Перегляд вихідного коду сторінки Історія виникнення


|name          = Linux
|logo          = [[Файл:Tux.svg|150px|Пінгвін Tux - логотип і талісман ядра Linux]]
|screenshot    = 
|caption       = Пінгвін [[Tux]] — логотип і талісман ядра Linux
|website       = [http://www.kernel.org/ kernel.org]
|developer     = Різні компанії та особистості
|programmed_in = 
|family        = [[UNIX]]-подібні
|working_state = 
|source_model  = [[Вільне програмне забезпечення]]
|released      = 
 | latest_release_version = 
 | latest_release_date = 
| latest_test_version = 
| latest_test_date = 
|marketing_target       = [[Настільний комп'ютер|Настільні комп'ютери]], [[сервер]]и, [[Вбудована система|вбудовані пристрої]]
|language               = 
|prog_language          = 
|influenced             = 
|influenced_by          = 
|kernel_type            = [[Монолітне ядро|Монолітне]]
|ui                     = 
|license                = різні, в основному [[GNU GPL]]
|working_state          = активний
|supported_platforms    = [[DEC Alpha]], [[ARM]], [[AVR32]], [[Blackfin]], [[ETRAX CRIS]], [[FR-V]], [[H8/300]], [[Itanium]], [[M32R]], [[m68k]], [[Microblaze]], [[MIPS]], [[MN103]], [[OpenRISC]], [[PA-RISC]], [[PowerPC]], [[s390]], [[S+core]], [[SuperH]], [[SPARC]], [[TILE64]], [[Unicore32]], [[x86]], [[Xtensa]]
|support status         =
|updatemodel            = 
|package_manager        = 
}}
: ''Ця стаття про операційні системи на основі ядра Лінукс. Для отримання інформації про саме ядро, читайте статтю [[ядро Linux]]''

'''Лі́нукс''' ([[англійська мова|англ.]] '''Linux''', також відомий, як '''GNU/Linux''')&nbsp;— загальна назва [[UNIX]]-подібних [[операційна система|операційних систем]] на основі [[ядро Лінукс|однойменного ядра]]. Це один із найвидатніших прикладів розробки з відкритим кодом ([[Відкрите програмне забезпечення|open source]]) та [[вільне програмне забезпечення|вільного програмного забезпечення]] (free software); на відміну від [[Власницьке програмне забезпечення|пропрієтарних]] операційних систем, на кшталт [[Microsoft Windows]] та [[MacOS X]], її вихідні коди доступні усім для використання, модифікації та розповсюдження абсолютно вільно (в т.ч. безкоштовно).

Спершу розроблювалася та використовувалася індивідуальними [[ентузіаст]]ами на [[Персональний комп'ютер|персональних комп'ютерах]], з тих пір Linux завдяки підтримці таких компаній як [[IBM]], [[Sun Microsystems]], [[Hewlett-Packard|HP]], [[Novell]] та інших, набув неабиякої популярності, як серверна операційна система; так, 8 із 10 найбільших компаній, що надають послуги [[веб-хостинг|веб-хостингу]] використовують Лінукс на своїх [[веб-сервер|веб-серверах]].

Лінукс портовано на велику кількість апаратних платформ. Тепер вона досить успішно використовується, як на [[Суперкомп'ютер|суперкомп'ютерах]], так і на [[мобільний телефон|мобільних телефонах]].

Значна кількість спеціалізованих дистрибутивів Linux, котрі розробляються та підтримуються різними спільнотами, дає широкі можливості вибору програмного забезпечення.

Станом на травень 2009 року операційні системи Linux займали долю біля 1 % світового ринку операційних систем на персональних комп’ютерах (без врахування використання на серверах та спеціалізованих пристроях)<ref>[http://marketshare.hitslink.com/os-market-share.aspx?qprid=9 Top Operating System Share Trend]</ref>.

