової консолі [[Xbox]], використовує [[Fluxbox]].
| + | |
| − | * '''[[64 Studio]]'''
| + | |
| − | | + | |
| − | == Дистрибутиви, що використовують [[RPM]] ==
| + | |
| − | * '''[[aLinux]]''': Дистрибутив для домашнього використання, еквівалентний [[Windows]] (колишня назва — Peanut Linux).
| + | |
| − | * '''[[ALT Linux]]''': Сімейство дистрибутивів, що базується на [[Кирилиця|кирилиці]], таких як Master, Compact, Junior, та Castle.
| + | |
| − | * '''[[Ark Linux]]''': Дистрибутив, сфокусований на легкості використання та легкості навчання.
| + | |
| − | * '''[[ASPLinux]]''': Дистрибутив, що забеспечує підтримку [[Російська мова|російської мови]] та інших мов, що використовують [[Кирилиця|кирилицю]].
| + | |
| − | * '''[[BBEL]]''': Дистрибутив на базі RHEL, орієнтований на безпеку.
| + | |
| − | * '''[[Blag]] Linux''': Дистрибутив, розроблений для забеспечення широкої функціональності.
| + | |
| − | * '''[[cAos Linux]]''': Всебічно керований спільнотою, універсальний, швидкий дистрибутив, добре працюює на застарілому обладнанні, його легко налагодити.
| + | |
| − | * '''[[CentOS]]''': Дистрибутив, що підтримується спільнотою, метою якого є повна сумісність з [[Red Hat Enterprise Linux]] але без торгівельної марки Red Hat та застережених авторським правом програм.
| + | |
| − | * '''[[Cobind]] Desktop'''
| + | |
| − | * '''[[Conectiva]]''': [[Бразилія|Бразильський]] дистрибутив та один з засновників більше не існуючого [[United Linux]]. Компанія, що підтримує його, злилася з [[Mandriva Linux]].
| + | |
| − | * '''[[EduLinux]]''': Дистрибутив для освітянських потреб.
| + | |
| − | * '''[[Fedora Core|Fedora]] (раніше Fedora Core)''': Універсальний дистрибутив для серверів та персональних комп'ютерів. Розрабляється [[Red Hat]] та спільнотою.
| + | |
| − | * '''[[Mandriva Linux]]''' (раніше '''Mandrake'''): Mandriva вважається одним з найпростіших дистрибутивів Linux для початківців. Раніше була варіантом [[Red Hat Linux|Red Hat]], оптимізованним під [[Центральний процесор|процесори]] класу [[Pentium]], але відокремилася, сформувавши новий «дружній до користувача» дистрибутив, зберігаючи при цьому сумісність. Залишаючись повністю [[Вільне програмне забеспечення|вільним]] з активною підтримкою спільноти, Mandriva надає (через передплату та продаж боксових продуктів) промислового классу підтримку та послуги, а також деякі заохочення членам їх платного [http://www.mandrivaclub.com клубу].
| + | |
| − | | + | |
| − | * '''[[PCLinuxOS]]''': Зручний дистрибутив на [[LiveCD]], відомий своїм бездоганним зовнішнім виглядом та легким встановленням на жорсткий диск. Базується на [[Mandriva Linux|Mandrake 9.2]]
| + | |
| − | * '''[[PLD Linux Distribution]]''': [[Польща|Польський]] дистрибутив, розрахований на досвічених користувачів, але зручніший, ніж Slackware або Gentoo.
| + | |
| − | * '''[[Red Flag Linux]]''': Дистрибутив, розроблений у [[Китай|Китаї]] та адаптований для китайських користувачів.
| + | |
| − | * '''[[Red Hat Enterprise Linux]]''': Продукт компанії [[Red Hat]], коммерційне відгалуження від Red Hat Linux.
| + | |
| − | * '''[[Scientific Linux]]''': Зібраний винятково з вихідних кодів, розповсюджується лише під [[GPL]].
| + | |
| − | * '''[[SUSE]]'''/'''[[openSUSE]]''': Заснований у [[Нюрнберг|Нюрнберзі]], SUSE (раніше SuSE) - один з найпопулярніших дистрибутивів у Європі.
| + | |
| − | * '''[[Tinfoil Hat Linux]]''': Дистрибутив, орієнтований на безпеку.
| + | |
| − | * '''[[Trustix]]''': Дистрибутив, орієнтований на безпеку.
| + | |
| − | * '''[[Turbolinux]]''': Популярний у [[Азія|Азії]] дистрибутив. Член [[United Linux]].
| + | |
| − | * '''[[Unbreakable Linux]]''': Ініціатива компанії [[Oracle]].
| + | |
| − | * '''[[White Box Enterprise Linux]]''': Дистрибутив, розроблений для сумісності з Red Hat Enterprise Linux версії 3.
| + | |
| − | * '''[[Yellow Dog Linux|Yellow Dog]]''': лінукс для платформи [[PowerPC]].
