http://wiki.tneu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Donserg&feedformat=atomWiki TNEU - Внесок користувача [uk]2024-03-29T07:26:07ZВнесок користувачаMediaWiki 1.20.3http://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=NtcnNtcn2015-02-25T08:39:55Z<p>Donserg: Створена сторінка: qwe</p>
<hr />
<div>qwe</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%A0%D0%93%D0%90%D0%9D%D0%86%D0%97%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%AF_%D0%A1%D0%95%D0%A0%D0%92%D0%95%D0%A0%D0%86%D0%92_%D0%93%D0%9B%D0%9E%D0%91%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%98%D0%A5_%D0%9C%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%96ОРГАНІЗАЦІЯ СЕРВЕРІВ ГЛОБАЛЬНИХ МЕРЕЖ2015-02-25T08:27:52Z<p>Donserg: </p>
<hr />
<div>[[Тема 1. Поняття Web-технологій]]<br />
<br />
[[Тема 2. Основи стандарту HTML та ієрархічні стилеві специфікації CSS]]<br />
<br />
[[Тема 3. Мета-дані та ієрархічні стилеві специфікації]]<br />
<br />
[[Тема 4. Стандарт мови розмітки XML]]<br />
<br />
[[Тема 5. Основи дизайну та принципи створення веб-сайтів]]<br />
<br />
[[Тема 6. Засоби створення динамічних елементів веб-сторінок та модульні технології веб-програмування]]<br />
<br />
[[Тема 7. Динамічне програмування]]<br />
<br />
[[Тема 11. Основи PHP ]]<br />
<br />
[[Тема 9. Сервери Інтернет]]<br />
<br />
[[Тема 10. Веб-сервери ]]<br />
<br />
[[Тема 8. Системи управління контентом]]<br />
<br />
[[Тема 12. Проксі-сервери]]<br />
<br />
[[Тема 13. Поштові сервери ]]<br />
<br />
[[Тема 14. Сервери доменних імен]]<br />
<br />
[[Тема 15. Сервери мережевих файлових систем]]<br />
<br />
[[Тема 16. Захист мереж]]</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%A0%D0%93%D0%90%D0%9D%D0%86%D0%97%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%AF_%D0%A1%D0%95%D0%A0%D0%92%D0%95%D0%A0%D0%86%D0%92_%D0%93%D0%9B%D0%9E%D0%91%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%98%D0%A5_%D0%9C%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%96ОРГАНІЗАЦІЯ СЕРВЕРІВ ГЛОБАЛЬНИХ МЕРЕЖ2015-02-25T08:24:47Z<p>Donserg: Редагування користувача Donserg (обговорення) відкинуті до версії користувача Dolunyuk</p>
<hr />
<div>[[Тема 1. Поняття Web-технологій]]<br />
<br />
[[Тема 2. Основи стандарту HTML та ієрархічні стилеві специфікації CSS]]<br />
<br />
[[Тема 3. Мета-дані та ієрархічні стилеві специфікації]]<br />
<br />
[[Тема 4. Стандарт мови розмітки XML]]<br />
<br />
[[Тема 5. Основи дизайну та принципи створення веб-сайтів]]<br />
<br />
[[Тема 6. Засоби створення динамічних елементів веб-сторінок та модульні технології веб-програмування]]<br />
<br />
[[Тема 7. Динамічне програмування]]<br />
<br />
[[Тема 8. Системи управління контентом]]<br />
<br />
[[Тема 9. Сервери Інтернет]]<br />
<br />
[[Тема 10. Веб-сервери ]]<br />
<br />
[[Тема 11. Основи PHP ]]<br />
<br />
[[Тема 12. Проксі-сервери]]<br />
<br />
[[Тема 13. Поштові сервери ]]<br />
<br />
[[Тема 14. Сервери доменних імен]]<br />
<br />
[[Тема 15. Сервери мережевих файлових систем]]<br />
<br />
[[Тема 16. Захист мереж]]</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%A0%D0%93%D0%90%D0%9D%D0%86%D0%97%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%AF_%D0%A1%D0%95%D0%A0%D0%92%D0%95%D0%A0%D0%86%D0%92_%D0%93%D0%9B%D0%9E%D0%91%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%98%D0%A5_%D0%9C%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%96ОРГАНІЗАЦІЯ СЕРВЕРІВ ГЛОБАЛЬНИХ МЕРЕЖ2015-02-25T08:23:12Z<p>Donserg: </p>
<hr />
<div>[[Тема 1. Поняття Web-технологій]]<br />
<br />
[[Тема 2. Основи стандарту HTML та ієрархічні стилеві специфікації CSS]]<br />
<br />
[[Тема 3. Мета-дані та ієрархічні стилеві специфікації]]<br />
<br />
[[Тема 4. Стандарт мови розмітки XML]]<br />
<br />
[[Тема 5. Основи дизайну та принципи створення веб-сайтів]]<br />
<br />
[[Тема 6. Засоби створення динамічних елементів веб-сторінок та модульні технології веб-програмування]]<br />
<br />
[[Тема 7. Динамічне програмування]]<br />
<br />
[[Тема 8. Основи PHP ]]<br />
<br />
[[Тема 9. Сервери Інтернет]]<br />
<br />
[[Тема 10. Веб-сервери ]]<br />
<br />
[[Тема 11. Системи управління контентом]]<br />
<br />
[[Тема 12. Проксі-сервери]]<br />
<br />
[[Тема 13. Поштові сервери ]]<br />
<br />
[[Тема 14. Сервери доменних імен]]<br />
<br />
[[Тема 15. Сервери мережевих файлових систем]]<br />
<br />
[[Тема 16. Захист мереж]]</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%A3%D0%A7%D0%90%D0%A1%D0%9D%D0%86_%D0%9E%D0%9F%D0%95%D0%A0%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%99%D0%9D%D0%86_%D0%A1%D0%98%D0%A1%D0%A2%D0%95%D0%9C%D0%98СУЧАСНІ ОПЕРАЦІЙНІ СИСТЕМИ2014-04-08T12:37:23Z<p>Donserg: </p>
<hr />
<div>[[Тема 1. Огляд операційних систем]]<br />
<br />
[[Тема 2 Сімейство серверів Windows 2003 та 2008]]<br />
<br />
[[Тема 3 Операційна система Linux]]<br />
<br />
[[Тема 4 Процес завантаження Linux]]<br />
<br />
[[Тема 5. Робота з ядром]]<br />
<br />
[[Тема 6. Основи роботи в командному рядку]]<br />
<br />
[[Тема 7. BASH-cценарії]]<br />
<br />
[[Тема 8. Системні утіліти]]<br />
<br />
[[Тема 9. Керування користувачами]]<br />
<br />
[[Тема 10. Робота з диском]]<br />
<br />
[[Тема 11. Робота з мережею]]<br />
<br />
[[Тема 12. Мережева безпека]]<br />
<br />
<br />
<br />
''oleg89@ukr.net - Квасниця Олег --- Serhiy Voznyak - [[Користувач:Donserg|Donserg]][http://www.work.ua/i/humour/office/23.jpg] - 22:56, 29 листопада 2011''</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=1_%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_CMS1 Поняття CMS2013-06-18T07:40:52Z<p>Donserg: </p>
<hr />
<div>CMS (система управління контентом сайту) - це інструментарій призначений для зручного наповнення і подальшого управління вмістом (контентом) сайту. Як правило, усі CMS включають в себе можливість керування шоблоном сайту, тобто тим, як в кінцевому результаті виглядатиме ваш сайт. Для популярних CMS існує безліч готових шаблонів і крім того, є можливість створювати власні, індивідуальні шаблони сайтів.<br />
<br />
Отож розглянемо детально особливості сучасних CMS.<br />
Звісно, за основним критерієм можна поділити CMS на платні і безкоштовні, з відкритим вихідним кодом. Оскільки на сьогоднішній день є достатньо пропозицій безкоштовних CMS, платні аналоги ми розглядати не будем.<br />
<br />
За спеціалізацією системи управління контентом можна розділити на універсальні (Joomla, Drupal, TYPO3) і спеціалізовані (phpBB, CPG, ClipBucket), для форумів, фото- та відео-галерей, блогів, wiki-довідників та ін.<br />
<br />
Використання системи керування контентом дають наступні переваги:<br />
- шаблони відображення автоматично застосовуються до нового або існуючого контенту<br />
- простота редагування контенту завдяки візуальним редакторам. Від користувача не вимагається знання мов програмування та розмітки HTML<br />
- гнучке розширення можливостей за рахунок встановлення додаткових модулів і плагінів<br />
<br />
- візуалізація вмісту, завдяки якому користувач може побачити створений контент, ще до відправки його на сайт (попередній перегляд)<br />
<br />
- автоматичне оновлення та слідування веб стандартам<br />
<br />
- зручне керування уже існуючим вмістом (контентом)<br />
<br />
- єдина категоризація всіх видів вмісту (таксономія)<br />
<br />
- управління користувачами з різним рівнем доступу<br />
<br />
Як правило функціонування CMS реалізовано на основі бази даних MySQL, або іншої, а вихідний код ядра написаний на популярних мовах програмування (PHP, Perl, Java, ASP.NET, Python).<br />
<br />
Серед найбільш популярних CMS можна відмітити наступні:<br />
Joomla - найбільш популярна система управління контентом. Область застосування цієї CMS коливається від простих сайтів-візиток і до складних корпоративних проектів. Особливістю Jooml-и можна відмітити мінімальний набір інсталяційного пакету, а усі необхідні компоненти можна доставляти в процесі необхідності. Joomla володіє значною функціональністю, яку можна розширювати за рахунок додаткових розширень (компонентів, модулів, плаганів), в тому числі створених власноручно. Також слід відмітити зручне адміністрування системи, широкі можливості керування доступом, велику кількість html-шаблонів для Joomla, можливість інтеграції з іншими CMS (форумами, галереями).<br />
<br />
WordPress - досить популярна система керування контентом, особливо в сфері створення блогів. Однак можливості цієї CMS дозволяють створювати і складніші інтернет-ресурси, портали новин і навіть інтернет-магазини. Плюсом WordPress є простота установки і налаштування, а також можливість швидко і зручно публікувати матеріали (в тому числі і віддалено) навіть авторам, які не володіють мовою html-розмітки. Інтегрована система "тем" і плагінів дозволяє досить просто змінювати дизайн і функціональні можливості сайту.<br />
<br />
Drupal - досить складна CMS, однак і можливості її теж дуже широкі. Застосовується в проектах від простих сайтів-візиток і блогів, до складних порталів, інформаційних архівів, сайтів новин, форумів. Фактично можливості Drupal нічим не обмежуються в сучасних вимогах ринку web-індустрії. Однак слід памятати, що Drupal є системою для побудови саме професійних проектів і інколи при створенні простих сайтів варто використовувати простішу альтернативу.<br />
<br />
TYPO3 - ще одна CMS з досить широкими можливостями. Особливістю TYPO3 є представлення структури сайту у вигляді дерева сторінок. Для побудови шаблонів використовується спеціальна конфігураційна мова розмітки - TypoScript. Одним із важливих плюсів, є можливість використання однієї інсталяції CMS для управління багатьма сайтами, з представленням контенту в єдиній структурі дерева сторінок. Спектр застосування цієї системи керування контентом також досить широкий - від простих сайтів, до складних проектів.<br />
<br />
Textpattern - досить хороша CMS, яка однак маловідома серед широких кіл веб-розробників. Область застосування textpattern-а від блогів і простих сайтів, до досить складних ресурсів новин і корпоративних сайтів. Використання textpattern-ом своїх власних "тегів" для створення шаблонів, дозволяє зручно конфігурувати їх і ефективно використовувати фрагменти коду, що повторяються. В цю CMS вбудовано конвертор Textile, що дозволяє користувачам робити розмітку тексту без вивчення html. Базові шаблони сторінок створені у відповідності до стандартів W3C. Є можливість редагувати CSS-шаблони сторінок. На базі однієї інсталяції textpattern можна керувати багатьма сайтами.<br />
На вітчизняному ринку ПЗ існує програмний продукт, який дозволяє управляти сайтом, його структурою, навігацією і кожною веб-сторінкою. Це CMS Bitrix. Успіх цієї системи підтверджується тим, що з її допомогою створено вже понад 20 тисяч сайтів.<br />
<br />
CMS Bitrix - переваги.<br />
Дана система має ряд незаперечних переваг. <br />
Універсальність даної системи дозволяє задовольнити максимально велику кількість клієнтів. Надійність системи доводить те, при тестуванні сайт, написаний під Бітрікс витримує навантаження до 40 тисяч осіб за годину. Сайти на Бітрікс можна віднести до найбезпечніших на російському ринку.<br />
Тільки ці переваги роблять перенесення сайту на Бітрікс дуже вірним рішенням.<br />
А що б утвердитися в це рішення, потрібно ще пам’ятати про інноваційність, доступності за ціною, а так само економії часу на створення сайтів з допомогою CMS Bitrix.<br />
Додаткові можливості CMS Bitrix.<br />
Крім всього вище зазначеного потрібно відзначить, що Бітрікс прекрасно інтегрується з іншими продуктами 1С. Ця особливість дозволяє поліпшити бізнес-процеси, спростити взаємодія інформації на сайту та обліку товарів підприємства.</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=1_%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_CMS1 Поняття CMS2013-06-18T07:40:18Z<p>Donserg: </p>
<hr />
<div>1 CMS (система управління контентом сайту) - це інструментарій призначений для зручного наповнення і подальшого управління вмістом (контентом) сайту. Як правило, усі CMS включають в себе можливість керування шоблоном сайту, тобто тим, як в кінцевому результаті виглядатиме ваш сайт. Для популярних CMS існує безліч готових шаблонів і крім того, є можливість створювати власні, індивідуальні шаблони сайтів.<br />
<br />
Отож розглянемо детально особливості сучасних CMS.<br />
Звісно, за основним критерієм можна поділити CMS на платні і безкоштовні, з відкритим вихідним кодом. Оскільки на сьогоднішній день є достатньо пропозицій безкоштовних CMS, платні аналоги ми розглядати не будем.<br />
<br />
За спеціалізацією системи управління контентом можна розділити на універсальні (Joomla, Drupal, TYPO3) і спеціалізовані (phpBB, CPG, ClipBucket), для форумів, фото- та відео-галерей, блогів, wiki-довідників та ін.<br />
<br />
Використання системи керування контентом дають наступні переваги:<br />
- шаблони відображення автоматично застосовуються до нового або існуючого контенту<br />
- простота редагування контенту завдяки візуальним редакторам. Від користувача не вимагається знання мов програмування та розмітки HTML<br />
- гнучке розширення можливостей за рахунок встановлення додаткових модулів і плагінів<br />
<br />
- візуалізація вмісту, завдяки якому користувач може побачити створений контент, ще до відправки його на сайт (попередній перегляд)<br />
<br />
- автоматичне оновлення та слідування веб стандартам<br />
<br />
- зручне керування уже існуючим вмістом (контентом)<br />
<br />
- єдина категоризація всіх видів вмісту (таксономія)<br />
<br />
- управління користувачами з різним рівнем доступу<br />
<br />
Як правило функціонування CMS реалізовано на основі бази даних MySQL, або іншої, а вихідний код ядра написаний на популярних мовах програмування (PHP, Perl, Java, ASP.NET, Python).<br />
<br />
Серед найбільш популярних CMS можна відмітити наступні:<br />
Joomla - найбільш популярна система управління контентом. Область застосування цієї CMS коливається від простих сайтів-візиток і до складних корпоративних проектів. Особливістю Jooml-и можна відмітити мінімальний набір інсталяційного пакету, а усі необхідні компоненти можна доставляти в процесі необхідності. Joomla володіє значною функціональністю, яку можна розширювати за рахунок додаткових розширень (компонентів, модулів, плаганів), в тому числі створених власноручно. Також слід відмітити зручне адміністрування системи, широкі можливості керування доступом, велику кількість html-шаблонів для Joomla, можливість інтеграції з іншими CMS (форумами, галереями).<br />
<br />
WordPress - досить популярна система керування контентом, особливо в сфері створення блогів. Однак можливості цієї CMS дозволяють створювати і складніші інтернет-ресурси, портали новин і навіть інтернет-магазини. Плюсом WordPress є простота установки і налаштування, а також можливість швидко і зручно публікувати матеріали (в тому числі і віддалено) навіть авторам, які не володіють мовою html-розмітки. Інтегрована система "тем" і плагінів дозволяє досить просто змінювати дизайн і функціональні можливості сайту.<br />
<br />
Drupal - досить складна CMS, однак і можливості її теж дуже широкі. Застосовується в проектах від простих сайтів-візиток і блогів, до складних порталів, інформаційних архівів, сайтів новин, форумів. Фактично можливості Drupal нічим не обмежуються в сучасних вимогах ринку web-індустрії. Однак слід памятати, що Drupal є системою для побудови саме професійних проектів і інколи при створенні простих сайтів варто використовувати простішу альтернативу.<br />
<br />
TYPO3 - ще одна CMS з досить широкими можливостями. Особливістю TYPO3 є представлення структури сайту у вигляді дерева сторінок. Для побудови шаблонів використовується спеціальна конфігураційна мова розмітки - TypoScript. Одним із важливих плюсів, є можливість використання однієї інсталяції CMS для управління багатьма сайтами, з представленням контенту в єдиній структурі дерева сторінок. Спектр застосування цієї системи керування контентом також досить широкий - від простих сайтів, до складних проектів.<br />
<br />
Textpattern - досить хороша CMS, яка однак маловідома серед широких кіл веб-розробників. Область застосування textpattern-а від блогів і простих сайтів, до досить складних ресурсів новин і корпоративних сайтів. Використання textpattern-ом своїх власних "тегів" для створення шаблонів, дозволяє зручно конфігурувати їх і ефективно використовувати фрагменти коду, що повторяються. В цю CMS вбудовано конвертор Textile, що дозволяє користувачам робити розмітку тексту без вивчення html. Базові шаблони сторінок створені у відповідності до стандартів W3C. Є можливість редагувати CSS-шаблони сторінок. На базі однієї інсталяції textpattern можна керувати багатьма сайтами.<br />
На вітчизняному ринку ПЗ існує програмний продукт, який дозволяє управляти сайтом, його структурою, навігацією і кожною веб-сторінкою. Це CMS Bitrix. Успіх цієї системи підтверджується тим, що з її допомогою створено вже понад 20 тисяч сайтів.<br />
<br />
CMS Bitrix - переваги.<br />
Дана система має ряд незаперечних переваг. <br />
Універсальність даної системи дозволяє задовольнити максимально велику кількість клієнтів. Надійність системи доводить те, при тестуванні сайт, написаний під Бітрікс витримує навантаження до 40 тисяч осіб за годину. Сайти на Бітрікс можна віднести до найбезпечніших на російському ринку.<br />
Тільки ці переваги роблять перенесення сайту на Бітрікс дуже вірним рішенням.<br />
А що б утвердитися в це рішення, потрібно ще пам’ятати про інноваційність, доступності за ціною, а так само економії часу на створення сайтів з допомогою CMS Bitrix.<br />
Додаткові можливості CMS Bitrix.<br />
Крім всього вище зазначеного потрібно відзначить, що Бітрікс прекрасно інтегрується з іншими продуктами 1С. Ця особливість дозволяє поліпшити бізнес-процеси, спростити взаємодія інформації на сайту та обліку товарів підприємства.</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%A0%D0%93%D0%90%D0%9D%D0%86%D0%97%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%AF_%D0%A1%D0%95%D0%A0%D0%92%D0%95%D0%A0%D0%86%D0%92_%D0%93%D0%9B%D0%9E%D0%91%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%98%D0%A5_%D0%9C%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%96ОРГАНІЗАЦІЯ СЕРВЕРІВ ГЛОБАЛЬНИХ МЕРЕЖ2013-06-17T14:07:05Z<p>Donserg: Захист на ОРГАНІЗАЦІЯ СЕРВЕРІВ ГЛОБАЛЬНИХ МЕРЕЖ встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково)) [каскадний]</p>
<hr />
<div>[[Тема 1. Поняття Web-технологій]]<br />
<br />
[[Тема 2. Основи стандарту HTML та ієрархічні стилеві специфікації CSS]]<br />
<br />
[[Тема 3. Мета-дані та ієрархічні стилеві специфікації]]<br />
<br />
[[Тема 4. Стандарт мови розмітки XML]]<br />
<br />
[[Тема 5. Основи дизайну та принципи створення веб-сайтів]]<br />
<br />
[[Тема 6. Засоби створення динамічних елементів веб-сторінок та модульні технології веб-програмування]]<br />
<br />
[[Тема 7. Динамічне програмування]]<br />
<br />
[[Тема 8. Системи управління контентом]]<br />