== Історія ==

=== Початкова ===
[[Файл:Linus Torvalds.jpeg|thumb|left|[[Лінус Торвальдс]], творець ядра Лінукс]]

У [[1983]] році [[Столмен Річард|Річард Столмен]] заснував [[проект GNU]], з метою створення повноцінної Unix-подібної [[операційна система|операційної системи]], і наповнення її повністю [[відкрите програмне забезпечення|відкритим програмним забезпеченням]]. На самому початку 1990-х [[проект]] зібрав майже усі необхідні компоненти цієї системи: бібліотеки, [[компілятор|компілятори]], [[текстовий редактор|текстові редактори]], [[Командна оболонка Unix|командну оболонку Unix]]&nbsp;, за винятком основного компоненту&nbsp;— [[ядро (операційної системи)|ядра]]. У [[1990]] році проект почав розробку ядра [[GNU Hurd]] на основі [[мікроядро|мікроядра]] [[Mach]], однак робота розпочалася із серйозними перешкодами і просувалася досить повільно.

Тим часом, у [[1991]] фінський студент [[Університет Гельсінкі|Університету Гельсінкі]], [[Лінус Торвальдс]], як своє хобі розпочав розробку іншого ядра. Спершу Торвальдс використовував на своєму комп'ютері [[Minix]], спрощену Unix-подібну [[операційна система|операційну систему]], розроблену [[Ендрю Таненбаум|Ендрю Тененбаумом]] з метою використання у навчальних цілях. Однак, Таненбаум не дозволив іншим розширювати його [[операційна система|операційну систему]], що спонукало Торвальдса створити заміну для [[Minix]].

Спершу, Торвальдс назвав своє ядро «Freax», що є схрещенням слів «free» та «freek», плюс додання літери «Х», котра часто використовується у іменах Unix-подібних операційних систем. Ім'я «Linux» придумав [[Арі Лемке]], котрий на той час адміністрував [[FTP]]-сервер [[FUNET|мережі фінських університетів]], віддав ім'я «Linux» мережі, з якої проект Торвальдса був уперше доступний для завантаження.

[[Файл:Unix history.en.svg|thumb|300px|Графічна історія [[Unix]] систем. Лінукс є Unix-подібною операційною системою, однак її код не було запозичено з оригінальної Unix]]
На початку для налаштування та встановлення Лінукс був потрібен [[комп'ютер]] під керівництвом [[Minix]]. Перші версії Лінукс також вимагали присутності на [[твердий диск|твердому диску]] іншої [[операційна система|операційної системи]] для здійснення завантаження, але пізніше з'явилися незалежні завантажувачі, на кшталт [[LILO]]. Лінукс швидко перевершила [[Minix]] у функціональності; Торвальдс та інші ранні розробники ядра адаптували свою роботу для компонентів GNU та користувацького програмного забезпечення, задля створення завершеної, повнофункціональної, вільної операційної системи.

Сьогодні [[Лінус Торвальдс|Торвальдс]] продовжує координувати процес розробки ядра, у той час, як інші підсистеми, як то компоненти GNU продовжують розвиватися окремо (розвиток ядра Лінукс не є частиною проекту GNU). Інші спільноти і компанії комбінують і поширюють усі ці компоненти із додатковим [[прикладне програмне забезпечення|прикладним програмним забезпеченням]] у вигляді [[дистрибутиви Лінукс|дистрибутивів Лінукс]].

=== Лінукс та Проект GNU ===
[[Файл:Richard Stallman at Marlboro College.jpg|thumb|[[Річард Столмен]], засновник проекту [[GNU]]]]
Метою [[Проект GNU|проекту GNU]] є створення Unix-сумісної операційної системи, що складається цілковито з [[вільне програмне забезпечення|вільного програмного забезпечення]], і найуніверсальніші дистрибутиви Лінукс залежать від бібліотек GNU та програмного інструментарію написаного у межах даного проекту. [[Free Software Foundation]] розглядає усі ці дистрибутиви Лінукс, як «варіанти» системи GNU, і просить, щоб усі ці операційні системи відносили до GNU/Linux або Лінукс систем на основі GNU. Хоча деякі дистрибутиви, наприклад [[Debian GNU/Linux]], використовують таку назву, її використання за межами спільноти ентузіастів є дещо обмеженим, і [[Лінус Торвальдс]] назвав даний заклик [[FSF]] ''«просто смішним»''. Однією з причин використання простішої назви (Лінукс) є те, що відмінності між ядром операційної системи та її дистрибутивом заплутують новачків.