| + | |
| − | * '''[[YOPER]]''': «Your Operating System», дистрибутив з [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]] для персональних комп'ютерів.
| + | |
| − | * '''[[Openwall Project|Openwall Linux]]''': Дистрибутив, створений для серверів та розрахований на високу безпеку систем.
| + | |
| − | | + | |
| − | == Slackware-подібні дистрибутиви ==
| + | |
| − | * '''[[Zenwalk|Zenwalk Linux]]''' (колишній '''MiniSlack'''): Основною графічною оболонкою є XFCE 4. Містить більшість бібліотек середовища [[Gnome]].
| + | |
| − | * '''[[Slackware]]''': Один з найвідоміших та найстаріших Linux-дистрибутивів. Розробляється та підтримується [[Патрік Фолькердинг|Патріком Фолькердингом]]. Slackware відомий своєю простотою та безпекою. Вважається складним для новачків.
| + | |
| − | * '''[[Slamd64]]''': неофіційний порт [[Slackware]] [[Linux]] для архітектури [[AMD64]]/[[x86 64]].
| + | |
| − | * '''[[Ultima Linux]]''' коммерційний дистрибутив від Мартина Алтима, базується на [[Slackware]].
| + | |
| − | * '''[[Slax]]''': Маленький [[LiveCD]] дистрибутив.
| + | |
| − | * '''[[Frugalware]]''': Дистрибутив для користувачів з середнім рівнем підготовки.
| + | |
| − | * '''[[Wolvix]]'''
| + | |
| − | | + | |
| − | == Дистрибутиви, що використовують інші пакункові системи ==
| + | |
| − | * '''[[Arch Linux]]''': у стандартній поставці не містить жодних "неважливих" пакетів, не включає у себе навіть графічний інтерфейс. Через це вважається дистрибутивом для досвідчених користувачів, які бажають налаштувати систему під свої конкретні вимоги. Офіційно підтримує архітектури [[i686]] (відомий як '''Pentium Pro''') і [[x86-64]] (відома також як '''amd64''').
| + | |
| − | * '''[[CRUX]]''': оптимізований під архітектуру i686. Дистрибутив для досвічених користувачів Linux.
| + | |
| − | * '''[[Foresight Linux]]'''
| + | |
| − | * '''[[Gentoo Linux|Gentoo]]''': орієнтується на компілювання вихідного коду, а не на розповсюдження бінарних пакунків.
| + | |
| − | * '''[[GoboLinux]]'''
| + | |
| − | * '''[[Google Chrome OS]]''' ;
| + | |
| − | * '''[[ImpiLinux]]'''
| + | |
| − | * '''[[Jedi Linux|Jedi GNU/Linux]]'''
| + | |
| − | * '''[[Linux From Scratch]]'''
| + | |
| − | * '''[[Lunar Linux]]'''
| + | |
| − | * '''[[MkLinux]]'''
| + | |
| − | * '''[[Onebase Linux]]'''
| + | |
| − | * '''[[Sorcerer GNU/Linux]]'''
| + | |
| − | * '''[[Source Mage GNU/Linux]]'''
| + | |
| − | | + | |
| − | == Маленькі дистрибутиви ==
| + | |
| − | | + | |
| − | * '''[[Austrumi]]''': [[Латвія|Латвійський]] [[LiveCD]] дистрибутив. Схожий на [[Puppy Linux]].
| + | |
| − | * '''[[cAos Linux]]'''
| + | |
| − | * '''[[Damn Small Linux]] (DSL)'''
| + | |
| − | * '''[[Tiny Core Linux]]''' - один з найменших відомих дистрів, що активно розвивається. Розмір від 6 до 45 МБ
| + | |
| − | * '''[[Feather Linux]]'''
| + | |
| − | * '''[[Flonix USB Edition]]'''
| + | |
| − | * '''[[Knopperdisk]]'''
| + | |
| − | * '''[[Puppy Linux]]'''
| + | |
| − | * '''[[PuppyRus Linux]]'''
| + | |
| − | * '''[[SPBLinux]]'''
| + | |
| − | * '''[[Splashtop]]''' — дистрибутив для інтеграції у [[BIOS]] та в будовані системи
| + | |
| − | * '''[[Vector Linux]]'''
| + | |
| − | * '''[[MilaX]]''' — маленький ОпенСоларіс (Росія)
| + | |
| − | * '''[[SliTaz]]''' — дуже маленький дистр (від 29 МБ), (Швейцарія)
| + | |
| − | | + | |
| − | == Дистрибутиви спеціального призначення ==
| + | |
| − | | + | |
| − | * '''[[BackTrack]]''' - Дистрибутив для тестування безпеки.