<br />
[[Тема 9. Сервери Інтернет]]<br />
<br />
[[Тема 10. Веб-сервери ]]<br />
<br />
[[Тема 11. Основи PHP ]]<br />
<br />
[[Тема 12. Проксі-сервери]]<br />
<br />
[[Тема 13. Поштові сервери ]]<br />
1<br />
<br />
[[Тема 14. Сервери доменних імен]]<br />
<br />
[[Тема 15. Сервери мережевих файлових систем]]<br />
<br />
[[Тема 16. Захист мереж]]</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%A3%D0%A7%D0%90%D0%A1%D0%9D%D0%86_%D0%9E%D0%9F%D0%95%D0%A0%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%99%D0%9D%D0%86_%D0%A1%D0%98%D0%A1%D0%A2%D0%95%D0%9C%D0%98СУЧАСНІ ОПЕРАЦІЙНІ СИСТЕМИ2013-06-17T13:31:42Z<p>Donserg: </p>
<hr />
<div>Тема 1. Огляд операційних систем <br />
<br />
Тема 2 Сімейство серверів Windows 2003 та 2008 <br />
<br />
Тема 3 Операційна система Linux <br />
<br />
Тема 4 Процес завантаження Linux <br />
<br />
Тема 5. Робота з ядром <br />
<br />
Тема 6. Основи роботи в командному рядку <br />
<br />
Тема 7. BASH-cценарії <br />
<br />
Тема 8. Системні утіліти <br />
<br />
Тема 9. Керування користувачами <br />
<br />
Тема 10. Робота з диском <br />
<br />
Тема 11. Робота з мережею <br />
<br />
Тема 12. Мережева безпека <br />
<br />
<br />
<br />
''oleg89@ukr.net - Квасниця Олег --- Serhiy Voznyak - [[Користувач:Donserg|Donserg]][http://www.work.ua/i/humour/office/23.jpg] - 22:56, 29 листопада 2011''</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%A3%D0%A7%D0%90%D0%A1%D0%9D%D0%86_%D0%9E%D0%9F%D0%95%D0%A0%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%99%D0%9D%D0%86_%D0%A1%D0%98%D0%A1%D0%A2%D0%95%D0%9C%D0%98СУЧАСНІ ОПЕРАЦІЙНІ СИСТЕМИ2013-06-17T13:28:59Z<p>Donserg: Захист на СУЧАСНІ ОПЕРАЦІЙНІ СИСТЕМИ встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково)) [каскадний]</p>
<hr />
<div>[[Тема 1. Огляд операційних систем]]<br />
<br />
[[Тема 2 Сімейство серверів Windows 2003 та 2008]]<br />
<br />
[[Тема 3 Операційна система Linux]]<br />
<br />
[[Тема 4 Процес завантаження Linux]]<br />
<br />
[[Тема 5. Робота з ядром]]<br />
<br />
[[Тема 6. Основи роботи в командному рядку]]<br />
<br />
[[Тема 7. BASH-cценарії]]<br />
<br />
[[Тема 8. Системні утіліти]]<br />
<br />
[[Тема 9. Керування користувачами]]<br />
<br />
[[Тема 10. Робота з диском]]<br />
<br />
[[Тема 11. Робота з мережею]]<br />
<br />
[[Тема 12. Мережева безпека]]<br />
<br />
<br />
<br />
''oleg89@ukr.net - Квасниця Олег --- Serhiy Voznyak - [[Користувач:Donserg|Donserg]][http://www.work.ua/i/humour/office/23.jpg] - 22:56, 29 листопада 2011''</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%A3%D0%A7%D0%90%D0%A1%D0%9D%D0%86_%D0%9E%D0%9F%D0%95%D0%A0%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%99%D0%9D%D0%86_%D0%A1%D0%98%D0%A1%D0%A2%D0%95%D0%9C%D0%98СУЧАСНІ ОПЕРАЦІЙНІ СИСТЕМИ2013-06-17T13:26:59Z<p>Donserg: OK Last</p>
<hr />
<div>[[Тема 1. Огляд операційних систем]]<br />
<br />
[[Тема 2 Сімейство серверів Windows 2003 та 2008]]<br />
<br />
[[Тема 3 Операційна система Linux]]<br />
<br />
[[Тема 4 Процес завантаження Linux]]<br />
<br />
[[Тема 5. Робота з ядром]]<br />
<br />
[[Тема 6. Основи роботи в командному рядку]]<br />
<br />
[[Тема 7. BASH-cценарії]]<br />
<br />
[[Тема 8. Системні утіліти]]<br />
<br />
[[Тема 9. Керування користувачами]]<br />
<br />
[[Тема 10. Робота з диском]]<br />
<br />
[[Тема 11. Робота з мережею]]<br />
<br />
[[Тема 12. Мережева безпека]]<br />
<br />
<br />
<br />
''oleg89@ukr.net - Квасниця Олег --- Serhiy Voznyak - [[Користувач:Donserg|Donserg]][http://www.work.ua/i/humour/office/23.jpg] - 22:56, 29 листопада 2011''</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%A3%D0%A7%D0%90%D0%A1%D0%9D%D0%86_%D0%9E%D0%9F%D0%95%D0%A0%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%99%D0%9D%D0%86_%D0%A1%D0%98%D0%A1%D0%A2%D0%95%D0%9C%D0%98СУЧАСНІ ОПЕРАЦІЙНІ СИСТЕМИ2013-06-17T13:24:42Z<p>Donserg: </p>
<hr />
<div>[[Тема 1. Огляд операційних систем]]<br />
<br />
[[Тема 2 Сімейство серверів Windows 2003 та 2008]]<br />
<br />
[[Тема 3 Операційна система Linux]]<br />
<br />
[[Тема 4 Процес завантаження Linux]]<br />
<br />
[[Тема 5. Робота з ядром]]<br />
<br />
[[Тема 6. Основи роботи в командному рядку]]<br />
<br />
[[Тема 7. BASH-cценарії]]<br />
<br />
[[Тема 8. Системні утіліти]]<br />
<br />
[[Тема 9. Керування користувачами]]<br />
<br />
[[Тема 10. Робота з диском]]<br />
<br />
[[Тема 11. Робота з мережею]]<br />
<br />
[[Тема 12. Мережева безпека]]<br />
11<br />
<br />
<br />
<br />
''oleg89@ukr.net - Квасниця Олег --- Serhiy Voznyak - [[Користувач:Donserg|Donserg]][http://www.work.ua/i/humour/office/23.jpg] - 22:56, 29 листопада 2011''</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0Головна сторінка2013-04-15T13:15:37Z<p>Donserg: Захист на Головна сторінка встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))</p>
<hr />
<div><br />
'''КАТЕГОРІЇ ЗНАНЬ:'''<br />
<br />
[[ЕЛЕКТРОННИЙ ДОКУМЕНТООБІГ]]<br />
<br />
[[КОМП'ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ДІЛОВОДСТВІ]]<br />
<br />
[[МІЖНАРОДНА ІНФОРМАЦІЯ]]<br />
<br />
[[ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ]]<br />
<br />
[[ВЕБ-ДИЗАЙН]]<br />
<br />
[[ОРГАНІЗАЦІЯ СЕРВЕРІВ ГЛОБАЛЬНИХ МЕРЕЖ]]<br />
<br />
[[СУЧАСНІ ОПЕРАЦІЙНІ СИСТЕМИ]]<br />
<br />
[[ІНФОРМАТИКА]]<br />
<br />
[[ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА]]<br />
<br />
[[ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ]]<br />
<br />
[[АНГЛІЙСЬКА МОВА]]<br />
<br />
[[ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ]]<br />
<br />
[[ПОЛІТОЛОГІЯ]]<br />
<br />
[[ІСТОРІЯ УКРАЇНИ]]<br />
<br />
[[ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ]]<br />
<br />
[[УКРАЇНОЗНАВСТВО]]<br />
<br />
[[ОСНОВИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ]]<br />
<br />
[[СОЦІОЛОГІЯ]]<br />
<br />
[[ПЕДАГОГІКА]]<br />
<br />
[[ПСИХОЛОГІЯ]]<br />
<br />
[[ФІЛОСОФІЯ]]<br />
<br />
'''ІНШЕ:'''<br />
<br />
[[ПОЗА НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ]]<br />
<br />
<br />
Вітаємо Вас у проекті освіти 21 століття. Головний девіз: знання повинні бути доступними для всіх!!!<br />
<br />
Вікі - це технологія спільного створення знань, це соціальний сервіс, що дозволяє будь-якому користувачеві редагувати текст сайту (писати, вносити зміни, видаляти, створювати ланки на інші чи нові статті). Тепер знання створюють не викладачі, а кожна людина отримує можливість зробити свій внесок у загальний простір знань.<br />
Якщо ви створили будь-які знання - написали короткий реферат, наукове дослідження - і бажаєте, щоб наступні покоління використовували ваші знання - цей проект для вас. Систему можна використовувати для навчання інших людей, та користуватись самому. Зробіть свій вклад у колективні знання і користуйтеся вкладом інших людей.<br />
<br />
Для долучення до проекту запрошуємо на '''Портал спільноти''' (Див. головне меню). Долучитися може кожен, хто бажає зробити посильний внесок у вільне розповсюдження знань.<br />
<br />
Будуймо ноосферу разом!!!<br />
<br />
Цей портал - це:<br />
<br />
- технологія створення і вільного розповсюдження знань навчального і наукового характеру;<br />
<br />
- технологія самоосвіти і дистанційного навчання;<br />
<br />
- технологія реферування знань (створення рефератів як коротких виписок громіздких навчальних матеріалів);<br />
<br />
- технологія інтеграції знань, об'єднання різних інтернет-ресурсів, що є первинними джерелами знань;<br />
<br />
- один з дієвих шляхів подолання корупції у навчальних закладах;<br />
<br />
- місце зустрічі викладача і студента в межах конкретного завдання, можливість обговорення, висловлення побажань та зауважень до створеного матеріалу (статті, реферату, наукового дослідження), а також відстоювання власної позиції.<br />
<br />
<br />
<br />
== Деякі корисні ресурси ==<br />
* [http://top.ridna.com Каталог українських інтернет-ресурсів] ;<br />
* [http://ihor.tkach.info Персональний сайт засновника цього проекту];</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0Головна сторінка2013-04-14T23:38:45Z<p>Donserg: </p>
<hr />
<div><br />
'''КАТЕГОРІЇ ЗНАНЬ:'''<br />
<br />
[[ЕЛЕКТРОННИЙ ДОКУМЕНТООБІГ]]<br />
<br />
[[КОМП'ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ДІЛОВОДСТВІ]]<br />
<br />
[[МІЖНАРОДНА ІНФОРМАЦІЯ]]<br />
<br />
[[ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ]]<br />
<br />
[[ВЕБ-ДИЗАЙН]]<br />
<br />
[[ОРГАНІЗАЦІЯ СЕРВЕРІВ ГЛОБАЛЬНИХ МЕРЕЖ]]<br />
<br />
[[СУЧАСНІ ОПЕРАЦІЙНІ СИСТЕМИ]]<br />
<br />
[[ІНФОРМАТИКА]]<br />
<br />
[[ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА]]<br />
<br />
[[ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ]]<br />
<br />
[[АНГЛІЙСЬКА МОВА]]<br />
<br />
[[ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ]]<br />
<br />
[[ПОЛІТОЛОГІЯ]]<br />
<br />
[[ІСТОРІЯ УКРАЇНИ]]<br />
<br />
[[ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ]]<br />
<br />
[[УКРАЇНОЗНАВСТВО]]<br />
<br />
[[ОСНОВИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ]]<br />
<br />
[[СОЦІОЛОГІЯ]]<br />
<br />
[[ПЕДАГОГІКА]]<br />
<br />
[[ПСИХОЛОГІЯ]]<br />
<br />
[[ФІЛОСОФІЯ]]<br />
<br />
'''ІНШЕ:'''<br />
<br />
[[ПОЗА НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ]]<br />
<br />
<br />
Вітаємо Вас у проекті освіти 21 століття. Головний девіз: знання повинні бути доступними для всіх!!!<br />
<br />
Вікі - це технологія спільного створення знань, це соціальний сервіс, що дозволяє будь-якому користувачеві редагувати текст сайту (писати, вносити зміни, видаляти, створювати ланки на інші чи нові статті). Тепер знання створюють не викладачі, а кожна людина отримує можливість зробити свій внесок у загальний простір знань.<br />
Якщо ви створили будь-які знання - написали короткий реферат, наукове дослідження - і бажаєте, щоб наступні покоління використовували ваші знання - цей проект для вас. Систему можна використовувати для навчання інших людей, та користуватись самому. Зробіть свій вклад у колективні знання і користуйтеся вкладом інших людей.<br />
<br />
Для долучення до проекту запрошуємо на '''Портал спільноти''' (Див. головне меню). Долучитися може кожен, хто бажає зробити посильний внесок у вільне розповсюдження знань.<br />
<br />
Будуймо ноосферу разом!!!<br />
<br />
Цей портал - це:<br />
<br />
- технологія створення і вільного розповсюдження знань навчального і наукового характеру;<br />
<br />
- технологія самоосвіти і дистанційного навчання;<br />
<br />
- технологія реферування знань (створення рефератів як коротких виписок громіздких навчальних матеріалів);<br />
<br />
- технологія інтеграції знань, об'єднання різних інтернет-ресурсів, що є первинними джерелами знань;<br />
<br />
- один з дієвих шляхів подолання корупції у навчальних закладах;<br />
<br />
- місце зустрічі викладача і студента в межах конкретного завдання, можливість обговорення, висловлення побажань та зауважень до створеного матеріалу (статті, реферату, наукового дослідження), а також відстоювання власної позиції.<br />
<br />
<br />
<br />
== Деякі корисні ресурси ==<br />
* [http://top.ridna.com Каталог українських інтернет-ресурсів] ;<br />
* [http://ihor.tkach.info Персональний сайт засновника цього проекту];</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0Головна сторінка2013-04-14T23:38:14Z<p>Donserg: </p>
<hr />
<div><br />
'''КАТЕГОРІЇ ЗНАНЬ:'''<br />
<br />
[[ЕЛЕКТРОННИЙ ДОКУМЕНТООБІГ]]<br />
[[КОМП'ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ДІЛОВОДСТВІ]]<br />
<br />
[[МІЖНАРОДНА ІНФОРМАЦІЯ]]<br />
<br />
[[ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ]]<br />
<br />
[[ВЕБ-ДИЗАЙН]]<br />
<br />
[[ОРГАНІЗАЦІЯ СЕРВЕРІВ ГЛОБАЛЬНИХ МЕРЕЖ]]<br />
<br />
[[СУЧАСНІ ОПЕРАЦІЙНІ СИСТЕМИ]]<br />
<br />
[[ІНФОРМАТИКА]]<br />
<br />
[[ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА]]<br />
<br />
[[ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ]]<br />
<br />
[[АНГЛІЙСЬКА МОВА]]<br />
<br />
[[ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ]]<br />
<br />
[[ПОЛІТОЛОГІЯ]]<br />
<br />
[[ІСТОРІЯ УКРАЇНИ]]<br />
<br />
[[ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ]]<br />
<br />
[[УКРАЇНОЗНАВСТВО]]<br />
<br />
[[ОСНОВИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ]]<br />
<br />
[[СОЦІОЛОГІЯ]]<br />
<br />
[[ПЕДАГОГІКА]]<br />
<br />
[[ПСИХОЛОГІЯ]]<br />
<br />
[[ФІЛОСОФІЯ]]<br />
<br />
'''ІНШЕ:'''<br />
<br />
[[ПОЗА НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ]]<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Вітаємо Вас у проекті освіти 21 століття. Головний девіз: знання повинні бути доступними для всіх!!!<br />
<br />
Вікі - це технологія спільного створення знань, це соціальний сервіс, що дозволяє будь-якому користувачеві редагувати текст сайту (писати, вносити зміни, видаляти, створювати ланки на інші чи нові статті). Тепер знання створюють не викладачі, а кожна людина отримує можливість зробити свій внесок у загальний простір знань.<br />
Якщо ви створили будь-які знання - написали короткий реферат, наукове дослідження - і бажаєте, щоб наступні покоління використовували ваші знання - цей проект для вас. Систему можна використовувати для навчання інших людей, та користуватись самому. Зробіть свій вклад у колективні знання і користуйтеся вкладом інших людей.<br />
<br />
Для долучення до проекту запрошуємо на '''Портал спільноти''' (Див. головне меню). Долучитися може кожен, хто бажає зробити посильний внесок у вільне розповсюдження знань.<br />
<br />
Будуймо ноосферу разом!!!<br />
<br />
Цей портал - це:<br />
<br />
- технологія створення і вільного розповсюдження знань навчального і наукового характеру;<br />
<br />
- технологія самоосвіти і дистанційного навчання;<br />
<br />
- технологія реферування знань (створення рефератів як коротких виписок громіздких навчальних матеріалів);<br />
<br />
- технологія інтеграції знань, об'єднання різних інтернет-ресурсів, що є первинними джерелами знань;<br />
<br />
- один з дієвих шляхів подолання корупції у навчальних закладах;<br />
<br />
- місце зустрічі викладача і студента в межах конкретного завдання, можливість обговорення, висловлення побажань та зауважень до створеного матеріалу (статті, реферату, наукового дослідження), а також відстоювання власної позиції.<br />
<br />
<br />
<br />
== Деякі корисні ресурси ==<br />
* [http://top.ridna.com Каталог українських інтернет-ресурсів] ;<br />
* [http://ihor.tkach.info Персональний сайт засновника цього проекту];</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:CommentШаблон:Comment2013-04-14T17:20:06Z<p>Donserg: Сторінка очищена</p>
<hr />
<div></div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:RefimproveШаблон:Refimprove2013-04-14T17:19:28Z<p>Donserg: Сторінка очищена</p>
<hr />
<div></div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=Mozilla_FirefoxMozilla Firefox2013-04-14T15:33:23Z<p>Donserg: </p>
<hr />
<div>Mozilla Firefox, відомий раніше як Firebird і Phoenix, - займає друге місце в світі по популярності, а також є першим браузером з доступним початковим кодом. <br />
<br />
====ОСОБЛИВОСТІ БРАУЗЕРА FIREFOX:====<br />
<br />
- невеликий розмір установчого файлу; <br />
<br />
- підтримка великої кількості розширень; <br />
<br />
- можливість автоматичного оновлення; <br />
<br />
- широкі налаштування зовнішнього вигляду і загальної роботи програми; <br />
<br />
- наявність, інтегрованих в закладки RSS потоків; <br />
- наявність вбудованої панелі пошуку по пошукових машинах; <br />
<br />
- наявність веб-редактора сторінок. <br />
<br />
====НЕДОЛІКИ:====<br />
<br />
- Браузер Firefox вимагає великої кількості пам'яті, це суттєво помічається при тривалій роботі в програмі. <br />
<br />
- Відносна повільність (особливо після інсталяції додатків) <br />
МОЖЛИВОСТІ FIREFOX:<br />
<br />
- Швидке завантаження файлів<br />
Після завантаження файлів з Інтернету вони автоматично зберігаються на робочому столі, тим самим, спрощуючи подальшу роботу з ними.<br />
<br />
- Блокування спливаючих вікон<br />
При заходженні на будь-який сайт спливаючі вікна вже не заважатимуть. Користувач сам вирішує, які вікна відкривати.<br />
<br />
- Пошук<br />
Поряд з адресним рядком розташована панель пошуку, з її допомогою можна виконувати пошук інформації в світових пошукових системах<br />
<br />
- Закладки RSS<br />
Браузер Firefox підтримує технологію RSS. Якщо зробити спеціальну закладку з даних, що отримані з RSS-потоків, то можна бути в курсі всіх подій, що відбуваються в світі.<br />
<br />
- Зрозумілий інтерфейс<br />
Firefox містить всі необхідні засоби і кнопки, що є необхідними для комфортної роботи в Інтернет. Тут присутнє все необхідне: історія відвідин, закладки та інші необхідні засоби.<br />
<br />
- Доповненість<br />
До стандартного складу функцій браузера можна підключати нові плагіни, які у великій кількості є доступними для вільного вивантаження з мережі Інтернет. Панель інструментів надається до ретельного налаштування, її можна набудувати відповідно до вимог користувача. При використанні більшості плагінів можна із звичайного і простого браузера зробити хороший багатозадачний інструмент для роботи з Інтернет</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:CommentШаблон:Comment2013-04-14T15:29:36Z<p>Donserg: 1 версія</p>
<hr />
<div>Ulz95n <a href="http://fbibvulsbmvp.com/">fbibvulsbmvp</a>, [url=http://ibveiuvgtdhv.com/]ibveiuvgtdhv[/url], [link=http://dpmzqrzmgeco.com/]dpmzqrzmgeco[/link], http://mnqvobuklclu.com/</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=Mozilla_FirefoxMozilla Firefox2013-04-14T15:29:35Z<p>Donserg: 32 версії</p>
<hr />
<div>http://www.buy-isotretinoin-online.net#79750 buy isotretinoin - accutane 20 mg</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=Google_ChromeGoogle Chrome2013-04-14T15:29:35Z<p>Donserg: 3 версії</p>
<hr />
<div>'''Google Chrome''' — безкоштовний веб-браузер розроблений пошуковою системою Google. Він використовує компоненти іншого програмного забезпечення з відкритим кодом (включаючи WebKit та Mozilla) і надає більшу стабільність, швидкість і безпеку, ніж інші існуючі на сьогодні браузери. При цьому Google Chrome має простий і ефективний інтерфейс користувача.<br />
<br />
====Основні характеристики Google Chrome:====<br />
<br />
- Один рядок для всього. <br />
Використовуйте адресний рядок Google Chrome, як для переходу за адресою, так і для пошукового запиту.<br />
<br />
- Зображення ваших улюблених сайтів.<br />
<br />
Кожен раз, при відкритті нової вкладки, ви бачите посилання на найбільш відвідувані сайти, найбільш використовувані пошукові системи і останні занесені до закладок сайти.<br />
<br />
- Ярлики для веб-додатків. <br />
Використовуйте веб-додатки без відкриття браузера. Ярлики додатків можуть відкривати ваші улюблені онлайн-сервіси.<br />
<br />
- Забезпечення приватності.<br />
<br />
При роботі в режимі інкогніто історія навігації не зберігається.<br />
<br />
- Динамічні вкладки. <br />