=== Судовий процес з SCO ===
У березні 2003 року [[SCO Group]] розпочала судовий процес проти [[IBM]], стверджуючи, що [[IBM]] додала до [[Лінукс (ядро)|ядра Лінукс]] код, авторські права на який належать [[SCO Group]], і порушила таким чином умови ліцензії на використання [[Unix]]. Додатково, [[SCO Group|SCO]] надіслала лист декільком великим компаніям із попередженням, що використання ними Лінукс без відповідної ліцензії SCO може стати причиною судового переслідування. Даний лист став наслідком появи припущення про можливість появи судових позовів проти рядових користувачів Лінукс. Ця дискусія втягнула у судовий процес [[AutoZone]] та [[Red Hat]]. Питання про те, чи дійсно SCO володіє авторським правом на [[Unix]] є спірним, і наразі заперечується компанією [[Novell]].

[[3 липня]] [[2006]] року окружний суд штату [[Юта]] відхилив 182 із 294 заяв поданих [[SCO Group]] проти [[IBM]].

До цих пір [[SCO Group]] не надала жодного доказу стосовно наявності у неї авторських прав на присутній у [[Лінукс (ядро)|ядрі Лінукс]] код.

=== Хто створює Лінукс ===
GNU/Linux&nbsp;— складна [[система]], що включає тисячі різних пакетів, від найпоширеніших, таких, як утиліти [[GNU]], [[X.org]], графічні середовища [[GNOME]] і [[KDE]], до специфічних для якогось одного з дистрибутивів. Команди розробників кожного проекту відрізняються чисельністю, підходом до роботи, інструментами, що застосовуються, і методами планування робіт. При цьому ядро Linux займає особливе місце серед всіх інших застосувань. Від нього залежить можливість роботи системи GNU/Linux на різних апаратних платформах і ступінь підтримки різних пристроїв. Тому характеристики процесу його розробки можуть, якоюсь мірою, служити індикатором для всієї системи GNU/Linux.

[[Linux Foundation]] провело дослідження<ref>[http://www.linux-foundation.org/publications/linuxkerneldevelopment.php Linux Kernel Development (звіт, квітень 2008)]</ref>, що охоплює трирічний період розробки ядра (від версії 2.6.11 до версії 2.6.24) і фокусується на таких характеристиках, як частота релізів і змін, розмір початкових текстів ядра, і найголовніше, дозволяє отримати уявлення про тих, хто зрештою розробляє ядро Linux.

[[Статистика]] показує, що, в середньому, кожен новий реліз ядра виходить раз на 2,5&nbsp;— 3 місяці (60&nbsp;— 110 днів). В першу чергу це пов'язано з вибраною в 2005&nbsp;р. моделлю розробки, направленою на зведення до мінімуму тривалості проміжків між розробкою нових функцій, появою підтримки нових пристроїв і включенням їх в ядро; а також що зводить до мінімуму потребу творців дистрибутивів в модифікаціях ядра.

При цьому число латок (патчів), що вносяться до ядра, має тенденцію до зростання. Зводячи воєдино ці дві характеристики, можна відзначити, що, в середньому, до ядра вноситься 2,83 патча за годину, при цьому, в рядках коду щодня в ядро додається понад 3 тис. рядків, більше 1,4 тис. рядків модифікується. Число розробників, що взяли участь у випуску версії 2.6.24, більш ніж вдвічі перевищило цей показник для версії 2.6.11 і склало 1057 чоловік.

При цьому, проте, всього 10 провідних розробників спільно внесли майже 15 % змін, а 30 провідних розробників&nbsp;— 30 %. Це, однак, не означає, що поширене в деяких кругах уявлення про Linux як про систему, що розробляється аматорами, правильне. Не зважаючи, що далеко не у всіх компаній, що займаються вільним ПЗ, є необхідність вносити зміни до ядра, число компаній, що беруть участь в його розробці, росте. Чотири найбільші компанії-розробники ядра&nbsp;— [[Red Hat]], [[Novell]], [[IBM]] і [[Intel]]&nbsp;— внесли більше 32 % зроблених за час дослідження змін, а сумарний відсоток змін в ядро, внесених розробниками, що працюють на компанії, склав більше 70 %.