| + | |
| − | * '''[[Cooperative Linux]]'''
| + | |
| − | * '''[[Coyote Linux]]'''
| + | |
| − | * '''[[DeMuDi]]'''
| + | |
| − | * '''[[dyne:bolic]]'''
| + | |
| − | * '''[[Embedded Debian]]'''
| + | |
| − | * '''[[Familiar Linux]]'''
| + | |
| − | * '''[[Fli4l]]'''
| + | |
| − | * '''[[Flightlinux]]'''
| + | |
| − | * '''[[FREESCO]]'''
| + | |
| − | * '''[[Linux floppydistro]]'''
| + | |
| − | * '''[[Gibraltar (Linux distribution)|Gibraltar]]'''
| + | |
| − | * '''Hard Hat Linux'''
| + | |
| − | * '''[[IPCop]]'''
| + | |
| − | * '''[[iPodLinux]]'''
| + | |
| − | * '''[[KnoppMyth]]'''
| + | |
| − | * '''[[The Linux Router Project]]'''
| + | |
| − | * '''[[openMosix]]'''
| + | |
| − | * '''[[NASLite]]'''
| + | |
| − | * '''[[Russian Trinux Kit]]'''
| + | |
| − | * '''[[SELinux]]'''
| + | |
| − | * '''[[SmoothWall]]'''
| + | |
| − | * '''[[Tinfoil Hat Linux]]'''
| + | |
| − | * '''[[tomsrtbt]]'''
| + | |
| − | * '''[[Trinux]]'''
| + | |
| − | | + | |
| − | == Альтернативні платформи ==
| + | |
| − | * [[zUbuntu|Linux on zSeries]]
| + | |
| − | * [http://penguinppc.org/ penguinppc]
| + | |
| − | * [[Linux/m68k]], etc.)
| + | |
| − | * [[UltraLinux]].
| + | |
| − | | + | |
| − | == Дивіться також ==
| + | |
| − | * [[Порівняння дистрибутивів Лінукс]]
| + | |
| − | * [[DistroWatch]]
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | [[Категорія:Лінукс]]
| + | |
| − | | + | |
| − | [[ar:ملحق:قائمة توزيعات لينكس]]
| + | |
| − | [[bn:লিনাক্স ডিস্ট্রিবিউশনসমূহের তালিকা]]
| + | |
| − | [[bs:Spisak Linux distribucija]]
| + | |
| − | [[cs:Seznam distribucí Linuxu]]
| + | |
| − | [[de:Liste von Linux-Distributionen]]
| + | |
| − | [[en:List of Linux distributions]]
| + | |
| − | [[es:Anexo:Distribuciones Linux]]
| + | |
| − | [[fa:فهرست توزیعهای گنو/لینوکس]]
| + | |
| − | [[fi:Luettelo Linux-jakelupaketeista]]
| + | |
| − | [[fr:Liste des distributions Linux]]
| + | |
| − | [[hu:Linux-disztribúciók listája]]
| + | |
| − | [[ml:ലിനക്സ് വിതരണങ്ങളുടെ പട്ടിക]]
| + | |
| − | [[ms:Senarai edaran Linux]]
| + | |
| − | [[nl:Lijst van Linuxdistributies]]
| + | |
| − | [[pt:Anexo:Lista de distribuições de Linux]]
| + | |
| − | [[ru:Список дистрибутивов Linux]]
| + | |
| − | [[simple:List of Linux distributions]]
| + | |
| − | [[sk:Zoznam distribúcií Linuxu]]
| + | |
| − | [[sl:Seznam Linux distribucij]]
| + | |
| − | [[vi:Danh sách phiên bản Linux]]
| + | |
| − | [[zh:Linux发行版列表]]
| + | |
Дистрибутив Лінукс, часто просто дистрибутив або навіть дистро — це член сімейства Лінукс з Юнікс-подібних операційних систем, що складається з ядра Лінукс, системних бібліотек та інструментів, розроблених проектом GNU та інших програм. Існує величезна кількість різноманітних дистрибутивів Лінукс від повноцінних стільничних та серверних операційних систем до мінімальних середовищ (що як правило використовуються у вбудованих системах чи мають спеціалізоване призначення).
Щоб забезпечити Юнікс-подібне середовище дистрибутиви Лінукс містять набір Юнікс-подібних інструментів та бібліотек. У повнофункціональних дистрибутивах він як правило береться з проекту GNU. Дистрибутиви, орієнтовані на мінімальний розмір, користуються компактнішими альтернативами, наприклад, busybox та uclibc.
Типовий дистрибутив, призначений для запуску як офісна чи розважальна система, складається з ядраЛінукс, інструментів та бібліотек проекту GNU, додаткових програм, документації, графічної системи, віконного менеджера та стільничного середовища. Більшість з включених програм є вільними та/або програмами з відкритим кодом, що поширюються супровідниками як у двійковій формі, так і у вигляді джерельних текстів, що дає можливість користувачам при потребі самостійно змінюватиджерельний код. Частина включених програм, проте, можуть бути власницькими, без доступних джерельних кодів.