Ви можете перетягувати вкладки за межі вікна браузера і створювати таким чином нове вікно, перетягувати кілька вкладок між різними вікнами і т. д.<br />
<br />
- Контроль збоїв. <br />
Кожна відкрита в браузері вкладка не залежить від інших, тому збій одного додатку не відображається на роботі інших.<br />
<br />
- Безпечна навігація. <br />
Google Chrome попереджає користувача про відвідування небезпечних сторінок.<br />
<br />
- Миттєві закладки. <br />
Просто натисніть на іконку у вигляді зірочки ліворуч адресного рядку.<br />
<br />
- Імпорт налаштувань. <br />
При встановленні Google Chrome ви можете імпортувати закладки та паролі з будь-якого іншого браузера.<br />
<br />
- Завантаження файлів. <br />
У Google Chrome немає докучливих диспетчерів завантажень — статус завантаження відображається в нижній частині вікна.<br />
<br />
- Зміни в останній версії:<br />
Поліпшена стабільність і швидкість плагінів (в основному відео). Швидкість V8 JavaScript збільшена в середньому в півтора рази. Більш зручні система керування закладками і захист персональної інформації.<br />
<br />
This shows real epxetrsie. Thanks for the answer.</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=OperaOpera2013-04-14T15:29:35Z<p>Donserg: 1 версія</p>
<hr />
<div>====ПЕРЕВАГИ====<br />
<br />
- Висока швидкість виведення web-сторінок та реакції на дії користувача; <br />
<br />
- Багато віконний інтерфейс; <br />
<br />
- Найвищий рівень безпеки. Opera підтримує 128 бітове шифрування за стандартами SSL2/SSL3, а також TLS 1.0. Але паролі до поштової скриньки і ICQ зберігаються в звичайних INI файлах, без жодного шифрування; <br />
<br />
- Зміна масштабу документа від 20% і до 1000%; <br />
<br />
- Перемикання відображення картинок в ході роботи і для кожного вікна окремо. <br />
<br />
- Перемикання відображення документа між налаштуваннями документа і налаштуваннями користувача (колір фону, колір і шрифт тексту і посилань). <br />
<br />
- Підтримка CSS, Java та plugin-ів від інших браузерів; <br />
<br />
- Підтримує такі протоколи передачі даних, як FTP, Gopher і WAIS; <br />
<br />
- Інтегровано поштового клієнта, засоби переглядання RSS, IRC та інші інструменти (також підтримується використання зовнішніх програм-аналогів); <br />
<br />
- Зручне управління за допомогою миші (жестів), клавіатури (гарячі клавіші) та голосу; <br />
<br />
- Інтерфейс Opera легко змінюється. Можна викачати і встановити інші кнопки інтерфейсу або намалювати свої власні; <br />
<br />
- Продумана, швидка система кешування з можливістю багатоступінчатих відкатів; <br />
<br />
- Вбудовано засоби блокування спливаючих вікон; <br />
<br />
- Гнучке налаштування як інтерфейсу, так і захисту; <br />
<br />
- Починаючи з версії 8.50 — браузер є безкоштовним; <br />
<br />
- Можливість переглядання WAP сайтів та XML файлів; <br />
<br />
- Можливість вбудовування голосового модуля, що зачитуватиме текст сторінки. Допомагає людям з ослабленим зором або тим, хто одночасно займається декількома справами; <br />
<br />
- Сесії — можливість зберегти набір відкритих вкладок, щоб згодом відновити їх або почати роботу із сторінок, які були відкриті під час останнього закриття браузера Opera. Збережена сесія містить історії і налаштування для кожної вкладки і вікна, може бути скопійована і використана на іншому комп'ютері. <br />
<br />
- Швидкий перехід вперед. Ця функція використовується для зручнішого перегляду багатосторінкових документів. Перехід відбувається на вказану користувачем сторінку. <br />
<br />
- Використання приміток щодо веб-сайтів, де зберігається інформація для подальшого використання. <br />
<br />
- Корзина. У разі випадкового закривання вкладки, її можна легко відновити з корзини. В цьому випадку зберігається вся історія сторінок. <br />
<br />
- Speed Dial. Він дозволяє легкий доступ до найулюбленіших сайтів. Досить відкрити нову вкладку, щоб побачити Speed Dial. <br />
НЕДОЛІКИ <br />
<br />
- Вбудований поштовий клієнт не підтримує створення повідомлень у вигляді HTML. <br />
<br />
- Практично відсутній API (не враховуючи інтерфейсу для віджетів). <br />
<br />
- Вбудований FTP-клієнт дозволяє завантажувати лише окремі файли, а не папку цілком, не дозволяє редагувати та змінювати файли на видаленому сервері.</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=Cloud_TechnologyCloud Technology2013-04-14T15:29:35Z<p>Donserg: 3 версії</p>
<hr />
<div><br />
== The concept of cloud computing: a view from the user ==<br />
<br />
<br />
On July 17 the U.S. was launched cloud service OnLive, providing an opportunity to play modern games, even at the most basic equipment. Technically, this is as follows: the game itself is on a remote server, and there is processing of graphics, which for the end user enters already in the simple technologies. Those calculations, which during normal game running on your computer graphics card and processor, there have already been implemented on the server and your computer is only used as a monitor.<br />
<br />
Cloud computing - a new paradigm, which assumes a distributed and remote processing and storage. Cloud - this is nothing like a large data center. In the case of OnLive in this data center to store files , and it is there to do all the computing operations. This means that automatically removes all the problems with the computer's performance and the amount of free space on hard drive. In addition, there is no need to pay quite a lot of money just for the product that you do not necessarily have to like. Мost games do not want to go again, so it turns out that the cost of a few hours ,fun - is unreasonably high. You would pay a certain small fixed amount each month, which would allow you to play without restrictions in any of the available games. That's what invites OnLive.<br />
<br />
Another gaming service, which also offers a rich online functionality and is related to cloud technologies - Xbox Live. The essence of the service that the owners of the Xbox 360 and a PDA running Windows Phone 7 can play with each other in computer games and chat, as well as buying new games, add-ones and a variety of multimedia content in an online store. Thus, Xbox Live creates a kind of virtual universe for gamers, whose components are not located on the console end users, and in the cloud. However, unlike OnLive, Xbox Live does not imply the processing of audiovisual content, removing the need to purchase the console / handheld. But the main thing - and he and the other services we offer games as a service. Now imagine that this is not about games, but about software. That is, you do not pay for the product itself and for specific functions / features that you provide the product.</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=Windows_8Windows 82013-04-14T15:29:35Z<p>Donserg: 2 версії</p>
<hr />
<div>As you know, developing of computers technology is very fast. Tablets PC, PDAs, new smartphones are use touch screen. This technology is very useful and easy to use it’s, but operating systems of Microsoft haven’t any Windows, which work with touch screen technology. The engineering of Microsoft had solved this problem and name of its Windows 8 As we’ve known for some time, Microsoft had already begun work on Windows 8 before Windows 7 was completed. The reason being that different teams work on different aspects of the operating system, which is why Microsoft was able to do this. Microsoft previously shed some light on what we can see in Windows 8 through a job description. A roadmap timeline slide shown by Microsoft at the 2009 Professional Developers Conference shows that a product code-named Windows 8 is scheduled to be released sometime between 2011 (Beta) and 2012. Development and other aspects of Windows 8 have not been detailed in public, although job listings have mentioned improved functionality for file access in branch offices. A Microsoft KB article confirmed that Windows 8 is the next version of Windows. The article has now been changed to remove references to Windows 8. A leaked document from Microsoft indicates that Windows 8 might feature faster startup, an App Store, integrated web applications, improved digital media support (including AVC HD and 3D video), faster resumes from low-power states, and USB 3.0 and Bluetooth 3.0 support. Windows 8 is likely to include facial recognition (due to the increase of webcams that are integrated into computers and its latest add-on to its Xbox 360 console, Kinect). A Dutch representative posted on the company's blog that Microsoft is working on the next edition of Windows and that "it will take about two years before Windows 8 will be on the market". Steve Ballmer hinted at UK Tech Days that Windows 8 will feature major improvements for touch usage. On October 22, 2010, Steve Ballmer stated that "the next generation of Windows, would be the riskiest product Microsoft ever made" but he did not add any details on why Windows 8 will be the "riskiest product".</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=Security_Enhanced_Linux_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8,_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F,_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8)Security Enhanced Linux (принципи роботи, реалізація, політики)2013-04-14T15:29:32Z<p>Donserg: 3 версії</p>
<hr />
<div>'''Принцип роботи'''<br />
<br />
SELinux ( англ. Security-Enhanced Linux - Linux з покращення рівнем безопасности) - Реалізація системи примусового контролю доступу , Яка Може працюваті паралельно з класична дискреційного контролю доступу. Входить в стандартне ядро Linux . Кож для Функціонування SELinux Потрібні модіфіковані версії деяки утіліт (PS, LS, и тд), Що забезпечуються підтрімку новіх функцій ядра, и Підтримка З боку файлової системи .<br />
Залішаючісь у рамках системи контролю доступу, ОС має фундаментальні Обмеження в плані розподілу доступу процесів до ресурсів - доступ до ресурсів грунтується на правах доступу Користувача. Це класічні права RWX на трьох рівнях - власник, група-власник и Інші.<br />
У SELinux права доступу визначаються самою системою за допомога спеціально візначеної політики, ЩО працює На рівні системних вікліків и застосовуються безпосередню ядром (хоча можна реалізуваті и на рівні Програми). SELinux діє після класичної Моделі безопасности Linux.<br />
<br />
'''Користувачі, політики і контексти безпеки'''<br />
<br />
SELinux користувачів і ролей, які не пов'язані з безпосередніми користувачами системи і ролі. Для кожного поточного користувача або процесу, SELinux призначають три контексту рядок, що складається з ролі, ім'я користувача і домен (або типу). Ця система є більш гнучким, ніж зазвичай потрібно: як правило, більшість реальних користувачів одні й ті ж ім'я користувача SELinux, і все управління доступом здійснюється через третій тег, домен. Обставина, коли користувач може потрапити в певний домен повинен бути налаштований в політиці. Команда runcon дозволяє запуск процесу в явно заданому контексті (користувач, роль і домен), але SELinux може відмовити у переході, якщо він не схвалений конфігурації політики.<br />
Файли, мережеві порти, і інші апаратні засоби також мають SELinux контекст, що складається з назви, роль (використовується рідко), і типу. У разі файлових систем, відповідність між файлами і контексти безпеки називається маркування. Маркування визначена в файлах політики, але також може бути скоригована вручну без зміни політики. Обладнання типу досить детально, наприклад, bin_t (всі файли в папці / Bin) або postgresql_port_t (PostgreSQL порт, 5432). SELinux контекст для віддаленої файлової системи може бути заданий явно під час монтування. SELinux додає-Z перейти на команди оболонки Л.С., пс, і деякі інші, що дозволяють контекст безпеки файлів і процесів не було видно.<br />
Типові правила політики часто складаються з явних дозволів, які домени користувач повинен володіти, щоб виконувати певні дії з даною цільовою (читання, виконання, або, в разі мережевий порт, зв'язувати або підключення), і так далі. Більш складні відображення, також можливо, за участю ролей і рівнів безпеки. Типова політика складається з відображення (маркування) файл, файл правил, а також інтерфейс файлу, які визначають область переходу. Ці три файли повинні бути скомпільовані разом з SELinux інструменти для підготовки одного файлу політики. В результаті політики файл може бути завантажений в ядро, що робить його активним. Навантаження й розвантаження політики не вимагає перезавантаження. Файли політик або рукописні або можуть згенерувати з більш зручним інструментом управління SELinux. Вони, як правило, випробування в дозволяючий режим по-перше, коли порушення реєструються, але допускається. Audit2allow інструмент можна використовувати в подальшому для отримання додаткових правил, які поширюються політики, щоб дозволити всім законній діяльності додатком бути обмеженим.<br />
<br />
'''Особливості'''<br />
<br />
Чіткий поділ політики від правоохоронних<br />
Чітко визначені інтерфейси політики<br />
Підтримка програм запитів політики і забезпечення контролю доступу (наприклад, crond працює робочих місць в правильному контексті)<br />
Незалежно від конкретної політики і політики мовами<br />
Незалежно від конкретного цінного паперу форматів етикеток і зміст<br />
Індивідуальні етикетки і управління для об'єктів ядра і послуги<br />
Кешування доступу рішень для підвищення ефективності<br />
Підтримка змін в політиці<br />
Окремі заходи для захисту цілісності системи (домен типу), а також конфіденційність даних ( багаторівнева безпека )<br />
Дуже гнучка політика<br />
Контроль за ініціалізацію процесу і наслідування та виконання програми<br />
Контроль за файлові системи, каталоги, файли і відкриті файлових дескрипторів<br />
Контроль за розетки, повідомлення та мережеві інтерфейси<br />
Контроль за використанням «можливості»<br />
<br />
'''Реалізації'''<br />
<br />
SELinux доступна з комерційної підтримки у складі Red Hat Enterprise Linux (RHEL) версії 4, і всі майбутні релізи. Це присутність також знаходить своє відображення у відповідній версії CentOS . Підтримує політику в RHEL4 є цілеспрямована політика якого спрямована на максимальну простоту використання і, таким чином, не як обмеження, як це могло б бути. Майбутні версії RHEL буде більше цілей у цілеспрямованої політики, який буде означати більш обмежувальної політики.<br />
У вільний спільнота підтримує GNU / Linux дистрибутивів Fedora був одним з найбільш ранніх усиновителів, включаючи підтримку її за умовчанням з Fedora Core 2. Інші дистрибутиви включають підтримку для нього, таких як Debian від травлення реліз, Ubuntu на 8,04 Hardy Heron, Hardened Gentoo і Yellow Dog Linux .<br />
Це також підтримується в EnGarde Secure Linux .<br />
Починаючи з версії 11.1, OpenSUSE містить SELinux "основним забезпеченням". SUSE Linux Enterprise 11 буде включати SELinux як "технологія попереднього перегляду".<br />
Існував деяка робота, щоб забезпечити SELinux пакети для Slackware, але розвиток, здається, зайшли в глухий кут.<br />
Там було працювати і в інших дистрибутивах, таких як Familiar Linux , але деякі цього була припинена через технічні причини. (Familiar Linux робота була занедбана, коли SELinux необхідні розширені атрибути файлів , підтримується в JFFS2 файлової системи.)<br />
Ранні роботи, спрямованої на стандартизацію підходу до забезпечення обов'язкового і дискреційного управління доступом (MAC і DAC) в UNIX (точніше, POSIX) обчислювальної середовища можна віднести до Trusted UNIX Агентство національної безпеки (в TRUSIX) Робоча група, яка провела з 1987 по 1991 р. і опублікував одну книгу Rainbow Book і виробляється формальної моделі і пов'язані з прототипом докази оцінки, який був в кінцевому рахунку, не опубліковано. Він був організований Чет Коутс і Маріо Tinto з АНБ Національна комп'ютерна Центр забезпечення безпеки, і керівництвом д-ра Чарльза Тесту і Брюс Вільнер з Інфосистеми технологій (Грінбелте, штат Меріленд, а пізніше, Фолс Черч, Вірджинія), вирішальний архітектори проекту TRUSIX , та членів її Моделювання підкомітету -. Стів Банч, д-р Франк Ноулз, д-р Дж. Ерік Roskos, Ларрі Вер, і Брюс Вільнер Їх зусилля, зокрема, в якості критиків менш технічно глибока робота Контроль доступу TRUSIX List (ACL) підкомітету вижити в IEEE POSIX 1003,6 "розширень безпеки для портативних операційних систем, середовищ" специфікації.</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=Netfilter_Framework_%D1%8F%D0%B4%D1%80%D0%B0_LinuxNetfilter Framework ядра Linux2013-04-14T15:29:31Z<p>Donserg: 8 версій</p>
<hr />
<div>'''1.1 Що таке Netfilter?'''<br />
<br>Netfilter, безумовно більший ніж будь-який з підсистем брандмауера в минулому Linux ядра. Netfilter надає абстрактне, узагальнення в рамках якого одного конкретного втілення є фільтрація пакетів підсистеми.<br />
<br>Netfilter рамки складаються з трьох частин:<br />
<br>Кожен протокол визначає набір "гачків" (IPv4 визначає 5), які використовуються в певні моменти проходження пакета цього стека протоколів. На кожній з цих точок, стек протоколів викличе Netfilter рамки з пакета і гачок номер.<br />
Частини ядра можуть зареєструватися, щоб використовувати різні гачки для кожного протоколу. Таким чином, коли пакет передається в рамках Netfilter, він перевіряє, чи хтось зареєстрований для цього протоколу і гачком, а якщо так, вони отримують можливість вивчити (і можливо змінити) пакет, відмовитися від нього, щоб він міг пройти запит Netfilter в черзі пакетів для простору користувача.<br />
Пакети, які були зібрані в черзі для відправки в просторі користувача, ці пакети обробляються асинхронно. Користувач процесу може розглянути пакет, може змінити його.<br />
Вся пакетна фільтрація / NAT / ... матеріал на основі цієї бази. Існує також пакети із зміненим кодом розкидані по всьому мережевому стеку.<br />
Netfilter рамки в даний час реалізовані для IPv4, IPv6 і DECnet.<br />
<br />
<br>'''1.2 Для чого Netfilter?<br />
'''<br />
<br>У цьому розділі можна було б назвати "Що не так з IPCHAINS? Так чому ж ми повинні це змінити? <br />
Немає інфраструктури для передачі пакетів в користувальницький простір, так щоб весь код, який робить кілька пакетів дріб'язковими повинно бути зроблено в коді ядра. Ядро програмування повинно бути зроблено в С, а це небезпечно.<br />
Зробити прозорий проксі вкрай складно, ми повинні дивитися look up _every_ packet, щоб побачити, чи є гніздо, пов'язане з цим адресом. <br />
Створення пакету дотримуючись правил фільтрації незалежного інтерфейсу адресу неможливо. Ми повинні знати адресу локального інтерфейсу розрізняти локально згенерований або локально-завершений, через пакети від пакетів. Впереді ланцюг має тільки інформацію про вихідний інтерфейс. Таким чином, ми повинні спробувати з'ясувати, звідки пакет прийшов.<br />
Ipchains код не є модульної розширюваної(наприклад, для фільтрація МАС-адрес)<br />
<br />
<br>'''1.3 автори Netfilter<br />
'''<br />