При цьому серед компаній, що беруть участь в розробці ядра, виділяється декілька груп по основній меті участі в розробці. Це група компаній, що включає IBM, Intel, HP, SGI, MIPS та інших, яка орієнтується в основному на підтримку роботи Linux на власному устаткуванні. [[Дистриб'ютор]]и, такі, як Red Hat, Novell, MontaVista мають на меті додавання в ядро можливостей, на які існує попит серед користувачів, і які підсилюють конкурентоспроможність дистрибутивів як кінцевих продуктів. Такі компанії, як [[Sony]], [[Nokia]], [[Samsung]] працюють над ядром для поліпшення роботи систем на базі ядра Linux у власних пристроях.

<table class="wikitable" width="80%" align="center">
<caption>Компанії, які найактивніше здійснюють доопрацювання ядра Linux</caption>
 <tr>
 <th>Назва компанії</th>
 <th>Кількість змін</th>
 <th>% від загального числа змін</th>
 </tr>
 <tr>
 <td>Приватні користувачі</td>
 <td>11,594</td>
 <td>13.9%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>Назва не визначена</td>
 <td>10,803</td>
 <td>12.9%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[Red Hat]]</td>
 <td>9,351</td>
 <td>11.2%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[Novell]]</td>
 <td>7,385</td>
 <td>8.9%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[IBM]]</td>
 <td>6,952</td>
 <td>8.3%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[Intel]]</td>
 <td>3,388</td>
 <td>4.1%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[Linux Foundation]]</td>
 <td>2,160</td>
 <td>2.6%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[Consultant]]</td>
 <td>2,055</td>
 <td>2.5%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[SGI]]</td>
 <td>1,649</td>
 <td>2.0%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[MIPS Technologies]]</td>
 <td>1,341</td>
 <td>1.6%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[Oracle]]</td>
 <td>1,122</td>
 <td>1.3%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[MontaVista]]</td>
 <td>1,010</td>
 <td>1.2%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[Google]]</td>
 <td>965</td>
 <td>1.1%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[Linutronix]]</td>
 <td>817</td>
 <td>1.0%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[HP]]</td>
 <td>765</td>
 <td>0.9%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[NetApp]]</td>
 <td>764</td>
 <td>0.9%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[SWsoft]]</td>
 <td>762</td>
 <td>0.9%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[Renesas Technology]]</td>
 <td>759</td>
 <td>0.9%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[Freescale]]</td>
 <td>730</td>
 <td>0.9%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[Astaro]]</td>
 <td>715</td>
 <td>0.9%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[Academia]]</td>
 <td>656</td>
 <td>0.8%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[Cisco]]</td>
 <td>442</td>
 <td>0.5%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[Simtec]]</td>
 <td>437</td>
 <td>0.5%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[Linux Networx]]</td>
 <td>434</td>
 <td>0.5%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[QLogic]]</td>
 <td>398</td>
 <td>0.5%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[Fujitsu]]</td>
 <td>389</td>
 <td>0.5%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[Broadcom]]</td>
 <td>385</td>
 <td>0.5%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[Analog Devices]]</td>
 <td>358</td>
 <td>0.4%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[Mandriva]]</td>
 <td>329</td>
 <td>0.4%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[Mellanox]]</td>
 <td>294</td>
 <td>0.4%</td>
 </tr>
 <tr>
 <td>[[Snapgear]]</td>
 <td>285</td>
 <td>0.3%</td>
 </tr>
</table>

Таким чином, з дослідження Linux Foundation можна зробити висновок, що ядро Linux є безпрецедентним прикладом успішної співпраці різних за розміром і виробленою продукцією компаній і індивідуальних розробників. Кількість цих розробників і розподіл їх внеску в розробку може служити, в деякому розумінні, гарантією стабільності і незалежності розробки. Це наочно демонструє переваги як відкритої моделі розробки в цілому, так і гарантій, що надаються розробникам і кінцевим користувачам самою концепцією вільного ПЗ, закріпленою в ліцензії GNU GPL.