<br>Концепція Netfilter більшість її реалізації були зроблені Рости Расселом. Він є співавтором IPCHAINS. Рости платили один рік Watchguard (брандмауер компанії), щоб нічого не робити, так що в нього було достатньо часу, щоб зробити це:)<br />
<br />
Офіційний ядро Netfilter команда складається з Рости Расселл, Марк Буше, Джеймс Морріс і Харальд Вельт. Є, звичайно, різних інших хакерів, які внесли свій вклад в деякі речі.</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=NATNAT2013-04-14T15:29:31Z<p>Donserg: 5 версій</p>
<hr />
<div>Двома основними проблемами, що стоять сьогодні перед глобальною мережею Інтернет, є обмеженість адресного простору протоколу IP і масштабування маршрутизації.Опції NAT (Network Address Translation), про які піде мова в цій статті, появились в програмному забезпеченні Cisco IOS не випадково. Це було пов'язано ідеєю надання організаціям можливості використання всередині корпоративних і приватних мереж адресного простору, відмінного від того, якого від них вимагають постачальники послуг Інтернет. так, наприклад, функції NAT дозволяють організаціям, які використовують у внутрішніх корпоративних мережах маршрутизований приватний адресний простір (Private Subnets), отримувати доступ до вузлів і ресурсів Інтернет, що має «справжні» адреси IP. Іншою сферою застосування NAT можна вважати створення більш гнучкого рішення з переадресації вузлів для організацій,або зміни постачальника послуг Інтернет, або переадресовують блоки CIDR (Classless Interdomain Routing).<br />
<br />
'''Застосування NAT в сучасних бізнес-мережах'''<br />
<br />
Опції NAT для вирішення наступних проблем і завдань:<br />
При необхідності підключення до Інтернет, коли кількість внутрішніх вузлів мережі превищить видане постачальником послуг Інтернет кількість реальних адрес IP. NAT дозволяє приватних мереж IP, використовує незареєстровані адреси, отримувати доступ до<br />
ресурсів Інтернет. Опції NAT конфігуруються на прикордонному маршрутизаторі, розділюваним приватну (внутрішню) мережу та мережу загального користування (наприклад, Інтер-немає). Далі мережу загального користування ми будемо називати зовнішньою мережею, а приватну мережу-внутрішньою мережею. Опції NAT перед відправкою пакетів в зовнішню мережу здійснювають трансляцію внутрішніх локальних адрес в унікальні зовнішні адреси IP.<br />
При необхідності зміни внутрішньої системи адрес. Замість того, щоб повна зміна всіх адрес всіх вузлів внутрішньої мережі, що являє собою досить трудомістку процедуру, функції NAT дозволять проводити їх трансляцію в Відповідно до нового адресним планом.<br />
При необхідності організації простого поділу трафіку на основі портів TCP. Опції NAT надають можливість встановлення відповідності (mapping) множини локальних адрес одного зовнішнього адресою, використовуючи функції розподілу навантаженням TCP.Будучи вирішенням проблем організації зв'язку між різними вузлами і підмережами (connectivity problems), на практиці функції NAT в даний момент часу обслуговують роботу лише невеликого числа вузлів у внутрішньому домені. Це пов'язано з тим, що ситуація, при якій усіх вузлів внутрішньої мережі одночасно необхідно взаємодіяти з деякими зовнішніми вузлами, є малоймовірною. Тоді в цьому випадку тільки порівняно невелика кількість внутрішніх адрес в міру необхідності повинні транслюватися в зовнішні адреси. У тому випадку, якщо який-небудь зовнішній адреса більше не використовується яким-небудь внутрішнім вузлом, то він віддається в розпорядження іншому внутрішньому вузлу.<br />
<br />
'''Переваги NAT'''<br />
<br />
Одним з найважливіших переваг NAT є те, що немає необхідності вносити зміни в конфігурацію кінцевих вузлів і маршрутизаторів внутрішньої мережі, за винятком тих пристроїв, на яких власне і виконуються ці функції. Як вже зазначалося вище, функції NAT не мають практичного застосування в тих мережах, де з зовнішньою мережею одночасно працює велика кількість внутрішніх вузлів. До того ж деякі додатки використовують вбудовані адреси IP, що ставить під питання використання NAT. Такі програми або не можуть працювати прозоро у мережах з використанням NAT, або їх трафік взагалі не проходитиме через пристрої, що реалізують функції NAT. Також зазначимо, що функції NAT приховують внутрішнє розташування вузлів, що залежно від конкретних умов може бути як перевагою, так і недоліком. Маршрутизатор, що виконує функції NAT, повинен мати, принаймні, один внутрішній і один зовнішній інтерфейси. При звичайному використанні NAT конфігурується на вихідному маршрутизаторі, що розділяє локальний домен і мережу загального користування. Коли пакет залишає межі локального домену, функції NAT транслюють вміст поля Source (локальний адресу відправлювача пакета) в значення унікального зовнішнього адреси. Коли ж пакет входить в локальний домен, проводиться трансляція унікального зовнішнього дрес в локальну адресу. Якщо локальний домен має більше одного виходу в нинішню мережу, то всі маршрутизатори NAT повинні мати однакові таблиці відповідності внутрішніх та зовнішніх адрес. Якщо програмне забезпечення не в змозі зайняти адреса для поточного пакету, то такий пакет буде знищений. Одночасно у зворотному напрямку буде відправлений пакет ICMP, що містить повідомлення про знищення цього пакета (Host Unreachable). Маршрутизатор, що виконує функції NAT, не повинен поширювати в зовнішню мережу інформацію про внутрішні підмережах. Тим не менш, маршрутна інформація, що отримується маршрутизатором NAT із зовнішньої мережі, зазвичай поширюється по внутрішній мережі.<br />
<br />
'''Термінологія NAT'''<br />
<br />
Як вже розглядалося вище, термін внутрішня мережа застосовується для тих мереж, які знаходяться всередині організацій і використовують адреси, потребують трансляції. Усередині такого мережевого домену вузли використовують одне адресний простір, в той час як зовні вони доступні за адресами з іншого адресного простору, що визначається налаштуваннями функцій NAT. Перше адресний простір прийнято називати локальним, а друге?? глобальним адресним простором. Аналогічним чином термін зовнішня мережа належить до тих мереж, до яких підключаються внутрішні мережеві домени. Ці мережі не знаходяться під контролем організацій. Як буде описано далі, вузли зовнішньої мережі також можуть бути об'єктами трансляції. Вони можуть використовувати як локальні, так і глобальні адреси.<br />
Наведемо список визначень і термінів, які використовуються функціями NAT:<br />
Внутрішній локальний адресу (Inside local address). Це адреси IP, присвоєні версій сайту внутрішньої мережі. Як правило, ці адреси не є зареєстрованими NIC (Network Information Center) або постачальником послуг.<br />
Внутрішній глобальну адресу (Inside global address). Ця адреса видається організації центром NIC або постачальником послуг Інтернет. Він представляє один або більше внутрішніх вузлів у зовнішній мережі.<br />
Зовнішній локальний адреса (Outside local address). Це адреса IP, присвоєний зовнішньому сайтом та означає, що зовнішній вузол належить внутрішньої мережі. Ця адреса не потребує реєстрації. Ця адреса має належати такому адресного простору, який має можливість маршрутизироваться у внутрішню мережу.<br />
Зовнішній глобальний адреса (Outside global address). Це адреса IP, присвоєний вузлу зовнішньої мережі власником даного сайту. Ця адреса належить глобальному адресного або мережному простору.</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=Initial_RAM-disk_(initrd)Initial RAM-disk (initrd)2013-04-14T15:29:27Z<p>Donserg: 100 версій</p>
<hr />
<div>== initrd ==<br />
<br />
'''initrd''' (англ. initial ramdisk) є тимчасовою файловою системою, що широко використовуються в процесі завантаження ядра Linux.<br />
<br />
Її використовують для підготовчих дій, перед монтуванням кореневої файлової системи. Зазвичай initrd образи містять необхідні для завантаження деякі модулі ядра, таких як ATA, SCSI для роботи з пристроєм, на якому міститься коренева файлова система. Вони, як правило, визначають розташування і тип кореневої файлової системи.<br />
Початковий RAM диск для завантаження Linux (initrd) це тимчасова коренева<br />
файлова система, яка монтується в процесі завантаження системи в<br />
оперативну пам'ять для підтримки 2х рівневої моделі завантаження. Initrd<br />
складається з різних виконуваних файлів і драйверів, які дозволяють<br />
змонтувати справжню кореневу файлову систему, після чого initrd<br />
размонтується і звільняється пам'ять. У багатьох вбудованих системах<br />
initrd так і залишається кореневою файловою системою<br />
Завантажувальний RAM диск (Initrd) це образ кореневої файлової системи,<br />
який монтується до того як справжня коренева фс буде доступна.<br />
Initrd пов'язаний з ядром і завантажується як частина ядра в процесі завантаження<br />
системи. Ядро монтує образ initrd в якому знаходяться необхідні<br />
модулі для монтування кореневої фс і вже подальшого переходу в цей<br />
корінь як основний.<br />
У initrd міститься мінімальний набір директорій і виконуваних файлів<br />
для завантаження модулів, наприклад insmod для завантаження модулів ядра.<br />
У разі настільної системи або сервера, initrd тимчасова файлова<br />
система. Її час життя коротко і служить лише сполучною ланкою до<br />
кореневої фс. У вбудованих системах немає записуваних пристроїв<br />
зберігання даних, тому initrd є постійною кореневої фс. У цій<br />
статті досліджуються обидва варіанти.</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=SysRqSysRq2013-04-14T15:29:27Z<p>Donserg: 3 версії</p>
<hr />
<div>== SysRq ==<br />
<br />
SysRq або SysReq (скорочення від System Request) - клавіша На клавіатурі для IBM PC -сумісного комп'ютера , яка не має стандартного призначення. Спочатку з'явилася На консольної клавіатурі мейнфрейма IBM System/370 . В сучасних операційних системах може бути включена для спеціального використання. Зазвичай знаходиться на одній цифровій Print Screen .<br />
<br />
<br />
<br />
== SysRq в UNIX / Linux ==<br />
<br />
Клавіша SysRq - єдина прямий зв'язок З ядром , яка працює завжди, якщо працює ядро, ТАК як відповідні комбінації безпосередньо перехоплюються ядром п відповідний Кодом є частиною драйвера клавіатури. За допомогою деяких комбінацій клавіш можна змусити систему аварійно скинути дані на диски, перемонтувати Всі файлові СИСТЕМИ У режим "тільки читання", перезавантажитися або перезапустити графічну підсистему навіть при завислої системі.<br />
<br />
<br />
== Використання ==<br />
<br />
Спочатку потрібно переконатися, що використання клавіші включено: в конфігурації ядра CONFIG_MAGIC_SYSRQ повинно мати значення Y (наприклад, в ядрі, що використовується в Debian за умовчанням, це так). Далі необхідно натиснути і утримувати послідовно Alt і SysRq і натиснути одну з командних клавіш. У графічних середовищах ( Gnome , KDE , ...) натискання PrtSc / SysRq зазвичай призводить лише До створення скріншоту , і подальша команда може не сприйматися ядром. Це можна обійти, якщо додатково утримувати Ctrl, тобто повна комбінація буде Ctrl + Alt + SysRq + клавіша. Якщо замість командної клавіші натиснути будь-яку іншу, то на віртуальний текстовий термінал для повідомлень ядра (зазвичай № 10) виведеться кілька рядків короткої допомоги по використанню. Це зручно використовувати як швидкий спосіб переконатися, що параметр CONFIG_MAGIC_SYSRQ в завантаженому ядрі включений.<br />
КлавішаSysRq - єдинапрямийзв'язок з ядром, яка працюєзавжди, якщопрацює ядро, так як відповіднікомбінаціїбезпосередньоперехоплюються ядром і відповідний код є частиною драйвера клавіатури. За допомогоюдеякихкомбінаційклавішможназмусити систему аварійноскинутидані на диски, перемонтувативсіфайловісистеми в режим «тількичитання», перезавантажитисяабоперезапуститиграфічнупідсистемунавіть при завислоїсистемі.<br />
Спочаткупотрібнопереконатися, щовикористанняклавішівключено: вконфігураціїядра CONFIG_MAGIC_SYSRQ повинноматизначення Y (наприклад, вядрі, використовуваномууDebian, цетак). Далінеобхіднонатиснути і утримуватипослідовноAlt і SysRq і натиснути одну з команднихклавіш. У графічнихсередовищах (GNOME, KDE, ...) натисканняPrtSc / SysRqзазвичайпризводитьлише до створенняскріншота, і подальша команда може не сприйматися ядром. Цеможнаобійти, якщододатковоутримуватиCtrl, тобтоповнакомбінація буде Ctrl + Alt + SysRq + клавіша. Якщозамістькомандноїклавішінатиснути будь-яку іншу, то на віртуальнийтекстовийтермінал для повідомлень ядра (зазвичай № 10) виведетьсякількарядківкороткоїдопомоги по використанню. Цезручновикористовувати як швидкийспосібпереконатися, що параметр CONFIG_MAGIC_SYSRQ в завантаженомуядрі включений.<br />
Список команд SysRq в Linux<br />
Для зручності виділені мнемоніки, що дозволяють легше запам'ятати поєднання клавіш.<br />
Одночасне натискання клавіш Alt + SysRq + буква<br />
Alt + SysRq + H Help - виводить всі доступні можливості SysRq, виділяючи великою буквою клавішу дії;<br />
Alt + SysRq + 0-9 loglevel0-9 - дозволяє міняти рівень подробиці виведення від 0 (тільки критичні повідомлення) до 8 (найдокладніший режим);<br />
Alt + SysRq + B reBoot - виконує негайну перезавантаження системи аналогічно кнопці RESET (без синхронізації і размонтирования файлових систем);<br />
Alt + SysRq + C Crashdump - виконує директиву kexec для перезавантаження щоб отримати відомості про помилки;<br />
Alt + SysRq + D holDs - показує всі блокування, які тримають пристрої або файли;<br />
Alt + SysRq + O powerOff - коректно вимикає систему (якщо налаштовано і підтримується, звичайно це пряма команда відключення);<br />
Alt + SysRq + S Sync - намагається синхронізувати всі примонтувати файлові системи, при цьому пише в консолі «EmergencySync». При успішно завершенні виводиться «EmergencySyncComplete»;<br />
Alt + SysRq + U Unmount - намагається перемонтувати всі примонтувати файлові системи в режим «тільки читання»;<br />
Alt + SysRq + T showTasks - видасть список поточних завдань і інформацію про них в поточну консоль;<br />
Alt + SysRq + N Nice - використовується для того, щоб скинути пріоритет завдання реального часу або просто зі зміненим пріоритетом;<br />
Alt + SysRq + W shoW-blocked-tasks - видасть список всіх непреривавшуюся (заблокованих, що чекають закінчення вводу-виводу) завдань;<br />
Alt + SysRq + M showMem - видасть інформацію про доступну і зайнятої оперативної пам'яті, а також ступеня використання свопу;<br />
Alt + SysRq + F Full - дозволяє викликати оброблювач oom_kill (out-of-memory kill) для переривання програм, забрали занадто багато пам'яті (може зайняти тривалий час). Використовуйте його, якщо вільна пам'ять зовсім вичерпалася, так що система не реагує ні на який інший введення (курсор миші не рухається, індикатори NumLock / CapsLock не включаються, але індикатор роботи накопичувача весь час включений);<br />
Alt + SysRq + K secureaccessKey - вбиває всі процеси на поточній консолі. Її слід застосовувати для зняття завислого X-сервера. При цьому графічний сервер буде зупинений і неможливо буде побачити ввід-висновок або поки X-сервер не перезапуститься, або поки відеорежим не буде виправлений вручну;<br />
Alt + SysRq + R unRaw - перехоплює управління мишею і клавіатурою у Х-сервера, що корисно, якщо Х-сервер завис: так можна перейти в консоль, вбити Х-сервер або перевірити логи;<br />
Alt + SysRq + E tErm - послати сигнал завершення роботи SIGTERM всім процесам, крім init;<br />
Alt + SysRq + I KILL - послати сигнал негайного завершення роботи SIGKILL всім процесам, крім init;<br />
Тобто, наприклад, для аварійної синхронізації даних слід виконати послідовність Alt + SysRq + S, далі Alt + SysRq + U. Після цього можна жати на скидання або, що те ж саме, Alt + SysRq + B.<br />
Більш правильно екстрену перезавантаження варто проводити, затиснувши клавіші Alt + SysRq і з інтервалом в 2-3 секунди натиснути послідовно: REISUB<br />
unRaw (перехопити управління клавіатурою),<br />
tErminate (послати SIGTERM всім процесам),<br />
kIll (послати SIGKILL всім процесам, які не змогли завершитися попередньою командою),<br />
Sync (синхронізувати файлові системи),<br />
Unmount (перемонтувати файлові системи в режим «тільки читання»),<br />
reBoot. (І наостанок, здійснити перезавантаження)</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=BIOS_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_(Boot_Loader)BIOS та завантажувач системи (Boot Loader)2013-04-14T15:29:14Z<p>Donserg: 4 версії</p>
<hr />
<div>[[Файл:ROM BIOS.jpg|thumb|[[Мікросхема]] {{comment|ПТЧ|Пам'ять тільки для читання}} на [[Системна плата|системній платі]], в якій розміщується BIOS]]<br />
<br />
BIOS<br />
BIOS- це базова система введення-виведення (Base Input-Output System). Призначенням BIOS є виконання найбільш простих i універсальних послуг операційної системи, що пов’язані зi здiйсненням вводу-виводу.<br />
Іншими словами, BIOS виконує роль "екрану" між програмами і великою різноманітністю конкретних апаратних засобів.<br />
BIOS призначена для:<br />
а) тестування основних компонентів ПК після включення живлення;<br />
б) виклик блоку початкового завантаження BOOT RECORD;<br />
в) обслуговування системних переривань нижнього рівня, тобто тих які вимагають безпосереднього керування апаратними компонентами (дисплеєм, клавіатурою, магнітними дисками, принтерами, комунікаційними каналами). <br />
Таким чином, BIOS є програмною оболонкою навколо апаратних засобів комп'ютера, яка надає можливість іншим програмам, у тому числі й самій операційній системі, звертатися до апаратних компонент через механізм переривань. Суть механізму переривань полягає в тім, що поточна робота машини, у чому б вона не складалася, припиняється на короткий проміжок часу визначеним сигналом, що однозначно вказує на виникнення ситуації, що вимагає негайної обробки.<br />
Очевидно, що від того, як саме настроїти BIOS той чи інший пристрій, залежить швидкодія і стабільність усієї системи в цілому. Програма Setup, доступ до якої можна одержати, натиснувши “DEL” (чи “F2”) при завантаженні, саме і дозволяє змінювати ті значення, що завантажуються в регістри різних пристроїв, насамперед чіпсета материнської плати. До речі, зберігаються вони в пам`яті, що живиться від батарейки, а пам`ять цю називають CMOS (Complimentary Metal-Oxide-Semiconductor, що споживає невелику потужність у статичному режимі логіка).<br />
Робота таких стандартних пристроїв, як клавіатура, може обслуговуватися програмами BIOS, але такими засобами неможливо забезпечити роботу з усіма можливими пристроями (у зв'язку з їх величезною різноманітністю та наявністю великої кількості різних параметрів). Але для своєї роботи програми BIOS вимагають всю інформацію про поточну конфігурацію системи. З очевидних причин цю інформацію не можна зберігати ні в оперативній пам'яті, ні в постійній.<br />
Спеціально для цих цілей на материнській платі є мікросхема енергонезалежної пам'яті, яка по технології виготовлення називається CMOS. Від оперативної пам'яті вона відрізняється тим, що її вміст не зникає при вимкненні комп'ютера, а від постійної пам'яті вона відрізняється тим, що дані можна заносити туди і змінювати самостійно, у відповідності з тим, яке обладнання входить до складу системи. Мікросхема пам'яті CMOS постійно живиться від невеликої батарейки, що розташована на материнській платі. У цій пам'яті зберігаються дані про гнучкі та жорсткі диски, процесори і т.д. Той факт, що комп'ютер чітко відслідковує дату і час, також пов'язаний з тим, що ця інформація постійно зберігається (і обновлюється) у пам'яті CMOS. Таким чином, програми BIOS зчитують дані про склад комп'ютерної системи з мікросхеми CMOS, після чого вони можуть здійснювати звертання до жорсткого диска та інших пристроїв.<br />
<br />
Boot Loader<br />
Завантаження операційної системи (booting) — це багатокроковий процес запуску комп'ютера. Завантажувач операційної системи (bootloader) — це програма, для виконання завантаження операційної системи. Завантажувач операційної системи звичайно міститься у секторі завантажування.<br />
Типи завантажень:<br />
• Початкове завантаження (booting up) - Завантажування після того, як комп'ютер увімкнено користувачем.<br />
• Перезавантаження (reboot) .<br />
Функції завантажувача системи:<br />
забезпечує необхідні засоби для діалогу з користувачем комп'ютера (наприклад, завантажувач дозволяє вибрати ядро операційної системи для завантаження);<br />
приводить апаратуру комп’ютера в стан, необхідний для старту ядра операційної системи;<br />
завантажує ядро операційної системи в оперативну пам'ять. Завантаження ядра операційної системи не обов’язково відбувається з жорсткого диск. Завантажувач може отримувати ядро з мережі. Ядро може зберігатися в постійній пам’яті або завантажуватися через послідовні інтерфейси;<br />
формує параметри, що передаються ядру операційної системи (наприклад, ядру Linux передаються параметри, що вказують спосіб підключення кореневої файлової системи);<br />
передає управління ядру операційної системи.</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=Slackware_%D1%82%D0%B0_GNUSlackware та GNU2013-04-14T15:29:13Z<p>Donserg: 13 версій</p>
<hr />
<div>'''''Slackware''''' 13,37 майже рік в процесі становлення, ви зможете оцінити продуктивність і стабільність, яка може прийти тільки при ретельному тестуванні. Slackware 13,37 використовує Linux ядро 2.6.37.6 (звідси і наше нове $ SLACKWARE_VERSION. KERNEL_VERSION $ іменування система, яка використовується для цього релізу), а також поставляється з 2.6.38.4 ядра для тих, хто хоче запустити останню (а також включає в себе файли конфігурації для 2.6.35.12 і 2.6.39-RC4). Slackware 13,1 доступна як в 32-розрядних x86 і 64-розрядні версії x86_64, і приносить із собою багато значних поліпшень, таких як KDE SC версії 4.4.3, 2.6.33.4 Linux ядра, новий набір інструментів, оновлені бібліотеки та основних програм таких як Firefox і Thunderbird.<br />
<br />
'''''Slackware''''' має новий офіційний порт для ARM-архітектури, на ім'я ARMedslack, яка недавно випустила порт Slackware версії 12.2.<br />
ARMedslack почалося в 2002 році Стюарт Зима, з головною метою забезпечення повної порт Slackware для машин ARM робочий стіл - спочатку з орієнтацією на Acorn StrongARM RiscPC, а потім і вбудованих пристроїв.<br />
<br />
Slackware ARM тепер підтримує рідну установки за допомогою звичайної програми установки Slackware на ARM Універсальна плата (за допомогою емулятора QEMU) і недавно оголосила про вбудованого пристрою: Marvell SheevaPlug.<br />
<br />
Slackware ARM версії 12,2 побудований для ARMv4, прямий порядок байтів, "Спадщина" ABI. Новий порт в EABI вже ведеться і буде доступна в "струм" формі протягом кількох місяців.<br />
<br />
'''''Slackware Linux''''' - один з найстаріших дистрибутивів GNU / Linux.Він трохи відрізняється від інших популярних дистрибутивів тим, що Slackware був і залишається «найбільш Unix'ів» - його рисами є стабільність і безпека, а також простота установки, підтримки і використання. Шанувальникам цього дистрибутиву приписують такий вислів: «Якщо ви знаєте Slackware - ви знаєте GNU / Linux. Якщо ви знаєте Red Hat, то все, що ви знаєте - це Red Hat ».<br />
Slackware був першим Linux дистрибутивом, який отримав широке поширення. Початок був покладений Патріком Волькердіногм (Патрік Фолькердінг (Patrick J. Volkerding, також відомий як Mr. Slackware і The Man) - творець дистрибутиву Slackware і компанії Slackware Linux, Inc. По випуску даного дистрибутива.) В кінці 1992 року. Патрік зіткнувся з Linux, коли шукав недорогий інтерпретатор мови LISP для свого проекту.<br />
У той час вибір серед Linux дистрибутивів був невеликий, існувало всього кілька Linux дистрибутивів, і Патрік вибрав Soft Landing Systems (SLS Linux). Тим не менш, у SLS Linux були свої проблеми і Патрік почав виправляти дрібні помилки, по мірі їх виявлення.<br />
У підсумку, він вирішив об'єднати всі виправлення та доповнення в свій власний Linux дистрибутив. Цей приватний Linux дистрибутив дуже швидко знайшов популярність і Патрік зробив його доступним для громадськості під ім'ям Slackware Linux.Патрік так само додав нові риси свого Linux дистрибутива. Такі як процес установки з дружнім (user friendly) інтерфейсом, заснований на системах меню і ввів концепцію менеджменту пакетів програм. Що дозволило користувачам легко додавати, видаляти або оновлювати пакети програм в їх системі.<br />
<br />
<br />
'''''GNU'''''<br />
<br />
----<br />
Лі́нукс (англ. Linux, також відомий, як GNU/Linux) — загальна назва UNIX-подібних операційних систем на основі однойменного ядра. Це один із найвидатніших прикладів розробки з відкритим кодом (open source) та вільного програмного забезпечення (free software); на відміну від пропрієтарних операційних систем, на кшталт Microsoft Windows та MacOS X, її вихідні коди доступні усім для використання, модифікації та розповсюдження абсолютно вільно (в т.ч. безкоштовно).<br />
Спершу розроблювалася та використовувалася індивідуальними ентузіастами на персональних комп'ютерах, з тих пір Linux завдяки підтримці таких компаній як IBM, Sun Microsystems, HP, Novell та інших, набув неабиякої популярності, як серверна операційна система; так, 8 із 10 найбільших компаній, що надають послуги веб-хостингу використовують Лінукс на своїх веб-серверах.<br />
Лінукс портовано на велику кількість апаратних платформ. Тепер вона досить успішно використовується, як на суперкомп'ютерах, так і на мобільних телефонах.<br />
Значна кількість спеціалізованих дистрибутивів Linux, котрі розробляються та підтримуються різними спільнотами, дає широкі можливості вибору програмного забезпечення.<br />
Станом на травень 2009 року операційні системи Linux займали долю біля 1 % світового ринку операційних систем на персональних комп’ютерах (без врахування використання на серверах та спеціалізованих пристроях)[1].<br />
'''GNU'''- вільна UNIX-подібна операційна система, що розробляється Проектом GNU.<br />
<br />
'''''Дистрибутиви GNU на основі HURD'''''<br />
Bee GNU/Hurd<br />
<br />
Debian GNU/Hurd<br />
<br />
GNUAB<br />
<br />
Superunprivileged.org'івський Hurd LiveCD<br />
<br />
Unofficial Gentoo/Hurd Project<br />
Операційна система (ОС) складається з декількох основних програм, які потрібні вашому комп'ютеру, щоб він міг спілкуватися і отримувати інструкції від користувачів; читати і записувати дані на жорсткі диски, стрічки і принтери; контролювати використання пам'яті; запускати інші програми. Найважливіша частина ОС - ядро. В системі GNU / Linux ядром є Linux. Частина, що залишилася системи складається з інших програм, багато з яких написані проектом GNU або для проекту GNU. Оскільки одне ядро Linux - це ще не вся працююча ОС, ми воліємо використовувати термін «GNU / Linux» для позначення систем, які багато людей помилково називають «Linux».<br />
Linux зроблена за зразком операційної системи Unix. З самого початку Linux розроблялася як багатозадачна, багатокористувацька система. Цих факторів досить, щоб зробити Linux відмінною від інших широко відомих операційних систем. Однак, Linux відрізняється набагато сильніше, ніж ви можете собі уявити. На відміну від інших операційних систем, Linux нікому не належить. Значна частина системи розроблена добровольцями безкоштовно.<br />
Розробка того, що пізніше стане GNU / Linux, почалася в 1984 році, коли Фонд Вільного Програмного забезпечення почав розробку вільної Unix-подібної операційної системи, названої GNU.<br />
Проект GNU розробив всеосяжний набір вільного програмного забезпечення для використання в Unix ™ і Unix-подібних операційних системах, таких як Linux. Ці програми дозволяють користувачам виконувати завдання широкого спектра, від простих (копіювання або видалення файлів із системи) до складних (написання та компіляція програм або виконання складного редагування в різних форматах документів).<br />
Хоча багато робочі групи і окремі люди вклали свою працю в створення Linux, найбільшим поки ще залишається внесок Фонду Вільного Програмного Забезпечення. Крім розробки більшості використовуваних інструментів, фонд також створив філософію і організував спільнота (незалежних програмістів і ентузіастів-користувачів). Від цього, в свою чергу, стало можливим поява налагоджених Linux систем.<br />
Ядро Linux вперше з'явилося в 1991 році, коли фінський студент-комп'ютерник по імені Лінус Торвальдс (Linus Torvalds) анонсував першу версію заміни ядра Minix в групі новин comp.os.minix. Детальніше дивіться на сайті Linux Internationals сторінку історії Linux.<br />
Лінус Торвальдс продовжує координувати роботу кількох сотень розробників за допомогою декількох супроводжуючих підсистем. Є офіційний сайт для ядра Linux. Детальну інформацію про список розсилки linux-kernel можна знайти в FAQ списку розсилки linux-kernel.<br />
Користувачі Linux мають величезну свободу у виборі програмного забезпечення. Наприклад, користувачі Linux можуть вибирати з дюжини різних оболонок командного рядка і декількох графічних робочих столів. Цей вибір часто дивує користувачів інших операційних систем, які і не думали, що командні оболонки або робочий стіл можна замінити.<br />
Linux також менш схильний збоїв, краще пристосований для одночасного виконання більш ніж однієї програми і більш захищений, ніж багато інших систем. Завдяки цим перевагам, Linux швидко завойовує ринок серверних операційних систем. З недавніх пір, Linux почав ставати популярним серед домашніх користувачів і в корпоративному середовищі.</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=RedHat_%D1%82%D0%B0_FedoraRedHat та Fedora2013-04-14T15:29:11Z<p>Donserg: 13 версій</p>
<hr />
<div>'''''Red Hat Enterprise Linux''''' - платформа,яка добре підходить для широкого спектру додатків в ІТ-інфраструктуру. Останній реліз, Red Hat Enterprise Linux 6, являє собою новий стандарт для Red Hat, пропонуючи більше гнучкості, ефективності та контролю. Він працює в широкому спектрі апаратних архітектур. Юридичні особи та установи, які стандартизувати Red Hat Enterprise Linux вільно можуть сконцентруватися на будівництві свого бізнесу, знаючи, що у них є платформа, яка забезпечує більш того, що їм потрібно.<br />
<br />
'''Red Hat Enterprise Linux'''<br />
----<br />
<br />
'''''Red Hat Enterprise Linux''''' забезпечує підтримку нових та існуючих програм, сучасних програмних архітектур, і нові рамки виконання. Але Red Hat надає набагато більше можливостей, ніж просто універсальний інтерфейс для додатків. Red Hat Enterprise Linux пропонує поширеною основоположні умови для розвитку центрів обробки даних, процедур і послуг. Від управління ідентифікаційними даними і управління, гнучкий і повний стек веб-додатків для ефективного управління десятків серверів і масові зберігання, Red Hat Enterprise Linux повинні бути важливою частиною вашої інфраструктури центрів обробки даних. З початку відкритої операційної системи грає високу роль для підприємства концепцію. Область застосування дістатися з мініатюрних пристроїв за роботою станції до серверних систем на Intel x86, DEC Alpha і Sun SPARC системах. Один з зміцнює Red Hat Linux, є застосування в Інтернет і Інтранет. Широка підтримка, навчання та підготовка пропозицій, а також широка підтримка ІТ-компаній відносять до зростання Red Hat постійно. Red Hat досягла своєї дистрибутива близько 15% від валового доходу, більшість доходів здійснюється компетентними службами, як Redhat мережі - RHN. У форматі RPM пакет програмного забезпечення, Red Hat встановив стандарт, який у багатьох дистрибутивах було.<br />
<br />
1998 рік: Партнерство з Intel і Netscape<br />
<br />
1999 рік: Партнерство з SAP, Oracle, IBM, Compaq, Dell і Novell<br />
<br />
Проект Fedora є одним з Red Hat затвердженої споживчої версії дистрибутива Linux Red Hat Linux. Це проект з відкритим кодом спонсорується Red Hat, але незалежно один від одного полягає в управлінні спільнотою Linux. У травні 2004 року ядро Fedora 2 для x86-64 і для архітектури i386 було опубліковано, використовувані ядра Linux 2.6, новий X-сервер X.org і розширена захист доступу SELinux в ядрі.<br />
<br />
З новою Fedora Linux Core 4, містяться програмного забезпечення зріс на сьогоднішній день. GCC 4.0, гноми 2.10, KDE 3.4, OpenOffice 2.0 бета, середовища розробки Eclipse 3.1 і універсальний переглядач документів Evince 0.2.1 належить дане програмне забезпечення в даний час. Крім x86 32-розрядна та x86 64-розрядна архітектура тепер Fedora також встановлюватися на системах Power PC. Глобальної файлової системи (GFS) у версії 6.1 використовується для кластерних систем, Xen 2 створює віртуальне середовище для гостьових систем. Для мінімальної установки 620 Мб до 7 Гб (все для установки) вільного простору необхідно. Fedora Core 5 Linux містить нові графічні інструменти для управління програмним забезпеченням, GNOME 2.14 та KDE 3.5 робочий стіл і стандартний веб-браузер Firefox 1.5. Ядро Linux оновлюється на версії 2.6.16, Apache Server 2.2, X.org X11R7.0, GCC 4.1 і SELinux були переглянуті.<br />
Система друку був повністю переглянутий у Fedora Linux Core 6 і на основі CUPS 1.2. Fedora Core 6 будує основи для Red Hat Enterprise Linux 5 (RHEL). Цей реліз без будь-якого комерційного програмного забезпечення, як Java, підтримка NTFS, спалах, MP3-кодека і DVD-програвач програмне забезпечення для закодованих DVD-дисків. Графічні драйвери ATI і Nvidia від, також пропали без вісті. Програмне забезпечення оновлюється, для установки Х-сервер X.org 7.1, GNOME 2.16, KDE 3.5.4, Firefox 1.5.0.6, Thunderbird 1.5.0.5, OpenOffice.org 2.0.4, Apache Web Server 2.2.3, MySQL 5.0 0,22, PHP 5.1.6 і безкоштовно. Чисте реалізації Mono 1.1.17.1 можуть бути вибрані.<br />
У лютому 2006 року Red Hat Enterprise Linux (RHEL) 4-й версії операційної системи була сертифікована на безпеку відповідно до Common-Criteria EAL4 +.<br />
CentOS, операційна спільноти Enterprise System, заснований на Red Hat Enterprise Linux (RHEL) операційної системи і ліберальної і вільної альтернативою RHEL. Міститься в гнома і KDE робочий стіл.<br />
Дистрибутив RedHat<br />
Цей дистрибутив вважається класичним і є одним із найпопулярніших і найбільш розповсюджених дистрибутивів. «Червона шапочка» (саме так перекладається назва дистрибутива) є своєрідним прообразом в світі Linux. Не даром же, коли порівнюють дистрибутиви, говорять про їх сумісність з RedHat.<br />
Придбати цей дистрибутив можна купивши коробочний варіант або скачати версію безкоштовно з сайту .<br />
RedHat веде розробку операційної системи Linux у двох напрямках: для серверних рішень і для клієнт них комп’ютерів. Другий варіант почав все більше здобувати дружній інтерфейс і здатен вирішити будь-які домашні задачі.<br />
Найперше, потрібно відмітити простоту установки цього дистрибутива. Програма установки RedHat відрізняється інтуїтивно-зрозумілим інтерфейсом і багатими функціональними можливостями. При цьому, як і для багатьох сучасних дистрибутивів, установка може виконуватися як в графічному, так і в текстовому режимах. До речі, першу графічну програму установки Linux запропонувала саме компанія RedHat. Необхідно помітити, що установка системи в текстовому режимі виконується трошки швидше, ніж в графічному.<br />
Після установки ви отримуєте практично функціонуючу систему: все в ній налаштовано і працює, залишається налаштувати систему «під себе».<br />
На сьогоднішній день останніми версіями є версії 7.2(7.3) і 8.0. При порівнянні з попередніми версіями програма установки стала ще більш простою, гнучкою і функціональною. Наприклад, з’явилась можливість збереження параметрів установки, що дозволяє встановлювати таку ж конфігурацію системи на інші комп’ютери мережі. При установці здійснюється конвертування файлової системи ext2 в ext3. Перехід на нову файлову систему забезпечує більш надійну її роботу.<br />
Серед нововведень можна відмітити віконне середовище Gnome1.4 і файловий менеджер Nautilus, який істотно полегшує операції копіювання, переміщення і видалення файлів.<br />
Всі параметри системи повністю налаштовуються. Можна навіть виставити рівень складності інтерфейсу користувача: від новачка до експерта. Також потрібно відмітити, що зникла межа між локальними і мережевими ресурсами.<br />
Налаштування пристроїв здійснюється тепер набагато простіше завдяки новій утиліті конфігурування системи. Тепер всі конфігуратори системи зібрані в одній оболонці, яка називається Контрольною панеллю. Розширена підтримка пристроїв, в тому числі додана підтримка пристроїв USB і Firewire.<br />
Особливу увагу виділено безпеці системи: firewall тепер налаштовується в процесі установки системи, а графічна утиліта конфігурування значно спрощує процес створення ланцюгів.<br />
Fedora<br />
<br />
<br />
'''''Fedora Linux'''''<br />
<br />
----<br />
<br />
З моменту виходу першої версії у 2003, '''''Fedora Linux''''' від Red Hat був кращим місцем для слідкування за найсвіжішими тенденціями у світі Linux та програмного забезпечення з відкритим джерельним кодом.При використанні Fedora у вашому розпорядженні декілька робочих оточень. Кожне з них дещо відрізняється від інших і пропонує різні способи індивідуального налаштування. Вони визначають вигляд та поведінку вікон, піктограм, меню та інших базових елементів інтерфейсу.Fedora Commons відноситься до оточуючих співтовариством Проект Fedora Repository. Це спільнота об'єднує із загальними потребами, варіанти використання, і проекти. Спільноті Fedora Commons дуже активний у виробництві додаткові інструменти, програми та утиліти, які збільшують сховище Fedora. Багато з цих творінь доступні для всього співтовариства з відкритим вихідним кодом.<br />
<br />
Програмне забезпечення Fedora репозиторій був встановлений установами в усьому світі, для підтримки різних цифрових потреб змісту. Репозиторії Fedora є дуже гнучким і може бути використаний для підтримки будь-якого типу цифрового контенту. Існують численні приклади того, Fedora використовується для цифрових колекцій, електронних досліджень, електронні бібліотеки, архіви, цифрові збереження, інституційних репозитаріїв, відкритий доступ до публікацій, управління документами, цифровими активами, і багато іншого. Нижче наведено короткий список категоричне типів організацій в призначеному для користувача Fedora Commons співтовариства (в алфавітному порядку):<br />
Fedora (колишня Fedora Core) — дистрибутив Linux на основі RPM, котрий розробляється спільнотою Fedora Project, і спонсорується компанією Red Hat. Він прагне бути повноцінною, універсальною операційною системою, до складу якої входить виключно вільне та відкрите програмне забезпечення.<br />
Fedora є відгалуженням від дистрибутиву Red HatLinux, і має намір стати його заміною для домашніх та офісних комп'ютерів. Проект служить для тестування нових технологій, які надалі включаються в продукти RedHat і інших виробників. Підтримкою користувачів на добровільних засадах займається велика спільнота (серед якої і працівники Red Hat, однак, сама компанія підтримки не надає). Нові випуски Fedora виходять кожні 6-8 місяців.<br />
У розробці платформи бере активну участь більше 27 тисяч чоловік, кількість користувачів приблизно оцінюється в декілька мільйонів. Fedora, зокрема, використовує на більшості своїх машин автор ядра Linux Лінус Торвальдс.<br />
Fedora 10<br />
Випуск ОС базується на версії ядра Linux 2.6.27.5, яке було випущено 7 листопада 2008. До складу Fedora 10 входять робоче середовище Gnome 2.24, менеджер робочого столуKDE 4.1, браузер Firefox 3.0.4 і офісний пакет OpenOffice 3.0.<br />
Учасники проекту Fedora реалізували в десятій версії дистрибутива покращені засоби віртуалізації і безпеки, а також підвищили продуктивність програмної платформи. Нова графічна система Plymouth дозволяє зменшити час завантаження комп'ютера; крім того, в Fedora 10 розширена база даних драйверів устаткування і покращена підтримка принтерів. Образ FedoraLive може бути доданий на флеш-брелок без необхідності його переформатування або видалення даних.</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=Suse_%D1%82%D0%B0_NovellSuse та Novell2013-04-14T15:29:11Z<p>Donserg: 7 версій</p>
<hr />
<div>== Suse ==<br />
----<br />
Дистрибутив під назвою SuSE Linux 1.0 вийшов в 1994 р. Його випустила німецька компанія Gesellschaft fur Software-und System-Entwicklung. Довгий час цей продукт вважався зразком дружелюбності до початківцю: всі налаштування системи проводилися за допомогою зручної графічної програми YaST2. Однак повністю вільним даний дистрибутив не був. Оригінальний текст YaST2 був закритий.<br />
У 2003-му проект був куплений фірмою Novell, яка відкрила проект для розробників і користувачів. Оригінальний текст YaSY2 також було опубліковано, тому дистрибутив став вільним і отримав назву openSUSE. <br />
<br />
Спадок SUSE було явно помітно у версії 9.1 (випущеної після її придбання фірмою Novell) з характерними утилітами адміністрування, великою кількістю програмних пакетів і широкої документацією. Починаючи з 10-ї версії, проект розробляється спільнотою openSUSE.<br />
<br />
На основі openSUSE також збираються дистрибутиви для корпоративних клієнтів Novell Linux Desktop (NLD), Suse Linux Enterprise Desktop (SLED) і Suse Linux Enterprise Server (SLES).<br />
<br />
У 2007-2008 роках Novell активно співпрацює з Microsoft, яка в результаті угоди про патенти підтримує і поширює дистрибутиви SuSE, в яких важливу роль відіграє Mono - запатентованою Microsoft платформи. NET., що викликало невдоволення частини спільноти користувачів та розробників вільного ПЗ.<br />
Починаючи з версії 11.0 система управління пакетами використовує більш могутній чим bzip2, компресор даних - LZMA.<br />
У версії 11.1 додана підтримка SELinux. Причому підтримка AppArmor (за замовчуванням) збережена в повній мірі. Рішення по активації тієї чи іншої системи приймає користувач.<br />
<br />
Останній повноцінний реліз OpenSUSE 12,1 з версією ядра Linux 3.1.0 вийшов 2011-11-16.<br />
Історія SUSE Linux почалась з того моменту, коли у середині 1992 року Пітер МакДональд (Peter McDonald) випустив один з перших дистрибутивів GNU/Linux — SLS. Це був дистрибутив, який вперше пропонував користувачу не просто ядро і набір системних утиліт, а також широкий набір іншого програмного забезпечення (включаючи підтримку XFree86 і TCP/IP). Після цього, Патрік Фолкердинг (Patric Volkerding) створив знаменитий дистрибутив Slackware Linux, який в свою чергу, став основою для багатьох інших дистрибутивів. У цей же час, у Німеччині з'являється компанія «Gesellschaft für Software- und System-Entwicklung» («Програмна і системна розробка»), скорочено «S.u.S.E.», яка займалася консалтингом у питаннях Unix-систем. Крім того, фірма регулярно випускала програмні пакунки, що включали SLS і Slackware, друкувала керівництва для Unix і GNU/Linux. У 1994 році вони випустили першу CD-версію SLS/Slackware під назвою S.u.S.E. Linux 1.0. Пізніше, у 1996 році, вони інтегрувалися із ще одним дистрибутивом, Jurix, також заснованим на Slackware. Це вже був самостійний дистрибутив, що отримав назву S.u.S.E. Linux 4.2. 4 листопада 2003 року компанія SUSE Linux була куплена американською компанією Novell. Novell не стала втручатись у справи компанії, а, навпаки, випустила під ліцензією GPL вихідні коди однієї з головних особливостей дистрибутиву — програми адміністрування YaST. Після придбання корпорацією Novell у 2003 році та появи openSUSE ситуація змінилась: починаючи з версії 9.2, був доступний для завантаження непідтримуваний образ DVD, так само як і ознайомчий live CD. Працюють ftp-сервери із пакунками, надаючи користувачам переваги встановлення на вимогу, завантажувались тільки необхідні пакунки. Перевагою образів є легкість встановлення, можливість роботи навіть якщо мережна карта не працює «з коробки» та менший мінімальний досвід (наприклад, недосвідчені користувачі можуть не знати, чи потрібно встановлювати той чи інший пакунок, тому образи пропонують передвизначені набори). Перший стабільний випуск openSUSE Project, SUSE Linux 10.0, був доступний для завантаження ще перед офіційним випуском SUSE 10.0.Крім того, Novell припинила розробку персональної версії, перейменувавши професійну в просто SUSE Linux та змінивши ціну на приблизну рівну колишній персональній версії. З версії 10.2, SUSE Linux було офіційно перейменовано на openSUSE. З часом SuSE Linux пройшов шлях від дистрибутиву з пропрієтарними компонентами, з затриманим відкриттям коду (2 місяці очікування для тих, хто не хотів купувати фабричну версію) та закритою моделлю розробки до вільного розповсюдження та прозорої і відкритої моделі розробки. Популярність дистрибутиву продовжує зростати, навіть на тлі невдоволення частини спільноти лінукс співпрацею Novell із Microsoft. Від 2007 року Novell активно співробітничає з Microsoft, яка в результаті угоди про патенти підтримує і поширює дистрибутиви SUSE, в яких важливу роль грає Mono, — реалізація запатентованої Microsoft платформи .NET[1], що викликало незадоволеність частини співтовариства користувачів і розробників вільного ПЗ.[2] Також Novell надає допомогу при переході на Windows Vista, і рекламує SUSE як єдиний дистрибутив Linux, сертифікований для роботи під Windows.<br />
<br />
----<br />
== Novell ==<br />
<br />
Novell Linux Desktop — один из дистрибутивов Linux.<br />
Система Novell Linux Desktop, заснована на технологіях SUSE LINUX, являє собою настільну операційну систему і ділове середовище для офісу, що дозволяє підприємствам з упевненістю використовувати Linux і програмне забезпечення open source. Система Novell Linux Desktop призначена для широкого кола користувачів і може бути оптимізована для вирішення таких постійних або спеціальних завдань, як робочі станції загального користування, інформаційні кіоски і термінали call-центрів. Компанії можуть впевнено скористатися захищеністю, економічністю, продуктивністю і свободою, які гарантує настільна платформа open source, знаючи, що вона надана Novell, провідним постачальником корпоративних інформаційних рішень.<br />
<br />
Поточна версія 11 використовує програму ZENworks Linux Management для оновлення системи. Novell Linux Desktop заснований на SUSE 10 Enterprise Server і використовує безліч його пакетів: універсальний конфігуратор YaST, <br />
Графічні оболонки GNOME 2.6 і KDE 3.2.1, <br />
браузер Mozilla Firefox 3.0 і поштовий клієнт Novell Evolution 2.0 і багато інших open source програми. <br />
У дистрибутив також включені і деякі пропрієтарні програми, наприклад універсальний програвач Real Player.<br />
Заснована компанія була в Прово, штат Юта, як Novell Data Systems Inc. у 1979 році. Займалася виробництвом систем, що працюють під управлінням CP/M. Спів-засновником фірми був Джорж Канова (George Canova). Назва фірми — Novell — було запропонована його дружиною, яка помилково вважала, що «Novell» означає по-французьки «новий».<br />
У січні 1983, компанія була перейменована в Novell Inc., а її головою став Реймонд Нурда (Raymond J. Noorda). Того ж 1983 року компанія випустила свій найзначніший продукт — мережеву операційну систему NetWare, перше програмне забезпечення для мереж, засноване на технології файл-сервера. Novell розробила мережеву систему для ПК, в якій одна машина виділяється для управління мережею і контролю за доступом до загальних пристроїв, таким як жорсткі диски і принтери. За 1980-і роки вимоги компаній до мереж значно виросли, і локальні мережі все частіше стали замінювати територіально розподіленими мережами, об'єднуючими відділення крупних корпорацій. На початок 1990-х операційна система Novell NetWare, доповнена функціями, необхідними для розподілених підприємств, лідирувала в цій області з часткою ринку близько 70%.<br />
Novell базував свій мережевий протокол на XNS і створив свої стандарти IDP і SPP, яким дали імена IPX (Internet Packet eXchange) і SPX (Sequenced Packet eXchange). Файлові і принтерні сервіси працювали за протоколом NCP (Netware Core Protocol) над IPX, як і протоколи Routing Information Protocol (RIP) і Service Advertising Protocol (SAP). На додаток, фірма стала просувати свою Novell DOS, аналогічну MS-DOS.<br />
У 1996 році під тиском поширення Windows і визнаючи, що інтернет починає радикально міняти традиційний ринок мереж, тимчасово виконуючий обов'язки генерального директора Джон Янг (John Young) ініціював програму по оснащенню продуктів компанії засобами підтримки інтернету.<br />
У березні 1997 року кермо влади Novell узяв Ерік Шмідт (Eric Schmidt), який прискорив роботу з використання мережевих технологій Novell на арені інтернету. Наступного року почалися постачання серверної операційної системи NetWare 5 і Novell Directory Services (NDS) із стандартною підтримкою комунікаційного протоколу інтернету IP.<br />
У 1998 році зважаючи на поглиблення неоднорідності корпоративних мереж і потреби у взаємодії через інтернет Novell почала пропонувати NDS як засоб взаємозв'язку між різними платформами. Компанія випустила також продукти, що використовують інформацію, яка зберігається в каталозі, для спрощення управління мережами і безпечнішого доступу до них з використанням облікових записів користувачів. В кінці 1999 року Novell випустила eDirectory, крос-платформову службу каталогів відкритих стандартів.<br />
липні 2001 року Novell придбала консалтингову фірму Cambridge Technology Partners. Генеральний директор Cambridge Джек Мессман став президентом і генеральним директором Novell. Так Мессман повернувся до керівництва Novell. У липні 2002 року Novell зробила ще один важливий крок, купивши SilverStream Software, лідера в області розробки застосунків, орієнтованих на веб-сервіси.<br />
В серпні 2003 року Novell придбав компанію Ximian з її провідними розробниками Linux і рішеннями для робочих станцій Linux, управління ПК і серверами Linux і колективної роботи під Linux і Windows. Разом з Ximian в Novell прийшли два лідери руху open-source, Мігель де Ікаса (Miguel de Icaza) і Натан Фрідман (Nat Friedman), а з ними — довіра до Novell з боку Linux-співтовариства. Ximian (а зараз Novell) веде два найбільші проекти open-source: проект робочого столу GNOME і Mono — платформу open-source для виконання застосунків Microsoft .NET.<br />
У січні 2004 року Novell зробила ще один важливий крок в своїй Linux-історії, завершивши придбання SUSE Linux, провідного європейського постачальника одного з популярних комерційних дистрибутивів Linux. Тепер Novell пропонує повний спектр Linux-рішень від сервера до робочих станцій з додатковими мережевими службами корпоративного рівня і технічною підтримкою.<br />
У серпні 2005 року в розширення своєї прихильності до співтовариства open-source Novell відкрила сайт www.openSUSE.org, призначений для стимулювання використання Linux у всьому світі шляхом надання вільного і простого доступу до дистрибутива SUSE Linux. Проект openSUSE робить відкритим і процес розробки SUSE Linux, запрошуючи програмістів open-source до участі в перевірці, тестуванні і розробці.</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=Debian_%D1%82%D0%B0_UbuntuDebian та Ubuntu2013-04-14T15:29:09Z<p>Donserg: 35 версій</p>
<hr />
<div>----<br />
== Debian ==<br />
----<br />
Проект Debian - це асоціація людей, спільною справою яких є створення вільної операційної системи. Ця операційна система називається Debian GNU / Linux або просто Debian.<br />
<br />
Операційна система - це набір базових програм, які забезпечують працездатність вашого комп'ютера. Основою операційної системи є ядро. Ядро виконує всю основну роботу і дає можливість запускати інші програми.<br />
<br />
Debian використовує ядро Linux. Linux почав розробляти Лінус Торвальдс (Linus Torvalds), і яке підтримують тисячі програмістів по всьому світу.<br />
<br />
Тим не менш, ведеться робота по створенню систем Debian на інших ядрах, в першу чергу, на the Hurd. Hurd - це набір серверів, які працюють під керуванням мікроядра (такого, як Mach) та реалізують різні можливості. Hurd - це вільне програмне забезпечення, створене проектом GNU (GNU Project).<br />
<br />
Більша частина основних інструментів, які наповнюють операційну систему, була взята з (Проекту GNU (GNU project)); про що і говорять назви: GNU / Linux та GNU / Hurd. Ці інструменти також є вільним.<br />
<br />
Зрозуміло, в першу чергу, люди хочуть мати прикладне програмне забезпечення, тобто програми, які допомагають їм робити те, що їм хочеться: від редагування документів до керування бізнесом, від іграшок до створення нового програмного забезпечення. Debian містить понад 18733 пакунків (завчасно скомпільованого програмного забезпечення в зручному для встановлення на вашому комп'ютері форматі) - і всі вони є вільними.<br />
<br />
У деякому роді, все це нагадує вежу. В основі знаходиться - ядро. На ньому всі основні інструменти. Далі йде все програмне забезпечення, яке ви використовуєте на комп'ютері. На самій вершині башти - Debian - ретельно організовуючи та складаючи все в єдине ціле так, щоб воно працювало разом.<br />
<br />
Проект Debian розпочав в серпні 1993 року Ян Мердок (Ian Murdock). Він мав намір створити новий дистрибутив, який буде відкритий у дусі Linux та GNU. Debian задумувався як дистрибутив, який буде зібраний ретельно і сумлінно, і так само якісно буде підтримуватися. Він починався як маленька, тісно зв'язана група хакерів вільного ПЗ, а потім поступово зростав, щоб стати великою, добре організованою спільнотою розробників і користувачів. <br />
<br />
Перші версії 0.9х були випущені у 1994 та 1995 роках. Перший випуск 1.х було здійснено у 1996 році. Тоді ж Брюс Перенс замінив Іена Мердока на посаді лідера проекту. В цьому ж році один з розробників, Іен Шуйслер запропонував укласти суспільну угоду між проектом та його користувачами. За результатами обговорення у поштовій розсилці було укладено Соціальну Угоду та Посібник по вільних програмах Дебіен, котрі описували базові вимоги до розробників дистрибутиву. Брюс Перенс також ініціював створення офіційної організації «Програми в інтересах суспільства», котра б опікувалась проектом і вирішували фінансові та юридичні питання.<br />
<br />
У 1998 році, перед випуском версії 2.0, першої, яка базувалась на бібліотеці glibc, Брюс Перенс покинув проект. Учасники проекту провели вибори нового лідера та випустили два нових релізи гілки 2.х, кожен з яких містив все більше пакунків та портів на різні архітектури. В цей час було розроблено АРТ та започатковано перший проект на ядрі, відмінному від Лінукс — Дебіен ГНУ/Хард (Debian GNU/Hurd). У 1999 році було запущено перші дистрибутиви на основі Дебіен — Corel Linux та Stormix's Storm Linux, які нині більше не підтримуються.<br />
<br />
Наприкінці 2000 у Проекті відбулися значні зміни в практиці архівування та випуску стабільної версії. Реорганізовано архіви програм, введено сховища пакунків («package pools») та створено тестову гілку у вигляді тестового майданчику для запланованого випуску. В цьому ж році розробники почали проводити конференції під назвою Дебконф (Debconf), на яких обговорюються задачі для розробників та технічних користувачів.<br />
<br />
У версії 4.0 вперше за історію проекту з дистрибутиву було викинуто одну з підтримуваних процесорних архітектур — m68k.<br />
<br />
Останній стабільний випуск - це Debian — 6.0. Останніми оновленнями до нього є 6.0.3, 08 жовтня 2011 р.<br />
<br />
Слово Debian вимовляється як 'дебіан' або 'дебіен'. Воно походить від імені творця Debian, Яна Мердока і його дружини Дебри (Debra).<br />
Debian<br />
Debian не личить для тих, хто хоче, не бажаючи знатися на основах системи, робити все за допомогою миші. Але роки роботи багатьох сотень розробників дозволили зробити Debian найпростішим, зрозумілішим, логічнішим в налаштуванні і адмініструванні дистрибутивом. Якщо ви хочете зрозуміти Linux, серйозно вивчити його, не займаючись при цьому безперервним пошуком файлів налаштування, документації, бракуючих пакетів, то Debian - для вас.<br />
Даний дистрибутив - повністю некомерційний проект, що базується на ідеалах розробки Linux. Добровільні розробники зі всього світу вносять вклад до загального проекту, який добре організований і має строгі правила, і це гарантує якість дистрибутива Debian. Протягом всього процесу розробки існують 3 вітки - "стабільна", така, що "знаходиться в процесі тестування", і "нестабільна". Коли з'являється нова версія пакету, вона поміщається спочатку в нестабільну категорію.<br />
Debian відомий своєю дуже незручною установкою, що вимагає від користувача обширних знань і великих витрат часу.<br />
Але цей недолік компенсується наявністю зручного інсталятора пакетів під назвою apt-get. Користувачі Debian вважають, що їх інсталятор такий незручний, тому що він потрібний їм лише один раз. А коли дистрибутив вже встановлений, всі оновлення будь-якого масштабу можуть бути зроблені за допомогою утиліти apt-get. Debian - справжня енциклопедія вільних програм. Ви знайдете в нім все, що потрібне для роботи в найширшому спектрі областей інформаційних технологій.<br />
Ubuntu<br />
Ubuntu — дистрибутив, що використовує ядро Linux і заснований на дистрибутиві Debian. Основним розробником і спонсором є компанія Canonical. В даний час проект активно розвивається і підтримується вільним співтовариством.<br />
Звичайна нова версія дистрибутива виходить кожні 6 місяців і підтримується оновленнями безпеки протягом 18 місяців, а версія LTS (від англ. LongTerm Support — «довгострокова підтримка»), що виходить раз в 2 роки, підтримується протягом 3 років (серверна версія — протягом 5 років). <br />
Ubuntu поставляється з підбіркою програмного забезпечення для серверів і робочих станцій. Використовуючи CD-, DVD- або USB флеш-носій, вона встановлюється на настільні персональні комп'ютери за допомогою LIVECD, LIVEUSB або текстового установника.<br />
<br />
Основні характеристики <br />
• Розробник – CanonicalLtd<br />
• Сімейство ОС – Linux<br />
• Заснованана – Debian<br />
• Останняверсія – 10.10 (Maverick Meerkat) – 10 жовтня 2010 <br />
• Останнятестоваверсія – 11.04 Beta 1 (NattyNarwhal) – 31 березня 2011 <br />
• Підтримуванімови – різні, у тому числі і російський<br />
• Тип ядра – Модульне ядро Linux<br />
• Інтерфейс – GNOME, Unity</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=LinuxLinux2013-04-14T15:29:05Z<p>Donserg: 1 версія</p>
<hr />
<div>Лі́нукс (англ. Linux, також відомий, як GNU/Linux) — загальна назва UNIX-подібних операційних систем на основіоднойменного ядра. Це один із найвидатніших прикладів розробки з відкритим кодом (opensource) та вільного програмного забезпечення (freesoftware); на відміну від власницьких операційних систем, на кшталт Microsoft Windows та MacOS X, її вихідні коди доступні усім для використання, зміни та розповсюдження абсолютно вільно (в т.ч. безкоштовно).Лінукспортовано на велику кількість апаратних платформ. Тепер вона досить успішно використовується як насуперкомп'ютерах, так і на смартфонах.<br />
Значна кількість спеціалізованих дистрибутивів Linux, котрі розробляються та підтримуються різними спільнотами, дає широкі можливості вибору програмного забезпечення.<br />
Історично склалося так, що Лінукс використовувався переважно як серверна операційна система, однак низька вартість, висока гнучкість, та чимало інших отриманих у спадок від UNIX переваг, роблять її цілком придатною для широкого ряду застосувань.<br />
Низька вартість та висока гнучкість сприяли використанню лінукс у вбудованих системах, як то мобільні телефони, кишенькові ПК та інші ручні пристрої. Linux став конкурентом на цій арені для пропрієтарноїОС Symbian, котра застосовується у мільйонах мобільних телефонів, і відмінною альтернативою домінуючим на ринкуWindowsCE та Palm OS. Популярний декодер цифрового відео TiVo використовує дещо модифіковану версію лінукс. Деякі брандмауери та маршрутизатори, зокрема декілька моделей виробництва Linksys також працюють під управлінням Лінукс.</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=B5000B50002013-04-14T15:29:05Z<p>Donserg: 2 версії</p>
<hr />
<div>Втім, справедливості заради, треба сказати, що не тільки IBM виробляла комп'ютери з часів UNIVAC. Розглянемо, наприклад, машину під назвою B 5000 від компанії Burroughs. Ця модель дійсно представляє великий інтерес, особливо якщо врахувати, що анонсована вона була в 1961 році. Насправді, до цього дня компанія UNISYS підтримує це програмне забезпечення.<br />
<br />
Комп'ютер B 5000 був розроблений під мови високого рівня, а саме COBOL і ALGOL. Мається на увазі, що його машинну мову був створений переважно для легкого перекладу з мов більш високого рівня. Він містив апаратний стек, сегментацію і багато дескрипторів для доступу до даних.<br />
<br />
У дескрипторів було багато призначень, у тому числі апаратна перевірка виходу за межі, розпізнавання символьних рядків і масивів слів, спрощення динамічного виділення пам'яті під масиви, вказівка розміру символів і навіть перевірка наявності даних в пам'яті на магнітних сердечниках. Навіщо все це було потрібно? У двох словах, для віртуальної пам'яті. B 5000 був першим комерційним комп'ютером з такою технологією. Він також підтримував багатопроцесорну обробку і мультипрограмування, навіть з використанням ALGOL і COBOL. Фактично, Master Control Program (MCP) (так називалася операційна система) управляла пам'яттю і введенням / виводом, сегментацією програм, зв'язуванням підпрограм і плануванням, звільняючи програміста від всіх цих утомливих і трудомістких завдань.<br />
<br />
Ще одним аспектом, яким пишалася Burroughs, була модульні природа комп'ютера. Модулі можна було додавати або прибирати без дорогого "перепрограмування" всієї машини.<br />
<br />
З комерційної точки зору, B 5000 не був так успішний, як мейнфрейми IBM. Можна навіть сказати, що ця та машина, яка всім подобалася, але яку ніхто не купував. Втім, дизайн B 5000 був елегантний і ефективний. Акцент був зроблений на вирішенні проблем в контексті того, як людина взаємодіє з комп'ютером, а не на швидкості заради швидкості. Найголовніше, що деякі технології, вперше застосовані в B 5000, такі як віртуальна пам'ять і багатопроцесорна обробка, є необхідними в сучасних комп'ютерах, і через 48 років деякі моделі все ще підтримують цю чудову архітектуру.</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=IBM_System/360IBM System/3602013-04-14T15:29:05Z<p>Donserg: 2 версії</p>
<hr />
<div>Сімейство мейнфреймів IBM System/360, що з'явилося на початку 60-х років, стало значною віхою в історії обчислювальної техніки. По-перше, це були перші ЕОМ, які почали випускатися серійно, а не по індивідуальних проектах, по-друге, вони стали першим сімейством ЕОМ, тобто набором моделей з різною продуктивністю і різною вартістю, але з перенесенням програмного забезпечення з однієї моделі на іншу. Сімейство IBM System/360 будувалося на базі CISC-процесорів з багатим набором команд і кількома режимами адресації. Ці процесори, однак, не підтримували динамічну трансляцію адрес, тому програмне забезпечення працювало з реальною пам'яттю, прив'язка адрес здійснювалася при завантаженні. (Точніше - під час виконання, в момент завантаження "базових" регістрів, але завантажена в реальну пам'ять програма вже не могла бути переміщена.) Розмір адресної шини складав 24 біт, що дозволяло адресувати 16 Мбайт пам'яті - реальною і віртуальною. Надзвичайно сильним властивістю IBM System/360 стала архітектура каналів вводу-виводу [8] (див. главу 6 частини I). Переваги мейнфреймів IBM System/360 визначили провідне положення цього сімейства на ринку обчислювальної техніки протягом усіх 60-х і початку 70-х років, і перший час конкуренти IBM, змушені були робити власні комп'ютери програмно сумісними з IBM System/360.</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=UNIVAC_1108UNIVAC 11082013-04-14T15:29:05Z<p>Donserg: 2 версії</p>
<hr />
<div>У той час як IBM могла похвалитися інноваціями, вперше застосованими в Stretch, Remington Rand, друга на той момент лідируюча комп'ютерна компанія в світі, займалася створенням свого чуда - UNIVAC 1107 Thin Film Memory Computer.<br />
<br />
Із самої назви випливає, що основною технологією було використання тонкоплівкової пам'яті. Час її доступу складало 300 наносекунд, а повний час циклу - 600 наносекунд, що для 1962 року (а саме тоді вийшла ця машина) було дуже великим досягненням. Втім, тонкоплівкова пам'ять не заміняла пам'ять на магнітних сердечниках, чий час циклу дорівнювало приблизно двом мікросекунд, а швидше використовувалася для надання безлічі регістрів-акумуляторів, індексних регістрів і регістрів управління введення / виводу. Це забезпечило ще більший паралелізм і в результаті підвищило продуктивність. В цілому, на тонкоплівкової пам'яті (званої також "керуючої пам'яттю" завдяки своїй функціональності) містилося 128 36-бітних слів. За сьогоднішніми стандартами, це взагалі вважалося б не пам'яттю, а частиною процесора, на зразок регістрів. Хоча в обох випадках це дійсно дуже швидка внутрішня пам'ять.<br />
<br />
Хоча найбільшою "родзинкою" UNIVAC 1107 стала, звісно, тонкоплівкова пам'ять, були й інші цікаві функції, які варто відзначити. По-перше, використовувався зручний розмір слів: 36 біт. Символи виражалися шістьма бітами. Блоки пам'яті перемежовувалися (interleave), так що якщо читання здійснювалося послідовно з різних блоків, то час доступу становило всього 1,8 мікросекунд. Якщо слово знаходилося в одному і тому ж блоці, то час доступу становило 4 мкс. В середньому це зводилося до 2 мкс, оскільки ймовірність звернення до різних блокам була вищою. Крім того, UNIVAC 1107 містив 16 каналів вводу і 16 каналів виведення, які могли використовуватися одночасно для підтримки максимум 250 000 слів в секунду.<br />
<br />
Основна пам'ять мейнфрейма UNIVAC 1107 складалася з 1-8 магнітних барабанів, кожен з яких міг зберігати від 262 144 до 6291456 слів, що забезпечувало машині величезну ємність пам'яті: понад 94 мільйонів 36-бітових слів (або понад півмільярда символів).<br />
<br />
Хоча сам по собі UNIVAC 1107 без сумніву був хорошим мейнфреймів, його найважливішою функцією було те, що він поклав початок новому сімейству комп'ютерів. Незважаючи на те, що лінійка UNIVAC 1100 ніколи не досягла того обсягу продажів, що комп'ютери IBM, вона багато років забезпечувала своїм виробника друге лідируючу позицію на світовому ринку і до цього дня підтримується UNISYS. Втім, давайте все ж повернемося до "Блакитного гіганта".</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=SCO-UXSCO-UX2013-04-14T15:29:04Z<p>Donserg: 2 версії</p>
<hr />
<div></div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=SunOSSunOS2013-04-14T15:29:04Z<p>Donserg: 1 версія</p>
<hr />
<div>SunOS є версією Unix операційна система розроблена Sun Microsystems для своїх робочих станцій і серверів комп'ютерних систем . Назва SunOS зазвичай використовується тільки для позначення версії 1.0 до 4.1.4 з SunOS. Ці версії були засновані на BSD , в той час як SunOS версії 5.0 і вище заснована на UNIX System V Release 4 , і продаються під маркою Solaris .</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=SolarisSolaris2013-04-14T15:29:04Z<p>Donserg: 3 версії</p>
<hr />
<div>Solaris<br />
Безкоштовна High-end операційна система компанії Sun Microsystems. Заснована на двох базових<br />
різновидах UNIX - Berkley 4.2/4.3 (BSD) і AT & T System V. Виросла з SunOS, ОС Solaris, при всьому<br />
різноманітті своєї функціональності і високого ступеня відповідності промисловим стандартам (X / Open<br />
UNIX 95, різні розділи POSIX 1003.1, X11R6), має одну унікальну властивість - високу ступінь<br />
масштабованості. Одна і та ж операційна система використовується і на однопроцесорних робочих станціях і<br />
на серверах масштабу робочої групи і на 64-х процесорному сервері Sun Enterprise 10000, сервер масштабу<br />
підприємства. ОС Solaris забезпечує практично лінійне зростання продуктивності при збільшенні числа<br />
процесорів в системі. Це в буквальному сенсі слова втілення концепції симетричних<br />
багатопроцесорних обчислень (SMP - Symmetric Multi-Processing). В даний час Solaris представляє<br />
є надзвичайно потужну та гнучку операційну систему (ОС), яка у варіантах для процесорів<br />
SPARC і Intel x86.<br />
Solaris - комп'ютерна операційна система , розроблена компанією Sun Microsystems , яка нині належить Oracle Corporation .Незважаючи на те, що Solaris - операційна система з закритим вихідним кодом , більша його частина відкрита і опублікована в проекті OpenSolaris . На початку 1990-х років Sun Microsystems замінила засновану на BSD SunOS 4 на UNIX System V Release 4 (SVR4), що розробляється спільно з AT & T , а також змінила ім'я SunOS 5 на Solaris 2. Після виходу версії 2.6 SunMicrosystems відкинула з імені «2.», І наступна версія називалася вже Solaris 7.<br />
Solaris - це операційна система SunOS з графічною оболонкою і деякими додатковими компонентами.</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=BSDBSD2013-04-14T15:29:04Z<p>Donserg: 1 версія</p>
<hr />
<div>BerkeleySoftwareDistribution (BSD) — назва кількох POSIX-сумісних операційних систем сімейства UNIX, створених на основі розробок Каліфорнійського університету в Берклі на початку 1970-х років. Безкоштовні, мають відкритий вихідний код. Сьогодні найпопулярнішою є FreeBSD. Назва *BSD також є збірною для сучасних наступників тих збірок.</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=FreeBSDFreeBSD2013-04-14T15:29:04Z<p>Donserg: 3 версії</p>
<hr />
<div>Потужна операційна система сімейства BSD UNIX для персональних комп'ютерів, що базуються на<br />
архітектурі процесорів Intel. FreeBSD працює також на процесорах AMD і Cyrix, сумісних з Intel і з<br />
Донедавна на процесорах Alpha. Винятковий набір мережевих можливостей, висока<br />
продуктивність, засоби забезпечення безпеки і сумісності з іншими ОС. FreeBSD є<br />
ідеальною платформою для побудови Internet або Intranet. Як і Linux, FreeBSD підтримує симетричну<br />
багатопроцесорну обробку, але має ще й механізм автоматичного розподілу пам'яті, до якого<br />
програми та дисковий кеш можуть звертатися в міру необхідності. Крім того, FreeBSD супроводжується дуже<br />
простий у використанні системою інсталяції та конфігурування.<br />
FreeBSD — UNIX-подібна операційна система, коріння якої тягнеться від AT&T UNIX, через Berkeley SoftwareDistribution(BSD) гілку операційних систем 386BSD та 4.4BSD. Працює на Intel x86 (IA-32), сумісних з ПК системах (включно з Microsoft Xbox, а також DEC Alpha, Sun UltraSPARC, Itanium (IA-64), AMD64, PowerPC та NEC PC-98 архітектурах. FreeBSD добре зарекомендувала себе як система для побудови інтранет-і інтернет-серверів. Вона надає достатньо надійні мережеві служби і ефективне управління пам’яттю.<br />
FreeBSD розробляється, як повноцінна операційна система. Ядро, драйвери пристроїв та базові користувацькі утиліти (так звані Userland), на кшталт командного процесору (shell) розробляються в єдиному дереві джерельних текстів. Це одна з головних відмінностей системи від Linux, у котрій робота над розробкою ядра ведеться однією групою програмістів, базових користувацьких утиліт іншою (на приклад, проектом GNU), а усі пакунки збираються третіми групами у так званийдистрибутив.<br />
Розробка FreeBSD почалася в 1993 році із набору патчів користувачів системи 386BSD, що швидко зростав. Цей набір пізніше виріс і відокремився від 386bsd в окрему операційну систему, що увібрала код від FreeSoftwareFoundation. Перша офіційна версія FreeBSD 1.0 вийшла у грудні 1993 року. WalnutCreek CDROM погодилася поширювати FreeBSDна компакт-диску і також надала для роботи проекту окремий комп’ютер з інтернет-з’єднанням. Керівництво до FreeBSD містить докладнішу історичну інформацію про походження системи[1].<br />
Проте, в січні 1995 року з міркувань законності використання запозиченого у 386BSD коду, а також через судовий процес міжNovell та Берклі, проект випустив спеціальну версію системи FreeBSD 2.0, де було переписано більшу частину її коду, чимало якого запозичено у 4.4BSD-Lite.<br />
FreeBSD 3.0 приніс до проекту багато змін: перехід до двійкового формату ELF, з’явилася початкова підтримка SMP-систем і 64-розрядної архітектури Alpha. У свій час, гілка 3.х серйозно критикувалася, оскільки багато змін не були очевидно вигідними і мало впливали на роботу, однак, вона була необхідним кроком у розвитку проекту, котрий допоміг гілці 4.х стати дуже успішною.<br />
FreeBSD 4 була дуже популярною серед інтернет-провайдерів і хостерів часів першого «міхура доткомів» і вважалася за одну з найстабільніших і високопродуктивних систем класу Unix. Одним з головних недоліків FreeBSD 4 вважається погана підтримка багатопроцесорних систем, особливо в режимі багатоточності. FreeBSD 4 поставила своєрідний рекорд за тривалістю розробки однієї гілки операційної системи — за п’ять років було усунено велику кількість помилок і отримана на рідкість стабільна система. В середині розробки FreeBSD 4 від неї відокремився проект Dragonflybsd, засновники якого поставили собі за мету серйозну оптимізацію ядра для високо-навантажених систем, зокрема кращу підтримку багатопроцесорності</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=Unix-%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96_%D0%9E%D0%A1Unix-подібні ОС2013-04-14T15:29:03Z<p>Donserg: 4 версії</p>
<hr />
<div>У 1968 році консорціум дослідників, які представляли фірми General Electric, AT&T Bell Laboratories і Масачусетський технологічний інститут, завершив роботу над науково-дослідним проектом MULTICS (MUL-Tiplexed Information Computing System), результатом якого стала однойменна операційна система, що увібрала в себе останні досягнення в області вирішення проблем багатозадачності, керування файлами і взаємодією з користувачем. У 1969 році Кен Томпсон, Деніс Рітчі й інші дослідники з AT&T Bell Laboratories розробили операційну систему UNIX, у якій використовувалися багато результатів проекту MULTICS. Вони пристосували цю систему, призначену для роботи на міні-ЕОМ, до потреб дослідників. Із самого початку UNIX стала зручною для всіх і ефективною багатокористувацькою і багатозадачною операційною системою.<br />
Популярність UNIX у Bell Laboratories росла, і в 1973 році Деніс Рітчі і Кен Томпсон переписали код системи мовою програмування С. Деніс Рітчі, колега Томпсона по Bell Labs, створив цю мову з метою забезпечення гнучкості при розробці програм. Однією з переваг мови С є те, що вона дозволяє звертатися безпосередньо до апаратних засобів комп'ютера за рахунок використання узагальненого набору команд. До цього тексти програм для операційної системи потрібно було спеціально переписувати апаратно-залежною мовою асемблера для кожного типу комп'ютера. Мова С дозволила Рітчі і Томпсону написати всього одну версію операційної системи UNIX, яку потім можна було транслювати компіляторами С на різних машинах. Операційна система UNIX стала мобільною, тобто здатною працювати на машинах різних типів практично без перепрограмування.<br />
Поступово UNIX виросла з персонального витвору кількох людей у стандартний програмний продукт, розповсюджуваний багатьма фірмами, включаючи Novell і IBM. Спочатку цю ОС вважали дослідницьким продуктом, тому перші версії UNIX поширювалися безкоштовно по факультетах обчислювальної техніки багатьох відомих університетів. У 1970 році Bell Labs почала випускати офіційні версії UNIX і продавати ліцензії на неї різним користувачам. Одним з таких користувачів був факультет обчислювальної техніки Каліфорнійського університету в Берклі. Його фахівці ввели в систему багато нових особливостей, що згодом стали стандартними. Дослідницька група по обчислювальним системам (Computer Systems Research Group, CSRG), що була організована в Каліфорнійському університеті у Берклі, придбала ліцензію на вихідний код системи у компанії AT&T. Версії, що випускаються цією групою, скорочено називають BSD (Berkeley Software Distribution). Їх випуск почався в 1977 р. з версії 1BSD для машини PDP-11. <br />
Поступово стали з'являтися й інші незалежно розроблювальні версії UNIX. У 1980 році фірма Microsoft випустила версію UNIX для ПК, що одержала назву Xenix. Компанія AT&T розробила декілька дослідницьких версій UNIX, а в 1983 році випустила першу комерційну версію, System 3. За нею була System V, яка стала дуже серйозно підтримуваним програмним продуктом.<br />
Паралельно з цими подіями випускалися версії BSD. Наприкінці 70-х років BSD UNIX стала основою дослідницького проекту, виконуваного в Агентстві перспективних досліджень і розробок (DARPA) міністерства оборони США. У результаті в 1983 році Каліфорнійський університет випустив потужну версію UNIX під назвою BSD 4.2. Вона містила в собі досить досконалу систему керування файлами і мережеві засоби, засновані на використанні протоколів TCP/IP. Версія BSD 4.2 широко поширилася і була обрана багатьма фірмами-виробниками, зокрема Sun Microsystems.<br />
Хоча системи BSD та System V лежать в основі більшості інших версій UNIX, самі вони ніколи не мали комерційного впливу. Зазвичай поставники обирали одну з таких систем в якості базового варіанту, на основі якого розробляли власну ОС. Іноді на світ з’являлися гібриди, що об’єднували в собі риси обох базових систем. Не дивно, що з часом версії UNIX почали достатньо суттєво відрізнятися одна від одної.<br />
Поширення різних версій UNIX привело до необхідності вироблення стандарту на цю ОС. У розроблювачів цих програм не було іншого способу довідатися про те, у яких версіях будуть працювати програми, призначені для використання в середовищі UNIX. У середині 80-х років з'явилися два конкуруючих стандарти: один був створений на основі версії AT&T, а другий - на основі версії BSD.<br />
Компанія AT&T згодом передала роботи по UNIX новій організації, UNIX System Laboratories, що зосередила свої зусилля на розробці стандартної системи, що поєднує основні версії UNIX. У 1991 році UNIX System Laboratories розробила System V версії 4, у якій були реалізовані практично всі можливості варіантів System V версії 3, BSD версії 4.3, SunOS і Xenix. У відповідь на появу System V версії 4 кілька компаній, зокрема IBM і Hewlett-Packard, створили Фонд відкритого програмного забезпечення (Open Software Foundation, OSF), метою якого стала розробка власної стандартної версії UNIX. У результаті з'явилися два конкуруючих комерційних стандартних варіанти UNIX - версія OSF і System V версії 4. У 1993 році компанія AT&T продала свою частку прав на UNIX фірмі Novell, і якийсь час UNIX Systems Laboratories належала Novell. За цей час фірма випустила власні версії UNIX на базі System V версії 4, що одержали загальну назву UNIXWare. Система UNIXWare призначена для взаємодії із системою NetWare розробки Novell. В даний час UNIX System Laboratories належить фірмі Santa Cruz Operation. ОС Solaris ознаменувала собою орієнтацію фірми Sun на System V версії 4. Два конкуруючих графічних користувальницьких інтерфейси для UNIX - Motif і Open Look, були об'єднані в новому стандарті робочого столу - Common Desktop Environment (CDE).<br />
Протягом майже усього свого розвитку UNIX залишалася операційною системою, що була вимогливою стосовно апаратних засобів і для ефективної роботи якої необхідно було мати робочу станцію чи міні-ЕОМ. Деякі версії UNIX були розраховані в основному на робочі станції. Систему SunOS розробили для робочих станцій Sun, а систему AIX - для робочих станцій IBM. В міру нарощування потужності персональних комп'ютерів стали з'являтися повідомлення про розробку версій UNIX для ПК. Зокрема, Xenix і System V/386 є такими комерційними версіями UNIX для IBM-сумісних ПК. AUX - версія UNIX, що працює на ПК Macintosh. To, що UNIX встановлюється на комп'ютерах практично всіх типів (робочих станціях, міні-ЕОМ і навіть супер-ЕОМ ), - зайве свідчення властивої їй мобільності, що і забезпечило можливість створення ефективної версії UNIX для персональних комп'ютерів.<br />
Справжнім потрясінням для всього світу UNIX була поява ядра Linux, яке на сьогодні вбудоване в багатьох UNIX-системах. Система Linux призначена спеціально для персональних комп'ютерів з елементною базою Intel. Її розробка починалася з проекту Лінуса Торвальдса, студента факультету обчислювальної техніки Хельсинкського університету. У той час студенти користалися операційною системою Minix, що демонструвала різні можливості UNIX. Ця програма, яку розробив професор Ендрю Танебаум, широко поширилася по мережі Internet серед студентів усього світу. Лінус вирішив створити на основі Minix ефективну версію UNIX, призначену для персонального комп'ютера. Він розробив таку операційну систему, назвав її Linux і в 1991 році випустив версію 0.11. Linux широко поширилася по Internet і в наступні роки піддалася доробкам з боку інших програмістів, що ввели в неї можливості й особливості, властивим стандартним системам UNIX. У Linux, зокрема, минулому перенесені практично всі основні програми-менеджери вікон. У цієї ОС використовуються всі утиліти Internet, включаючи засоби підтримки протоколу FTP, Web-броузери і програми керування віддаленими з'єднаннями по протоколу ррр. Є і повний набір засобів розробки програм, у тому числі компілятори і відладчики C++. Незважаючи на такі широкі можливості, операційна система Linux залишається невеликою, стабільною і швидкодіючою. У мінімальній конфігурації вона може ефективно працювати навіть при наявності оперативної пам'яті обсягом лише 4 Мбайт.<br />
Незважаючи на те що Linux розвивається у вільному і відкритому середовищі Internet, вона відповідає офіційним стандартам UNIX. Унаслідок поширення в минулі десятиліття різних версій UNIX Інститут інженерів по електротехніці і радіоелектроніці (IEEE) розробив незалежний стандарт UNIX для Американського національного інституту стандартів (ANSI). Цей новий стандарт UNIX називається Portable Operating System Interface for Computer Environments (POSIX, інтерфейс переносимих операційних систем для обчислювальних середовищ), він визначає порядок роботи системи, подібної UNIX, і описує деякі особливості її роботи, наприклад системні виклики й інтерфейси. POSIX - це універсальний стандарт, якому повинні відповідати усі версії ОС UNIX. Більшість найбільш популярних версій UNIX вже сумісні з ним. Linux із самого початку розроблялася відповідно до норм POSIX. На систему Linux поширюється також стандарт FSSTND (FileSystem STaNDard), що визначає місцезнаходження файлів і каталогів у файловій системі Linux. <br />
В наслідок різноплановості розвитку UNIX-систем виникає необхідність чіткого розуміння – яка саме операційна система потрібна для виконання поставлених задач. Це розуміння повинно грунтуватися на чіткому уявленні про можливості кожної системи. В сучасних умовах можна розглядати декілька основних гілок розвитку UNIX. А саме : <br />
- Solaris – операційна система кампанії Sun Microsystems, що відноситься до сімейства System V<br />
- HP-UX – кампанії Hewlett-Packard – є гібридом між System V та Berkeley UNIX, але з своїми “особливостями”<br />
- Linux – сама по собі має велику кількість гілок розвитку, які в більшості випадків не сумісні програмно<br />
- Free BSD – версія, що основана на 4.4BSD-Lite<br />
Але не дивлячись на різноманітність підходів всі ці системи належать до UNIX і відповідно мають спільні риси. Саме тому ми можемо розглядати питання адміністрування цих систем, як адміністрування UNIX взагалі. При цьому необхідно враховувати специфіку кожної системи і спільні риси притаманні всім системам UNIX. В даній роботі в якості прикладів по адмініструванню ми будемо використовувати операційну систему Free BSD, так як вона орієнтована на платформу Intel x86 і на відміну від Linux є стандартизованою ОС і не має різноманітних гілок розвитку.</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=AIXAIX2013-04-14T15:29:03Z<p>Donserg: 3 версії</p>
<hr />
<div>Версія UNIX'а фірми IBM на базі SVR2. Присутні багато рис SVR4, BSD, OSF / 1, а також власна<br />
система адміністрації (SMIT).<br />
AIX (Advanced Interactive eXecutive) — операційна система сімейства Unix компанії IBM.<br />
Перша версія AIX — AIX/RT 2 — вийшла в 1986 році і була побудована на базі UNIX System V Release 2 і Berkeley SoftwareDistribution(5) 4.2 Extensions для перших RISC комп'ютерів IBM RT PersonalComputer (остання версія — AIX/RT 2.2.1 1987).<br />
Існувала версія для запуску в середовищі VM для мейнфреймів IBM S/370 під назвою AIX/370 (остання версія — AIX/370 1.2.11991).<br />
У 1989 році була видана AIX/6000 V3, вона була призначена для нових RISC комп'ютерів IBM RS/6000, виданих у 1990 році. ЦяОС у 1990 році разом з виданням версії 3.1 була перейменована в AIX.<br />
У 1991 році представлена версія цієї ОС для сімейства IBM System/390 під назвою AIX/ESA (остання версія — AIX/ESA 2.21994).<br />
Видавалася також версія для персональних комп'ютерів IBM PS/2 під назвою AIX PS/2 (остання версія — AIX PS/2 1.3 1992).<br />
У 1998 році була невдала спроба разом із компанією SCO портувати AIX на процесор Intel Itanium (проект Monterey). Проект закрили із маркетингових міркувань.<br />
В цей час ОС AIX є стандартною ОС для комп'ютерів з процесорами Power і PowerPC сімейств IBM RS/6000 (1990-2000), а також IBM pSeries (починаючи з 2000 року) і називається сьогодні AIX 5L (де літера L означає від англ. Linux Affinity — «Близкість до Лінуксу» — можливість використовувати програми для ОС Linux під AIX).</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=HP-UXHP-UX2013-04-14T15:29:03Z<p>Donserg: 3 версії</p>
<hr />
<div>HP-UX<br />
Версія UNIX'а фірми Hewlett-Packard. У 1996 році були випущені версії HP-UX (10.10, 10.20),<br />
підтримують SMP (symmetric multi-processing).<br />
HP-UX — пропрієтарна версія операційної системи UNIX фірми Hewlett-Packard (HP). Працює на архітектурах PA-RISC, IntelItanium та Apollo/Domain. Ранні версії також працювали на процесорах HP 9000 Series 200, 300, та 400, заснованих на сімействі процесорів Motorola 68000 та HP 9000 Series 500 власної архітектури HP FOCUS.</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=IRIXIRIX2013-04-14T15:29:03Z<p>Donserg: 1 версія</p>
<hr />
<div>IRIX — операційна система, яка використовується на робочих станціях фірми Silicon Graphics (SGI) архітектури MIPS. Побудована на UNIX System V і включає в себе резолюцію BSD.<br />
Основне застосування — професіональні задачі, які пов'язані із застосуванням програмного забеспечення, яке потребує великих графічних ресурсів. На домашніх комп'ютерах практично не використовується. Використовує менеджер рабочого столу4dwm.<br />
На сьогодні SGI відмовилась від підтримки IRIX на користь Linux-рішень.</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=VistaVista2013-04-14T15:29:02Z<p>Donserg: 33 версії</p>
<hr />
<div>Стрімка еволюція комп'ютерів а, зокрема процесорів перевершила всі очікування користувачів на момент виходу Vista в 2007 році. Операційна система Vista здавалася повільною, це стало очевидно не тільки користувачам, але й самим розробникам з Microsoft. Швидкий розвиток віртуалізації і величезне зростання популярності багатоядерних процесорів привела до того, що Vista повинна була керувати системами, загальна кількість ядер в яких перевищував 64.<br />
<br />
Причина краху настільки гучної операційної системи Windows Vista було кілька. По-перше, всупереч тривалого тестування бети-версії, Vista виявилася не тільки несумісною з додатками і драйверами розробленими для ранніх версій Windows, але і менш стабільною свого попередника Windows XP. Більшості користувачів відразу довелося зіткнутися з проблемою несумісності операційної системи з апаратним забезпеченням і постійними проблемами пов'язаними зі збоями в системі. Трохи пізніше компанія Microsoft опублікувала список програм несумісних з новою операційною системою. У список увійшли багато відомих і антивіруси фаєрволи.<br />
<br />
По-друге, операційна система Windows XP користувалася дуже великим успіхом - на момент появи Windows XP, більше 80% всіх комп'ютерів працювали під управлінням операційних систем компанії Microsoft, приблизно дві третини працювали під управлінням Windows 95/98, на інших комп'ютерах була встановлена Windows NT / 2000. Основна мета Windows XP полягала в уніфікації основ коду і Microsoft успішно досягла цієї мети.<br />
<br />
І, по-третє, Vista виявилася набагато повільніше XP і занадто вимогливою до апаратних ресурсів. На момент виходу Windows Vista, код містив понад 50 млн. рядків. Windows XP містив лише 35 млн. рядків. Навіть на самому потужному комп'ютері нова версія Windows XP виявилася набагато ефективніше, ніж нова Vista.</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=772013-04-14T15:29:02Z<p>Donserg: 4 версії</p>
<hr />
<div>У 2009 році, Microsoft пропонує нову операційну систему MS Windows 7, яка за своєю нумерації версії є - MS Windows NT 6.1. (тобто це трохи оновлена і налагоджена MS Windows NT 6.0 - та ж сама Vista). Вийшло так, що слабкі місця в архітектурі, концепції якої були закладені ще два десятиліття тому, стали причиною невдач Vista. У Windows 7 вони були замінені більш ефективною системою. Однак, ні для кого ні секрет, що потужність процесорів і віртуалізація з часом збільшуватимуться. Таким чином, серйозні зміни в архітектурі Windows 7 можуть виявитися, по суті, тимчасовим заходом, до того моменту, коли будуть зроблені ще більш різкі заходи. І, можливо, що точно так само як колись то Windows XP (NT 5.1) чекав успіх після неуспішної Windows 2000 (NT 5.0), так само і сьогодні ОС MS Windows 7 буде чекати успіх і популярність серед користувачів ПК.</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=MEME2013-04-14T15:28:59Z<p>Donserg: 4 версії</p>
<hr />
<div>Починаючи з осені 1999 року події в комп'ютерній індустрії розвивалися стрімко. У жовтні Intel перевела процесори Pentium III на 0.18 мікрон технологічний процес. Це дозволило не тільки сильно підняти тактову частоту (у лютому 2000 року вже існували 1000 Мгц процесори), а й радикально змінити архітектуру кеш-пам'яті 2-го рівня (що позитивно позначилося на швидкодії). Для цих нових процесорів був розроблений новий чіпсет Intel i820 (призначений для 0.18 мікрон процесорів Pentium III 500-1000 Мгц), що використав радикально новий вид ОЗУ - RDRAM. Опис цієї технології заслуговує окремого реферату, вкажу лише основні особливості: за рахунок найвищої результуючої тактовою частоти (800 Мгц) пропускна здатність може зрости до 1.6-3.2 Гбайт / с (для PC-100 SDRAM модулів цей показник не перевищує 800 Мбайт / с), однак було два стримували фактора, по-перше, через технологічні особливості модулі RIMM (RDRAM), мали в 2 рази більший час доступу, що негативно позначалося на швидкодії, ну і самий головний мінус - ціна (64 Мбайт RIMM модуль на момент появи коштував 350-400 $, DIMM - 65-70 $). Проте, дана технологія, незважаючи на недоліки, виявилася досить перспективною. Досить сказати, що новітні процесори Pentium 4 працюють тільки з цією пам'яттю (принаймні на даний момент). Зрозуміло, що для ефективної роботи з даною пам'яттю доведеться змінити механізм управління ОЗУ. Ось і перша передумова для появи нової ОС. По-друге, в жовтні 1999 року AMD представила процесори Athlon. Вперше Intel втратила майку лідера (1333 Мгц процесор Athlon з злегка модифікованим ядром Thunderbird впевнено випереджає 1500 МГц Pentium 4 практично у всіх додатках) - застосування більш досконалих процесорів як для цілочисельних операцій, так і для операцій з плаваючою комою (колишня традиційна ахіллесова п'ята процесорів AMD ), використання системної шини EV-6, успадкованої від процесорів Alpha, а також модифікований набір інструкцій 3Dnow! (Функціональні аналоги SSE) забезпечили процесору Athlon однозначне лідерство над Pentium III. Агресивна цінова політика (1000 Мгц Athlon стоїть на 35% дешевше 1000 Мгц Pentium III) і стабільні материнські плати забезпечили процесорів Athlon і Duron ("бюджетний" варіант Athlon) лідерство з продажу вже в 2000 році. У такій ситуації Microsoft вже не могла проводити політику «дискримінації» не-Intel процесорів. До стабільності роботи Windows 98 SE і раніше висувалися серйозні претензії (деякі користувачі навіть переходили на альтернативні ОС, такі як Linux, UNIX, BeOs та інші). Все це було, що називається, керівництвом до дії ...<br />
<br />
Наприкінці 2000 року вийшла остання на сьогоднішній день ОС від Microsoft - Windows ME (Millenium Edition - у вільному перекладі «ОС нового тисячоріччя»). Багато хто вважає її продуктом з лінійки Windows 9x, утім, маючи на те всі підстави. За рахунок переробленого механізму роботи з ОЗП, вимоги нової ОС стали небагато «скромніше». ОС містила безліч інструментів для підвищення стабільності й відмовостійкості. Зокрема, кожну добу або через 10 годин безперервної роботи автоматично робилася резервна копія реєстру, з можливістю наступного відновлення (утім, це можна зробити в будь-який момент, наприклад, перед установкою потенційно «небезпечної» програми). Так само в ОС передбачена автоматичний захист від видалення 80 найбільш важливих системних файлів. «Підвісити» ОС стало набагато важче, хоча помилок ОС стало не набагато менше. У даної ОС УПЕРШЕ ЦІЛКОМ ВІДМОВИЛИСЯ ВІД емуляції MS-DOS,<br />
тобто ЗАПУСТИТИ DOS<br />
ДОДАТОК ПРАКТИЧНО НЕМОЖЛИВО. Microsoft мотивує дане рішення двома обставинами. По-перше, DOS додатка з 1996 року практично не розробляються. По-друге, відмова від Реального режиму (основного режиму в DOS) позитивно позначилося як на швидкодії, так і на надійності системи. За відгуками користувачів (я не бачив систему з працюючої Windows ME особисто), інтерфейс став ще краще (деякі користувачі говорять, що навіть краще, ніж на комп'ютерах Macintosh). ОС комплектується величезною кількістю ПЗ:<br />
<br />
Internet Explorer 5.5 - остання, на даний момент, версія популярного браузера. За рахунок модифікації ядра збільшена швидкість роботи, розширилися і без того багатющі можливості. Вбудована захист від «троянських коней».<br />
<br />
Media Player 7 - остання, на даний момент, версія популярного універсального програвача, що дозволяє відтворювати звуки, музику, відео, анімацію, панорами і багато іншого.<br />
<br />
Windows Movie Maker - програма для оцифровування відео та аматорського відео монтажу.<br />
<br />
AutoUpdate - модифікована версія Windows Update.<br />
<br />
А також багато іншого ...<br />
<br />
У новій ОС повністю збережена сумісність з попередніми версіями Windows - будь Windows 3x, Windows 95/98 додаток буде працювати під Windows ME.<br />
<br />
Також здійснена підтримка таких новітніх технологій як: Internet Plug and Play, WIA (Windows Image Acquisition), поліпшена підтримка USB.<br />
<br />
Підводячи підсумок, можна сказати, що Windows ME - найбільш досконала ОС для домашнього ПК. Потрібно відзначити той факт, то 14 жовтня 2000 російське представництво оголосило про початок продажів російської версії ...</div>Donserghttp://wiki.tneu.edu.ua/index.php?title=XPXP2013-04-14T15:28:59Z<p>Donserg: 1 версія</p>
<hr />
<div>#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Windows XP]]</div>Donserg